33-тя річниця утворення Національного космічного агентства України (Подолання гравітації)

 29 лютого 1992 року Указом Президента України Л.М. Кравчука №117 було утворено Національне (з 2010 року Державне) космічне агентство України. 

Аналізуючи 33-річну історію Національного космічного агентства України, хотілося донести до нового покоління українців, як формувалася космічна галузь, вперше на пострадянському просторі, які були здобутки, чому не вдалося уникнути прикрих втрат, чи можна було піти іншим шляхом і чи він був би більш ефективним?

Підіймаючись у космос, ракета долає потужну силу, яка її стримує, гальмує і не відпускає від Землі. Ця сила – гравітація. Природа гравітації  до цих пір досконально не вивчена.

Під час формування космічної галузі ми неочікувано зіткнулися з такими потужними гальмуючими силами (”гравітацією”), як деіндустріалізація країни, роздержавлення за допомогою сумнівної програми ваучеризації, ”офшоризація” економіки, бажання все підряд ”реформувати” (приватизувати), нерозуміння необхідності розвитку високотехнологічних галузей, мікроелектроніки, не фінансування науки, космічних програм, бюрократія, корупція. Поява на цьому фоні Національного космічного агентства України була на рідкість однією із  вдалих революційних та необхідних країні реформ.

В багатьох країнах в умовах жорсткої конкуренції  в різних галузях економіки на світовій арені, як ми пересвідчуємося, економіка стає все більш національно-егоїстичною, підтримуючи розвиток вітчизняного виробництва, просування власної продукції на світові ринки, створення робочих місць для власного населення, поліпшення його матеріального стану. Тому подолання нав’язаних популістських, хибних стереотипів щодо ринкової економіки – це ще один із елементів так званої ”гравітації”, яка заважає досягти високих показників у розвитку космічної галузі, економіки країни в цілому та сучасних стандартів життя її населення.

За роки незалежності наша галузь пройшла надзвичайно складний, плідний, цікавий,  іноді, навіть, трагічний шлях, пов’язаний не тільки з досягненнями, а і з невдачами. Але нам вдалося зберегти провідні підприємства космічної галузі від знищення, що згодом дало можливість увійти Україні до клубу космічних держав світу.

Зрозуміло, що вся діяльність у цій сфері в усіх країнах світу пов’язана з відношенням перших осіб в державі до цього важливого напрямку науки, місця концентрації інноваційного мислення, креативного менеджменту, сучасних високих технологій та передової, спрямованої у майбутнє техніки.

Потрібно відзначити рішучість і сміливий погляд на перспективи розвитку держави першого Президента України Л.М. Кравчука, який підтримав ініціативу вчених, в першу чергу академіків Б.Є.Патона і Я.С. Яцківа, ряду керівників підприємств і установ, які займалися виробництвом космічної техніки, і своїм Указом в лютому 1992 року заснував Національне космічне агентство України.

Другий Президент України – Л.Д.Кучма здійснив також революційний крок, передавши у підпорядкування НКАУ всю наземну інфраструктуру, яка була у  Міноборони, разом із 12 військовими частинами, де нараховувалося 3500 офіцерів, створивши тим самим вперше в світі підрозділ військово-космічних сил України. Цей підрозділ отримав назву «Національний Центр управління та випробувань космічних засобів». А НКАУ, в зв’язку з покладеними на нього новими завданнями,  отримав  назву Центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом. І сьогодні, під час війни, ДКА і цей Центр виконують ряд важливих завдань в інтересах національної безпеки і оборони, в тому числі, забезпечуючи необхідною технікою, супутниковою інформацією війська на фронті. Тільки десятиліття потому були утворені ВКС РФ,  США, Великобританії. 

За ініціативи першого Генерального директора НКАУ В.П.Горбуліна була запроваджена практика створення п’ятирічних  Національних (а згодом Державних) науково-технічних космічних програм.

В першу космічну програму, яка була прийнята в 1993 році, були включені такі проєкти:

• Запуск КА «СІЧ-1» вперше під юрисдикцією України (виконано);
• Створення і запуск телекомунікаційного апарату «Либідь» (не профінансовано);
• Підготовка першого космонавта для космічного польоту та проведення наукових експериментів на орбіті (виконано);
• Розробка гіперзвукового двигуна для літального апарату нового типу (не профінансовано);
• Розробка українського модуля для міжнародної космічної станції (не профінансовано);
• Пошук можливостей для незалежного виходу в космос (виконано);
• Підготовка угод про співпрацю з провідними космічними державами (виконано);
• Заходи щодо комерціалізації вітчизняних космічних технологій (виконано).

Естафету з керівництва НКАУ від В.П. Горбуліна на 10 років (1995-2005 рр.) прийняв О.О. Негода.

