До 90-річчя від дня народження Павла Романовича Поповича

Спейс-Інформ Сторінки історії

5 жовтня 2020 року виповнилося 90 років від дня народження льотчика-космонавта СРСР, першого космонавта-українця, Двічі Героя Радянського Союзу (1962, 1974), генерал-майора авіації Павла Романовича Поповича.

Павло Романович народився в с. Узині Київської області. Закінчив семирічну школу та ремісниче училище в м. Біла Церква (1947), Індустріальний технікум трудових резервів у Магнітогорську (1951), Центральні авіаінструкторські курси вдосконалення офіцерського складу ВПС (1954), Військово-повітряну інженерну академію ім. М.Є. Жуковського у Москві (1968).

Здійснив два космічні польоти:

— як пілот на космічному кораблі «Восток-4» за програмою першого групового польоту з кораблем «Восток-3» (12-15 серпня 1962 р.);

— як командир космічного корабля «Союз-14» і військової орбітальної станції «Салют-3» (3-19 липня 1974 р.).

Після виходу із загону космонавтів продовжував службу на посаді заступника начальника Центру підготовки космонавтів із науково-дослідної роботи (1982-1988).

Кандидат технічних наук (1977), старший науковий співробітник (1980). Заслужений майстер спорту СРСР, голова Федерації боксу СРСР/Росії. Був обраний депутатом Верховної Ради УРСР 6-11-го скликань (1964-1988).

Президент Асоціації музеїв космонавтики (1989-2009), президент Українського союзу космонавтів (1999-2009).

Помер 29 вересня 2009 року в Гурзуфі. Похований на Троєкуровському кладовищі в Москві.

Почесний громадянин міст Біла Церква, Байконур, Васильків, Гагарін, Запоріжжя, Калуга, Ковров, Магнітогорськ, Полтава.

  • Космонавт П.Р. Попович під час польоту
    на космічному кораблі «Восток-4», 1962 р.
  • Під час мітингу:
    В.В. Терешкова, П.Р. Попович і С.П. Корольов
  • Під час підготовки до польоту
  • Виступ П.Р. Поповича на відкритті пам’ятника С.П. Корольову в м. Києві, 18 січня 2007 р.

Під час першого польоту, на прохання конструктора, українця Сергія Корольова, Попович заспівав на орбіті українську пісню «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…», причому злегка актуалізував текст народної пісні.

Він, зокрема, перефразував твір на слова українського поета-романтика XIX століття Михайла Петренка і заспівав: «… ось я сокіл, і ось я літаю!». 

Українська мелодія звучала одночасно і в космосі, і на Землі — оскільки Корольов підспівував Поповичу в той момент по радіозв’язку.

Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!

Поділитися новиною: