Голова ДКА Володимир Тафтай: «Нам є чим здивувати та зацікавити NASA»

Актуальні статті та інтерв'ю

Одним із ключових напрямів перемовин президента Зеленського у Сполучених Штатах став розвиток космічної галузі в Україні, яка зазнала значного занепаду за останні тридцять років. Нині ключова мета – відбудувати галузь та повернути Україні статус космічної держави.

Перемовини Володимира Зеленського з головою NASA Біллом Нельсоном – це був не просто обмін люб’язностями та запрошенням до відвідин України. Йшлося про стратегічну співпрацю за програмою «Artemis», до якої наша держава нещодавно приєдналася. Це – про розробку спільних українсько-американських проєктів, що дозволять побудувати Місячне поселення та відкрити ворота на Марс. Для цього, щоправда, як пояснює глава Державного космічного агентства Володимир Тафтай, потрібно буде зробити чимало домашньої роботи – змінити законодавство, налагодити роботу приватного сектору, окремо – кооперацію із американськими компаніями, що працюють в космічній сфері.

Володимир Тафтай розповів в інтерв’ю подробиці планового запуску українського супутника Січ – 2-30 з ракети Ілона Маска – каже, що апарат побачить космос вже у грудні цього року; про нову наземну базу для спостереженням за космічними апаратами, яку Україна будує взамін втраченої у Євпаторії.

Якими космічними даними з Києвом ділитиметься Вашингтон? Коли та з чим до української столиці приїздить глава NASA? Чи здатна Україна комерціалізувати космос? Про все це – читайте в інтерв’ю LB.ua.

ПЕРСПЕКТИВА 20-30 РОКІВ – АКТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МАРСУ ТА СТВОРЕННЯ МІСЯЧНОГО ПОСЕЛЕННЯ. ЗАДАЧА УКРАЇНИ – ВЗЯТИ В ЦЬОМУ АКТИВНУ УЧАСТЬ

– Під час останнього візиту до США президент України Володимир Зеленський вперше побував у штаб-квартирі NASA і зустрівся з її керівником Біллом Нельсоном. Чи можете ви розказати, які проєкти космічної сфери там обговорювалися? Можливо, були підписані якісь документи?

– Ця зустріч мала дійсно історичне значення. За останні двадцять років таких перемовин не було. Вважаю, що наразі ми можемо говорити про той високий рівень уваги, який керівництво України почало приділяти питанням космосу. Це суттєвий сигнал для наших партнерів зі США, що ми є надійними партнерами в космічній сфері і що з нами можна працювати, розраховувати на нас в довготривалих проєктах.

Це дуже важливо, враховуючи, що ми наразі перебуваємо на першій стадії спільної роботи в рамках проєкту «Артеміда». І взагалі щодо створення поселення на Місяці. Це довготривалий проєкт, розрахований не на один рік. До нього буде прикута увага всього світу, і Україна дійсно дуже зацікавлена в участі у ньому. Для нас ця зустріч, окрім обговорення цілої низки важливих питань щодо співробітництва у космічній сфері, була важливою з точки зору демонстрації наших серйозних намірів, і головне – можливостей щодо участі в цьому проєкті. Мені здається, ми впоралися з цим завданням. Подальші місяці продемонструють прогрес у цьому процесі.

– Тобто проєкт «Артеміда» був однією з ключових тем обговорень під час зустрічі у США?

– Так, ключовий, але маю зазначити, що коло питань у комунікації з нашими американськими партнерами не вичерпується лише ним. Проте це дійсно важливо. Ми повинні розуміти сучасні тренди і запити у космічній сфері, куди йде світ і на що зараз націлені основні зусилля і ресурси, щоб знайти своє місце у глобальному порядку денному щодо освоєння космосу. Ми маємо розуміти, що загальний тренд зараз переміщується з ближчої орбіти до орбіти Місяця і до орбіти Марсу. Чималі зусилля і дуже значні фінансові кошти в усьому світі зараз направляються на ці цілі. І перспектива наступних 20-30 років – це саме активне дослідження Марсу та створення місячного поселення. Це задача, над якою буде працювати людство. А задача України – не стояти осторонь цих процесів, а навпаки – взяти в них активну участь. І у нас для цього є всі можливості. Відповідно, ця зустріч, про яку ми говоримо, була базовою, на ній обговорювалися певні стратегічні параметри, згідно з якими Україна і США можуть рухатися далі на цьому напрямку.

Крім того, було обговорено існуючі проєкти. Зокрема, «Антарес». Президент України запевнив керівництво NASA в підтримці з боку української держави цього проєкту. І зі сторони NASA Білл Нельсон дуже активно його підтримує. Заплановано подальший розвиток цього дуже цікавого американського і українського проєктів. Як ви знаєте, у проєкті «Антарес» ми виробляємо першу ступінь ракети-носія. Задіяні «Південмаш», КБ «Південне», та низка інших підприємств, що входять до складу кооперації. Ми плануємо, що у наступні роки загальний обсяг фінансування за цією програмою може скласти близько 80 млн доларів.

– Як ви вже зазначали, Україна стала частиною американської програми «Артеміда». Ми знаємо, що ця ініціатива передбачає, що члени самостійно оплачують свою участь та створюють розробки, які необхідні для участі у цій великій програмі. Без власних проєктів взяти участь у програмі неможливо. Які саме проєкти Україна пропонує? Які планує до реалізації?

– У нас досить великий обсяг розробок. З того, про що я можу казати, ми можемо запропонувати, наприклад, системи життєзабезпечення, акумулювання енергії на Місяці. Ми маємо розробки, які є дуже важливими для забезпечення функціонування місячного поселення. Це один з прикладів.

– Більшість з них – це розробки приватних компаній чи державні?

– Більшість з них державні. Але є і приватні. Є цілий перелік тих розробок, які можуть бути цікавими для реалізації на Місяці. І це ті проєкти, які ми пропонуємо для реалізації спільно зі США.

– Можливо, якісь окремі розробки обговорювалися також під час зустрічі?

– Це зустріч високого рівня, на якій не обговорюються технічні деталі якихось конкретних систем. Я б охарактеризував зустріч як стратегічну. Її головний результат – ми отримали підтвердження того, що США дійсно бачить необхідність продовження на технічному рівні співпрацю між нашими агентствами, доводити всі задекларовані наміри до реалізації. Головне, що є політичний базис для реалізації цих проєктів. Зараз нами ведеться також технічна робота на рівні технічних спеціалістів між представниками NASA та нашим Державним космічним агентством. Ми проводимо відповідні телеконференції щодо вже більш технічного обговорення участі України в цих проєктах.

«Артеміда» – це проект, який наразі не має дуже інтенсивної технічної роботи, тому що лише минулого року сформувався пул учасників, була проведена перша телеконференція, на якій були обговорені загальні принципи роботи. Зараз виробляється розуміння, хто і як братиме в ній участь. Саме на цю хвилину було б передчасно казати про якусь сформовану чітку кооперацію, але саме зараз визначаються основні базові принципи. Тому, власне, якщо не бути достатньо активним на цьому етапі, якщо не пропонувати свої розробки і можливості на найвищому рівні, то є ризик взагалі опинитися поза межами цього амбітного проєкту.

– У США та в ряді інших країн, які стали учасниками «Артеміди», схема участі виглядає так: держава вкладає гроші у розробку нових технологій та надає патент або замовлення приватним компаніям, ті створюють космічні проєкти. Після комерціалізації гроші повертаються до державного бюджету. В США кожен такий вкладений долар приносить бюджету близько $8-10. Чи готова Україна до подібного підходу?

– Це дуже розумна модель, яка є гарним прикладом до наслідування. Але, окрім неї, можуть бути і інші підходи. Наприклад, ми зараз орієнтовані на кооперацію у форматі спільної співпраці з американськими компаніями. Механізм, про який ви сказали, також може бути задіяний, і ми як раз займаємося тим, що розглядаємо різні можливості його імплементації з огляду на діюче законодавство. Скажу більше, у разі необхідності ми маємо адаптувати наше законодавство таким чином, щоб воно сприяло, а не заважало більш ширшій інтеграції України у глобальні космічні проєкти та програми. Ми готові і можемо доволі швидко рухатися у технічній співпраці. Політична воля щодо участі у справді великих проєктах сьогодні в Україні також є. 

– Тобто поки що йдеться все ж таки про спільне з Америкою фінансування наших проєктів?

– Так. І для космічної програми передбачене фінансування таких проєктів.

– Який планується найближчий крок щодо проекту «Артеміда»?

– Вже незабаром має з’явитися загальний вигляд програми та, відповідно, конкретні терміни розподілення обов’язків між учасниками. Американці зі свого боку мають сформувати бачення, як це повинно бути. Ми чекаємо на ці рішення. Зі свого боку ми чітко задекларували, що ми готові брати активну участь у програмі зі створення місячного поселення як бази для подальших досліджень Місяця та дальнього космосу. І ми не просто згодні з цим проєктом концептуально, а маємо всі можливості взяти участь у його технічній розробці та реалізації.

МИ МАЄМО ЗАПУСТИТИ СІЧ 2-30 НА РАКЕТІ ІЛОНА МАСКА У ГРУДНІ 2021 РОКУ

– Ми хочемо помістити наш супутник Січ-2-30 на ракетоносій Falcon-9 компанії Ілона Маска. Скажіть, чи справді є такі домовленості із американською стороною, та чи реально закріпити та запустити український апарат на такій сучасній ракеті? Адже наш супутник, фактично, було розроблено ще у 2011 році

– Цей супутник почали розробляти у 2015 році. Тому він значно більше модернізований, ніж його прототип Січ 2-1, і зараз він проходить низку необхідних випробувань. Контракт зі SpaceX, згідно з яким ми маємо запустити Січ 2-30 на їхній ракеті, підписаний. Запуск планується на грудень 2021 року. В межах підготовки до нього зараз проходить програма проведення тестування та необхідної роботи по адаптації супутника для запуску на ракеті. Тому що кожна ракета має свої особливості – місце розташування супутника в корпусі ракети, конструкція адаптера, системи відділення. Ніяких збоїв у програмі на цей момент немає. Ми будемо повністю готові до запуску у грудні 2021 року. До речі, вартість самого запуску складає приблизно половину вартості усього контракту.

– Яка це сума?

– Це два мільйони доларів. Мільйон ми сплачуємо за вивід супутника на орбіту, а ще мільйон – за адаптацію: адаптер, система відокремлення та інше.

– Як здійснюватиметься керування супутником, адже після окупації Криму ми втратили власну наземну базу в Євпаторії?

– Ми зробили велику справу і в нас вже майже створена інша власна база. Зараз її ще доробляють, адаптують під супутник, але в цілому вона повністю готова для управління супутником, отримання даних з нього.

До речі, у нас, в межах космічного агентства, існує Національний центр випробувань та управління космічними засобами, який включає в себе Центр управління польотами. В рамках цього центру ми маємо тридцяти двох метровий радіотелескоп, який ми модернізували до такого стану, що його параметри є кращими, ніж параметри сімдесяти метрового телескопу, втраченого у Криму. Цей телескоп є одним з наукових досягнень 2020 року. Тобто, ми не тільки не втратили, а навіть покращили власні засоби.

До речі, з американцями ми також обговорювали варіанти співробітництва у науково-технічній сфері. На мій погляд, це надзвичайно важливий елемент співпраці. Адже наукова діяльність відкриває межі для кооперації у високотехнологічних сферах. Зокрема, під час візиту президента Зеленського до США було підписано меморандум з космічними військами США, який відкриває можливості для спільної роботи у частині безпеки польотів, космічної ситуаційної обізнаності. Це надзвичайно важливий документальний базис для дослідження космосу – як з комерційною, так і з науковою метою.

– Згідно з цим меморандумом, Україна, умовно кажучи, отримає доступ до супутникових даних США? Для чого ми можемо та хочемо їх використовувати?

– Супутникова інформація є достатньо універсальною. В залежності від необхідності її можна використовувати як з метою безпеки та оборони, так і задля загальної економічної безпеки країни. Це і питання контролю ситуації на кордоні, і питання сільського господарства, використання природних ресурсів. З супутника легко контролювати, наприклад, цільове використання кар’єрів, обсяг засіяних тими чи іншими культурами земель, вирубку лісів. Це ті питання, які потребують постійного контролю для того, аби уникнути суттєвих втрат.

