Максим Дегтярьов: «Попит на виведення вантажів на орбіту зростатиме»

Актуальні статті та інтерв'ю

Напередодні Дня космонавтики Олена Голубєва з GMK Center поговорила c головним конструктором КБ «Південне» Максимом Дегтярьовим про перспективи українських проєктів в космосі і про проєкти, якими займається конструкторське бюро.

Головний конструктор КБ «Південне» про перспективи українських проєктів у космосі

КБ «Південне» – легендарне підприємство, яке залишилося Україні у спадок від радянської військово-промислової махини. Цього тижня про Конструкторське бюро знову заговорили у зв’язку з можливістю, що знову відкрилася для України, стати державою з власним супутником дистанційного зондування землі.

7 квітня 2021 року Кабінет Міністрів прийняв постанову, яка визначає джерела фінансування проєкту й замовника робіт із забезпечення запуску апарату – КБ «Південне». Складання апарату «Січ-2-1» почалося ще в 2013 році. На орбіті він мав був опинитися у 2017 році. Однак партнери за проєктом змінили плани, і апарат залишився на землі. Тепер у країни з’явився шанс вивести нарешті свій перший супутник на навколоземну орбіту.

А ще КБ «Південне» часто згадують у контексті пусків ракет-носіїв «Антарес» і «Вега». Україна небезпідставно пишається тим, що перший ступінь ракети, за стартом якої з американського космодрому «Воллопс» затамувавши подих спостерігає весь світ, спроєктована КБП і виготовляється «Південмашем» в кооперації з українськими підприємствами-підрядниками. На четвертому ступені італійської ракети-носія «Вега» використовується двигун, розроблений КБП.

Якими ще проєкти реалізує легендарне конструкторське бюро, на які тенденції в галузі розраховує і як переживає спричинені пандемією кризові явища в економіці, – кореспонденту GMK Center розповів Максим Дегтярьов, головний конструктор і начальник конструкторського бюро із системного проєктування ракет і ракетних комплексів Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля».

Співпраця в проєктах «Антарес» і «Вега» – це серйозна грошова підмога для КБП?

– Ці проєкти – як візитні картки нашого підприємства. У нас крім цих проєктів доволі широке портфоліо. Для Південного машинобудівного заводу «Антарес» і «Вега» – напевно, істотні проєкти, які забезпечують значущі фінансові надходження. Для нас це більше іміджеві проєкти, які мають істотну фінансову компоненту і слугують важелем, опорою для просування інших наших проєктів, інших планів.

Чесно кажучи, через відсутність у публічній площині інформації про інші проєкти складається хибне враження, що лише співпраця в проєктах «Антарес» і «Вега» тримають на плаву підприємство.

– Оскільки ми вже заговорили про ці проєкти, слід розуміти, що КБ «Південне», це передусім інжинірингова компанія. Південний машинобудівний завод – це підприємство-виробник. І якщо взяти «Антарес», то стадія розробки, стадія активної участі конструкторів «Південного» давно завершена. Це проєкт, у рамках якого штатно, серійно виготовляється техніка, і «Південне» надає невеликий обсяг послуг для цього процесу. Ми супроводжуємо серійне виготовлення, конструктори супроводжують процес виготовлення, контролюють якість, параметри. Ми беремо участь у роботах з підготовки та проведення пусків. Працюють наші фахівці у тому числі й на космодромі у США. Але на своїй нинішній стадії цей проєкт не є для нас таким, що формує бюджет, скажімо так. Це хороша робота, яка дає нам змогу в тому числі підтримувати в тонусі персонал, який виконує такі специфічні операції, як експлуатація. Але серйозних фінансових надходжень конструкторському бюро «Південне» проєкт співпраці з «Антарес» не дає.

Участь у проєкті «Вега», звісно, менш масштабна. Йдеться тільки про маршовий двигун четвертого ступеня, який був розроблений КБП. Це унікальний за своїми технічними характеристиками двигун. Співпраця в цьому проєкті ведеться з 2000-х років.

Для нас і проєкт з «Вега» більше іміджева компонента, ніж фінансова. Цей проєкт як візитна картка. Ми показуємо в тому числі майбутнім замовникам: дивіться, ми забезпечили розроблення, ми беремо участь у програмі. І це завжди сприймається з повагою.

Але загалом, якщо говорити про КБ «Південне», то наш хліб – не штатна експлуатація техніки, а розробки. Ми розробляємо різну за призначенням техніку. Ці роботи відрізняються за масштабом: десь ми розробляємо системи в цілому, десь тільки окремі компоненти.

У вас є проєкт, менш відомий широкому загалу, – співпраця з канадською компанією Maritime Launch Services Ltd. (MLS), для якої створюється ракета-носій «Циклон 4М». Що дасть КБП участь у цьому проєкті?

– Це чимало дасть не лише підприємству, а й усій країні. Якщо подивитися на тенденції ринку виведення космічних апаратів, ми побачимо, що зараз фокус інтересу зміщується з високих орбіт, з геостаціонарної орбіти на низькі, навколоземні орбіти. Це пов’язано з планами багатьох корпорацій з розгортання угруповань супутників. Насамперед телекомунікаційних, апаратів дистанційного зондування землі. Ця те саме угрупування супутників Star Link компанії SpaceX, яке вони будуть виводити власним коштом.

Є інший проєкт – One web. Коли його мережа буде розгорнута повністю, вона налічуватиме понад 40 тис. космічних апаратів. Є ще кілька схожих проєктів, можливо, менш масштабних, але які свідчать про те, що цей сегмент виведення корисних вантажів на орбіту надзвичайно об’ємний. Ми це бачимо. І розуміємо, що у разі реалізації цих планів попит на послугу виведення буде підвищений. І це буде незадоволений попит.

«Циклон 4М» – це та ракета-носій, орієнтована саме на цей сектор незадоволеного попиту. Ця ракета відповідно до своїх технічних характеристик забезпечуватиме виведення апаратів на низькі навколоземні орбіти, в тому числі сонячно-синхронні. І це той сегмент, в якому ми очікуємо буму найближчим часом. Це перспектива найближчих двох-чотирьох років.

Вам важливо, як я розумію, не запізнитися з пропозицією до буму попиту?

– Важливо не запізнитися. Важливо вибрати правильні технічні характеристики. З цим у нас усе в порядку. Але в іншому ми в цьому проєкті не є ідеологами. Ми технічні ідеологи, але фінансово цим проєктом керує канадська компанія. Ми насправді є її технічним підрядником.

Що можете розповісти про будівництво космодрому компанії MLS в Новій Шотландії? Космодром поки що по факту не будується?

– Поки що ні. Процес отримання дозволів був тривалим, передусім з погляду відповідності екологічним вимогам. Компанія отримала дозвіл, оформлює документи на отримання земельної ділянки і вже цього року сподівається розпочати будівельні роботи.

Скільки часу піде на будівництво космодрому?

– Три-чотири роки.

На якій стадії готовності зараз ракета, яку проєктує КБП?

– Це двоступенева ракета-носій. Її перший ступінь – ступінь нової розробки – розробляє КБ «Південне». У процесі розроблення ми спираємося на істотний заділ технічних рішень за проєктами «Зеніт» і «Антарес». Другий ступінь і головний обтічник (простір для корисного вантажу) практично в незмінному вигляді маємо намір запозичувати з проєкту ракети-носія «Циклон 4», який створювався в рамках україно-бразильського проєкту. Таким чином, у нас дуже висока технічна готовність цієї ракети – всі технічні рішення обкатані, відпрацьовані. Чому ми вважаємо цей проєкт найбільш перспективним? Тому що в нас найбільш висока готовність, не тільки у КБП, а й в тому числі у нашій виробничої кооперації. Для реалізації цього проєкту потрібні найменші капітальні вкладення.

«Циклон 4М» складатимуть на «Південмаші»?

– Ракету цілковито виготовлятимуть на «Південмаші».

Композитні матеріали, які виробляються у вашому цеху, також будуть задіяні для виготовлення деталей ракети?

– Вони також будуть використовуватися. Якщо ми вже в технічне питання заглиблюємося, слід сказати, що змін відбувається багато. Ринок Російської Федерації в частині комплектації, матеріалів, елементної бази нам зараз недоступний. Це не добре й не погано: просто констатація факту. Історично наша технічна кооперація багато в чому була орієнтована на РФ. Зараз ми не підтримуємо фактично жодних відносин і тому змушені переорієнтуватися на іншу кооперацію. Це й кооперація постачальників матеріалів та комплектуючих і в деяких питаннях – науково-технічна кооперація. Тому впровадження нових матеріалів – це для нас зараз одне з найбільш технічно актуальних питань. У проєкті «Циклон 4М» будуть широко використовуватися нові матеріали, в тому числі нові алюмінієві сплави, які раніше не застосовувалися.

Чи є вже бізнес-план, який свідчив би про те, наскільки проєкт буде конкурентним? Скільки коштуватиме виведення кілограма корисного навантаження на орбіту?

– Як я вже сказав, це проєкт, який вимагає з нашого боку найменших капітальних інвестицій. З іншого боку, реалізація цього проєкту дасть змогу завантажити всю нашу ракетно-космічну українську кооперацію. Це не лише КБП, а й доволі велика кількість підприємств. У принципі, наша кооперація в різних проєктах налічує 100-120 підприємств. Це українські підрядники.

Я розумію. Адже випуск ракет-носіїв буде серійним. Скільки пусків планується на рік з космодрому в Канаді?

– З технічної точки зору характеристики комплексу є такими, що дають можливість виконувати до 12 пусків на рік.

На таку кількість пусків і плануєте в результаті вийти?

– Це технічна вимога до комплексу. Він має давати змогу здійснювати не менше 12 пусків на рік, у разі якщо будуть замовники й буде матчастина для виведення на орбіту. З погляду пускового маніфесту ми завжди закладаємо під час аналізу ринку градієнт. Перший рік – це зазвичай один демонстраційний пуск, максимум два, і по наростаючій до зваженої обґрунтованої ринкової тенденції. Зараз ми розуміємо, що з погляду ринку, якщо буде попит, який ми прогнозуємо в частині низькоорбітального сегмента, то, в принципі, ми можемо дійти й до граничної завантаження комплексу – до 12 пусків на рік. Але зазвичай ми зупиняємося в наших прогнозах десь на середньому рівні – 6-8 пусків. Такий розрахунок використовується для фінансової моделі.

Отже, це 6-8 ракет-носіїв на рік, що виготовляються в Дніпрі в супроводі фахівців КБП?

– Так. Плани такі.

Пуски з космодрому в Новій Шотландії Україна зможе здійснити вперше після розриву відносин з Росією. Наша країна не може запускати ракети-носії «Зеніт» з космодрому на Байконурі й з морської платформи в рамках проєкту Sea Launch. Альтернативний проєкт з космодромом у Бразилії, на який покладали великі надії, не відбувся. Час від часу чиновники повертаються до ідеї будівництва власного стартового комплексу в Україні. Але є думка, що це нереально: немає зони падіння уламків і відпрацьованих ступенів через густонаселеність територій. Наскільки мені відомо, саме КБП було доручено вивчити – чи є така можливість насправді. Якого висновку ви дійшли?

– Ми аналізуємо і раніше аналізували різні варіанти створення таких комплексів в Україні. З технічної точки зору ми підтвердили можливість створення такого комплексу. Його можна створювати і можна здійснювати космічні запуски з території України. З істотними обмеженнями в частині трас польоту і зон падіння частин головного обтічника, що відділяються, і відпрацьованих ступенів, але технічна можливість така є. Можна створювати комплекс наземного старту на узбережжі Чорного моря. Його функціональні можливості будуть обмежені виключно пусками в південному напрямку, чого, втім, для виходу на низькі навколоземні сонячно-синхронні орбіти цілком достатньо. Питання в тому, чи потрібно це Україні?

Хто має прийняти рішення?

– Відповідні державні органи, якщо створення такого комплексу буде завданням державної політики. Або будь-який з меценатів, представників бізнесу теж може профінансувати такий проєкт. А ми, як інжинірингова компанія, здатні забезпечити технічну компоненту такого проєкту. Технічно можливо реалізовувати і проєкти Повітряного старту.

Можливі навіть старти з плавучих засобів як аналог грандіозного проєкту, до якого ми були свого часу причетні. Усі ці проєкти мають з технічного погляду як свої плюси, так і мінуси. Але все це можна реалізовувати, якщо в цьому напрямі буде сформована відповідна державна політика. Якщо буде поставлене завдання. Або ж буде інтерес до проєктів з боку бізнесу.

Я знаю, що над проєктом Повітряного старту КБП також давно працює. Що можете розповісти про нього?

– Є напрацювання. Ми визначили технічний вигляд систем: який вигляд матиме ракета, яким буде наземний комплекс, забезпечувальні засоби, як буде забезпечуватися логістика: доставка корисних вантажів, палива для носія, як буде забезпечено взаємодію з розробниками космічних апаратів. Проаналізувавши все це, в тому числі особливості українського та зовнішнього законодавства, ми готові заявити, і ми вже це робили, що технічно можна створювати в Україні комплекси як наземного, так і повітряного і наводного стартів. З погляду техніки, насамперед.

У світі, крім запуску ракети «Пегас», реалізованих проєктів повітряного старту космічного призначення не було?

– Це не так. Стався запуск ракети-носія LauncherOne (американська компанія Virgin Orbit британського мільярдера Річарда Бренсона провела успішні випробування системи повітряного запуску ракети-носія LauncherOne. Ракету скинули з літака Boeing-747 над Тихим океаном. – Ред.).

Можете розповісти про вашу участь у Місячній програми та ваші проєкти для цього напряму?

– Ми, як будь-яка компанія, аналізуємо тенденції, напрями, до яких очікується сплеск наукового, технічного інтересу. Місяць – це те, про що ми постійно чуємо. ЗМІ періодично виходять із заголовками, що на Місяці скоро будуть американці, китайці, росіяни, жінки. Ми розуміємо, що в цілому освоєння Сонячної системи – це єдиний цивілізаційний шлях розвитку людства. Наступного року, за кілька років або за півстоліття, але ми, людство, все одно там будемо. Тому для нас ця тема теж цікава.

З кожним роком інтерес до неї дедалі зростатиме – буде створюватися більше техніки. Тому, усвідомлюючи перспективність цієї тематики і тверезо оцінюючи власні сили, ми розпочали власні розробки, щоб зрозуміти, на яких секторах техніки такого класу нам сконцентруватися. Це потрібно, щоб зорієнтуватися в цьому ринковому сегменті, новому для нас. Звідси й народилися наші проєкти – Місячної дослідно-промислової бази й різної техніки місячного призначення. У раніше новій для нас сфері ми тепер орієнтуємося і почуваємося набагато впевненіше.

Зараз ми підійшли до такого етапу, що в рамках Космічної програми ми пропонуємо планувати роботи зі створення в тому числі техніки для використання на Місяці й у навколомісячному просторі, розуміючи, що це найближча перспектива. Є й відповідні міжнародні проєкти, такі як, наприклад, «Акорди Артеміди», до яких запрошують увесь світ: приходьте, беріть участь! І нам здається, що такі можливості слід використовувати. Якщо Україна своїм науково-технічним потенціалом може брати участь в таких проєктах нарівні з провідними країнами, це і почесно, і технічно амбітно, і перспективно щодо відповідних фінансових надходжень.

У проєкті вже знають про ваші амбіції та бажання взяти участь у роботі?

– Це взаємодія здійснюємо не ми – вона відбувається на рівні космічних агентств. Мені відомо, що про наші амбіції та наміри у відповідних робочих групах заявлялося.

Ви берете участь у розробленні космічної програми, без якої галузь живе з 2018 року?

– Ми запрошені в якості експертів. Не ми відповідальні за її розроблення. Це виконують фахівці Космічного агентства, відповідних міністерств, Мінстратегпрому. Як експерти ми, з одного боку, даємо свої пропозиції, з іншого – беремо участь у технічних дискусіях для прийняття рішень про пріоритетність тих чи інших рішень.

Якщо ця програма буде прийнята, вона справді певною мірою буде революційною. У частині фокусування державних зусиль, інвестицій, на високотехнологічних проєктах, які мають високу комерційну компоненту.

Максиме Олександровичу, як КБ «Південне» виживає зараз, як вплинула на підприємство пандемія?

– Ситуація на підприємстві важка. Це об’єктивний факт. Ми були змушені піти в режим простою.

З якого періоду?

– Насправді це почалося від самого початку карантину минулого року й відбувалося певними періодами. Був простій. Потім інший режим роботи. Потім знову поверталися до простою так чи інакше. І навіть зараз підприємство формально перебуває в режимі простою. Зараз на роботу виведений лише той персонал, що забезпечує тільки невідкладне виконання контрактних робіт, які в нас зараз в розпалі, або ж забезпечує функціонування інфраструктури, яку не можна залишати без роботи.

З 4444 людей, що працюють в штаті, скільки зараз виведені на роботу?

– Приблизно 2500 осіб.

Тим, хто не працює, збережена зарплата?

– Збережена. Їм виплачується дві третини окладу.

У чому полягає головна причина погіршення ситуації на сьогодні, на вашу думку?

– Я не помилюся у визначенні, якщо скажу, що це загальносвітова криза. Той сектор економіки й та сфера науки й техніки, в якій ми працюємо й можемо застосувати свої знання, не є нагально необхідними, вони не потрібні для щоденного виживання. В умовах глобальної кризи всі країни скорочують витрати на ті сфери, які не є життєво необхідними, де можна почекати. У високотехнологічних компаній в інших секторах ситуація схожа з нашою. Ми зіткнулися з тим, що проєкти відкладаються, затягуються, переносяться. Немає такого, що клієнти пішли. Вони всі залишилися у нас, але проєкти  тимчасово зупинилися. Якісь були перенесені на рік-два. Якісь зупинили до появи визначеності в ситуації.

Плюс ще є специфіка в нашій роботі. Вона потребує багато в чому безпосереднього спілкування фахівців офлайн. Така можливість зараз обмежена, і з цієї причини наша комерційна компонента також постраждала. Ми розуміємо, що ця тенденція тимчасова, але не короткострокова. Ми не чекаємо кардинальних змін за півроку. Схоже, що повне відновлення комерційного ринку космічних технологій відбудеться не раніше, ніж за кілька років.