Як Україна буде запускати супутники та скільки ми заплатимо Ілону Маску. Інтерв’ю з головою ДКА

Актуальні статті та інтерв'ю

У грудні Україна запустить в космос анонсований Володимиром Зеленським супутник. Виведе його на орбіту ракета SpaceX. Які ще проєкти планує реалізувати Держкосмос та від чого залежить доля відомства?

Всеволод Некрасов,

Економічна правда, 19 квітня 2021 р.

Державне космічне агентство існує в Україні майже 30 років. За цей час держава витратила на реалізацію проєктів у космічній галузі кілька мільярдів доларів платників податків, однак без видимого результату.

Через некомпетентність і корупцію чиновників, які керували ключовими установами і державними підприємствами аерокосмічної галузі, Україна провалила проєкт запуску супутника «Либідь» вартістю 350 млн дол та проєкт «Морський старт», через що держава заборгувала 200 млн дол.

Не кажучи про понад 800 млн дол збитків від проєкту ракетного комплексу «Циклон-4».

Тимчасом очільники Державного космічного агентства змінюються, як у калейдоскопі: кожні чотири-десять місяців. У виняткових випадках – раз на рік.

Ще влітку 2020 року Держкосмос очолював IT-підприємець Володимир Усов, який розповідав, як планує рятувати залишки проєкту «Либідь», а вже у березні 2021 року агентство очолив Володимир Тафтай.

В інтерв’ю ЕП він пояснює, чому вартість запуску українського супутника «Січ 2-30» перевищить 1 млн дол, на що Держкосмос витратить 15 млрд грн з нової космічної програми, як зміняться підходи до вибору виробників супутників та звідки взялися багатомільйонні борги за міжнародними космічними проєктами.

Про призначення головою Держкосмосу

— Чому ви подалися на посаду голови Державного космічного агентства?

— Космос – це те, чому я присвятив своє життя. У 18 років я вступив до Дніпропетровського державного університету на спеціальність «Автоматика й управління в технічних системах». Мова йшла про ракетну техніку.

Далі були «Південмаш», проєкт «Морський старт», Мінекономіки. У міністерстві я працював начальником управління координації космічної діяльності, тому Державне космічне агентство є логічним продовженням руху по цій лінії. Володимир Тафтай очолив відомство у березні 2021 року ПРЕССЛУЖБА ДЕРЖКОСМОСУ 

— Чому вам не вдалося отримати цю посаду у 2019 році?

— Це ж конкурс. У конкурсі перемагають ті люди, які показали себе краще або здавалися більш переконливими. Питання в тому, за якими критеріями керівництво визнало, що Володимир Володимирович Усов був цікавішим кандидатом. Я в цій ситуації був другим за рейтингом, що теж дуже непогано.

— Ви обговорювали з кимось з уряду свою кандидатуру у 2021 році?

— Не обговорював, оскільки це конкурс. Як і в 2019 році, у мене було багато гідних суперників, які не пройшли якісь тести, не пройшли співбесіду.

— Попередній голова Держкосмосу протримався на посаді десять місяців. Скільки вам треба часу, щоб реалізувати намічені плани?

— Космічне агентство – специфічне, тут недостатньо розуміти основи управління проєктами та організаціями. Тут потрібно глибоко знати космічну техніку. Я відчуваю себе дуже впевнено, у мене є бонус – 20 з гаком років досвіду в космічній галузі. Тобто на багато питань у мене вже є відповіді.

Завдяки цьому час, який мені потрібен для входження в курс справ, сильно скорочується. Я навіть не бачу необхідності говорити про якийсь кредит часу. Безумовно, є об’єктивні чинники, які вимагають місяць-два для того, щоб повністю увійти в курс справи, але цього більш ніж достатньо.

— Ви укладали контракт? Якщо так, то на який термін?

— Був не зовсім конкурс на посаду голови Держкосмосу. Це був добір в період пандемії. Був укладений контракт з урахуванням змін до закону «Про державну службу». Якщо не помиляюся, протягом шести місяців з дня укладання контракту буде проведений повноцінний конкурс на посаду голови агентства.

— Тобто буде ще один конкурс і ви знову братимете в ньому участь?

— Так. У квітні 2020 року призупинили проведення конкурсів, оскільки почалася пандемія і був введений карантин. Для забезпечення безпеки людей конкурси припинили, але щоб не зупиняти процес набору людей на посади вищої ланки та рядових співробітників, була введена процедура добору.

— У вас буде перевага в майбутньому конкурсі як у голови Держкосмосу?

— Процедура проведення конкурсу не передбачає ніяких додаткових преференцій чинному главі, але у мене є досвід роботи, можливість набагато глибше ознайомитися із станом справ і показати результати.

— Які проєкти плануєте реалізувати за ці шість місяців?

— Космічні проєкти тривають роками, тому нема такого проєкту, який можна реалізувати за місяць-два. Зате є багато напрацювань, які дозволяють розпочати процеси за новими цікавими проєктами і показати результат.

Про український супутник «Січ 2-30»

— У лютому президент несподівано дав завдання до кінця 2021 року вивести в космос апарат дистанційного зондування землі «Січ 2-30 (2-1)». Ми мали невдалу історію виведення на орбіту супутника «Либідь». Чи реально виконати це завдання, і чи потрібен цей супутник Україні?

— Це прекрасна новина. Це показник того, що уряд сконцентрувався на цьому питанні. Президент Володимир Зеленський зацікавлений у розвитку космічної галузі. Він активно опікується цією сферою та підтримує діяльність агентства.

Космос – це напрямок, який не може існувати без підтримки держави, без підтримки президента. У даному випадку президент сприймає це як знаковий проєкт у космічній галузі. Реалізувати його абсолютно реально.

Супутник зібраний, ведуться випробування, усе йде за графіком. Можу абсолютно впевнено говорити, що завдання президента буде виконане.

Чи потрібен цей супутник? Він потрібен за багатьма параметрами.

Передусім – це незалежний доступ до супутникового зондування. Супутникові знімки з власного супутника – це дуже важливо з точки зору оборони і безпеки держави. У нього роздільна здатність 7,6 метра на піксель.

Крім оборони і безпеки, супутник виконуватиме завдання в галузях сільського та лісового господарства, служби з надзвичайних ситуацій, займатиметься картографією. Картографія – одне з найважливіших питань, оскільки дозволяє виявляти незаконне землекористування, наприклад, розробку кар’єрів.

— Була інформація, що супутник запустить компанія SpaceX за мільйон доларів. Контракт з нею уже підписаний? Хто ще братиме участь у реалізації цього проєкту, крім КБ «Південне», яке збирає супутник?

— У КБ «Південне» як основного виробника супутника є низка кооперацій з підприємствами України, тобто це український супутник. З точки зору його запуску теж усе просто: запускає SpaceX. Інформація про контракт на мільйон доларів не точна – у цій сумі не враховані додаткові умови.

Сам супутник не потрапляє в космос. Його потрібно встановити на ракеті, запустити, супутник повинен відокремитися від ракети і полетіти в потрібному напрямку, щоб зайняти потрібну орбіту. Так ось: система відділення супутника від ракети (так званий адаптер. – ЕП) – досить складна річ.

У контракті на мільйон доларів не були враховані витрати на створення адаптера і транспортування супутника до точки запуску, тому ціна – один мільйон доларів – є базовою, без урахування цих опцій.

КБ «Південне» провело консультації з компанією SpaceX і вона переадресувала своєму підрозділу в Німеччині завдання з адаптації супутника для запуску. Отже, загальна сума контракту становить 1,99 мільйона доларів. Ця сума враховує всі технічні питання, пов’язані із запуском супутника.

Контракт уже опрацьований, попередні домовленості є. Після виділення коштів Кабінетом міністрів ця робота буде реалізована. УКРІНФОРМ

— Коли закінчиться збирання супутника?

— Він остаточно зібраний, але потрібно провести низку випробувань. Кожен супутник створюється, виходячи з технічних умов ракети, оскільки кожна ракета має свої особливості розташування супутника, навантаження, прискорення.

Наш супутник планувався з вертикальним розташуванням. Це важливо, бо основним корисним навантаженням супутника є камера. Оскільки розташування на SpaceX буде інше, горизонтальне, то навантаження на камеру буде абсолютно інше. Тобто навантаження піде на оптичну частину супутника.

Це теж вимагає низки випробувань, це вимога оператора запуску SpaceX. Без підготовчих робіт він не буде готовий прийняти супутник для установки на ракету. Це один з технічних моментів, які необхідно було вирішити із SpaceX.

Випробування будуть проводитися до серпня. Потім почнеться підготовка до відправки супутника на точку старту. Начебто в грудні планується запуск.

— Хто буде коригувати орбіту супутника і керувати ним?

— У структурі космічного агентства є Національний центр управління та випробування космічних засобів, у якому працюють фахівці необхідного рівня. Вони готують наземний сегмент для управління супутником і отримання даних.

Після запуску супутника центр проведе низку випробувань на орбіті, введе його в експлуатацію, керуватиме апаратом на орбіті, отримуватиме знімки з супутника, оброблятиме їх і відправлятиме замовникам: Міненергетики, Службі з питань надзвичайних ситуацій, Держгеокадастру, Міноборони.

— Який термін експлуатації супутника?

— Три роки. Він здебільшого залежить від часу перебування на цільовій орбіті.

Про три ключові завдання

— Що відбувається із супутником «Либідь»? Яке у нього майбутнє?

— На жаль, за останній рік зрушень не було, але це дуже важливе питання. Держава зробила значні інвестиції в створення цього супутника, і нам потрібно максимального використати цей доробок. Ми шукаємо інвестора для завершення проєкту без додаткових витрат з державного бюджету.

ЕП: У 2007 році Кабінет міністрів схвалив постанову про створення першого українського геостаціонарного телекомунікаційного супутника «Либідь». У 2009 році ДП «Укркосмос» під гарантії уряду України отримав від Канадського експортного агентства кредит на 292 млн дол для створення супутника.

Як виявили слідчі НАБУ, значну частину цих коштів вкрали посадовці «Укркосмосу», а напівготовий супутник «Либідь» з 2014 року лежить на російському підприємстві «Інформаційні супутникові системи» в Красноярську.

В кінці 2019 року Кабмін закінчив виплачувати з бюджету Канадському експортному агентству кредит, який в еквіваленті перевищив 6 млрд грн.

— Скільки коштів агентство отримало на 2021 рік і як їх витрачатиме?

— Бюджет – дуже болюче питання, оскільки він суттєво не відповідає потребам. У нас є 95 мільйонів гривень, і то на виконання робіт з державного оборонного замовлення. На розвиток космічного напряму бюджет у 2021 році відсутній.

Однією з проблем, пов’язаних безпосередньо з бюджетом, є відсутність космічної програми. Відповідно до закону «Про космічну діяльність», основним програмним документом, на підставі якого ведеться космічна діяльність в Україні, є саме Державна науково-технічна цільова програма.

Попередня п’ятирічна програма закінчилася в кінці 2017 року. З 2018 року космічне агентство і вся галузь живуть без програми, тому одним з пріоритетів нашої діяльності є створення та затвердження космічної програми.

У січні 2021 року Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості затвердило концепцію цієї програми. Зараз ми допрацьовуємо її наповнення і за тиждень-два надамо програму міністерству на погодження.

— Які три найважливіші цілі програми?

— По-перше – створення супутникової системи, невеликих супутників для зондування землі. У рамках програми плануємо вирішити проблему незалежного виведення цих супутників у космос. Мова йде про легку ракету.

По-друге – створення середньої ракети.

По-третє – реформування підприємств космічної галузі, виведення їх з кризи.

— Як плануєте виводити підприємства з кризи?

— Перше і основне завдання – дозволити їм бути більш гнучкими в ухваленні рішень та операційній роботі. Ключовим фактором є перетворення підприємств на акціонерні товариства. Це дасть їм можливість залучати інвестиції, створювати спільні підприємства для реалізації тих чи інших проєктів.

Відсутність достатнього ступеня гнучкості призводить до ситуації, коли багато підприємств космічної галузі перебувають у вкрай збитковому стані.

— Від яких органів влади, крім Держкосмосу, залежить швидкість реформування підприємств космічної галузі?

— Лідером процесу є Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. Іншим важливим інструментом є ухвалення закону «Про особливості перетворення підприємств». Ми також говоримо про Кабінет міністрів та Верховну Раду, оскільки це затверджується законом.

— Скільки коштів закладається на державну космічну програму?

— 15 мільярдів гривень на п’ять років, тобто близько 3 мільярдів щорічно.

— Яка основна стаття витрат?

— Ключовими і найбільш витратними є проєкти із створення системи супутників дистанційного зондування землі та ракетно-космічних комплексів.

Про привілеї українських виробників супутників

— 24 роки тому в структурі агентства з’явилося держпідприємство «Укркосмос», метою якого була реалізація програми із створення угруповання супутників. У її рамках не було запущено жодного супутника. Чому ви вважаєте, що в рамках нової програми ця мета буде досягнута?

— Основне завдання «Укркосмосу» – реалізація проєкту «Либідь», тому доля підприємства залежить від того, за яким сценарієм піде цей проєкт.

Наша впевненість у реалізації програми пов’язана з тим, що ми поміняли підходи до космічної програми. Наприклад, документ не передбачає конкретних виробників супутників. Ми не говоримо, що в програмі буде рядок про створення супутника з певною назвою, який виготовить певне підприємство.

Ми обиратимемо виробників на конкурсній основі. Ми декларуємо, що виберемо найкращу пропозицію і запустимо супутники з найкращими характеристиками.

У нас є КБ «Південне», є інші підприємства. Ми проаналізуємо пропозиції, укладемо контракт на конкурсній основі з чіткими фінансовими показниками та жорсткими термінами і гарантовано отримаємо на орбіті супутник.

— Якщо «Укркосмос» якимось чином реалізує проєкт «Либідь», він буде запускати супутники в рамках космічної програми?

— «Укркосмос» не буде реалізовувати інші проєкти, він відповідає за «Либідь».

 

— Тендери з виробництва супутників доступні для іноземних компаній?

— Державне космічне агентство сконцентроване на результаті. Якщо наше підприємство не зможе виконати якийсь проєкт, то ми, швидше за все, будемо наполягати на створенні спільного підприємства (з іноземним виробником. – ЕП) або на створенні представництва цього підприємства в Україні.

Ми зацікавлені в створенні національного продукту, у базі оподаткування в Україні, що збільшить доходи бюджету. Будемо виходити з інтересів України.

Про мільярдні втрати в міжнародних проєктах

— Україна бере участь у низці міжнародних проєктів, частина з яких збиткова (збитки за 24-річним проєктом «Либідь» – 350 млн дол, борг за 26-річним проєктом «Морський старт» – 200 млн дол, збитки за 18-річним проєктом «Циклон-4» – 806 млн дол. – ЕП). Чому так сталося?

— Україна має досвід і успішних, і не дуже успішних, м’яко кажучи, проєктів. Безумовно, є проблемні проєкти, щодо яких потрібно ухвалювати рішення.

У 1995 році був початий один із знакових проєктів – «Морський старт».

Спочатку це був дуже цікавий і вигідний проєкт. Потім виникла ситуація з боргами, яка стала результатом неоптимального управління і судових розглядів з цього питання (КБ «Південне» і «Південмаш» заборгували американській корпорації Boeing 200 млн дол за проєктом «Морський старт». – ЕП).

Проте це не повинно бути підставою для припинення міжнародного співробітництва в космічній сфері. Негативний досвід допоможе нам уникати можливих подібних ситуацій та оптимізувати проєкти в майбутньому.

— Які ще були збиткові проєкти?

— «Циклон». Хоча ми створили майже 80% обладнання наземного комплексу, проєкт не був реалізований через вихід з нього Бразилії.

Проте ми розглядаємо напрацювання за цим проєктом як потенціал, який можемо використовувати в рамках нових проєктів. Зараз КБ «Південне» активно опрацьовує створення ракети-носія «Циклон 4М» у Канаді.

Якщо цей проєкт буде реалізований, то в його рамках будуть використані напрацювання та матеріальні частини, створені в рамках проєкту «Циклон 4».

— Яких ключових цілей ви б хотіли досягти до кінця 2021 року?

— Незалежно від результату конкурсу (на посаду голови агентства. – ЕП) є завдання, які я планую реалізувати.

По-перше – запуск супутника «Січ 2.30». Це дуже важливий проєкт, оскільки у нас нема на орбіті жодного державного супутника.

По-друге – реформування підприємств. Це питання критично важливе.

По-третє – нормалізація роботи агентства. Через зміну керівництва в останні місяці почали активно звільнятися фахівці. З березня ми працюємо над тим, щоб припинити відплив людей з агентства, зупинити втрату фахівців.