Кореспондент газети «Урядовий кур’єр» Станіслав Прокопчук побував на флагмані ракетно-космічної галузі України і розповідає про складові успіху, які могли б сприяти іншим вийти з кризи.

Абревіатура цього великого підприємства КБП. І вона мало про що говорить пересічному читачеві. По-перше, тому, що КБП належить до ракетно-космічної галузі України і його вважають одним із найбільш закритих від стороннього ока. Тож якби не 65-річний ювілей, який нещодавно тут святкували, і не виникла потреба саме сьогодні дещо показати й розказати представникам ЗМІ, то така навіть невеличка група журналістів, можливо, ще нескоро провела б майже півдня в кількох цехах і лабораторіях Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» імені М. К. Янгеля». До речі, саме цього дня, 12 червня, в КБ «Південне» з візитом побували майже 20 політичних радників з посольств країн — членів Євросоюзу в Україні. Тобто тут є чим цікавитися й іноземцям. А те, що наприкінці квітня саме на базі цього конструкторського бюро під егідою Міжнародної академії астронавтики (МАА) відбулася традиційна сьома Міжнародна конференція «Космічні технології: сучасне і майбутнє» (за участі майже 600 вчених і спеціалістів із 20 країн), переконливо свідчить про високий авторитет українських розробників і виробників ракетно-космічної техніки.

Та час стрімко плине, тож космічна галузь як найнаукоємніша потребує системнішого інноваційного перезавантаження. Створена тут ще за часів головного конструктора Михайла Янгеля ракета Р-12, що стала першою в світі ракетою стратегічного призначення, яка використовувала унікальне паливо і мала повністю автономну систему управління, залишилася в минулому. Так само, як і створена після смерті Михайла Кузьмича, вже за генерального конструктора КБП Володимира Федоровича Уткіна, найпотужніша у світі (за цим показником потрапила до Книги рекордів Гіннесса) міжконтинентальна ракета «Воєвода». Вона ж і «Сатана», як охрестили її американські військові. Недарма вони стоять на території КБП недалеко одна від одної — як символ вчорашньої ракетно-ядерної могутності колишнього СРСР.

Нині, за словами фахівців, у ракетно-космічній галузі жорсткіші реалії. Уже існують концепції створення Місячної промислово-дослідної бази та Місячної космічної транспортної системи. Пріоритетного значення набуває консолідація зусиль світових ракетно-космічних компаній і науковців у питаннях дослідження й практичного освоєння дальнього космосу, прогнозування й запобігання глобальним природним катаклізмам і явищам, пов’язаним з космосом та діяльністю людини. Ми свідки її повної комерціалізації, космічний бізнес став інтернаціональним, а успіх гарантовано лише тим, хто спроможний увійти в широку міжнародну кооперацію зі своїм інноваційним, висококонкурентним продуктом. Колективу КБ «Південне» це вдається. Навіть в умовах, коли майже немає державних замовлень, відтак — символічного бюджетного фінансування.

«Співпраця  з КБП — запорука нашого успіху»

Понад 95% продукції підприємства і його послуг прямує за кордон. Завдяки чому — докладно розповімо нижче. А зараз згадаємо лише один документ, який об’єктивно свідчить про реальне місце, яке КБП посідає нині у світовій ракетно-космічній кооперації. Йдеться про лист, який надійшов у квітні на адресу генерального конструктора — генерального директора КБ «Південне» Олександра Дегтярева від менеджера програми «Антарес» Майкла Хілла. «Вітаю Вас і Вашу чудову команду з прекрасним пуском NG-11. Ми високо цінуємо підтримку нашої програми колективом КБ «Південне». Ваша допомога у розв’язанні проблеми з телеметрією в місії NG-10, як і в ситуації передчасного відстикування трубопроводу системи забезпечення вологісного режиму (СЗВР) за день до пуску, була неоціненною. Ці приклади наочно демонструють, наскільки важлива для нас технічна підтримка ваших фахівців. Присутність членів технічної команди КБП на полігоні вселяє впевненість в успіху місії. З вами нам не загрожує плинність кадрів ні на Воллопсі, ні навіть у Далласі, ми можемо покладатися на постійну підтримку фахівців «Південного», що мають експертні знання з основної конструкції першого ступеня (ОКПС), і в цьому запорука успіху нашої програми».

Тепер про головне: як колективу КБ «Південне» вдалося після розпаду СРСР, втрати випробувальної бази і коопераційних зв’язків між розробниками і виробниками ракетного й космічного озброєння, в умовах скорочення в 100 разів фінансування не лише утриматися на плаву, а й посісти і в незалежній Україні одне з провідних місць серед найкращих підприємств галузі.

Не таємниця, що важливою фішкою після розпаду Союзу для КБП стало те, що в його ракетах і космічних апаратах здебільшого застосовували і застосовують ракетні двигуни власної розробки. Зберегти науково-технічний потенціал допоміг і одночасний розвиток народногосподарської та оборонної тематики, оновлення і зміцнення матеріально-технічної бази, зрештою створення власного найсучаснішого дослідно-виробничого комплексу.

Тож саме ознайомленню журналістів з кількома унікальними об’єктами цього комплексу, побудованими на території КБП буквально за два-три роки, господарі й надали перевагу. Я особисто вдячний за таку надану можливість. Вона переконує: у КБП тепер є умови для інтенсивнішого виконання перспективних науково-технічних розробок. Вони мають забезпечити стабільне майбутнє підприємства, повноцінну реалізацію його потужного інноваційного науково-технічного потенціалу.

Зварювання енергією вибуху

— Підходьте ближче, ви можете потримати в руках ці деталі, — запрошує журналістів до стенда зі зразками продукції Сергій Пахомов, начальник 712-го відділу. Повна назва цього унікального підрозділу КБП — промислово-експериментальна база зварювання металів енергією вибуху. Багатошарові металеві композиції, які з’єднав назавжди вибух у спеціальних приміщеннях і вибухових камерах, вражають. Хто ще вчора міг подумати, що пластини різнорідних металів і сплавів, наприклад нержавіючої сталі, міді, алюмінію, поклавши одна на одну, можна з’єднати в монолітну масу за допомогою зварювання енергією вибуху.

— З часом ми почали шукати собі застосування і в народногосподарському секторі, — прокоментував керівник 712-го відділу. — Замовлень уже чимало. Адже багатошарові металеві композиції і деталі на їхній основі мають широкий спектр властивостей, поєднують у собі високу міцність, корозійну та ерозійну стійкість. Зварювання вибухом дає змогу вирішувати технологічні завдання з досягненням значного техніко-економічного ефекту і відкриває нові можливості його промислового застосування.

Все це, як і найсучасніше виробництво комплектуючих із полімерних композиційних матеріалів, що дедалі ширше впроваджують у технологіях виготовлення ракетно-космічної техніки, нещодавнє введення в експлуатацію дослідно-промислового виробництва і цеху складання й електровипробувань космічних апаратів, підпорядковано стратегії підприємства. А в ній тепер знайшлося місце для реалізації в недалекому майбутньому ще вчора фантастичних «Перспективних проєктів»: «Супутникова група «Космічний патруль», «Космічний орбітальний літак», «Система видалення космічного сміття». Дуже перспективним вважається проєкт, що вже на стадії реалізації з іноземними партнерами, — запуск на замовлення — у широкому діапазоні навколоземних орбіт — космічних апаратів з допомогою українських ракет-носіїв «Циклон-4М» і «Циклон-5».

300 трильйонів операцій  за секунду

На виконання цих та інших стратегічних проєктів КБ «Південне» кілька місяців тому ввело в експлуатацію обчислювальний центр Yuzhnoye SC із найпотужнішим суперкомп’ютером в Україні. Повна назва підрозділу — відділ аерогазодинаміки і тепломасового обміну.

Особливість і унікальність цього обчислювального комплексу, за словами начальника відділу Олега Бугаєнка, полягає в тому, що він спроможний забезпечити вирішення великої кількості завдань у дуже короткий термін, дає змогу значно заощадити ресурс і час на виконання завдань, які раніше не могли навіть ставити перед собою.

— Якщо звичайний комп’ютер виконує те чи те завдання за два-три дні, то цей — за 15 хвилин. Пікова його продуктивність становить 300 терафлопсів (300 трильйонів операцій за секунду).

Суперкомп’ютер, а інакше його й не назвеш, робить, як пояснюють у рекламних проспектах КБП, й аеродинамічні, і гідродинамічні, і теплові розрахунки, а також розрахунки міцності, розробляє балістичне забезпечення ракетам-носіям, допомагає вибрати оптимальні схеми побудови орбітальних угруповань космічних апаратів. Як ви зрозуміли, реалізація цих та інших завдань з допомогою нового обчислювального центру тісно пов’язана з виконанням замовлень Міністерства оборони України. Насамперед щодо продовження розробок систем стримування, зокрема сучасного ракетно-реактивного озброєння тактичного рівня. Оперативно-тактичний ракетний комплекс (ОТРК) «Сапсан», успішні випробування якого відбулися навесні, — це розробка КБ «Південне». В кооперації з вітчизняними партнерами, що мають наукоємні та високотехнологічні виробництва, тривають інтенсивні роботи і з модернізації реактивних систем залпового вогню, що є в арсеналі Збройних сил України, і зі створення нових перспективних зразків. Особливу увагу приділено розробленню, дослідно-промисловим випробуванням і виготовленню ракетних комплексів на основі крилатих ракет.

— На сьогодні крилаті ракети — найперспективніші засоби озброєння, — пояснив  Віктор Дмитрович Ткаченко, заступник генерального директора КБ «Південне» імені М. К. Янгеля. — Вони мають високу точність, маневреність, прихованість.

Складовою свого успіху янгелівці називають досвід перевірених рішень. І розшифровують зміст цих слів так: професійна команда досвідчених, цілеспрямованих і творчих працівників, здатних виконувати складні завдання; комплексний підхід до розроблення і реалізації повномасштабних проєктів; передові, інноваційні ідеї, які у поєднанні з іншими складовими дають змогу реалізовувати будь-який проєкт у секторі високих технологій. І, звісно, висока якість розробок та їхнього промислового виготовлення. «Система менеджменту якості підприємства відповідає міжнародним стандартам у космічній і оборонній галузях». Але, як зрозумів із відповідей генерального директора — генерального конструктора КБ «Південне» Олександра Вікторовича Дегтярева під час пресконференції, більше непокоять проблеми державницького рівня, яких не розв’язують роками. Бо саме від них залежить загальний стан справ у галузі.

1990-ті змінили для нас життя назавжди. Ми, з одного боку, опинилися без держзамовлень, а з другого — відкрилися світу. У нас з’явився масив закордонних гостей. Чимало серед них і авантюристів. Лише згодом завітали представники серйозних світових компаній.

Велика надія  на «Космос»

І якщо КБ «Південне» завдяки зазначеним складовим успіху вдається непогано жити за допомогою міжнародних ринків продукції і послуг, то чимало інших підприємств галузі ледь жевріють. Процес наближається до того, вважає Олександр Дегтярев, що, мабуть, не обійдеться без корпоратизації чи акціонування.

— Погано, коли починають корпоратизувати і акціонувати бідні підприємства. Це, по суті, злочин. Треба корпоратизувати і акціонувати сильні підприємства.

А щодо питання «Урядового кур’єра» про доцільність залучення українського приватного бізнесу до реалізації ракетно-космічних проектів, то керівник КБ «Південне» відповів:

— NASA це дозволило. Приклад і досвід Ілона Маска заслуговує на увагу. У всіх країнах це регулюється державою, і від цього нікуди не подітися. Треба знижувати вимоги в частині допуску приватного капіталу до космічного бізнесу, зайнятися відповідним ліцензуванням, підготовкою і ухваленням потрібних законопроектів. У нас поки що нічого такого не зроблено. Новий склад ВР, сподіваюся, зверне на це увагу і виправить ситуацію.

Коли запрацюють зміни й доповнення до чинних законів, коли нарешті буде створено законодавчу базу, яка відповідатиме нормам міжнародного права, європейського права зокрема, — важко сказати. Пришвидшити цей процес, напевно, зможе заснована рік тому Українська асоціація високотехнологічних підприємств та організацій «Космос». У цьому переконані вже понад 50 її учасників. КБ «Південне» було одним із ініціаторів створення такої громадської організації, яка робитиме те, чого не робили роками державні чиновники. Головна її мета — досягти в галузі таких змін, щоб вона стала не об’єктом, а суб’єктом управління власним розвитком.

Але це вже тема окремого аналізу і дослідження.

Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!