Володимир Тафтай: Україна буде безпосереднім учасником процесу повернення людини на Місяць

Актуальні статті та інтерв'ю

Наприкінці минулого місяця у канадському Галіфаксі пройшла церемонія закладення “першого каменя” майбутнього космодрому, з якого незабаром здійснюватимуть пуски українські ракети Циклон-4М. Одним із учасників урочистої церемонії був голова Державного космічного агентства України Володимир Тафтай, який після Галіфаксу полетів до Оттави, де провів ще ряд зустрічей, покликаних поглибити співпрацю між Канадою й Україною в аерокосмічній сфері.

Укрінформ розпитав його про перспективи космодрому, інші напрями канадсько-української співпраці, затребуваність вітчизняної космонавтики у світі та інше.

НАШІ ПАРТНЕРИ ВЖЕ ГОТОВІ ДО ПОЧАТКУ БУДІВНИЦТВА КОСМОДРОМУ

– Розмови про цей космодром ведуться ще з 2017 року, коли між Канадським космічним агентством та Державним космічним агентством України було укладено Меморандум про взаєморозуміння. Утім закладення “першого каменя” робить проєкт значно більш реалістичним. Коли його може бути втілено?

– У космічній сфері виконуються технічно та технологічно надскладні проєкти, тому звична справа – планувати на 5 років або й більше. Утім, якщо нашим колегам з “Maritime Launch Services” (MLS, компанія-оператор космодрому – ред.) вдасться все те, що вони запланували, в тому числі, якщо їм вчасно надійдуть усі кошти, то вже за 3 роки вони зможуть перейти до польотних випробувань. І MLS, і КБ “Південне”, і КБ “Південмаш” зорієнтовані на досягнення результату у максимально стислі терміни.

– Чи впевнені ви в тому, що космодром таки буде споруджено?

– Готовність української сторони – 100%. Наскільки я розумію, наші канадські партнери також повністю готові до того, аби приступити до фактичного будівництва комплексу. Під час церемонії у Галіфаксі навіть було оприлюднено інформацію про першого замовника пускових послуг майбутнього космодрому – компанію “Nanoracks”. Це – вияв довіри з боку ринку до оператора цього проєкту.

– Переваги цього проєкту для України зрозумілі, але навіщо він Канаді?

 – Канада не має свого космодрому – вона отримає його, як і можливість виведення космічних апаратів з власної території. Вона також зможе використати сучасні українські технології для реалізації цього складного стратегічного завдання.

– Чи матиме цей космодром якісь обмеження стосовно замовників?

– Мова йде про комерційний проєкт. Тому станом на сьогодні замовники можуть бути будь-які, бо ракетоносій Циклон-4М – це, власне, транспортний засіб, який дозволяє доставляти вантаж на орбіту. Це може бути супутник чи будь-що інше за умови вміщення його під обтікач та відповідності ваги. Таким чином будь-який замовник – країна чи компанія – зможе домовитися про запуск власного вантажу до космосу.

– З якого боку до проєкту є більше інтересу: з українського чи канадського?

– Як на мене, зацікавлені обидві держави, кожна з яких отримає досить суттєві переваги від реалізації цього проєкту. Канада здобуває технології запуску супутників, а ми – постійного партнера та певний обсяг замовлень на використання Циклон-4М. Будемо працювати повністю взаємовигідно.

– Чому цей проєкт має більші шанси на успіх, аніж той, над яким колись Україна співпрацювала разом із Бразилією?

– Не варто порівнювати ці два проєкти. Вони абсолютно різні, починаючи від організаційної структури й завершуючи технічною складовою. У бразильському проєкті двома урядами була сформована бінаціональна компанія, що вимагало ухвалення більшості рішень ледь не на міждержавному рівні. Це довго, складно і не завжди ефективно. А потім Бразилія як держава взагалі вийшла з нього в односторонньому порядку.

Із Канадою ж ми ведемо мову про комерційний проєкт з єдиним власником і значно більшою гнучкістю в ухваленні рішень. Кращим є й ракетоносій. За останні роки КБ “Південне” суттєво доопрацювало ракету Циклон-4М, яка тепер використовує першу ступінь на екологічно чистих компонентах та має значно кращі показники корисного навантаження. Утім, я наголошу, що та ракета також була дуже хорошою, й якби проєкт у Бразилії був реалізований – успішно літала б у космос.

УКРАЇНСЬКО-КАНАДСЬКИЙ КОСМОДРОМ БУДЕ ДУЖЕ КОНКУРЕНТНИМ У СВІТІ

– Зважаючи на значну глобальну конкуренцію у космічних пусках, які комерційні перспективи цього проєкту?

