“Ми виходили в космос під час війни”: Веніславський про секретні запуски і захист від “Орєшніка”

Навіщо Україні Космічні Сили

– Торік ви з групою нардепів зареєстрували законопроєкт 13255, у якому пропонуєте у складі ЗСУ створити Космічні Сили. Яка нагальна потреба у цьому і чим вони відрізнятимуться від Повітряних сил?

– Я як Голова підкомітету з питань державної безпеки, оборони та оборонних інновацій протягом останніх чотирьох років займаюся підтримкою та супроводом різноманітних військових інноваційних проектів.

Разом із Головним управлінням розвідки Міноборони нам вже вдалося досягти значних результатів у напрямі майбутньої оборонної космічної діяльності. Саме тому і зʼявився наш законопроєкт.

Торік Російська Федерація вже вдруге застосувала проти нас ракетну систему середньої дальності, так званий “Орєшнік”, яка рухається за екзоатмосферною, частково орбітальною траєкторією.

У звʼязку з цим особливо слід наголосити, що наша держава стала першою в світі країною, проти якої було застосовано частково орбітальні бомбардувальні системи.

Тоді в Україні особливо гостро відчули, що не маємо не лише технічних засобів, щоб відбивати такі перспективні атаки противника, але навіть широкого усвідомлення необхідності створення такої спроможності.

Війська протиповітряної оборони – ЗРВ Повітряних Сил ЗСУ відповідають за горизонт лише до 30-40 кілометрів (йдеться саме про ураження цілей, а не виявлення, – РЕД.) в межах повітряного простору, який юридично обмежений державним кордоном України.

А траєкторія “Орешніка” виходить у космос – це понад 100 кілометрів – вище так званої лінії Кармана, а юридично космічний простір не обмежений кордонами держави… Тому, питання необхідності створення Космічних Сил ЗСУ має на меті, в тому числі, юридичну легалізацію діяльності ЗСУ в новому військовому домені – космічному – який не обмежується кордонами України.

Крім того, американські партнери робили певні паузи у наданні нам розвідувальної космічної інформації, а Ілон Маск тимчасово відключав нам Starlink – через проблеми із супутниковим зв’язком у нас порушувалась координація дій на полі бою.

Ми зрозуміли, що без власної космічної розвідки, яка може оперувати сузір’ям розвідувальних, оптичних та радіолокаційних супутників, що даватимуть нам повну картину в режимі реального часу ситуації на полі бою як в Україні, так і на території ворога, нам не обійтися.

А власні телекомунікаційні супутники забезпечать повністю захищений звʼязок і для керівництва держави, і для військового керівництва.

– Тобто зараз усі критично важливі для фронту технології фактично перебувають у руках приватних осіб та іноземних урядів?

– Зараз ми використовуємо розвідувальні супутники або орендовані, або партнерські. Не маємо власних технічних можливостей отримувати інформацію і попереджати українців про небезпеку балістичних нападів, які здійснюються на великій дистанції з території РФ.

Нам потрібно формувати власні спроможності, щоб заповнити цей вакуум. Також у нас зараз немає власного супутникового зв’язку, захищеного від можливості перехоплення ворогом. Цей каскад проблем засвідчив, що Україні потрібен окремий вид Збройних Сил України – Космічні Сили.

Торік під час відряджень до США і Великої Британії я спілкувався з представниками командування космічних сил цих держав. Партнери повністю підтримують нашу ідею створення Космічних Сил в Україні.

Окрім того, разом з тодішньою заступницею Міністра оборони України Катериною Черногоренко минулого року ми провели перший міжнародний форум, присвячений формування космічного сегменту сектору безпеки та оборони України.

На ньому дискутували про потенційні можливості використання космосу для протидії засобам нападу ворога і для посилення наших оборонних спроможностей. Командувачі космічних сил Великобританії та Франції ділилися своїм досвідом.

Ініціативу щодо створення Космічних Сил також підтримують Міністр оборони України та Головнокомандувач Збройних Сил України.

Україна – держава, яка має потужний промисловий комплекс в сфері освоєння космосу. Ми є учасником місячної програми NASA. Тому входимо у вузький інноваційний клуб космічних держав, які можуть самостійно створити Космічні Сили. А при підтримці партнерів – досить швидко.

– Про які технічні потреби йдеться на початках?

– Нам потрібно хоча б 4-5 радіолокаційних, 2-3 оптико-електронних та ще 1-2 телекомунікаційних супутники.

Тоді матимемо можливість не лише забезпечувати раннє попередження про ракетні напади ворога, але й в режимі реального часу отримувати інформацію про переміщення сил ворога на значній глибині на території РФ та мати власний супутниковий звʼязок.

Залежно від технічних потужностей, це може бути від пару сотень до тисяч кілометрів в глибину території ворога. Це даватиме повну картину ситуації як на землі, так і в повітрі в режимі реального часу.

– Коли у нас будуть Космічні Сили, то зможемо просто отримати ранні дані про запуск балістичних ракет чи матимемо технології для знешкодження того ж самого “Орєшніка”?

– Перш за все, це раннє інформування про запуск та попередження населення про загрозу ракетних нападів з боку ворога з використанням балістики, в тому числі й аеробалістичних ракет.

Також ми повинні розвивати технологічні спроможності – готувати власні засоби кінетичного перехоплення цих ракет. Перехопити “Орєшнік” можна з найбільшою ефективністю до моменту розділення бойових блоків від ракетоносія в космосі.