Приймається ряд Законів України, Указів Президента України, Постанов Уряду щодо забезпечення розвитку і підтримки космічної діяльності в країні. Створюється Міжнародний Центр космічного права. Формується космічне право України, утворюється Інститут космічних досліджень (НКАУ –НАНУ).

В ці роки йшла напружена робота щодо підготовки нових космічних проєктів для  виходу  України  на  світовий ринок  космічних  послуг. Велика роль в досягненні вагомих результатів в цьому належить провідним менеджерам, професіоналів високого рівня з підприємств космічної галузі, які в умовах жорсткої конкуренції на ринку змогли вивести  вітчизняну космічну техніку на передові позиції в світі. І вже під час реалізації другої програми з’являються спільні підприємства «Космотрас» для використання РН «Дніпро», «Морський старт» для РН «Зеніт-3SL», «Наземний старт» для РН «Зеніт -3SLБ», «Алкантара-Циклон-Спейс» (АЦС) для будівництва стартового комплексу для РН «Циклон -4» в Бразилії, а згодом проєкти створення РН  «Циклон – 4М» та будівництво стартового комплексу в Канаді, створення РН «Антарес» із США, РН «Вега» і «Вега-С» з Євросоюзом, пуски 6 КА «SaudiSat» i 7 КА «SaudiComSat», КА «EgyptSat -1», 14 CubeSat (Нідерланди) та інше. А в червні 2014 року був встановлений свого роду світовий рекорд – однією РН «Дніпро» було запущено 33 КА на замовлення 17 країн світу.

Така активна діяльність НКАУ привертала увагу багатьох «колег», котрі бажали взяти участь в цій діяльності, або перехопити ініціативу і для цього потрібно було «щось» реформувати (з’являється відчуття гравітації).

В 2005 році на нараді у Прем’єр-міністра Ю.В. Тимошенко було відбито першу спробу поглинання НКАУ Міністерством промполітики.

А 27 травня 2005 року проходить нарада у Президента В.А. Ющенко з питань роботи космічної галузі. На якій він підкреслив «…ми не маємо права втратити галузь».

В 2010 році за часів Президента Януковича Національне космічне агентство перетворюється в Державне і з нього знімається спецстатус, скорочується чисельність апарату ДКА (знову відчуття гравітації). Але ми ще були самостійними.

Проте, в червні 2013 року з’являється ініціатива ДК «Укроборонпрому» з пропозицією передання йому підприємств космічної галузі. Проведена науково-правова експертиза та аналіз успішної діяльності галузі за минулі 20 років, виконання державних космічних програм та низки міжнародних проєктів, визнаних на міжнародній арені, дозволили зробити висновок про недоцільність такої передачі. Разом із тим, протягом наступних років продовжується намагання щодо створення штучних перепон для розвитку та успішної роботи космічної галузі. Фінансування космічних програм ледве сягає 30%. Не фінансується ряд проривних проєктів в т.ч. проєкт «Сапсан», а з 2018 року Верховна Рада не затверджує космічну програму взагалі (критичне відчуття гравітації).

В таких умовах працювати чи долати  так звану гравітацію важко. На громадських засадах космічною діяльністю займатися не можна.

В 2020 році приймається Постанова Кабінету Міністрів про підпорядкування ДКА Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості. Це також не принесло позитивних результатів. Не приймається державна науково-технічна космічна програма, не вирішуються ряд кадрових питань.

В 2024 році знову з’являється намагання провідні підприємства галузі передати  у підпорядкування оборонпрому (Гравітація зростає!).

Цей  крок  може  привести до зриву ряду міжнародних проєктів, зниження міжнародного авторитету України  як космічної держави. А таке відношення до космічної галузі – це показник державної залежності країни.

Загалом, з 1992 до 2018 року було виконано 5 космічних програм. На жаль вони фінансувалися на рівні 30% (постійне відчуття гравітації). Проте, завдяки активній діяльності на міжнародних ринках і реалізації ряду успішних комерційних проєктів, галузь залишалася бюджетоутворюючою, експортоспроможною, а продукція була конкурентоздатною на світовому ринку. Експорт переважав імпорт в 7-10 разів, обов’язкові платежі в бюджет щороку перевищували 1 млрд. гривень, що в кілька разів більше фінансування космічних програм. Деякі політологи і експерти часто спекулюють цифрою 1,2 млрд. гривень бюджетних коштів, витрачених на космічні програми, при цьому вони замовчують або не знають про 7,5 млрд. гривень перерахованих цими підприємствами до бюджету країни внаслідок виконання міжнародних космічних проєктів.

За час реалізації кожної програми виготовлялося від  23 до 32 РН. Всього за 33 роки було виготовлено і запущено в космос із 6 космодромів світу 132 РН і виведено на орбіти 308 КА   (з них 31 вітчизняний) на замовлення 40 країн.

