Голова ДКА Павло Дегтяренко про результати участі у 70-му Міжнародному астронавтичному конгресі
З 21-го по 25-те жовтня 2019 року у Вашингтоні (США) тривав ювілейний 70-й Міжнародний астронавтичний конгрес (МАК). Це найбільший і найавторитетніший міжнародний форум, який щорічно збирає представників космічної сфери для обговорення актуальних проблем та перспектив розвитку космічної галузі. У заході беруть участь керівники провідних національних космічних агентств, вчені, інженери та фахівці підприємств космічної галузі, представники міжнародних організацій та профільних неурядових організацій.
Цьогорічний конгрес був присвячений двом ювілейним датам – 70 – річчю МАК та 50-річчю першої висадки людини на Місяць. Міжнародний захід, на який щороку приїжджає понад 4 тисячі учасників, складається з наукової програми та стаціонарної експозиції, де свої космічні досягнення демонструють різні країни та компанії світу. У заходах конгресу традиційно бере участь і делегація Державного космічного агентства України.
Про результативність поїздки, зустрічі і підписані документи, щодо участі українських підприємств у спільних міжнародних проектах розповідає Голова агентства Павло Дегтяренко.
П.Д.: Україна була представлена на 70-му Міжнародному астронавтичному конгресі досить великою делегацією – це представники ДКА, наукових інституцій, промисловості, зокрема КБ «Південне» ім. Янгеля і підприємств приватного бізнесу, які активно шукають свою нішу на розлогому ринку ракетно-космічних послуг.
Кор: У рамках конгресу було дуже багато заходів. Які Вам вдалося відвідати і що вразило найбільше?
П.Д.: Перш за все вразила виставка досягнень ракетно-космічної галузі різних країн. Зазвичай вона невелика, але цього разу була набагато більшою і змістовнішою, ніж в минулі роки. Адже конгрес відбувався в США, а ця країна вкладає в розвиток космічної діяльності в 1,5 рази більше коштів, ніж усі інші країни світу разом узяті. Оскільки США проголосили широкомасштабний наступ на освоєння інших планет, починаючи з Місяця, а потім і Марсу, є дуже багато бажаючих приєднатися до цієї програми. Виставка досягнень приємно вразила великою кількістю реальних інновацій як технічних, так і інформаційних технологій, штучного інтелекту. Дуже корисно було поспілкуватися із експонентами і тими, хто відвідував стенди, і розглядає для себе запропоновані пропозиції. Це вразило найбільше. Прогнозовано велику увагу цьому заходу приділили на високому державному рівні. Відкривав конгрес віце-президент США Майкл Пенс, виступав директор НАСА Джим Брайденстайн, дуже багато конгресменів та представників Держдепу брали участь у різних заходах , що наочно свідчить про велику зацікавленість держави розвитком космічної діяльності. У нас було дуже багато двосторонніх та багатосторонніх зустрічей з колегами – головами космічних агентств інших держав. Обговорювалися наявні і перспективні проекти, були намічені спільні плани діяльності у найближчому майбутньому. Наші підприємства та підрозділи космічного агентства вже отримали певні завдання щодо опрацювання домовленостей, аби розвивати співробітництво. Це дасть вітчизняним підприємствам можливість більш активно працювати на світових ринках.
Кор: Чи вдалося поспілкуватися з делегаціями космічних агентств США, Польщі, Нідерландів, як це планувалося?
П.Д.: Так, з делегаціями вдалося поспілкуватися і не тільки під час багатосторонніх зустрічей, відбувалися ще й двосторонні перемовини. Вони пройшли досить змістовно, крім того відбулася зустріч з Хіроші Ямакава, японським головою космічного агентства, ми обговорили можливі шляхи співпраці у програмі освоєння Місяця, у Японії є власні великі амбіції щодо цього. Урочисто пройшла зустріч з головою космічного агентства Мексики паном Франциско Мендієтою. Тобто було дуже багато зустрічей.
Кор: Ви брали участь у першому засіданні організаційного комітету Космічної кліматичної обсерваторії. Наскільки насправді зараз загрозлива екологічна ситуація і чи можна космічними засобами посприяти тому, аби нівелювати цю загрозу?
П.Д.: Мета створення Космічної кліматичної обсерваторії полягає в тому, щоб систематизувати усі дані, які отримуються засобами космічного спостереження задля створення об’єктивної картини потенційних змін клімату, з якими людству потрібно боротися. Втім теза про те, що саме діяльність людства є першопричиною світового потепління, надто перебільшено. Однак потепління все таки йде, воно триває через геологічні процеси на Землі, суттєвий вплив сонячно-земних зв’язків. Температура підвищується, і з цим потрібно боротися. У людства зараз все більше важелів впливу на зміну клімату, на температурний баланс планети , а отже потрібно зосередитися на засобах , які дозволять певною мірою нівелювати природній процес потепління, для того , щоб наша планета залишалася якомога довше комфортною для життя. Саме тому держави об’єднують можливості своїх космічних і наземних систем для того, щоб отримати систематизовану інформацію, побачити найбільші джерела небезпеки і саме на них впливати. Зараз триває процес формування робочого ядра Міжнародної Космічної кліматичної обсерваторії, ми теж делегуємо своїх представників з тим, аби спрямування стратегії діяльності цієї організації і її практична імплементація відбувалися з урахуванням національних інтересів України .
Кор: Павле Глібовичу, Ви вже не вперше берете участь у Міжнародному астронавтичному конгресі. Цьогорічний був присвячений двом ювілейним датам і відбувався на високому державному рівні. Що запам’яталося найбільше?
П.Д.: Приємно вразило місце проведення, це — Конгрес-центр у Вашингтоні, який дуже добре пристосований до проведення подібних масштабних подій. Потрібно відзначити, що делегатів було понад 6 тисяч осіб, більше ніж в попередні роки. Серед відвідувачів виставки і різних заходів було дуже багато студентської молоді, школярів. Звернув увагу на чітку організацію усіх заходів. Єдине, що залишило неприємні спогади — це заходи безпеки на пленарному засіданні, де виступав Майкл Пенс. Пересторога служби безпеки призвела до того, що останні учасники засідання заходили до зали через 40 хвилин після початку події. В усьому іншому організація була бездоганною, працювалося комфортно. Щодо тематики технічних сесій, їх було понад 50. Я особисто встиг частково відвідати технічні сесії освоєння Місяця, створення ракет-носіїв, створення супутників дистанційного зондування Землі і ракетних двигунів.
Кор: Відвідавши виставку, Ви порівнювали досягнення інших країн і вітчизняної ракетно-космічної галузі?
П.Д.: Звісно, коли дивишся на експозиції, порівнюєш — що можуть вони і ми. Я бачив нові технологічні рішення, яких у нас ще не має, але до них наші підприємства і приватні компанії йдуть. Представлені були робототехнічні новації, у нас в Україні, мабуть ніхто цим ще не займається. Можливо, наші вітчизняні, насамперед, недержавні учасники космічного ринку звернуть на це увагу. Ми, маючи великий потенціал розвитку інформаційних технологій, могли б підкріпити це й мехатронікою. А в деяких питаннях я був приємно вражений, адже представники України пропонували проривні ідеї, які знаходяться на межі фізики, на межі вимірювань. Вони самі розуміють, що ті результати, які отримані в експериментах на поверхні Землі, навіть у вакуумних камерах, ще не є підтвердженням працездатності ідеї в космічному просторі. Вражає відповідальність наших науковців, які розуміють, що потрібне підтвердження в умовах реального космічного польоту , а вже потім можна розмахувати рекламними гаслами . Хочу підкреслити, що технічний та інтелектуальний потенціал вітчизняних учасників космічного ринку знаходиться на світовому рівні. Тобто, якщо буде фінансова підтримка, замовлення наші фахівці виконають, можуть і гори звернути.
Серед подій 70-го Міжнародного астронавтичного конгресу, які запам’яталися, був виступ учасника першої висадки на Місяць Базза Олдріна, йому вже 90 років, але він зберіг ясний розум, гарну пам’ять і таку, знаєте, нищівну іронію та самоіронію. Він адекватно оцінював ступінь досягнень того періоду, коли американці висадилися на Місяці, і технологічний прорив нинішнього часу. Його приємно було слухати – він виступав спочатку на технічній сесії, потім у залі пленарних засідань, а згодом ми спілкувалися з ним під час відвідання виставки. У мене дуже гарне враження залишилося від спілкування з американським астронавтом. З наших радянських космонавтів на мене таке ж враження справив колись Олексій Архипович Леонов, який, на жаль, нещодавно пішов із життя. Це легендарні люди, на їх прикладі потрібно виховувати підростаюче покоління, бо кожна фраза таких людей надихає і наповнює енергією.
Участь у 70-му Міжнародному астронавтичному конгресі дала можливість ще раз оцінити наші досягнення та визначити цілі розвитку ракетно-космічної галузі України, спланувати спільні дії з іншими країнами, а також долучитися до міжнародних космічних проєктів у майбутньому.
Аудіоверсія інтерв’ю: МАК-2019.mp3
Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!