“Вже найближчими роками ми будемо спостерігати за польотом другого українського космонавта”, – Голова ДКА Володимир Тафтай

Спейс-Інформ Актуальні статті та інтерв'ю

Над чим зараз працює Державне космічне агентство України, як триває підготовка “космічної інтеграції” до ЄС та як супутникові системи посилюватимуть безпеку України в майбутньому. 

Спеціально для РДУ поспілкувались з Володимиром Тафтаєм, Головою Державного космічного агентства України.

— Які нові “космічні зобов’язання” отримала Україна зі вступом до ЄС?

З березня 2022 р., з активізацією курсу України щодо інтеграції до ЄС, Державне космічне агентство України теж активізувало роботу щодо інтеграції космічної сфери України до сфери космічної діяльності ЄС. 

Робота ведеться за двома основними напрямками: приєднання України до Європейської космічної програми та набуття Україною членства у Європейському космічному агентстві.   

Компоненти Європейської космічної програми: 

  • Copernicus (спостереження за Землею на основі супутникових та наземних даних);
  • Galileo (глобальна система супутникової навігації та позиціювання); 
  • EGNOS (система коригування сигналів глобальної супутникової навігації); 
  • SSA (космічна ситуаційна обізнаність) зі складовими SST (система космічного спостереження та відстеження); 
  • SWE (події космічної погоди);
  • NEO (навколоземні об’єкти);
  • Govsatcom (служби урядового супутникового зв’язку);
  • EU space-based secure connectivity system (космічна система безпечного зв’язку).

У цьому контексті важливим є реалізація Діалогу високого рівня Україна-ЄС щодо співробітництва у космічній сфері. Крім того, Україна зацікавлена у реалізації спільних проєктів зі створення нових зразків ракетної техніки та космічних апаратів.

Своєю чергою, проміжною метою набуття Україною членства у Європейському космічному агентстві (ЄКА) є реалізація спільних проєктів у рамках співробітництва між Україною та ЄКА.

Що стосується зобов’язань, що виникають на цьому шляху, то це, перш за все, фінансові внески з бюджету України. Якщо у випадку приєднання до Європейської космічної програми існує можливість скасування Європейською Комісією такого внеску на 2023 рік, то на шляху до членства у ЄКА такі витрати можуть становити 1,5-2 млн. євро на рік протягом п’яти років. Зазначені кошти закладені до проєкту Загальнодержавної космічної програми України на 2023-2027 роки, що перебуває на розгляді Верховної Ради України. Надіємося, що найближчим часом Програма буде прийнята і з початку наступного року ми зможемо розпочати практичну роботу над спільними проєктами.    

— Як ви особисто оцінюєте готовність Державного космічного агентства до євроінтеграційного процесу?

Важливо говорити про готовність до євроінтеграції не тільки ДКА, а й космічного сектору України, до якого входять як державні, так і приватні суб’єкти.

Як я зазначив раніше космічна інтеграція до ЄС відбувається за двома напрямами: приєднання до Європейської космічної програми та набуття членства у ЄКА. В обох випадках у нас є досвід реалізації практичних проєктів. 

Наприклад, за компонентом ЄКП щодо спостереження за Землею ми уже протягом чотирьох років приймаємо відповідні дані з європейських космічних апаратів на спеціально створений хаб, подібна робота ведеться за навігаційним напрямом. Щодо співпраці з ЄКА, то протягом багатьох років українські підприємства постачають двигун для європейської ракети-носія Вега. Звичайно в разі поглиблення співпраці за обома напрямами нам необхідно освоїти особливості проєктного підходу в ЄКП, тендерну систему ЄКА, але загалом  можемо стверджувати про високий рівень готовності космічного сектору України до євроінтеграційного процесу.   

— Що ще має бути зроблено, аби підсилити інституційну спроможність?

Питанням євроінтеграції в ДКА завжди надавалася особлива увага, тому у нас наявні відповідні фахівці, але, безперечно, уже зараз необхідно працювати над підсиленням відповідального підрозділу, концентрацією його зусиль виключно на євроінтгераційних завданнях, оскільки ми очікуємо значне збільшення обсягів таких завдань найближчим часом.

Ефективним рішенням також було б залучення до роботи в ДКА Команди підтримки реформ, що є одним з напрямів діяльності Офісу реформ при Кабінету Міністрів України.

— Які з вже прийнятих євроінтеграційних реформ ви вважаєте важливою базою для подальших змін?

Протягом останніх 10 років ДКА активно працювало в напрямку активізації співробітництва України з Європейським Союзом, зокрема відповідно до завдань у рамках Угоди про асоціацію між Україною та  Європейським Союзом.

Зокрема, забезпечено приєднання України до Європейської супутникової системи дистанційного зондування Землі «Copernicus». Зазначене передбачає реалізацію комплексу заходів з організації та подальшого здійснення обміну даними ДЗЗ між Україною і Євросоюзом на взаємній, вільній, повній і відкритій основі.

