12 квітня –День працівників ракетно-космічної галузі України

Україна – держава космічна

Зараз розвиток будь-якої сфери діяльності людства неможливо уявити без використання космічних технологій. Передові країни – члени ”клубу” космічних держав світу – вкладають величезні кошти у космічну галузь, адже, як відомо,  1 долар, спрямований у цю індустрію, приносить 10-12 доларів прибутку. З нагоди Всесвітнього дня космонавтики і Дня працівників ракетно-космічної галузі України, які традиційно відзначаються 12 квітня, спробуємо дізнатися, як почувалася космічна галузь у роки незалежності, про її успіхи, невдачі та перспективи у нових соціально-економічних умовах. Тож, слово лауреату Державної премії у галузі науки і техніки, заслуженому працівнику промисловості України, першому віцепрезиденту Аерокосмічного товариства України, ветерану галузі, інженеру фізику-оптику Едуарду КУЗНЄЦОВУ.

Перші кроки, які формували майбутню Космічну державу

Після розпаду Радянського Союзу у 90-х роках минулого століття в Україні залишилася третина всього наукового, виробничого і кадрового потенціалу цієї передової, високотехнологічної галузі. (Наша  країна тоді  займала третє місце в Європі за рівнем розвитку економіки і була найперспективнішою республікою СРСР. Україна виробляла 5% світового ВВП). Щоб зберегти величезне надбання минулих років і дати суттєвий поштовх економічному розвитку незалежної держави керівники підприємств, конструкторських бюро та інститутів космічного профілю, об’єднавшись в ініціативну групу, звернулися до тодішнього президента України Леоніда Кравчука  з пропозицією створити Національне космічне агентство України (з часом назва змінилася на Державне космічне агентство). Фахівці розуміли, що без розвитку космічної галузі, сучасну, потужну державу побудувати неможливо. Відповідний президентський указ вийшов 29 лютого 1992 року. Нині до сфери управління Державного космічного агентства входить 28 підприємств, серед яких такі всесвітньовідомі, як ДП КБ ”Південне імені М.К. Янгеля” і ДП ВО «Південмаш імені О.М. Макарова”, АТ ”Хартрон”, ДП ВО ”Київприлад”, ДНВП ”Комунар” і ПАТ ”Київський радіозавод”. На базі окремих військових частин Міністерства оборони було створено Національний центр управління та випробувань космічних засобів, Головний центр спеціального контролю і представництва генерального замовника (військові приймання), а також спільно із Національною академією наук – інститути космічних досліджень і технічної механіки, Міжнародний центр космічного права. Об’єднання виробничих, наукових та експлуатаційних потужностей у єдину сферу, дозволило Україні сформувати компактну, потужну галузь, визначити стратегію її розвитку та розпочати реалізацію першої масштабної державної космічної програми. До неї увійшли проекти, які мали підтвердити потенціал вітчизняного ракетно-космічного комплексу на міжнародній арені. Це – створення і запуск вперше під юрисдикцією України супутників дистанційного зондування Землі ”Січ-1” і телекоммунікаційного ”Либідь”, підготовка до польоту першого космонавта незалежної України та кілька наукових проектів. Космічне агентство України звбезпечувало встановлення контактів із провідними космічними державами та агентствами світу. Були підписані перші міжнародні угоди про співробітництво. Підприємства галузі вийшли на світовий ринок космічних послуг. Тоді ми вперше відчули жорстку конкуренцію на світовому ринку і зрозуміли, що його можна завойовувати тільки власною продукцією, значно вищою за якісними показниками, ніж у суперників. Наївних надій на інвестиції від конкурентів ми швидко позбулися.

Просуваючи на світовий ринок свою продукцію, ми не забували й про соціальний захист працівників. Створюються громадське об’єднання ”Аерокосмічне товариство України”, Рада молодих фахівців, Національний центр аерокосмічної освіти молоді, галузева профспілка «Космомаш». Підтримало агенство і  Всеукраїнське молодіжне об’єднання ”Сузір’я”.

Серед знакових досягнень у період незалежності України – політ першого космонавта Леоніда Каденюка на космічному кораблі ”Коламбія” (США), який під час 16-денної місії провів 10 наукових експериментів із космічної ботаніки, реалізація комерційних проектів ”Морський старт”, ”Наземний старт”, ”Дніпро”, ”Єгиптсат-1”.

 Та й світова мікросупутникова революція почасти відбулася саме завдяки конверсійній ракеті-носію ”Дніпро”, за допомогою якої у 2014 році виведено на орбіту 33 космічних апарати і встановлено світовий рекорд. А спільний із США, РФ та Норвегією проект  ”Морський старт” у 2008 році Міжнародним астронавтичним конгресом (МАК) було визнано ”проривним проектом року”. Слід відзначити важливість участі наших провідних підприємств у європейському проекті ”Вега” та в американському — ”Антарес”. Створено вітчизняну законодавчу базу – Космічне право України, що нараховує понад 150 законів, указів президента та постанов Кабінету міністрів, у тому числі п’ять національних і державних космічних програм, що були закріплені законодавчо, та велика кількість міжнародних угод і меморандумів. 

Вражаючі результати

За 28 років, починаючи із 1992 р., 154 ракети-носії зі ступенями та агрегатами вітчизняного виробництва із 6 космодромів світу здійснили запуск понад 380 космічних апаратів на замовлення споживачів із 25 країн. Зокрема, РН ”Зеніт-3SL” із платформи ”Морський старт” — 34 пуски, РН ”Зеніт-2” і ”Зеніт-3SLБ”  із космодрому ”Байконур” — 33, РН ”Дніпро” — 22, РН ”Циклон-2” — 13, РН ”Циклон-3” — 26 (космодром Плесецьк), РН ”Антарес” — 11 (космодром Воллопс), РН ”Вега” — 15 (космодром Куру). В окремі роки частка пусків українських ракет-носіїв досягала 10-12%  загального обсягу світового ринку цих послуг. 

 Було запущено 27 космічних апаратів різного призначення, розроблених ДП ”КБ ”Південне імені М.К. Янгеля” і виготовлених на ДП ВО ”Південмаш” із широкою кооперацією вітчизняних підприємств. Крім того, ДНВП ”Об’єднання Комунар” серійно виготовляло прилади систем керування для ракет-носіїв ”Молнія”, ”Союз”, ”Протон”. ПАТ ”Хартрон” забезпечувало системами керування конверсійні ракети-носії ”Рокот” і  ”Стріла”, базовий модуль ”Зоря” Міжнародної космічної станції та космічні апарати  різного призначення. ВО ”Київприлад” виготовляло системи керування бортовими комплексами космічних кораблів ”Союз” і “Прогрес”. Підприємства Київського радіозаводу – ПрАТ ”Курс” та ПрАТ ”Елміз” – випустили 138 комплектів апаратури ”Курс” для зближення і стикування космічних кораблів з орбітальними станціями.  

Приємно відзначити, що  Україна входить до  10-ти  країн світу, які  мають повний цикл  виробництва ракетно-космічної техніки: ракет-носіїв,  двигунів і супутників. Галузь залишається однією із небагатьох конкурентоздатних перш за все завдяки тому,  що наші провідні підприємства є активними гравцями на світовому ринку, бо випускають високотехнологічну продукцію із дуже високою доданою вартістю. Ракетно-космічна сфера більше ніж на 80% експортно орієнтована і може бути  локомотивом  інших високотехнологічних галузей України.   

Так, за минулий, 2019, рік  підприємства галузі реалізували своєї продукції на понад 3,7 млрд грн. З них на експорт – на 2,68 млрд грн, або 72,5%. Роком раніше, у  2018-му, цей показник складав  64,2%. Тобто, галузь, не зважаючи на складні проблеми в економіці держави, залишається експортоорієтованою і її продукція користується попитом на світовому ринку.  

І це при тому, що останні три роки ракетно-космічна галузь майже не фінансується, а кошти із бюджету виділяються лише на космічну діяльність за програмою «В інтересах національної безпеки і оборони». 

Тому підприємствам доводиться працювати  в екстремальному режимі. Перш за все через недофінансування, відсутність державного замовлення на виробництво космічної техніки, не затвердження космічної програми на 2018-2022 роки. Однак завдяки потужному інженерно-виробничому потенціалу та вмілому  маркетингу, окремі підприємства галузі працювали з прибутком,  використовуючи можливості випуску продукції некосмічного, а  так званого цивільного призначення. 

Триває робота і у перспективних міжнародних космічних проектах. Так, у 2019 році було здійснено по 2 пуски РН ”Антарес” (спільний проект із США) і РН ”Вега” (спільний проект із ЄС), постачалися системи управління для забезпечення пілотованих місій на РН ”Союз”.  

Перший у нинішньому році успішний запуск американської ракети-носія ”Антарес”, створеної за участю України, відбувся 15 лютого  із Центру космічних польотів на острові Воллопс (штат Вірджинія, США). РН вивела на орбіту автоматичний вантажний транспортний корабель “Cygnus”, який доставив на Міжнародну космічну станцію 3750 кг корисного вантажу на замовлення NASA. ”Антарес” складається із двох ступенів і космічного вантажного корабля ”Cygnus”. Основну конструкцію першого ступеня розробило ДП КБ ”Південне”, а виготовило ДП  ”Південний машинобудівний завод” у кооперації з українськими підприємствами ”Хартрон-АРКОС” (Харків), ”Київприлад” (Київ), ”Хартрон-ЮКОМ” (Запоріжжя), ”ЧЕЗАРА” і  ”РАПІД” (Чернігів) та iншими. 

Підготовка PH ”Антарес”, її випробування та запуск здійснені за участю фахівців ДП КБ ”Південне”, ”Південмашу” та ”Хартрон-АРКОС”. Із території КБ ”Південне” у режимі реального часу забезпечувалися технічна підтримка пуску, прийом та обробка телеметричної інформації. Українські фахівці повністю справилися з усіма операціями у своєму секторі відповідальності. Особливу увагу в галузі приділяють модернізації та оновленню основних фондів, устаткування та обладнання. Успішно у цьому напрямку працюють підприємства ”Київприлад”, ”Елміз”, АТ ”Хартрон” та інші.

Державні підприємства – приклад роботи на державу

 Провідне підприємство ракетно-космічної галузі – КБ ”Південне” є лідером у запровадженні новітніх технологій і тому має всі можливості для забезпечення необхідних завдань у рамках міжнародних проектів. Два роки тому став до ладу сучасний програмно-технічний комплекс із суперкомп’ютером і центром обробки та зберігання даних. Завдяки цьому значно скоротився термін об’ємних обчислень, а отже досягнуто економії ресурсів і часу. До речі, КБ «Південне» – єдине підприємство в Україні, що має такий потужний суперкомп’ютер. Саме завдяки новітнім технологіям підприємству вдається випускати продукцію, що відповідає світовим стандартам. Наприкінці 2018 року  у виробничих  цехах  КБ  створено функціонально-випробувальний центр із високоточним швейцарським обладнанням – центрифугою і тривісьовим імітатором руху. Саме від них залежить точність руху на орбіті космічних апаратів, тому їх  випробовують із високою точністю й величезним навантаженням. План завантаження цього обладнання розписано наперед на кілька місяців.

Вражає своїми масштабами унікальна експериментально-промислова база зварювання  вибухом – це особливий процес, розроблений фахівцями КБ та вченими Національної  академії наук, під час  якого відбувається з’єднання двох і більше металів під дією енергії, яка виділяється у момент підриву вибухової речовини. Територія цієї унікальної бази займає понад 30 га.

Останнім часом модернізовано модульний цех, у якому з’явилися установки для плетіння вуглецевих каркасів. Вони застосовуються  у ракетних двигунах, де температура досягає 3,5 тисячі градусів і найвищий тиск. Працює ”3D принтер”, яким можна роздруковувати деталі із поліаміду. У  модульному  цеху також використовується новітня технологія, що працює бездоганно й економить час. Усі верстати й модулі підприємство закупило у 2018 році, витративши на нього 140 млн грн власних обігових коштів. Фахівці КБ ”Південне” пишаються тим, що ракети-носії ”Антарес” злітають у космос з їхніми вуглепластиковими жолобами – легкими, міцними, термостійкими. Для ”Циклона-4” тут виготовляли балони високого тиску.  Зараз тут готуються до випуску РН ”Циклон-4М”, ”Циклон-1”, ”Маяк”.

До речі, 98% доходів КБ ”Південне” отримує саме  від експорту своєї високотехнологічної продукції. Так званий ”чистий цех” підприємства відповідає усім міжнародним стандартам. Тут збирають сучасні космічні апарати, зразки нових КА, серед яких ”Січ-2-1”, ”Южсат”, що створюються за кошти КБ для вирішення загальнодержавних завдань. Підприємство розвивається, модернізується за рахунок власних обігових коштів і досягає успіхів завдяки участі у міжнародних проектах. Бо замовлень від власної держави, на  привеликий жаль, не має.  

Робота без орбітальних інструментів

Через відсутність державного замовлення на виготовлення космічних апаратів Україна залишилася без орбітальних засобів. Проте ми виконуємо ряд міжнародних зобовязань та виконуємо проекти в інтересаз національної безпеки та оборони. Зокрема майже повністю фінансуються роботи по утилізації ракетного палива, програми  Національного центру управління та випробувань космічних засобів, що входить до сфери  управління Державного космічного агентства. Фахівці центру здійснюють моніторинг території України із використанням космічних засобів для виявлення можливих надзвичайних ситуацій, виконують завдання зі спеціального контролю за  ядерними вибухами та геофізичною обстановкою (землетрусами, цунамі) на території Землі. Також забезпечують  функціонування тематичного сервісу із моніторингу стану посівів, льодової обстановки Азовського моря, Дніпровського каскаду, висоти снігового покриву, прогнозування пожежонебезпеки, ймовірності танення снігу, кількості опадів, пилових бур, засухи, формують карти вимерзання сільськогосподарських культур, моніторинг виникнення паводків, повеней, загорань, осередків пожеж, геофізичних явищ та технологічних вибухів тощо. Впродовж 2019-го фахівці Національного центру передали майже 18 тисяч тематичних карт до РНБО, МО, СБУ, Генпрокуратури, Держприкордонслужби, Мінприроди, Мінагрополітики, Державної служби із надзвичайних ситуацій, Держводагентства та інших.Нинішнього року у Національному центрі управління та випробувань космічних засобів запрацював Регіональний дзеркальний сайт європейської програми “Copernicus”, який забезпечує вільний доступ усіх бажаючих до матеріалів зйомок території України із супутників ”Sentinel-1”, ”Sentinel-2” та ”Sentinel-3”. Створення українського центру для прийому, зберігання та розповсюдження даних супутників «Sentinel” програми «Copernicus” тривало впродовж двох років. Відтепер на сайті НЦУВКЗ  у вільному доступі є  інформація, яка може зацікавити представників різних відомств та організацій, а також  усіх бажаючих: фермерів, екологів,  дослідників та інших.   

Роздуми над перспективами

При належному фінансуванні усіх інших програм галузь могла б досягнути справді «космічних висот». Та, на жаль, більшість програм минулої космічної програми  (2013-2017 р.р.) взагалі не фінансувалися, тому вдалося реалізувати лише деякі проекти. А нинішня п’ятирічна  програма (2018-2022 р.р.) досі взагалі не затверджена. Хоча при цьому підприємства космічної галузі завдяки міжнародній співпраці та міжнародним проектам забезпечують значні внески до державної скарбниці. Сума перерахувань до бюджетів різних рівнів становить понад 1 млрд грн, що майже у 10 разів більше суми, потрібної на фінансування космічної програми. Це свідчить про те, що не держава витрачає кошти на свою ракетно-космічну галузь, а навпаки – галузь наповнює бюджет. Уявіть,  які  могли б бути податкові відрахування при державному замовленні й максимальному завантаженні підприємств галузі! 

Варто порівняти витрати на космічну діяльність у провідних країнах світу. США виділяють у розрахунку на одну людину 73 долари, Європейський Союз – 10 євро, а Україна – 2 грн, тобто у 1000 (!) разів менше, ніж США. До того ж у нас є бажаючі привласнити найбільш прибуткові державні підприємства. А це, як показує практика, призводить до їх перепрофілювання або ліквідації. Не можна проводити приватизацію з метою знищення успішних державних підприємств.

Тривожать і наміри спрямувати вектор розвитку країни у бік аграрного сектору економіки. За нинішніх тенденцій уже до 2030 року Україна може залишитися без машинобудівної галузі і перш за все – без ракетно-космічної. Такі сумні прогнози експертів, схоже, можуть справдитися ще швидше, ніж передбачається, якщо найближчим часом не зміниться економічна політика держави. Нашим владоможцям варто було б зважити на висловлювання американського ученого-фізика Міттіо Каку: «Нації, які вірять тільки в сільське господарство, приречені бути бідними». Не можуть бути основою економічної могутності країни й шоу-бізнес, туризм, професійний спорт та сфера послуг.Це яскраво засвідчила пандемія коронавірусу і спровокована нею нинішня світова економічна криза. Тому ми сподіваємося, що Україна й надалі залишатиметься космічною державою.

За останнє десятиліття у Державному космічному агентстві України змінилося сім  керівників. За попередні 18 років, коли галузь добилася найвищих досягнень, їх було лише троє. Космічні проекти мають тривалий термін реалізації і потребують високого професіоналізму і кваліфікації промислового персоналу та стабільних керівних кадрів, які з роками встановлюють тісні й довірливі ділові та професійні контакти із колегами з інших країн, без чого участь у міжнародних проектах неможлива.

Нині до керівництва Державним космічним агентством прийшла нова молода  команда, сповнена бажання досягти нових високих результатів в організації космічної діяльності в Україні. Сподіваємося, що цей запал з часом не згасне, бо отримає надійну підтримку держави.  

Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!