21 квітня в історії України космічної

21 квітня 1999 року о 8:00 за київським часом, з космодрому Байконур відбувся перший пуск української ракети-носія «Дніпро», яка вивела на орбіту британський науково-експериментальний супутник UoSAT-12.

Про це повідомляється на сторінці КБ «Південне» у Facebook.

РН «Дніпро» створено КБ «Південне» на базі найпотужнішої у світі міжконтинентальної балістичної ракети РС-20 (SS-18 Satana), високі енергетичні можливості та надійність якої було підтверджено під час 160 пусків. На ракети, зняті з бойового чергування відповідно до Договору про обмеження стратегічних озброєнь, замість бойової частини встановлюється нова космічна головна частина з супутником. Таким чином в рамках програми «Дніпро» проводиться утилізація балістичних ракет з попутним виведенням в космос корисного навантаження.

Ракета-носій призначена для оперативного, високоточного виведення на навколоземні орбіти з висотами 300-900 км, нахилами 50,5, 64,5, 87,3, 98° одного або групи космічних апаратів різного призначення.

Ракета працює на самозаймистому рідкому паливі тривалого зберігання. Завдяки багаторазовому увімкненню двигуна верхнього ступеня вона може виводити супутники на орбіти різної висоти.

Ракета-носій, яку встановлено у шахтну пускову установку і заправлено компонентами палива, до встановлення космічної головної частини з космічним апаратом може перебувати у пусковій установці необмежений час у межах строку експлуатування. Заміна космічного апарата (космічної головної частини) не потребує зливу палива і вилучення ракети-носія з пускової установки.

Усього з 1999 по 2015 роки РН «Дніпро» стартувала 22 рази, з них 21– успішно.

У 2014 році «Дніпро» поставив рекорд за кількістю корисних навантажень виведених на орбіту в одному пуску. 19 червня ракета вивела на орбіту 33 (!) космічні апарати сімнадцяти країн-замовників, а саме: КазЕОСат-1 (Казахстан), Deimos-2 (Іспанія), BugSat-1 (Нідерланди), TabletSat-Aurora (РФ), контейнери QuadPack-1,2,3,4,5 (Нідерланди) з КА CubeSat, Hodoyoshi-3 та Hodoyoshi-4 (Японія), SaudiSat-4 (Саудівська Аравія), AprizeSat-9 та AprizeSat-10 (США), UniSat-6 (Італія), контейнер XPOD GNB з КА BRITE-Toronto та контейнер XPOD GNB з КА BRITE-Montreal (Канада). Також під час цього пуску на навколоземну орбіту було виведено перший український наносупутник PolyITAN, створений фахівцями НТУУ «Київський політехнічний інститут».

21 квітня 2013 року о 24:00 за київським часом з Центру космічних польотів на острові Воллопс (штат Вірджинія, США) відбувся перший демонстраційний пуск ракети-носія середнього класу «Антарес».

В рамках демонстраційного пуску ракета-носій «Антарес» вивела на на цільову орбіту висотою 250-300 кілометрів з нахилом 51,6 градусів Cygnus Mass Simulator — мас-габаритний макет космічної вантажівки «Сігнус». Маса макета (близько 3800 кг) відповідала масі, розробляємої в той час компанією Orbital Sciences Corporation космічної вантажівки «Сігнус». Разом з Cygnus Mass Simulator в космос також вирушили чотири наносупутники компанії Andrews Space, три з яких, Alexander, Bell, Graham, створені за програмою NASA PhoneSat і використовують в якості бортового комп’ютера звичайний смартфон.

РН «Антарес» розроблена американською компанією Orbital Sciences Corporation (з 2018 року — Northrop Grumman Innovation System) за активної участі українських підприємств. Основну конструкцію першого ступеня PH «Антарес» розробило ДП «КБ «Південне» та виготовило ДП ВО ПМЗ (Дніпро) у кооперації з підприємствами «Хартрон-АРКОС» (Харків), «Київприлад» (Київ), «Хартрон-ЮКОМ» (Запоріжжя), «ЧЕЗАРА», «РАПІД» (Чернігів) та iн.

Northrop Grumman Innovation System використовує «Антарес» для запуску своїх безпілотних вантажних космічних кораблів «Сігнус» за програмами Управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) з доставки вантажів приватними компаніями на Міжнародну космічну станцію.

Після припинення польотів кораблів багаторазового дії «Спейс Шаттл» NASA шукало заміну шаттлам і включило до Державної програми створення ракетно-космічного комплексу середнього класу «Антарес».

З огляду на позитивний досвід міжнародного співробітництва в рамках ракетно-космічного комплексу «Морський старт» і інших міжнародних проектів, КБ «Південне» обґрунтувало технічну та економічну доцільність участі України в створенні РКК «Антарес». Проведені нами проектно-дослідні роботи підтвердили перспективність наших пропозицій. Матеріали були представлені американській корпорації Orbital Sciences, і після детального їх спільного вивчення був зроблений висновок про доцільність участі українських фахівців у програмі США по створенню РКК «Антарес».

Новизна і очікувана ефективність запропонованої основної конструкції першого ступеня ракети-носія «Антарес», підкріплені можливістю виготовлення цього ступеня на Виробничому об’єднанні «Південний машинобудівний завод» на основі освоєних технологій по РН «Зеніт», переконали американських фахівців зробити безпрецедентний в історії ракетно-космічної діяльності США крок: включити до складу американської ракети-носія ступінь, розроблений і виготовлений іноземною державою, Україною. Сьогодні ми можемо з гордістю сказати, що вони не помилилися.

Ракетно-космічні фахівці США прийняли таке рішення тому, що нововведення, запроваджені в українській конструкції першого ступеня, зараз забезпечують перевагу в таких важливих компонентах, як надійність старту ракети-носія і відповідні для цих цілей габаритно-масові характеристики. А головне — це прийнятні терміни і вартість реалізації.

До сфери відповідальності КБ «Південне» входять наступні відсіки і системи першого ступеня ракети-носія:
— бак окисника;
— бак пального;
— хвостовій відсік;
— пневмогідравлічна система;
— система управління витрачанням палива;
— система контролю заправки;
— система контролю температур;
— елементи системи управління;
— елементи системи вимірів.

Крім того, КБ «Південне» розробило відсік утримання, призначений для установки ракети-носія на стартовий стіл.

15 лютого 2020 року було здійсненого вже 12-й пуск РН «Антарес».

Проект «Антарес» є вдалим прикладом кооперації підприємств космічної галузі України у міжнародних космічних проектах, сталої зовнішньоекономічної діяльності наших підприємств та присутності української ракетно-космічної галузі на світовому космічному ринку.

👉 Докладніше про проект: http://bit.ly/2It5KRv

Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!