Національному центру управління та випробувань космічних засобів – 25 років!

Актуальні статті та інтерв'ю

Сьогодні, 12 серпня, Національний центр управління та випробувань космічних засобів святкує ювілей – 25 річчя від дня заснування.

Чверть століття для історії це невеликий проміжок часу, а для організації – значний етап становлення та розвитку. Для НЦУВКЗ все починалося в далеких 90-х роках. Було важко, але при цьому було повне сприяння керівництва держави та Національного космічного агентства України, розуміння того, що це потрібно, – розповідає начальник Центру, кандидат технічних наук Володимир Присяжний. Щоб врятувати структуру від розвалу, було прийнято рішення передати від Міністерства Оборони 1272-й Центр командно-вимірювальних комплексів до складу НКАУ і на базі цього центру створити НЦУВКЗ. Із 5200 осіб (цивільних і військових) до Національного центру перейшли понад 3 тисячі осіб. Роботи було чимало, тоді запустили Січ-1, Січ-2, мікросупутник. Управління, всі основні структури на той період знаходилося в Євпаторії, сюди ж спрямовувалися основні кошти, а от регіональним центрам діставалося менше. Згодом цю ситуацію виправили.

У 2014 році, в зв’язку з анексією Криму, управління Національного центру перевели до Києва. Із 400 офіцерів, які проходили службу в Євпаторії, тільки 60 переїхали з півострова на материкову України. У 2014-2015 роках почалося будівництво нового центру, ми розробили концепцію, спочатку до 2020 року, потім перезатвердили до 2030 року і зараз реалізуємо її. Основні напрямки цієї концепції спрямовані на те, щоб дати більше самостійності регіональним структурам, нашим філіалам, чітко визначити їхні завдання і націлити особовий склад НЦУВКЗ не тільки на використання бюджетних коштів, але й дати можливість заробляти і повертати кошти в бюджет країни. Основне наше завдання – це виконання задач в інтересах Національної безпеки і оборони України. І ми успішно виконуємо ці завдання. Крім того ми працюємо в інтересах економічного розвитку держави.

– Чого вдалося досягти за ці роки і чим ми можемо пишатися?

– Насамперед, повністю відновили структуру Центру, почався потужний рух вперед. Крім того що розвиваємо управління НЦУВКЗ, ми розвиваємо також регіональні структури, два роки тому було прийнято рішення створити структури по регіонам – Південний, Північний, Центральний та Східний. Це в таких міста як Харків, Одеса, Львів та Житомир . Для чого це зробили? Ми об’єднали регіони в одне ціле, наприклад Західний регіон – це Львівська область, Закарпатська, Івано-Франківська, Волинська та Тернопільська. Створили кластери, до роботи в яких підтягнули місцеві підприємства, виші, підібрали фахівців і працюємо в інтересах цих регіонів. Звичайно, деякі проблеми є, адже ми чимало втратили в Криму – 55 тисяч метрів технічних споруд і близько 30 га земельного фонду. Для того щоб відновитися ми працюємо в цьому напрямку, шукаємо в регіонах міста, де можна розмістити філіали. Хочу зазначити, що нам пішли назустріч в Харкові, зокрема Харківський авіаційний інститут, на базі нього ми створили науково-практичний кластер «Центр космічного моніторингу Землі «Слобожанщина»». Ми плідно співпрацюємо з Полтавською, Харківською, Донецькою, Луганською, Дніпропетровською областями. Нам пішов назустріч також Поліський національний університет (м. Житомир), який надав фонди, ми в свою чергу надали технічну допомогу, розмістили фахівців і зараз спільно з ними працюємо в інтересах Поліського регіону. Хочу підкреслити, що є повне розуміння як обласної адміністрації, так і місцевої влади. В Південному регіоні нам допомагають: Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, Одеська академія харчових технологій та Одеський метеорологічний університет, їх зацікавили наші напрацювання. Там зараз теж розвивається центр. Із наших регіональних структур – харків’яни мають діючу станцію, яка працює в інтересах як Національного Центру, так і регіону, станція прийому інформації працює вже впродовж двох років . Ми не зупиняємося на тому що маємо, розвивали свої філії. У 2018 році отримали у передмісті Золочева структуру , яка мала дві занедбані антени, одна діаметром 32 метри, а друга 25-ти метрова і на базі 32-ї антени створили радіотелескоп, який у минулому, 2020 році, включений до 10-ти найбільших наукових досягнень України. Завдяки оновленому РТ-32 вже отримані наукові дані досліджень далекого космосу. Крім того, ми відновили повністю парк апаратури, яка знаходиться у відомстві Головного центру спеціального контролю, це різноманітні сейсмодатчики та інше, створили там центр космічної погоди. Ми повністю модернізували парк станцій прийому інформації та станцій управління у Центрі прийому та обробки інформації, що в місті Дунаївці.

У ГЦСК дуже гарні результати дає оновлена система спеціального контролю , яка видає в реальному часі дані про природні та техногенні явища.

Ми намагаємося не відставати від провідних європейських країн і навіть йти на крок вперед. Розглядаємо питання щодо створення станції прийому інформації із сучасних космічних апаратів не тільки в Х-діапазоні, а й в Ка-діапазоні, це більше 20 ГГц діапазон – більш інформативний і високошвидкісний. Такі мають США, а от в країнах Європи, мабуть, поки не має . До нас звертаються провідні країни світу з проханням підстрахувати їхні космічні системи, адже зона радіобачення наших станцій дозволяє приймати інформацію в масштабі часу від Атлантики , якщо супутник проходить цю зону, до Уралу, ми її розширюємо. Нещодавно станцію поставили в Харкові , ще на 700 км просунули за Урал, на Близький Схід, Північ, тому до наших станцій проявляють інтерес, особливо ті країни, котрі знаходяться далеко від України, це Китай, Південна Корея, Японія , з західного континенту це США, країни Південної Америки. Надання послуг іноземним операторам сприяє додатковим надходженням на розвиток інфраструктури НЦУВКЗ. Плідно працюємо у напрямку міжнародної діяльності, триває співпраця з багатьма країнами, зокрема, з Індією та Польщею у нас спільні проекти. У НЦУВКЗ створено відділ зовнішньоекономічних зв’язків. Ми чітко визначили напрямки нашої діяльності, зокрема того що стосується головного напрямку – це управління та випробування космічних засобів, ми маємо станції управління та прийому інформації, приймаємо інформацію з іноземних КА . Користувачі від нас отримують необхідну інформацію вже за 30-40 хвилин. Оперативно передаються знімки в різні відомства та організації, як сектору безпеки, так і сектору економіки. Ми стали розвивати напрямок, який дуже актуальний у світі, це контроль космічного простору. Оскільки зараз запускається велика кількість КА, вони можуть створювати небезпеку для інших КА, наприклад, тільки компанія SpaceХ Ілона Маска планує запустити та розгорнути масштабну , високошвидкісну систему Інтернету, а це понад 2 тисяч апаратів. Кожний із них може зіштовхнутися з діючим апаратом, а це надзвичайно небезпечно, бо спричинить втрату коштів та апарата. Аби уникнути неприємностей, потрібно контролювати весь космічний простір як близький так і далекий. Вже найближчим часом , щоб полетіти у близький космос на геостаціонарну орбіту, або в далекий космос, буде проблематично. Коли ракета проходитиме шари близького космосу може зіштовхнутися з якимось об’єктом, от для цього нам потрібно контролювати весь космічний простір . Є подібна система лише у США, РФ, Китаї, створюють її Індія та група провідних країн Європейського Союзу. На сьогодні ми розгорнули таку систему, маємо центр контролю космічного простору , який знаходиться в Житомирі, до речі, в цьому центрі працюють офіцери, які вийшли з Криму, вивезли з собою програмні комплекси, відновили і успішно працюють, забезпечують інформацією силовий блок, науковців та інших користувачів. Дуже нам допомагає Міністерство освіти та науки. Зокрема, національні університети Ужгорода, Одеси, Львівська політехніка своїми засобами, методиками, своїми вченими допомагають нам контролювати космічний простір. Ми маємо два радари, однин радар метрового діапазону, який знаходиться в Мукачево, він працює і модернізується одночасно, бо там застаріла техніка, ще 60-х років, але ми її реанімуємо і даємо новий поштовх, переводимо на цифру, на більш економічні пристрої, щоб знизити енергозатрати. Створюємо новий радар дециметрового діапазону, який зараз знаходиться в стадії випробувань, вже закінчився перший етап. Цей радар вже більш сучасний, якщо Мукачівський радар бачить футбольний м’яч на відстані 5-6 тисяч км, то цей бачить кубик 10 см , відстань менша 600-700 км, але точність визначення координат цього об’єкту на декілька порядків вища 5-50 м , тобто дуже точній радар. Плануємо збудувати радар сантиметрового діапазону, який буде бачити в космосі навіть малесенькі гаєчки. Уявіть собі, швидкість в космосі понад 7 км за секунду, якщо такий предмет зустрінеться з космічним апаратом, він прошиє його як куля, це дуже небезпечно.

 Говорячи про наші досягнення не можу не згадати про систему дистанційного зондування Землі. Ми маємо орбітальне угрупування космічних апаратів, які на контрактній основі скидають нам інформацію , маємо доступ до КА європейської системи Copernicus і доступ до відкритих КА, які знаходяться в навколоземному просторі. Ми налагодили чітку систему надання інформації як для сектору безпеки та оборони, так і для економічного блоку. Друга система – це система контролю і аналізу космічної обстановки і третя – координатно-часового забезпечення.

 На сьогодні наша головна задача покрити Україну контрольно-коригуючими станціями, що забезпечують підвищення точності знаходження місця розташування користувача згідно з сигналами глобальних навігаційних супутникових систем. Вже маємо 42 станції, до кінця року буде введено в дію ще 8 станцій. Ми уже покрили більшу половину України і плануємо продовжити цей напрямок, адже він дуже актуальний і перспективний, працює як в інтересах безпекового сектору, так і для економіки, особливо для аграрного сектору. Ще один наш суттєвий напрямок. Ми відпрацювали питання Центру контролю космічної погоди, з нам рахується НАНУ, надаємо їм цю інформацію, іншим користувачам і таким же чином вона йде паралельно на європейські центри для контролю космічної погоди.

 Успіх будьякої справи залежить від високопрофесійних фахівців. Яка ситуація з кадровим потенціалом у Національному центрі управління та випробувань космічних засобів?

– Ми стараємося зберігати той потенціал який маємо. У нашому НЦ працює чимало ветеранів , ми їх шануємо, не забуваємо також тих, хто вже пішов на заслужений відпочинок. Також прагнемо відновити потенціал стосовно молоді, наші регіональні центри, кластери не випадково були створені, саме для того, щоб популяризувати космічну діяльність в регіонах. Часто талановиті випускники університетів їдуть на заробітки закордон , працюють з такими ж технологіями в Польщі та Німеччині, які маємо ми. Фахівці нашого центру проводять у вищих навчальних закладах різноманітні семінари, зустрічі, розповідають про вітчизняну космічну галузь, загалом, і діяльність НЦУВКЗ, зокрема. Таким чином намагаємося зацікавити талановиту молодь і поповнити наш  потенціал молодими кадрами. В цьому році ми провели збір молодих фахівців НЦУВКЗ, яким до 30 років, відчувається, що вони хочуть працювати, їм цікаво в цій галузі. 5 років тому ми зробили замовлення на фахівців для Національного центру. Цього року очікували на прибуття із Житомирського військового інституту 25-ти молодих лейтенантів. В наше розпорядження прибуло лише 20, п’ятьох забрало Міністерство Оборони, там «позарилися» на наших спеціалістів. Проте таку велику кількість випускників ми отримали вперше, зазвичай приходило максимум 7 осіб. Ми робимо ставку на військових, які служитимуть у віддалених наших Центрах, адже випускника НАУ чи КПі не заманиш працювати в умовах відірваності від обласних, районних міст та невелику зарплату.

Що стосується цивільних, то зараз є можливість приймати хороших фахівців із університетів Харкова, Одеси, Житомира. Більш того, деякі виші стали відкривати спеціальності за нашим напрямком. І таким чином ми омолоджуємо колектив, фахівці за нашим напрямком дуже дефіцитні. Тому ми шануємо і бережемо ветеранів, а їх у нас працює чимало – Поіхало Анатолій, Демиденко Микола, Волох Костянтин, Капштик Сергій, Суходуб Олександр, Мироненко Володимир, Кутовий Олександр, Авдєєнко Григорій та чимало інших, це ті люди, які все своє життя віддали космічній галузі. Наше середнє покоління, я пам’ятаю їх ще лейтенантами, а зараз це полковники Ілючок Олег, Жилков Андрій, Обметко Андрій, Озерян Андрій, Банах Андрій, Падалко Олег, Кузло Ярослав, Білоус Сергій, працюють не один десяток років в нашій галузі.

В регіональних Центрах також працюють командири, які мають дуже великий досвід – Білоус Віктор, Толченов Іван, Жураківський Микола, Кавац Віталій, Мордвинов Ігор.

– Як давно Ви пов’язали свою професійну діяльність з НЦУВКЗ і що для Вас Національний центр?

– НЦУВКЗ – це моє життя, рівно 6 років тому Голова Державного космічного агентства України запропонував мені очолити Центр. З того часу я працюю тут, це моє дітище, це та структура для котрої я готувався, закінчивши Харківське вище військове командно-інженерне училище. Радіотехнічний факультет готував фахівців для наземного комплексу управління. Служба моя була пов’язана з такими структурами як наші філії, я починав службу в Усурійську, продовжував на Камчатці, служив у Головному центрі в Підмосков’ї, це як наш НЦУВКЗ, в Голіцино-2, закінчив Військову академію імені Ф.Е. Дзержинського. Відтоді як Україна стала незалежною, я повернувся в Збройні Сили України і з 1992 по 1997 рр. служив в управлінні ракетно-космічного озброєння, разом із Волохом Костянтином, Демиденком Миколою, Кутовим Олександром, Махоніним Євгеном, Федотовим Валерієм, Міняйлом Віталієм, Засухою Сергієм, Стрюковим Миколою. Це ті професіонали, які були основою управління ракетно-космічного озброєння, а потім управління спецпрограм в НКАУ і в НЦУВКЗ. 1997 року почався новий етап у моєму житті – навчання у Військовій академії Генерального штабу, після закінчення якої я отримав завдання створити космічну розвідку в ГУР МО. Після звільнення з військової служби у 2012 році, продовжував роботу в авіаційно-космічній галузі. І от вже 6 років я працюю в НЦУВКЗ. Звичайно хотілося б згадати тих хто був біля джерел створення Національного Центру, це – Віктор Дурасов, Малевінський Станіслав, Гуков Василь формував тут центр в 2014 році, це мої попередники. Для мене центр це моє життя і хочеться виконати все намічене. Нещодавно на нараді з офіцерами я говорив, що у нас не виконано два пункти концепції. Це стосується Дунаївців, по-перше, хочеться, щоб вони, нарешті, отримали ліцензію з геодезії, мали ліцензованого фахівця і по-друге, щоб Дунаївці, маючи свою контрольно-вимірювальну лабораторію, отримали право на ліцензування геофізичних та інших приборів. Інші плани, які ми намітили, реалізуємо . Ми вирішили працювати на випередження європейських країн та США, є амбітні ідеї, зокрема по радару сантиметрового діапазону, радар дециметрового діапазону може конкурувати зі світовими радарами , які вже є , тобто ми можемо йти попереду інших країн.

 Але ж для цього потрібне фінансування?

– Коли я прийшов сюди керівником, на розвиток Центру виділялося 200 тисяч гривень, наступного року було вже 600 тисяч, це при тому, що у нас основні засоби були втрачені в Криму. Але починаючи з 2018 року ми підключили комітети Верховної Ради, Міністерство фінансів, Міністерство економіки, Раду національної безпеки і оборони, ми постійно попрацювали з ними, пояснювали ситуацію. Тоді фінансування на порядок збільшилося, ми почали отримувати на розвиток 50-60 мільйонів гривень, зараз сума вже не зменшують, але ми щороку намагаємося збільшити її. Працюємо над цим, допомагають нам комітети, комітет з Національної безпеки, правопорядку, екологічний комітет, бюджетний, є люди, які розуміють що це потрібно. Останнім часом нам допомагають наші користувачі – це Служба Безпеки, МО, які завжди підтримують нас. В цьому році, виконуючи завдання Президента щодо запуску КА Січ 2-30, частину своїх коштів віддали галузі, підтримали КБ «Південне». Взагалі близько 30 мільйонів свого бюджету віддали для підготовки до запуску як наземного комплексу, так і загалом запуску КА Січ-2-30.

– Щоб ви побажали колективу НЦУВКЗ з нагоди ювілею?

– Я хотів би побажати терпіння. Ми зараз працюємо над збільшенням коефіцієнта нашої заробітної плати, йдеться про збільшення вдвічі чи навіть втричі . Є розуміння з цього питання як ДКА, так і Міністерства стратегічних галузей промисловості. Бажаю міцного здоров’я, подальших звершень, адже завдань у нас дуже багато попереду і відповідальності теж.

Вітаю всіх колег з нашим спільним святом, з ювілеєм – 25-річчям НЦУВКЗ!

Розмовляла Неля Грабовська