Skip to content
Аерокосмічний портал
Facebook   Twitter   Instagram   Youtube   Telegram
  • Головна
  • Головні теми
  • Новини
  • Інтерв’ю
  • Наші видання
  • Послуги
  • Контакти

46120934_1947175028700590_2040371389885579264_n

15.11.2021 Спейс-Інформ

Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!

Навигация по записям

До 33-річчя польоту багаторазової транспортної космічної системи «Енергія-Буран»
Новини
  • Іран запустив у космос ракету з біонауковою капсулою 07.12.2023
  • КНР запустила космічну ракету з платформи у Південнокитайському морі 06.12.2023
  • Вітаємо з 75-річчям Героя України Юрія Сергійовича Алексєєва 06.12.2023
  • На орбіті вперше з’явився супутник виробництва Вірменії 04.12.2023
  • Південна Корея успішно вивела на орбіту супутник на власній ракеті 04.12.2023
  • Диво у Дніпрі, або Ці дослідження – просто космос! 01.12.2023
  • Японський зонд у січні спробує здійснити посадку на Місяць 01.12.2023
  • Китай просувається у розробці метанових двигунів для надважкої ракети 01.12.2023
  • Firefly Aerospace успішно випробувала ракетний двигун Miranda для РН Antares 330 01.12.2023
  • SpaceX купує компанію, яка виготовляє парашути для космічних кораблів – ЗМІ 01.12.2023
  • Туреччина запустила в космос першу в історії гібридну ракетну систему 30.11.2023
  • Китай уперше показав свою космічну станцію у високій роздільній здатності 30.11.2023
  • КНДР заявила, що отримала перші знімки зі свого розвідувального супутника 23.11.2023
  • Постскриптум після засідання Експертної ради Асоціації «КОСМОС» 23.11.2023
  • Відбулося засідання Експертної ради Асоціації «Космос» з обговорення питань космічної діяльності України 23.11.2023
  • Українець очолив Марсіанську дослідницьку станцію в пустелі Юти 20.11.2023
  • Болгарська компанія EnduroSat відкрила новий супутниковий космічний центр, який дозволяє складати супутникові модулі протягом двох тижнів 20.11.2023
  • Зонд JUICE здійснив один із найбільших маневрів на шляху до Юпітера 20.11.2023
  • 19 листопада – 26-та річниця історичного польоту першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка 19.11.2023
  • SpaceX вдруге спробувала запустити Starship 18.11.2023
  • Серія онлайн-зустрічей до річниці польоту в космос Леоніда Каденюка 18.11.2023
  • SpaceX отримала дозвіл на другий тестовий політ Starship 16.11.2023
  • Firefly Aerospace доставить на зворотний бік Місяця сейсмічне корисне навантаження 15.11.2023
  • SpaceX вивела на орбіту ще два супутники зв’язку 14.11.2023
  • Другий політ Starship може відбутися 17 листопада 14.11.2023
  • Словенія офіційно подала заявку на повноправне членство в ЄКА 10.11.2023
  • Дані компанії LeoLabs показують орбітальні маневри російських супутників 10.11.2023
  • SpaceX відправила NASA їжу та наукове обладнання на МКС 10.11.2023
  • Портрет Шекспіра відправили у космос з нагоди 400-річчя його першої збірки 08.11.2023
  • Круглий стіл “Космос для повоєнної відбудови та відновлення економіки України. Стратегічні орієнтири та пріоритети”. 08.11.2023
  • Китай запустив таємничий супутник на ракеті Long March 7A 07.11.2023
  • Італія, Франція і Німеччина домовилися про запуски ракет Ariane 6 і Vega-C 07.11.2023
  • Китай успішно випробував багаторазову космічну ракету 04.11.2023
  • Ілон Маск заявив, що Starlink досяг беззбитковості 03.11.2023
  • У штаб-квартирі ІКАО відкрили стенд з українським літаком «Мрія» 03.11.2023
  • Польща підписала з ЄКА угоду про запуск першого супутникового угруповання 03.11.2023
  • Virgin Galactic запустила п’ятий комерційний рейс у космос 03.11.2023
  • Завершується розроблення студентського наносупутника PolyITAN-12U 02.11.2023
  • Новий Bayraktar пройшов льотне випробування 02.11.2023
  • Україна та Таїланд підписали Меморандум щодо співробітництва у галузі використання космічного простору в мирних цілях 02.11.2023
  • Китайські астронавти після п’яти місяців у космосі повернулись на Землю 01.11.2023
  • У Дніпрі пройшли XVIІІ Наукові читання «Дніпровська орбіта-2023» 31.10.2023
  • У Європі продовжується розробка багаторазової ракети-носія 30.10.2023
  • Велика Британія допомагає фінансувати перший запуск німецької компанії Rocket Factory Augsburg 30.10.2023
  • Компанія Firefly Aerospace готується до запуску місії NASA FLTA004 30.10.2023
  • Італійська компанія Avio прагне відокремитися від компанії Arianespace 30.10.2023
  • Китай запустив космічний корабель із трьома тайконавтами на борту 27.10.2023
  • Іспанська компанія PLD Space називає перший запуск своєї ракети Miura 1 успішним 26.10.2023
  • Німецький морський космодром планує здійснити першу демонстраційну місію навесні 2024 року 26.10.2023
  • SpaceX підписала угоду про запуск європейських супутників 23.10.2023
Мітки
Blue Origin Boeing Crew Dragon ESA Falcon 9 Hubble JAXA NASA Rocket Lab SpaceX Starlink Starship Vega Virgin Galactic Індія Ан-178 Ан-225 Антарес Антонов Асоціація «Космос» БПЛА Верховна Рада ДЗЗ ДКА КПІ Каденюк Китай МКС Марс Морський старт Місяць НАНУ НЦАОМ НЦУВКЗ Південмаш Південне Роскосмос США Січ-2-1 Туреччина Укроборонпром Японія армія астрономія коронавірус
Відео
Ми в Instagram

spaceinform
Вітаємо зі святом усіх прич Вітаємо зі святом усіх причетних! 🥳 За ідею листівки дякуємо @antonov_company. Фото наше 🙂
17 жовтня 2023 року виповнилос 17 жовтня 2023 року виповнилося 100 років від дня народження Володимира Федоровича Уткіна (17.10.1923 – 15.02.2000), начальника і Головного конструктора (1971-1979), Генерального конструктора–начальника КБ «Південне» (1971-1990). В.Ф. Уткін народився в с. Пустоборі Рязанської області. Учасник Другої світової війни (1942-1945). Закінчив Ленінградський військово-механічний інститут (1952). У 1952-1954 рр. – у КБ заводу №586 (м. Дніпропетровськ): інженер, старший інженер, начальник групи, начальник сектору. З 1954 р. – в ОКБ-586 (майбутньому КБ «Південне»): начальник сектору, начальник відділу, начальник комплексу–заступник Головного конструктора. З 1967 р. – перший заступник Головного конструктора. Після смерті М.К. Янгеля (1971) – начальник і Головний конструктор, у 1979-1990 рр. – Генеральний конструктор–начальник КБ «Південне». Під керівництвом В.Ф. Уткіна створено чотири стратегічні ракетні комплекси, кілька типів космічних апаратів і ракет-носіїв, серед яких «Циклон-3» та екологічно чиста ракета-носій «Зеніт»».
🕯️11 жовтня 2023 р., в м. Дніпр 🕯️11 жовтня 2023 р., в м. Дніпро, на 86 році життя помер відомий письменник, журналіст і режисер, ветеран КБ «Південне», Південмашу і космічної галузі України Володимир Петрович Платонов. Народився 19 серпня 1938 р. в с. Миколо-Бабанка Бобринетського району Кіровоградської області. Після закінчення середньої школи працював на Південмаші токарем (1956-1957). У 1957-1960 рр. служив на ракетному полігоні Тюратам (з 1961 р. – космодром Байконур). Понад 20 років працював у КБ «Південе», де 5 років (1974-1979) був редактором газети «Конструктор», та майже 20 – у Виробничому об’єднані «Південмаш», де 10 років (1985-1995) очолював прес-центр Південмашу. Працював журналістом регіональної телевізійної компанії «9 канал» в м. Дніпро. У творчому доробку Володимира Петровича понад 500 статей, опублікованих в газетах та журналах: «Аерокосмічний вісник», «Всеукраїнські відомості», «Дзеркало тижня», «Знання – сила», «Наука та життя», «Світогляд», «Факти», «Цілком таємно» та інших виданнях. Автор та співавтор багатьох книг, серед яких: «Академік Янгель», «Важко бути першим», «Вершина духовного безсмертя», «Дніпровський ракетно-космічний центр», «Макаров», «Олександр Поль», «Південне сузір’я», «Ракетник, що став Президентом», «Смирнов. Біля витоків ракетобудування» та інших. Особливе місце у творчій діяльності В.П. Платонова займало телебачення. Він був автором сценаріїв та режисером-постановником телевізійних передач та фільмів, серед яких: «Південмаш без грифа «секретно», «Стартує «Дніпро», «Легендарний директор», «Зоряний крок», «Сходження до Кобзаря», «Народження галузі», документального серіалу «Янгель». Нагороджений медалями ім. В. Глушка, В. Ковтуненка, Ю. Кондратюка, С. Корольова, О. Макарова, М. Пілюгіна, М. Янгеля; галузевою відзнакою НКАУ «Ветеран космічної галузі» (2008), відзнакою НАН України «За сприяння розвитку науки» (2011). 15 червня 2011 р. Міжнародний Планетний центр присвоїв малій планеті 18285 ім’я «VLADPLATONOV». Висловлюємо глибокі співчуття близьким та рідним покійного.
🎂 Сьогодні колишньому президенту–генеральному конструктору ДП «Антонов», Герою України, академіку НАН України, доктору технічних наук, професору та батьку чотирьох синів Дмитру Семеновичу Ківі виповнився 81 рік. Міцного здоров'я імениннику! 💪 📷 Фото з його нової книги «Відверто про головне. Моє життя в авіабудуванні»
Авіаконструктор Олег Антон Авіаконструктор Олег Антонов, 1975 рік Зі спогадів журналіста та письменника Станіслава Сергійовича Калінічева: «...Прес-конференція добігала кінця. Багато хто вже зачохлив свої камери, коли Антонову передали термінову телеграму. Олег Костянтинович поглядом пробігся текстом. Очевидно, його зміст вимагав негайної дії, але Антонов все ж таки вирішив закінчити свій виступ. — То на чому я зупинився? — спитав він. Нелегко йому було відразу перестати думати про отримане повідомлення. Він нагнув голову, уперся пальцями в перенісся, зусиллям волі повертаючись до перерваної розмови. І в цей час: "трак!", потім ще раз - "трак!" — двічі підстрибнуло дзеркало в «Асахі», камері, якою тоді знімав фотограф Микола Федорович Козловський. Пізніше цей портрет Антонова побував не кількох виставках, а в одній зі своїх книг Козловський помістив його на розвороті поруч із знімком літака, що плив над землею. І кращого, психологічно достовірнішого портрета О.К. Антонова я не бачив.»
Зі спогадів журналіста та п Зі спогадів журналіста та письменника Станіслава Сергійовича Калінічева: «Козловський [фотограф Микола Федорович Козловський (1921-1996)] задумав оточити Антонова моделями всіх його літаків і планерів, починаючи з першого — «Ан-2». Взяти в музеї Конструкторського бюро маленьку копію його стомісного Ан-10, його «Бджілки», Ан-24 та ще багатьох машин, про які раніше я навіть не чув і, таким чином, зняти авіаконструктора, так би мовити, серед його сімейства «Антонов». Моделі перевезли додому до Антонова, і Коля [Козловський] приступив до свого Плану. Оскільки Антонова незручно було просити позувати, а я все одно стою, нічого не роблю, дублером довелося бути мені. Коля садив мене на підлогу і змушував брати одну за одною моделі (крім «Антея», який я навідріз відмовився тримати в руках через його тяжкість. Або я просив видавати мені безкоштовне молоко за шкідливість виробництва. Але Коля жарт не прийняв...). На прохання Козловського я піднімав голову і дивився прямо в об'єктив, ніби говорячи? «Ось ми літаки, помилуйтеся!» Я схиляв голову і замислювався. Зажурювався, як Альонушка над струмком. Колі всього було мало. Тоді тихо розчинилися двері й у кімнату зайшов крихітний синочок Антонова [Андрій]. Долю фотографії було вирішено! Коля вигнав мене з нагрітого місця і поставив хлопчика. Той із захопленням розглядав літаки. Так народився відомий знімок Козловського «Сімейство Антонова». Станіслав Калінічев КНИГА ПРО ФОТОГРАФА 1972
24 серпня 2023 року виповнилос 24 серпня 2023 року виповнилося 90 років від дня народження Анатолія Павловича Завалішина – організатора випробувань та запусків ракетно-космічної техніки, заступника начальника космодрому Байконур, президента Федерації космонавтики України, ініціатора підготовки та співавтора Першої Національної космічної програми України. Анатолій Павлович народився у м. Лохвиці Полтавської області. Закінчив Харківське вище авіаційне інженерне училище ВПС (1957). З 1957 по 1989 рр. – на космодромі Байконур: на наземних вимірювальних пунктах (1957-1959); у випробувальному управлінні космодрому (1959-1986): інженер, старший інженер, начальник лабораторії, начальник відділу, заступник начальника управління, начальник управління. У 1986-1988 рр. – заступник начальника космодрому з науково-дослідної та дослідно-випробувальної роботи. Учасник запусків у космос більше 300 космічних апаратів – перших штучних супутників Землі, перших космічних кораблів, орбітальних і міжпланетних станцій, супутників зв’язку та телемовлення і спеціального призначення, космічного літака «Буран». Брав участь у забезпеченні 90 пусків міжконтинентальних балістичних ракет С.П. Корольова та В.М. Челомея, 266 пусків космічних ракет-носіїв С.П. Корольова, В.М. Челомея, М.К. Янгеля, В.Ф. Уткіна, В.П. Глушка, у т.ч. 51 раз був керівником бригади випробувачів – «стріляючим». Після звільнення в запас прибув до м. Києва де, у 1992-1997 рр. працював у Національному космічному агентстві України, з 1993 р. – начальником управління космічних програм. Ініціатор підготовки та співавтор Першої Національної космічної програми України. У 1997-2001 рр. – радник директора Інституту космічних досліджень НАНУ-НКАУ. У 1991-2001 рр. очолював Федерацію космонавтики України, у 2002-2007 рр. – віце-президент Аерокосмічного товариства України. Написав більше 10 книг з історії космонавтики та випробувань ракетно-космічної техніки. Почесний громадянин м. Байконур. Помер 2 травня 2011 року, похований в Києві на Байковому кладовищі.
Зі святом, друзі! ✊💪🇺🇦 Зі святом, друзі! ✊💪🇺🇦
👽 Цікавий факт. На київській станції метро «Дніпро» супутник, який чоловік тримає у піднятій руці на монументальній скульптурі «Труд», спершу був у нього під пахвою.
Підписатися
Наш журнал
Наші партнери
Захистимо Україну Разом!