Пам’ятаєте, як у 2020 році навесні весь Київ був у диму? Це було тому, що горіли ліси. Потрібний був дуже докладний аналіз ситуації. Були проаналізовані причини, цей досвід був використаний для запобігання виникнення подібних ситуацій у майбутньому. Зараз ми працюємо над створенням системи раннього інформування про можливі пожежі. В цьому році, як ви знаєте, жодної великої пожежі в Україні не було. Тобто ми чітко бачимо, що освоєння космосу, наявність можливостей у космосі, дає державі надзвичайні переваги та можливості, які зрештою зекономлять мільярдні кошти вже на Землі. В тестовому режимі ця система вже працює. Завдяки їй вже збережено багато лісів, а днями ми плануємо її офіційний запуск за участю віце-прем’єр-міністра.

Повертаючись до меморандуму – ми плануємо обмін супутниковими даними з США. Ту інформацію, яку ми отримуватимемо з супутника Січ 2-30, ми також надаватимемо американцям.

– А в них є запит на таку інформацію від нас?

– Так. Справа в тому, що супутників багато не буває. Чим більше супутників – тим краще спостереження за територією. Тому в нас також є угода з європейською космічною агенцією у рамках програми «Копернікус» (частиною якої буде також наш супутник Січ), з якою ми обмінюватимемося супутниковими даними. Це посилить їхню групу, а нам надасть можливість отримувати дані з більшої кількості супутників. Це взаємовигідна ситуація.

КЕРІВНИК NASA ІЗ ЗАДОВОЛЕННЯМ ПРИЙНЯВ ЗАПРОШЕННЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО ТА ОБІЦЯВ ВІДВІДАТИ УКРАЇНУ НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ

– У США Володимир Зеленський запросив голову NASA до України. Який зміст може мати ця зустріч і коли вона може відбутися?

– Я дуже вдячний президенту за це запрошення. Це дуже чіткий сигнал на політичному рівні, що ми відкриті, що ми готові до великої співпраці.

Щодо дат візиту, то вони поки що не визначені. Зараз складно планувати зустрічі, враховуючи карантинні обмеження, але такий візит обов’язково відбудеться. Керівник NASA із задоволенням прийняв це запрошення та обіцяв відвідати Україну найближчим часом. Для нас це буде дуже важливий та визначальний візит, під час якого ми хочемо показати можливості нашої космічної галузі – в першу чергу відносно вірогідних кооперацій. Зокрема – щодо створення місячного поселення. «Артеміда» та місячне поселення є одним з пріоритетних напрямків, тому нам важливо показати «наживо» наші розробки. Нам є чим здивувати та зацікавити навіть таких вибагливих гостей, як делегація NASA.

– До речі, як ви взагалі оцінюєте динаміку відносин України та США у космічній сфері?

– В цьому році ми значно просунулися у відносинах з NASA – маю на увазі на інституціональному рівні. Вже була ціла низка зустрічей, зокрема ми разом з головою NASA брали участь у панелі на 36-му симпозіумі у Колорадо. Цей симпозіум став також відправною точкою для реалізації спільних проєктів на рівні Державного космічного агентства України та Космічної агенції Канади. Відтак, зараз ми плануємо закладку першого каменю у проєкті «Циклон» 4М. Я вважаю цей симпозіум дуже важливою подією. Це вихід на новий рівень взаємовідносин. До цього моменту в нас взаємовідносини зі США булі на рівні комерційних з окремими підприємствами. Ми прагнемо змінити цей підхід та вивести взаємовідносини на державний рівень G2G. Такий підхід створить набагато більше можливостей для участі у космічних проєктах США для наших підприємств та фахівців.

Варто завжди пам’ятати, що космічна галузь є однією з найбільш перспективних сфер людської діяльності. Я переконаний, що країни, які володіють необхідним науковим та виробничим потенціалом, які зможуть знайти своє місце в глобальних задачах, що стоять перед людством, потраплять до клубу привілейованих країн світу. Наразі я відповідаю за цю частину роботи, і я бачу і знаю, що Україна має все необхідне для того, аби опинитися в цьому клубі. Важливо, щоб усі державні ланки працювали на цей результат, і тоді він не забариться.