– Перспективи хороші. Я переконаний, що цей космодром зможе вдало конкурувати і за технічними параметрами, і за ціною з іншими пусковими майданчиками. Ринок супутникового зв’язку зростає щорічно. Вже є проєкти, що передбачають запуск сотень, а іноді й тисяч супутників для створення космічних угруповань. Це – багато роботи.

– Яким буде розподіл відповідальності під час спорудження космодрому, ураховуючи, що його будуватимуть у Канаді, але під українські технології?

– Технічно побудовою космодрому займається канадська компанія MLS. У свою чергу, Україна створює ракетоносій Циклон-4М із робочими перевіреними технологіями. Більшість компонентів цієї ракети вже мають льотну історію або повний цикл випробувань. Саме завдяки цьому космодром може розпочати роботу так швидко. Створення нового ракетоносія зайняло б значно більше часу.

– Окрім космодрому, які перспективи ширшої співпраці між Канадою й Україною в аерокосмічній сфері?

– Людство зараз перебуває на дуже важливому етапі переходу до абсолютно нових підходів до використання космосу. Вже укладено міжнаціональну угоду про створення Місячного поселення, ведуться серйозні підготовчі роботи до освоєння Марсу тощо. Це передбачає величезний обсяг роботи, що виконуватиметься десятки років. Мова йде про нову главу в розвитку космонавтики, перехід на якісно новий рівень дослідження дальнього космосу. Це вимагатиме зусиль багатьох держав та використання різноманітних технологій.

Україна й Канада мають значний потенціал реалізації своїх напрацювань для участі в таких амбітних проєктах. Окрім цього, існують і більш близькі у термінах реалізації проєкти, приміром – розбудова систем космічного інтернету. Канадська компанія “Telesat” планує створювати свою власну таку систему “Lightspeed”. Ця компанія може бути одним із постачальників інтернету в Україні. Для цього необхідно створити спеціальні технічні станції, суттєво підвищивши рівень нашої співпраці. Ми готові й до цього проєкту.

– Наскільки рішуче Україна налаштована брати участь у міжнародному проєкті з повернення людини на Місяць?

– Україна налаштована максимально рішуче. Ми – підписанти програми «Артеміда». І я абсолютно впевнений, що будемо безпосереднім учасником процесу.

ВІТЧИЗНЯНА КОСМОНАВТИКА МАЄ ЩО ЗАПРОПОНУВАТИ СВІТОВІ

– Космічна галузь дуже дорога як фінансово, так й інтелектуально. Чи має Україна достатньо ресурсу, аби бути корисною світові?

– Безумовно. Україна має дуже потужний потенціал, доведений десятиліттями створення ракетної техніки. Ми маємо суттєві напрацювання. Зокрема, у КБ “Південне” є концепти, здатні допомогти побудові Місячного поселення, створенню відповідних енергосистем та систем життєдіяльності, подачі кисню тощо.

– Чи достатній нинішній рівень фінансування космічної галузі в Україні для реалізації цих масштабних планів?

– Зараз ми перебуваємо на завершальному етапі затвердження української космічної програми до 2025 року, яка передбачає й розподілене фінансування за напрямами діяльності. Ми маємо підтримку президента та уряду й вже наступного року очікуємо на досить суттєве фінансування космічної діяльності. Останні 4 роки програми не було, тому про жодну «достатність» говорити не доводилося. Ми зараз змінюємо цю ситуацію.

– Уже чотири роки між Україною та Канадою діє Угода про вільну торгівлю. Чи допомогла вона українській аерокосмічній сфері?

– Такі угоди загалом сприяють розвитку економічних відносин між країнами та є хорошим фундаментом для роботи. Сподіваюся, ця Угода матиме позитивний вплив на аерокосмічну галузь у майбутньому.

– Український супутник “Січ-2-30” мав вирушити на орбіту у грудні, але потім запуск перенесли на січень наступного року. Який план нині?

– Досі ми говорили про український ракетоносій Циклон-4М, який працюватиме з космодрому в Канаді. А український супутник “Січ-2-30” стартуватиме з космодрому в Флориді (США) та буде доставлений на орбіту ракетоносієм Falcon-9 компанії SpaceX. Тобто це паралельні процеси, стратегічно спрямовані на розвиток української космічної індустрії. Стосовно самого запуску, то наш космічний апарат “Січ-2-30” повністю готовий. Запуск планується на 10 січня 2022 року, але дата залежить від готовності ракетоносія Falcon-9.

– Насамкінець спитаю про космічний туризм. Чи готова Україна долучитися до цього глобального тренду?

– У рамках бюджетних видатків на космічні заходи Україна не планує займатися розвитком космічного туризму, але ми вітатимемо ініціативи приватних компаній, якщо такі будуть.

Максим Наливайко, Оттава