Інтеграція української аерокосмічної галузі в Європу
Стратегічне бачення Європейського космічного агентства (ESA) і Європейської комісії (ЄК) щодо космічних досліджень і розробок , яке передбачає запуск пілотованих європейських космічних кораблів на Місяць і з Місяця та різке збільшення державних інвестицій у космос за рахунок залучення приватних інвестицій, дозволяє Європі створити третій європейської космічної економіки обсягом понад трильйони, який очікується до 2040 року. Незрозуміло, чи візьмуть на себе зобов’язання ЄС та його країни-члени щодо необхідних інвестицій. Інтеграція величезного космічного потенціалу України може забезпечити довгостроковий успіх Європи.
Зараз Європа переживає вирішальний момент у дослідженні та освоєнні космосу. Амбіційне бачення ESA та EC Revolution Space має на меті позиціонувати Європу як рівного конкурента США та Китаю на глобальній космічній арені. На діаграмі нижче показано прогалини в космічному транспорті, які Європа повинна заповнити, за якими лежать інші прогалини в знаннях і технологіях, включаючи космічну медицину, космічний зв’язок, захист від радіації, вплив мікрометеоритів і багато інших питань.
США та Китай, а також все більше інших країн, що досліджують космос, збільшують інвестиції в космічні технології та прискорюють темпи розвитку. Це викликає занепокоєння, чи зможуть ЄС і ЄКА наздогнати інших.
Це не просто питання збільшення державних інвестицій, а радше необхідність ефективного використання приватно-державного партнерства та доступу до більш широкого спектру технологій і ноу-хау в екосистемі європейських космічних інновацій для вирішення можливостей, що постійно розширюються. у багатьох галузях економіки.
Важливим, але недостатньо дослідженим аспектом цього бачення є інтеграція української аерокосмічної промисловості в ширшу європейську космічну ініціативу. Українська космічна галузь проводила дослідження та розробки в тих сферах, які ЄКА/ЄС раніше визначили як відстаючі. Інтеграція космічної галузі України в екосистему європейських космічних інновацій обіцяє стрибок вперед у реалізації космічних амбіцій Європи, потенційно з меншими витратами та ризиками.
Аерокосмічна потужність України
Україна відігравала ключову роль у космічних програмах колишнього СРСР. Дніпропетровськ (сучасний Дніпро) неофіційно називали «космічною столицею» СРСР, а його Південмаш був основним виробником ракет-носіїв для РВСН. Україна також виготовила АН-225 , найбільший літак у світі, завданням якого було перевезення радянського космічного корабля «Буран» .
Українська аерокосмічна галузь, з її обширним досвідом у всіх секторах космічної техніки, є значною мірою невикористаним науково-технологічним потенціалом Європи. Україна може похвалитися чотирма регіональними космічними кластерами , кожен з яких має багату спадщину космічних технологій та інновацій. Проте космічні можливості України залишаються значною мірою відірваними від європейських космічних рамок. Крім того, війна Росії проти України загрожує українській космічній промисловості , відкриваючи Україні можливість виграти війну, але втратити мир, оскільки критичні промислові та інноваційні можливості знищені.
Аргумент для прискореної інтеграції української аерокосмічної промисловості в програми ЄКА та ЄС є переконливим. Швидкий прогрес в інтересах як ЄКА/ЄС, так і України. Така інтеграція не лише покращить європейський космічний потенціал, але й забезпечить стратегічну перевагу у висококонкурентній глобальній індустрії нового космосу . Ця синергія може стати наріжним каменем для досягнення сміливих цілей, окреслених у Revolution Space через державно-приватне партнерство.
Однією з інвестицій України може стати інноваційне використання її літака АН-225. Розроблений як найбільший літак у світі, АН-225 має потенціал для горизонтального запуску в космос. Інші літаки, які б забезпечували горизонтальний старт, можливі, якщо Ан-225, який сильно постраждав під час атаки Росії на Київ, не вдасться відновити. Горизонтальний запуск, використовуючи здатність літака запускати орбітальні апарати з верхніх шарів атмосфери, може дати кілька переваг. Це може відкрити можливість живлення космічних кораблів за допомогою лазерних променів, щоб значно зменшити споживання палива та викиди, підвищити гнучкість запуску та призвести до повністю багаторазових систем запуску. Такий підхід міг би конкурувати та, можливо, перевершити існуючі методології запуску з точки зору ефективності, впливу на навколишнє середовище та вартості запуску.
- Узгодження з космічною політикою та програмами ЄС: космічні можливості України мають бути узгоджені з космічною політикою ЄС, яка наголошує на пом’якшенні наслідків зміни клімату, технологічних інноваціях та соціально-економічних перевагах. Такі програми, як Galileo , EGNOS і Copernicus , мають важливе значення для космічної стратегії ЄС і підтримують цілий ряд політик, починаючи від управління навколишнім середовищем і закінчуючи цифровим переходом.
- Співпраця в передових космічних проектах : ЄКА та ЄС мають амбітні плани щодо дослідження космосу, включаючи місії на Місяць і Марс, а також розробку нових супутникових технологій. Україна могла б зробити внесок у ці проекти через свій досвід у розробці супутників і технологіях дистанційного зондування.
- Залучення до нової космічної економіки та комерційної діяльності : ESA все більше співпрацює з стартапами та компаніями космічної галузі. Космічна галузь України могла б інтегруватися через партнерство та участь у комерційній космічній діяльності, включаючи розробку нових космічних технологій і додатків.
- Участь в освітніх і дослідницьких ініціативах : співпраця ESA часто також поширюється на освітні та дослідницькі установи. Українські освітні та дослідницькі установи могли б інтегруватися в ці мережі, сприяючи та отримуючи користь від спільних знань та інновацій у космічній технології.
- Відповідність європейським космічним стандартам і нормам : інтеграція з програмами ЄКА та ЄС вимагатиме від українських космічних структур відповідності європейським стандартам і нормам, забезпечуючи сумісність і взаємодію у спільних проектах та ініціативах.
Досягнення цього бачення вимагає стратегічних і узгоджених зусиль для відновлення космічної галузі України як життєво важливого європейського ресурсу.
Інтеграція української аерокосмічної галузі в європейську космічну екосистему – це не просто стратегічний крок; необхідно реалізувати стратегічне бачення космосу Revolution Space . Використовуючи можливості України та розвиваючи середовище співпраці, Європа може досягти значного прогресу у своєму прагненні стати глобальним лідером у космосі. Ця синергія між Україною та Європою обіцяє не лише технологічний прогрес. Він символізує єдиний фронт у мирному дослідженні космосу, слугуючи маяком міжнародного співробітництва та прогресу.
Примітки.
Діяльність щодо створення космічних технологій в Україні у 2021-2023 роках. здійснюється суб’єктами чотирьох науково-виробничих галузей:
– Наукові установи НАН України, які створили прилади та обладнання для перспективних космічних польотів;
– технічні університети МОН України, які створили власні студентські супутники та ракети, окремі космічні прилади та системи; шкільні навчальні заклади та філії НАН України, які створили експериментальне обладнання для проведення шкільних наукових експериментів на МКС;
– Українські підприємства ДКА та Державного концерну «Укроборонпром» , які створювали зразки та комплектуючі ракетно-космічної техніки;
– приватні українські підприємства, які розробляли зразки космічної техніки та виготовляли окремі космічні системи та прилади.
Усі перераховані українські організації, незважаючи на війну на її території, розвивають космічну техніку: виготовляють, випробовують, запускають ракети та космічні апарати, а також проектують, виготовляють, модернізують та обслуговують космічну інфраструктуру на землі. 2021-2023 роки У 2008 році ці заходи фінансувалися за рахунок окремих бюджетних програм, власного капіталу, закупівель іноземних клієнтів та організацій.
Наприклад, створено та запущено космічні кораблі «Січ-2-1» та «Політан-НР-30» , виготовлено комплектуючі для ракет-носіїв та космічних апаратів (у тому числі для використання на геостаціонарній орбіті), а також окремих наземних станцій.
На замовлення Northrop Grumman ДП « Південний машинобудівний завод» серійно виготовляв основні конструкції та відсіки першого ступеня для 6 ракетних установок «Антарес» . Проектну підтримку виробництва здійснило ДП КБ «Південне» . Окремі системи та прилади виробляли українські компанії Хартрон-Аркос , Хартрон-Юком , Комунар , Чезара Телеметрія .
2020-2022 роки У 2010 році на замовлення італійської компанії Avio SpA ДП « Південний машинобудівний завод» серійно виготовляв блоки двигунів РД-843 для 9 європейських Вега та Вега-С РН . Проектну підтримку виробництва здійснило ДП КБ «Південне» .
За три роки з європейського космодрому Куру у Французькій Гвіані було здійснено 5 запусків РН Vega і 2 РН Vega-C.
Автори – Видвуд Белдав, член правління ACES Worldwide , Євген Рокицький, голова правління Асоціації інноваційних космічних кластерів України
Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!