До 107-річчя від дня народження Василя Сергійовича Будника

Спейс-Інформ Сторінки історії

24 червня 2020 року виповнюється 107 років від дня народження Василя Сергійовича Будника, першого Головного конструктора заводу №586 (нині Південмаш) (1951-1954), першого заступника Головного конструктора ОКБ-586 (КБ «Південне») (1954-1970).

Василя Сергійовича з повним правом можна вважати одним з основоположників практичного ракетобудування на українській землі. Саме він, працюючи в комісії Д.Ф. Устинова, визначив вибір Дніпропетровського автозаводу в якості першого в СРСР серійного ракетного заводу, а потім дав згоду стати його Головним конструктором.

На початку 1954 року, незважаючи на зростання чисельності КБ і небачений ентузіазм його працівників, B.C. Буднику стало зрозуміло, що серійному КБ заводу власними малими силами неможливо впоратися з величезним обсягом проектно-конструкторських робіт. Він прийняв рішення звернутися за допомогою до міністра оборонної промисловості СРСР Д.Ф. Устинова і 29 січня направив йому лист такого змісту:
«Не маючи дозволу на комплектування досвідченого відділу, я змушений був за рахунок штатів, затверджених для КБ серійного виробництва заводу, виділити невелику групу конструкторів і розраховувачів, яка окрім виконанням робіт по серійному виробництву виробів 8А11 і 8Ж38 виконувала роботи по виробу 8А63. Для забезпечення виконання робіт по виробу 8А63 на 1954 рік необхідно негайне вирішення таких питань:
1. Створення на заводі № 586 МОП дослідно-конструкторського бюро і затвердження представленого заводом в вересні 1953 року штатного розкладу ОКБ.
2. Створення необхідного експериментального виробництва, для чого потрібно:
а) затвердити представлений заводом у вересні 1953 року штатний розклад експериментального виробництва;
б) укомплектувати експериментальне виробництво необхідним обладнанням відповідно до представленого в 7-е Головне управління переліку;
в) забезпечити експериментальне виробництво матеріалами в кількостях і в терміни, передбачені представленої заявкою;
г) звільнити основні виробничі площі експериментального цеху, зайняті серійними і допоміжними цехами заводу.
3. Відновлення робіт з будівництва законсервованого з незрозумілих причин лабораторно-конструкторського корпусу з введенням його в експлуатацію в квітні-травні 1954 року.
4. Забезпечення будівництва лабораторії міцності (корпус 15А) з введенням в експлуатацію першої черги в квітні-червні 1954 року.
Прошу Вашої допомоги у вирішенні зазначених питань».

Цей лист Василя Сергійовича Будника став поштовхом до прийняття міністерством кардинальних заходів в забезпечення розробки та виготовлення нових бойових ракет Р-12 (8А63), запланованих постановою Ради Міністрів СРСР на серпень 1955 року.

Відповідь прийшла 9 березня 1954 року. Начальник 7-го Головного управління МОП М.С. Рязанський повідомив директору заводу Л.В. Смирнову і Головному конструктору B.C. Буднику, що Міністерство оборонної промисловості звернулося до Ради Міністрів з клопотанням про реорганізацію КБ заводу № 586 в ОКБ з лімітами, що задовольняють його необхідні потреби.

До 10 квітня 1954 року — історичної дати створення ОКБ-586 (майбутнього КБ «Південне») — залишився всього один місяць. Для створення міцного фундаменту нового потужного КБ Василь Сергійович віддавав всі свої знання, досвід і енергію, не раз проявляючи справжню мужність в протистоянні з тими силами, які не вірили і не хотіли розвитку нового напряму в бойовому ракетобудуванні.

В.С. Будник народився 24 червня 1913 року в с. Семенівці (нині м. Семенівка Чернігівської області). Закінчив Московський авіаційний інститут (1940).

Конструктор у КБ С.В. Ільюшина (1940-1943) і Реактивному НДІ (1943-1946). У 1945-1946 рр. знаходився в Німеччині у складі спеціальної комісії з вивчення трофейної ракетної техніки. З 1946 р. працював у НДІ-88, з 1950 р. – заступник Головного конструктора ОКБ-1 С.П. Корольова.

З 1951 по 1954 рр. – Головний конструктор заводу №586 – виробника перших серійних ракет Р-1, Р-2, Р-5, Р-5М розроблення ОКБ-1. Ініціював і очолював проведення проектних відпрацювань нової бойової ракети 8А63 (Р-12) на висококиплячих компонентах палива з автономною системою керування.

У 1954 — 1970 рр. – перший заступник Головного конструктора ОКБ-586 (КБ «Південне») М.К. Янгеля. Керівник проектно-конструкторського розроблення бойових ракет Р-12, Р-14, Р-36, Р-36орб, Р-36М, мобільного ракетного комплексу РТ-20П, космічних носіїв «Космос», «Космос-2», «Циклон-2».

У 1972-1980 рр. – заступник керівника Дніпропетровського відділення Інституту механіки АН УРСР, у 1980-1988 рр. — заступник директора Інституту технічної механіки АН УРСР. Очолював ракетно-космічний сектор (групу відділів), де розгорнув дослідження з оптимального проектування ракетно-космічних систем. З 1988 р. – головний науковий співробітник інституту.

Герой Соціалістичної Праці (1959), лауреат Ленінської премії СРСР (1960), професор Дніпропетровського державного університету (1962), академік АН УРСР/НАН України (1967). Лауреат премії АН УРСР ім. М.К. Янгеля (1982). Заслужений діяч науки України (1983). Почесний громадянин м. Дніпропетровська (2006).

Похований на Запорізькому кладовищі у м. Дніпро.

Джерело: https://www.facebook.com/yuzhnoye

Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!

Поділитися новиною: