Крок вперед чи два назад: діяльність Державного космічного агентства України
Останнім часом в ЗМІ все частіше почали з’являтися коментарі різних експертів (і не тільки) з різними оцінками щодо діяльності ДКА.
Ми вирішили звернутися до ветерана космічної галузі, який працював в космічному агентстві з 1992 року в тому числі 15 років заступником генерального директора, Заслуженого працівника промисловості України, Лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, Голови Громадської ради при ДКА Едуарда Кузнєцова з проханням відповісти на деякі питання, які на нашу думку будуть цікавими широкому колу українців.
SІ. Едуарде Івановичу, в 30 річний ювілей Державного космічного агентства України (ДКА) з’являється ряд публікацій, в яких оцінюється 30-річний шлях ДКА, перші кроки на шляху формування ракетно-космічної галузі нашої держави. Є різні оцінки іноді суперечливі. Ось, нещодавно Народний депутат Роман Грищук також намагався це зробити і висловив дещо суперечливі, на наш погляд, думки. Що ви скажете на це?
Е.І. Уявляю, як через 30-40 років, яка-небудь молода людина оцінюватиме наше сьогодення без достатньої кількості інформації і не проживаючи в наш час. Думаю, що ці оцінки будуть не зовсім об’єктивними або навіть дещо помилковими. Я був свідком і навіть учасником багатьох подій, які відбувалися в 90-ті роки при формуванні нашої держави, зокрема НКАУ (Національне космічне агентство в 2010 перейменоване в Державне космічне агентство України), де я працював з вересня 1992 року, і можу привести багато свідчень і прикладів пошуку шляхів і становлення ракетно-космічної галузі та ролі окремих осіб в цих процесах.
S.І. До речі Р.Грищук, наприклад, ставить під сумнів доцільність приєднання військових cтруктур до тоді ще НКАУ. Що Ви можете сказати з цього приводу?
Е.І. Я гадаю, що якби пан Грищук в той час знаходився в складі команди, яка формувала перші кроки майбутнього космічного агентства, він так би не думав. Після розпаду СРСР у нас знаходилося біля 30% всього потенціалу космічної сфери колишньої великої країни. Це промислові підприємства, конструкторські бюро, науково-дослідні установи, науковий, інженерно-конструкторський персонал. Їх потрібно було об’єднати для вирішення завдань, необхідних незалежній країні, яка хотіла набути престижного статусу космічної держави. Крім ракет-носіїв, космічних апаратів, систем керування різного призначення, які у нас були, ще необхідна наземна інфраструктура для управління цими апаратами, прийому і передачі інформації, контролю космічного простору. Більшість технічного обладнання знаходилося у віданні Міністерства оборони України, куди воно перейшло з МО РФ. В МОУ, на той час, використання цієї громіздкої структури не бачили. Тому, детально вивчивши всі пропозиції щодо практичного та ефективного використання цієї інфраструктури і узгодивши це з усіма інстанціями, було запропоновано Президенту України прийняти відповідний Указ.
12 серпня 1996 року був виданий Указ Президента України Л.Д.Кучми «Про Національний центр управління та випробувань космічних засобів» на базі Центру дальнього космічного зв’язку в м. Євпаторія. Це було надзвичайно важливе стратегічне рішення Президента України та керівництва НКАУ, спрямоване на формування повноцінного космічного комплексу для забезпечення інтересів космічних досліджень, економіки та питань національної безпеки і оборони держави. Понад 3500 офіцерів із 12 військових частин, офіцери управління ракетного озброєння МО України, а також технічні засоби наземної інфраструктури перейшли до сфери управління Національного комічного агентства України. НКАУ отримало унікальні технічні засоби, надзвичайно висококваліфікований персонал для виконання космічних програм держави та забезпечення міжнародних зобов’язань України. До речі, матеріальна база і технічні засоби Центру формувалися в 60–ті роки з ініціативи С.П.Корольова. Тут були зосереджені унікальні технічні засоби, в тому числі найбільший в світі, на той час, радіотелескоп РТ-70, антенний комплекс «Плутон» для управління космічними апаратами. Антенні системи центру не мали аналогів у світі. Їхня ефективна поверхня складала близько 1000 кв.м., випромінювання передавача досягало потужності 120 квт, відстань радіозв’язку — до 300 млн км. Швидкими темпами створено ЦУП (Центральний пункт управління), вперше в світі розроблений однопунктний метод управління КА. Крім того, на НКАУ були покладені завдання оптимізації чисельності складу персоналу Центру та соціального плану: будівництво житла для військових, медичне обслуговування, поступова демілітаризація, звільнення в запас військових та набір на їх місце цивільних фахівців. Велика і складна робота була проведена після анексії Криму щодо оперативного перебазування Центру управління на територію континентальної України та модернізація технічних засобів.
Сьогодні НЦУВКЗ є одним із кращих подібних Центрів в Європі. Бере участь в Європейських космічних програмах, зокрема «Копернікус», сейсмічного контролю, а також у вирішенні питань забезпечення космічною інформацією під час військових дій силових відомств країни. Тобто, його знаходження в сфері підпорядкованості космічному агентству цілком логічне.
SІ. Якщо ми вже торкнулися міжнародної діяльності, будь ласка, кілька слів про це. Адже є думка, що приєднання військових до НКАУ свого часу зашкодило міжнародній діяльності в космічній сфері.
Е.І. Так вважають «експерти», які або не володіють інформацією або цілком свідомо дезінформують суспільство. Наведу кілька прикладів. Але відверто скажу, що наша діяльність настільки була активною, що кількома прикладами, мабуть, не обійдемося. Так, після 1996 року, в листопаді 1997 року було реалізовано проєкт із НАСА щодо проведення 10 наукових експериментів із космічної ботаніки, який здійснив космонавт Леонід Каденюк на космічному кораблі «Колумбія». До речі, ми з НАСА домовились про первинну підготовку в США замість одного кандидата на політ чотирьох українців, а спільна з американськими вченими обробка отриманої інформації зайняла більше 2-х років. В 1999 році почав працювати міжнародний космічний проект «Морський старт». Проект розрахований на 15 років та запуск 75 ракет-носіїв «Зеніт-3SL». Цьому передувала кількарічна робота та технічні і юридичні узгодження між країнами-учасницями цього міжнародного проєкту (США, Норвегія, Україна, та РФ). В цьому ж році здійснено перший пуск української конверсійної та модернізованої ракети РС-20 за проєктом «Дніпро» (Україна, РФ). З виходом на світовий ринок космічних послуг РН «Дніпро» почалася епоха кластерних запусків, яка вже у 2014 році відзначилася пуском 33 космічних апаратів (КА) на замовлення 17 країн, що стало своєрідним світовим рекордом. В цьому проєкті відбулося 22 пуски і виведено на орбіти понад 70 КА, в тому числі 8 КА для Саудівської Аравії.
Україна брала участь у формуванні та забезпеченні роботи Міжнародної космічної станції (МКС). Це системи керування для базового модуля «Зоря» та ракет-носіїв «Союз» і «Протон», які до 2019 року забезпечували доставку екіпажів і вантажів на МКС та постачання систем «Курс» (всього 164 комплекти) для орієнтації і стикування космічних кораблів з МКС.
В 2004 році в Києві відбувся міжнародний семінар «Співпраця України і Європи в сфері космічних досліджень». Була створена робоча група «Україна – ЄК». І вже 1-го грудня 2005 року підписано Угоду про співробітництво щодо цивільної глобальної навігаційної супутникової системи «Галілео». Угода була ратифікована Верховною Радою України. В листопаді 2006 року в Україні вперше відбувся Міжнародний симпозіум з космічного права, який проводився під егідою ООН (взяло участь 22 країни). На замовлення Єгипту був виготовлений і запущений у квітні 2007 року супутник «ЄгиптСат-1». В червні 2007 року підписано Угоду про співробітництво між НКАУ і КНЕС (Франція). В січні 2008 р. в Парижі підписано Угоду між урядом України і Європейським космічним агентством про використання космічного простору в мирних цілях. А в березні 2008 р. підписано рамкову угоду між урядом України та урядом США про співробітництво у дослідженні та використанні космічного простору в мирних цілях.