Втручання  некомпетентних ”активістів” нібито з метою ”допомоги” фахівцям галузі, як правило, приводило до сумних результатів (КА «Либідь», КА «Січ-2-30»).

Діаграма ефективності роботи галузі в 5-й державній космічній програмі

Сьогодні, відстоюючи свою державницьку позицію, агентство продовжує працювати над реалізацією проєктів для мирного космосу, а також, спрямованих на вирішення завдань фронту. Наші підприємства, не дивлячись на певні втрати, завдані ворогом, продовжують випуск необхідної продукції, наші люди у важких умовах працюють для перемоги. Так, продовжується будівництво стартового комплексу в Канаді для нової РН «Циклон-4М», завершуються  випробування ракетного комплексу «Сапсан», (роботи, щодо створення цього комплексу, ініціювалися НКАУ ще в 2007 році. Але кошти не були виділені (знову гравітація!). Повернулися до цього проєкту тільки в 2020 році).

Національним Центром управління та випробування космічних засобів здійснюється постійна  супутникова інформаційна підтримка військ на фронті.

Думаючи про майбутнє, ми продовжуємо приділяти увагу вихованню у молоді космічного світогляду та профорієнтації. Адже опитування серед учнів останніми роками показують, що бажання стати космонавтом, інженером, вченим майже відсутнє. На жаль, учбові програми загальноосвітніх шкіл скоротили час на вивчення фізики, математики, хімії та інших предметів, які потрібні для підготовки інженерних кадрів – основи ефективної економіки держави. Ці тенденції підтверджують конкурси до вишів, закриття окремих спеціальностей, кафедр, факультетів,  Щоб якось виправити ситуацію, яка складалася протягом останніх років на підприємствах  були утворені Ради молодих фахівців, працює Центр аерокосмічної освіти молоді України, а також працюють музеї космонавтики, планетарії, проводяться конференції, семінари на тематику спрямовану на високотехнологічний  розвиток країни, зокрема мікроелектроніки і на розуміння того, що повоєнну відбудову  України забезпечать технократи і, в першу чергу, – ІНЖЕНЕРИ різних фахів, яких готують провідні вітчизняні вищі учбові заклади.

І ще  інформацією про один, невикористаний свого часу, реальний шанс щодо зближення, а потім можливою інтеграцією з Європою,  хочу поділитися.

В 2008-2010 році  в Україні за фінансування Єврокомісії (1,8 млн. євро) проводився проєкт «Твінінг» – «Прискорення Українсько-Європейського співробітництва в космічній сфері». Учасники – Україна, Франція, Німеччина. Він був визнаний кращим із тих, які проходили в Україні в той час. Була створена робоча група «Україна-ЄС». В ході проєкту запропоновано підтримати нашу ініціативу про входження України асоційованим членом до Європейського космічного агентства (ЄКА). Колеги із Європи підтримали нашу пропозицію. Для  цього  необхідно було Україні зробити членський внесок біля 1 млн. євро. В той час у виділенні коштів на цей внесок відмовили (знову гравітація?).

І ось в поточному році Кабмін прийняв рішення  про виділення необхідних коштів для вирішення цього важливого питання. Знадобилося майже 15 років, щоб зрозуміти необхідність такої інтеграції для майбутнього України і прийняти це рішення.

21 століття, в якому ми живемо і працюємо, вимагає кардинальних змін та наукового обґрунтування реформування економіки, економічних відносин, створення сприятливих умов для інвестування проривних технологій та залучення для цього вітчизняних інвесторів, відродження сучасних високотехнологічних галузей промисловості, зокрема приладобудування, мікроелектроніки, робототехніки, нано- та інформаційних технологій, штучного інтелекту. Успішне вирішення цих завдань. а головне, повернення космічної України на світовий ринок космічних послуг вимагатиме для їх виконання людей з великим творчим потенціалом, високим інтелектом, інноваційним мисленням, безмежною відданістю справі, спрямованій на будівництво  сучасної  високотехнологічної держави відповідно до 6–го технологічного устрою, звільненої від тягаря (гравітації) всіх недоліків, народжених в минулі роки і особливо тих, які з’явилися останнім часом.

І на закінчення наведу кілька висловів видатних людей:

Фредерік Жюліо Кюрі: «Наука необхідна народу. Країна, яка її не розвиває, неминуче перетвориться в колонію».

Стівен Хокінг: «Тільки та країна має майбутнє, яка володіє космічними технологіями і розвиває ракетно-космічну техніку».

Міттіо Каку: «Нації, які вірять тільки в сільське господарство, приречені бути бідними». 

І моя думка: «Недооцінка важливості існування космічної галузі відкидає нашу державу на околицю світового прогресу».

Запрошую думати і працювати  разом.

Едуард Кузнєцов – ветеран космічної галузі, інженер фізик-оптик,

Заслужений працівник промисловості України, 

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!