Довідково. Програма «Copernicus» спрямована на досягнення глобального, безперервного, автономного, високоякісного спостереження Землі. Супутникові та локальні дані програми “Copernicus” обробляються, аналізуються, інтегруються з даними від інших джерел, перевіряються та перетворюються на продукти з доданою вартістю,  які надаються в рамках шести тематичних інформаційних сервісів: моніторинг атмосфери;  моніторинг морського середовища; моніторинг суходолу; зміни клімату; відстеження надзвичайних ситуацій; безпека.

Дані програми «Copernicus» можуть бути використані у багатьох сферах життєдіяльності, серед яких: сільське господарство; цивільний захист і гуманітарна допомога; зміна клімату; енергетика; навколишнє середовище; охорона здоров’я; страхування; «морська» економіка; туризм; транспорт; безпека; міське та регіональне планування; наука.

З цією метою на базі Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України створена основна точка доступу даних Регіонального дзеркального сайту програми «Copernicus». На сайті, починаючи з 1 грудня 2019 року, у вільному доступі (після реєстрації користувача на сайті) розміщені знімки території України, отримані космічними апаратами «Sentinel-1», «Sentinel-2» та «Sentinel-З». В подальшому планується отримання даних з космічного апарату «Sentinel-5P».

Угодою також передбачено приєднання України до програми “Copernicus” шляхом надання вільного, повного та відкритого доступу до даних українського супутника ДЗЗ.

Також, розпочата робота щодо реалізації комплексу заходів з розширення дії супутникових систем функціонального доповнення EGNOS (Європейська геостаціонарна служба навігаційного покриття)на територію України.

Довідково. EGNOS (Європейська геостаціонарна служба навігаційного покриття) розроблена з метою підвищення достовірності та точності інформації про місцезнаходження об’єкта в Європі. Система EGNOS функціонує з жовтня 2009 року і призначена для поліпшення роботи систем Galileo, GPS і ГЛОНАСС на території Європи і є аналогом американської системи WAAS.

Розширення системи EGNOS на територію України покликане сприяти розвитку ключових галузей вітчизняної економіки, зокрема: підвищення потенціалу авіаційного сектору; підвищення сільськогосподарської ефективності; підвищення ефективності наземних перевезень через впровадження таких технологій, як «розумні» транспортні системи і системи підтримки змішаних перевезень.

У рамках приєднання України до системи EGNOS, відповідно до розпорядження Президента України від 06.03.2019 № 32/2019-рп, між Україною та Європейською Комісією здійснюється переговорний процес щодо підготовки проєкту Угоди між Україною та Європейським Союзом про розширення Європейської геостаціонарної навігаційної оверлейної системи EGNOS на територію України.

— Що для України означатиме вступ до Європейського космічного агентства? Які кроки необхідно для цього зробити, а що — вже зроблено?

Вступ до ЄКА це, перш за все, інструмент розвитку космічної промисловості та науки, при чому, як державної, так і приватної. Згідно з правилами ЄКА її держава-член робить фінансовий внесок у бюджет Агентства, а суб’єкти космічної діяльності цієї держави отримують можливість участі у тендерах ЄКА. В разі участі компаній у проєктах за результатами тендерів ці компанії отримують можливість використання наукової, технологічної, випробувальної інфраструктури ЄКА.  

Відповідно механізмів ЄКА, процес набуття країною членства у ЄКА є довгостроковим та триває близько 10-15 років.

Але ДКА спільно з Міністерством закордонних справ України активно сівпрацює з ЄКА щодо прискорення процесу набуття членства України в ЄКА. Сподіваємось, що вже у 2023 році Україна отримає статус спостерігача, а у 2024 році можлива реалізація набуття членства у ЄКА.

—  Як Державне космічне агентство України посилить загалом космічну сферу завдяки вступу до ЄКА?

Членство в ЄКА дозволить забезпечити:

  • інтеграцію України до сфери космічної діяльності ЄС та доступ до використання «космічного» потенціалу ЄС в інтересах економіки та безпеки України;
  • можливості включення проєктів, які  відповідають національним інтересам України, в Європейську космічну програму;
  • доступ для України до європейського ринку космічних послуг;
  • доступ до тендерної системи ЄКА та можливість повноправної участі у реалізації масштабних європейських космічних проектів та наукових програм;
  • доступ до передових європейських космічних технологій з метою подальшого удосконалення вітчизняної ракетно-космічної техніки;
  • підвищення міжнародного іміджу та конкурентоспроможність  України на світовому ринку, розширення можливостей реалізації спільних космічних проектів з провідними світовими державами;
  • підвищення інвестиційної привабливості Української космічної галузі для внутрішніх та зовнішніх інвесторів.

—   Над якими проєктами, експериментами триває робота зараз?

Війна визначає свої пріоритети, в тому числі у космосі, тому основна увага зараз сфері безпеки. Та разом з цим підприємства сфери управління ДКА продовжують виконувати свої зобов’язання за зовнішньоекономічними контрактами. Зокрема підтвердженням цьому є успішний пуск ракети-носія Antares 7 листопада з першою ступінню нашого виробництва, а також здійснений 13 липня та наступний запланований на кінець року, пуск ракети-носія Vega з українськими двигунами.

В цьому контексті важливим для нас є проєкт Циклон-4М, що реалізується канадською компанією MLS. У серпні цього року компанія завершила отримання усіх необхідних дозволів і у вересні уже розпочала будівельні роботи на території майбутнього пускового майданчика в канадській провінції Нова Скотія. Надзвичайно важливим завданням для ДКА і наших підприємств є сконцентруватися у цей важкий час і виконати усі заплановані роботи зі створення ракети-носія, адже від успішності проєкту залежить завантаженість українських підприємств. Проєкт має велику політичну і деяку фінансову підтримку зі сторони урядових органів Канади, надіємося, що така підтримка зростатиме, ДКА проводить у цьому напрямку постійну роботу. 

Перспективні наші проєкти закладені у проєкт Загальнодержавної космічної програми України на 2023-2027 роки, який, як я уже зазначав, на розгляді Верховної Ради.

— Як зараз розвивається співпраця українського Держкосмосу з міжнародними космічними структурами, зокрема і з NASA  та SpaceX?

Незважаючи на важкий час, ми підтримуємо та активно розвиваємо міжнародні контакти. Зокрема у ДКА зараз активний діалог з різними структурами США за низкою напрямів. Є цікаві ідеї співпраці з НАСА як в  ракетних проєктах, а також у проєктах з пілотованих місій для реалізації яких необхідна політична воля та, знову ж, джерело фінансування. Важливим напрямом у співпраці є участь у програмі «Артеміда».  Ми наближаємося до підписання низки меморандумів щодо залучення  космічного сектору України до її амбітних ініціатив у створенні наукового парку та приватних космічних станцій. В цьому році ми розширили співпрацю з Космічним командуванням США (USSPACECOM) відповідно до Меморандуму, підписаного 24 серпня минулого року. Зокрема українські фахівці взяли участь у практичному відпрацюванні спільного виконання завдань за напрямом Космічної ситуаційної обізнаності командами низки держав-партнерів США. Участь у таких спільних навчаннях плануємо продовжити і надалі. 

Серед інших держав, з якими ведемо постійний діалог, необхідно передусім зазначити Республіку Польща, Італію, Португалію, Словаччину, Японію, Мексику. До речі, з відповідним органом Словаччини плануємо у цьому місяці підписати Меморандум про співпрацю.

Отже, з однієї сторони, маємо констатувати негативний вплив війни на спроможності підприємств та готовність багатьох іноземних суб’єктів розвивати практичну співпрацю, але цей важкий час дозволив визначити надійних партнерів, які, не зважаючи на додаткові серйозні виклики, відкриті до подальшої взаємодії та реалізації нових спільних проєктів.

— Чи відбулись якісь зміни у співпраці з Ілоном Маском після його необачних заяв щодо перемовин?

Звичайно, окремі його заяви обурюють, але ми також  цінуємо переваги, які отримує наша держава завдяки компанії SpaceX, в тому числі на фронті.

Ще до війни ми започаткували діалог з керівництвом програми Starlink, який, безперечно, сприяв позитивному рішенню щодо передачі Україні терміналів зв’язку.

— Чи відчуваєте підтримку міжнародних партнерів під час війни?  У чому вона проявляється?

Хоча військові дії і не сприяють приходу інвесторів, але як вище було зазначено, війна дозволила визначити справжніх друзів та надійних партнерів. Можу сказати що з часу початку російської повномасштабної агресії у мене склалися дружні особисті відносини з керівниками космічних агентств низки європейських країн. Ми відчуваємо готовність до діалогу, до партнерства. Колективи космічних агентств Італії та Німеччини навіть зібрали гуманітарну допомогу, яка була направлена українцям, які постраждали від війни. Окремо хочу відзначити підтримку наших польських колег та особисто керівництво «Polsa». Впевнений, що після перемоги України відкриються нові можливості для міжнародної співпраці.   

— Які перспективні напрямки розвитку космічної сфери України?

Як я уже сказав, війна і наявність агресивного сусіда визначає пріоритети, тому, впевнений, безпековий напрямок буде актуальний ще протягом довгого часу, навіть після перемоги України. У зв’язку з цим, перш за все, нам необхідно створити власну сучасну систему спостереження за Землею з відповідною наземною інфраструктурою. У пріоритеті також має бути створення власного ракетно-космічного комплексу.

Щодо міжнародної сфери, то безперечно в пріоритеті Європейська космічна програма, Європейське космічне агентство та співпраця з США.  

До речі, 19.11 відбулася 25-та річниця польоту першого українського космонавта Леоніда Каденюка, який був реалізований завдяки підтримці NASA. Я абсолютно впевнений, що вже найближчими роками ми будемо спостерігати за польотом другого українського космонавта. 

Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!

Поділитися новиною: