Інтерв’ю Голови ДКА Володимира Тафтая Укрінформу

Актуальні статті та інтерв'ю

Державне космічне агентство України, яке нещодавно очолив Володимир Тафтай, на початку 2021 року представило концепцію Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми на 2021-2025 роки. Згідно з нею, передбачається здійснення повномасштабної співпраці з приватним сектором економіки. Очільник відомства наголошує на тому, що нова програма набагато практичніша та результативніша, ніж усі попередні. Він переконаний, що в межах її виконання вдасться розширити міжнародну співпрацю. 

Тафтай підкреслює, що Державне космічне агентство, як і вся Україна, у своїй діяльності орієнтується на Європу. За його словами, космічний сектор держави забезпечений усіма необхідними ресурсами для того, аби стати повноцінним членом Європейського космічного агентства. Володимир Тафтай має на меті зробити українську космічну галузь більш практичною.

В інтерв’ю Укрінформу очільник Державного космічного агентства розповідає про сучасний стан української космічної галузі та перспективи її розвитку в майбутньому, прояснює роль роботи над супутником “Січ-2-30” у налагодженні міжнародних зв’язків, коментує, як пандемія COVID-19 вплинула на міжнародний “космічний ринок”, розмірковує над ініціативами Ілона Маска та наголошує на тому, що космічний туризм незабаром буде доступний кожному охочому. 

МИ ВІДХОДИМО ВІД ІДЕОЛОГІЇ ДОВГОБУДІВ 

– Пане Володимире, ви не так давно вступили на посаду голови Державного космічного агентства. Розкажіть про свої плани та окресліть стратегію діяльності у сфері розвитку української космічної галузі.

Залучення приватних компаній дозволить збільшити конкурентність на ринку космічних технологій

– Мій основний девіз – практичність. Як на мене, останні космічні програми не мали достатньо практичного підходу до використання бюджетних коштів і здійснення заходів у космічній сфері. Отже, по-перше, моя стратегія спрямована на раціональне і практичне використання ресурсів, які має держава. По-друге, я планую сприяти розвитку і впровадженню нових технологій.

У 2019 році було ухвалено зміни до закону “Про космічну діяльність”, згідно з якими приватним компаніям дозволено здійснювати діяльність у космічній сфері. До 2020 року, коли закон набрав чинності, приватні підприємства не мали такої можливості. Я вважаю, що це дуже вагомий внесок у розвиток космічного сектору країни, адже залучення приватних компаній дає можливість збільшувати конкурентність на ринку і відповідно покращувати результат.

– Яка основна відмінність нової космічної програми 2021-2025 років від попередніх?

– Основна відмінність нової космічної програми 2021-2025 років полягає у відсутності конкретних виконавців заходів, передбачених нею. Згадаємо космічну програму 2013-2017 років. У ній було закладено бюджет на створення космічного апарату “Січ-2М” і був конкретний виконавець – КБ “Південне”.

У новій програмі викладено лише суть питання, проблеми або потреби. Наприклад, треба створити супутник із конкретними характеристиками, на його створення закладено певну суму. Різні компанії пропонують нам проєкти для виконання цього завдання, терміни виконання роботи та вартісні показники. 

Окрім цього, ми дуже сфокусовані на проєктах, які закладені саме в цю програму. Ми відходимо від ідеології створення так званих довгобудів, які плануються на 10-20 років. Виконуються тільки завдання нової програми, щоб потім за результатами діяльності сказати, який економічний ефект програма принесла країні. Будь-яка діяльність, яка пов’язана з витрачанням коштів із державного бюджету, має бути чітко підкріплена результатами.

– Хто обиратиме найкращу пропозицію від приватних компаній?

– Буде створена рада за участі всіх зацікавлених у розвитку української космічної діяльності відомств. ​Зокрема, Державне космічне агентство, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, оборонні відомства та багато інших. Це робиться для того, аби мати найбільш об‘єктивні результати конкурсу.

СІЧ-2-30” ЗАПУСТЯТЬ У ГРУДНІ 2021 РОКУ

– Ви згадали про космічний апарат “Січ”. На якому етапі створення він перебуває?

– Космічний апарат “Січ-2-30” складений і проходить випробування. Він буде готовий для відправки з пускового майданчика SpaceX у грудні 2021 року.

– Раніше супутник називався “Січ-2-1”. Чому його перейменували у “Січ-2-30”?

– “Січ-2-1” перейменували в “Січ-2-30”, тому що цьогоріч ми відзначаємо тридцятиріччя з Дня Незалежності України. Оскільки ми плануємо запустити його цього року, вирішили перейменувати. 

– Чи відіграє якусь роль у налагодженні міжнародної співпраці створення і запуск супутника “Січ-2-30”?

– Звісно, створення і запуск супутника відіграють значну роль у налагодженні міжнародної співпраці. Зокрема, тому що це перший український супутник, який буде запущено за останні десять років. Це велика перемога. Окрім цього, варто зауважити, що для інтеграції України в Європейське космічне агентство треба розвивати спільні проєкти та програми з європейськими партнерами. Супутник “Січ-2-30” буде частиною однієї з таких програм і дуже важливих кроків на шляху вступу в ЄКА — Copernicus.

– Чи можете ви спрогнозувати, коли Україна стане повноцінними членом Європейського космічного агентства?

– Державне космічне агентство спільно з Європейським космічним агентством зараз працюють над створенням дорожньої карти з вирішення цього питання. Таким чином, отримаємо конкретний порядок дій, і я думаю, що найближчим часом – через два-три роки матимемо можливість вступити до Європейського космічного агентства.

РОЗРИВ КОНТРАКТІВ З РОСІЄЮ ДАВ УКРАЇНІ МОЖЛИВІСТЬ НАЛАГОДЖУВАТИ СПІВПРАЦЮ З ІНШИМИ ІНОЗЕМНИМИ ПАРТНЕРАМИ

– На яких іноземних партнерів ДКАУ найбільше орієнтується?

– Ми відкриті до кооперації з усіма іноземними партнерами, вважаємо всіх наших партнерів дуже вагомими і відкриті до співпраці. Не хотів би обирати більш пріоритетних чи менш пріоритетних.

Головним пріоритетом України є розвиток у напрямі до Європейського Союзу. Відповідно ДКАУ орієнтується на інтеграцію до Європейського космічного агентства. Водночас ми активно співпрацюємо зі США, країнами Близького Сходу, Азії, Канади. Зокрема, із Канадою працюємо над створенням ракети “Циклон 4-М”. 

– В якому зараз стані космічна діяльність в Україні? 

– Космічна діяльність в Україні зараз у складному становищі, тому що за останні 5-7 років вітчизняні космічні підприємства втратили багато замовників. Серед масштабних замовників була й Російська Федерація. Україна багато втратила від розриву контрактів із нею, але водночас це дає можливість налагоджувати співпрацю з іншими іноземними партнерами.

СКОРО МИ ПОЧУЄМО ІМЕНА УКРАЇНСЬКИХ КОСМІЧНИХ ГЕРОЇВ

– Як ви ставитеся до ініціатив Ілона Маска в космічній сфері, зокрема, до його ідеї про заселення Марса людьми? 

Ми плануємо запропонувати Ілону Маску працювати над розробкою спільних проєктів

Чи готова Україна до подібних експериментів? Можливо, ви думали про співпрацю з Маском?

– Я переконаний у тому, що скоро ми почуємо імена українських космічних героїв. Вони вже є. Наприклад, Максима Полякова сміливо можна назвати українським Ілоном Маском. Щодо співпраці з Маском, можу сказати, що так – ми плануємо запропонувати йому працювати над розробкою спільних проєктів.

НЕЗАБАРОМ КОСМІЧНИЙ ТУРИЗМ БУДЕ ДОСТУПНИЙ КОЖНОМУ ОХОЧОМУ

– Чи не плануєте самі злітати в космос? 

– Відверто кажучи, два-три роки тому я відчував страх, але мені здається, що скоро це стане абсолютно безпечним процесом, тому хотілось би полетіти. Зараз політ людини в космос не є чимось незвичайним. Я взагалі вважаю, що космічний туризм через 5-10 років буде поширеним явищем.

– А на запуску ракети були присутні?

– Я брав участь у підготовці ракетних носіїв. Окрім цього, 5 років працював над проєктом Sea Launch (“Морський старт”), де пройшов усі етапи підготовки ракети-носія до пуску, а потім спостерігав за тим, як її запускали.

УКРАЇНСЬКА КОСМІЧНА ГАЛУЗЬ ЗДЕБІЛЬШОГО ОРІЄНТОВАНА НА ЕКСПОРТ 

– Як пандемія вплинула на розвиток космічної діяльності в Україні?

– Пандемія негативно вплинула на результати діяльності української космічної галузі, тому що галузь здебільшого орієнтована на експорт. Це одна з найбільш експортоорієнтованих галузей вітчизняної економіки. Експорт приблизно в дев‘ять разів перевищує імпорт. У 2020 році були закриті кордони, бізнес перейшов у онлайн-формат. Процес адаптації затягнувся і цим самим сповільнив темпи міжнародної співпраці.

Ми не стоїмо на місці, а намагаємося пристосуватися до нових реалій: переводимо всі процеси в онлайн, щоб із найменшими втратами пережити процес обмежень, пов’язаних із COVID-19.

УКРАЇНА МАЄ ВЕЛИКИЙ ПОТЕНЦІАЛ В ОСВОЄННІ КОСМІЧНОГО ПРОСТОРУ 

– Наостанок розкажіть, які перспективи розвитку українського космічного сектору в майбутньому.

– Україна має великий потенціал. У нас є провідні фахівці, технології, налагоджена система космічної освіти уряду, профільного міністерства. Окрім цього, президент Володимир Зеленський дуже зацікавлений у розвитку космічної галузі. Він активно опікується цією сферою та всіляко підтримує діяльність агентства. Це ті здобутки, які ми маємо використовувати для розвитку космічної діяльності. Технології розвиваються дуже динамічно і швидко, тому в контексті перспектив ми робимо акцент на приватні компанії, адже вони більш “гнучкі” у розвитку швидких проєктів.

У найближчому майбутньому Україна візьме участь у програмі НАСА щодо освоєння Місяця – “Артеміда”. Ми нещодавно підписали меморандум про співпрацю. Окрім цього, плануємо брати участь у програмах, які передбачають дослідження Марса.

Ангеліна Страшкулич, Київ

Фото Юлії Овсяннікової