В 2008 році розпочався міжнародний проєкт «Твіннінг» — «Прискорення українсько-європейського співробітництва в космічній галузі» з метою зближення України та ЄС в космічній сфері. Учасники: Україна, Німеччина, Франція. Проєкт фінансувався Європейською комісією. Цей проект був визнаний одним із найуспішніших твіннінг-проєктів в Україні. Керівник цього проєкту з української сторони був нагороджений французьким орденом «За заслуги». В цьому ж році починає працювати проєкт «Наземний старт», в якому використовувалась українська РН «Зеніт». Всього було здійснено 11 пусків.
В цей час українські вчені беруть участь в Європейській програмі FP-7 та виграють участь в 9 проєктах, які фінансуються ЄКА. Підприємства космічної галузі беруть участь в провідних космічних виставках і салонах світу (Франція, Німеччина, Індія, ОАЕ, Японія, США, офіс ООН у Відні). НКАУ стає співзасновником проведення в Україні міжнародної виставки «Авіасвіт-ХХI». Загалом, у 2009 році було підписано 54 міжнародні контракти на суму понад 140 млн дол. У вересні 2010 року підписується Програма українсько-китайського співробітництва на 2011-2015р.р. В 2012 році починає працювати проєкт РН «Вега» (це Європейська РН з українським двигуном). На сьогоднішній день здійснено 20 пусків. 13 липня поточного року з космодрому Куру здійснено перший пуск європейської РН середнього класу «ВЕГА-С», на якому стоїть модернізований український двигун РД-843.
В 2013 році здійснено перший пуск РН «Антарес» (Україна – США). В цій ракеті Україна виготовляє першу ступінь РН (здійснено 16 пусків). В 2013 році розпочинає роботу проєкт «Твіннінг-2» (Україна-Іспанія). В наступні роки проходять ряд зустрічей, перемовин та підписання Угод з різними країнами. Всього Україна має підписані Угоди з 28 країнами світу. Почалася реалізація спільного з Канадою проєкту будівництва стартового комплексу для української РН «Циклон-4М».
В 2021 році анонсовано початок його будівництва в провінції Нова Шотландія. В цьому ж році Україна приєдналася до міжнародного проекту «Артеміда» для вивчення Місяця. В липні поточного року відбулася зустріч керівництва ДКА з колегами із Польщі, на якій підписано ряд важливих документів, які стосуються подальшого розширення співробітництва в космічній сфері.
Можна приводити ще багато цифр і прикладів міжнародної співпраці України на світовому ринку. Про це я відзначав нещодавно в доповіді на науковій конференції, присвяченій 30 річчю ДКА, яку проводив Національний центр аерокосмічної освіти молоді. Все це говорить про достатньо активну і ефективну роботу ДКА України на світовому космічному ринку І ще, користуючись нагодою, хотів би відзначити. Протягом всіх 30 років питома вага українських стартів на світовому ринку космічних послуг становила від 4% до 12%.
SІ. А от взагалі, щодо ефективності космічного агентства і галузі в цілому…
Е.І. Я розумію до чого ви хилите. За ці роки державні космічні програми, як визначають експерти, були профінансовані на 1,2 млрд грн, проте вони чомусь завжди забувають, або замовчуюсь з якихось або чиїхось причин, другу важливу цифру — 7,5 млрд грн. Це сума, яку перераховано в бюджет країни у вигляді податків та обов’язкових платежів.
Тому, я вважаю, що діяльність космічного агентства, його керівництва були в цілому задовільні. Показники були б ще кращі, але фінансування космічних програм протягом всього часу не перевищувало 30%. А з 2018 року Верховна Рада взагалі не затверджує державну космічну програму. Це майже як санкції відносно ДКА.
Багато експертів у світі твердять, що тільки та країна має майбутнє, яка займається космічною діяльністю. Тому вважаю, що назріла гостра необхідність повернути агентству статус спеціально уповноваженого органу Центральної виконавчої влади, (був встановлений в 2006 р. а скасований в 2010 р.). З досвіду інших розвинених країн, космічні агентства підпорядковуються Президентам країни. Варто такий досвід врахувати і запровадити у нас. В такому разі у нас будуть ще кращі показники і Україна займе гідне місце серед космічних держав світу.
Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!