Бо легше збити одну ціль, аніж шість, які вже розділилися й маневруючи летять у різних напрямках на гіперзвуковій швидкості. А щоб збити ракетоносій, нам треба вийти на висоту вище 100 кілометрів, тобто – у міжнародний космічний простір.

Технологічний прогрес: чи зможе Україна збивати “Орєшнік” у космосі

– Багато хто вважає, що космічний потенціал України залишився в минулому. Чи є в нас зараз якісь успішні напрацювання, випробування чи здобутки у напрямку космічних технологій?

– Україна уже досягла унікальних напрацювань. Під час війни підрозділи, які входять до складу Головного управління розвідки, двічі вивели ракетоносій з території України у космос.

Перший раз – на висоту понад 100 кілометрів, другий – 204 кілометри, що офіційно зафіксовано відповідними технічними засобами. Це унікальна ситуація для країни, яка перебуває у стані повномасштабної війни.

Тобто Україна вже має технічні можливості протидіяти подібним засобам нападу ворога та уражати їх у космосі.

– Це були експериментальні запуски, чи їх застосували саме у бойових цілях?

– Це було виконання бойових задач під керівництвом тодішнього начальника Головного управління розвідки Кирила Буданова та інших керівників ГУР. Підрозділ досягнув як унікальних технічних результатів, так і виконав суто військові задачі.

У нас є ракети, про які майже ніхто не знає, але які здатні завдавати ударів по території ворога на відстані до 500 кілометрів і летіти на гіперзвукових швидкостях.

І ми їх успішно застосовуємо в ході бойових дій. Але головне їх призначення – для виконання неординарних операцій, зокрема й таких, про які ми щойно говорили…

Ця ж робоча група здійснила ще одну унікальну технічну задачу – Україна під час війни з транспортного літака на висоті приблизно 8 тисяч метрів здійснила запуск ракетоносія, який потенційно може також бути використаний для виводу на орбіту різного роду космічних апаратів.

Це було здійснено вперше на території Європейського континенту та вдруге в світовій історії. Першими таке зробили США у середині 70-х років. Але наша висота виведення є рекордною.

Ми створили повітряну систему, яка може в короткостроковому майбутньому стати повітряним космодромом. Його можна буде використовувати і для мирних цілей, а також для протидії “Орєшніку”. Тобто випускати ракети не з землі, а з повітря.

Це дасть можливість збільшити їхню дальність ураження цілей і зробить більш ефективними, бо якраз перші кілометри атмосфери є найщільнішими і там ракета найбільше витрачає енергії.

А якщо її запускати з 8 кілометрів, вона значно ефективніше виконує польотне завдання. Це унікальні результати роботи нашої групи, якою керує ГУР. Зараз продовжуємо працювати у цьому напрямі.

– Наскільки Україна може автономно реалізувати такі проекти? У нас реально налагодити подібне виробництво, чи тут залежатимемо від міжнародних партнерів?

– Якщо хочемо швидко досягнути цілі, маємо вступити в кооперацію з партнерами. Однак це буде дорожче, ніж ми б це робили самі. У рамках ГУР та Міноборони вже є попередні домовленості про готовність наших партнерів надавати нам супутники.

В України є потенційні технічні можливості виводити їх на орбіти. Ми входимо в клуб менш як десятка країн, які мають космічні технології. Промисловий комплекс може генерувати ракетоносії і доопрацьовувати вже наявні розробки, а також виробляти різноманітні космічні апарати, супутники.

І наука, і промисловість в цьому напрямі вже мають досвід. Тому все залежить від обсягів фінансування цих проєктів.

Однак, в умовах війни весь бюджет йде на сектор безпеки і оборони, тому на такі науково громіздкі проєкти не завжди вистачає грошей. Сподіваємося, що партнери більш активно співпрацюватимуть з нами.

Ціна питання: скільки коштуватиме українське сузір’я супутників

– Чи є попередні прорахунки щодо вартості запуску Космічних Сил? Наскільки це підйомно для України?

– Точних розрахунків зараз важко навести, але в нас є технічні спроможності і вже опробовані засоби, які дозволяють мати власні недорогі засоби виведення в космос різноманітних космічних апаратів з території України.

Також можемо скооперувати всю наукову і технічну спільноту України для розробки менш дороговартісних аналогів закордонному обладнанню.

Один супутник коштує від 20 до 50 мільйонів доларів. Нам потрібно для початку 8-10, це велика сума. Але якщо залучити наші готові технічні рішення і напрацювання при створенні таких об’єктів у співпраці з відповідними структурами Європейського Союзу та США, це можна зробити достатньо швидко і з мінімальним бюджетом.

На початку астрономічних для держави коштів це точно не потребуватиме. А далі – все залежатиме від того, як швидко зможемо вступити в цю кооперацію і залучити максимальні можливості від наших партнерів.

При цьому наші розробки і досягнення можуть істотно посилити космічну галузь Європейського Союзу, однією зі стратегічних задач якого є вихід в космос з території Європи. А ми це вже зробили! Тому потенціал для співпраці тут є колосальний.

– Чи є у нас належний людський ресурс для подібних розробок?

– З науковим потенціалом у нас нема проблем, єдина проблема – недостатність фінансування. При наявності зацікавлених інвесторів подібні розробки можна зробити дуже швидко та ефективно.

12 квітня православні всього світу святкували Великдень, а наукова спільнота відзначала ще й Міжнародний день польоту людини в космос.

Цей день став можливим завдяки двом українцям: Сергію Корольову, який розробив ракету, що вивела першу людину в космос, та Олександру Шаргею, відомому під псевдонім Юрій Кондратюк, який розрахував технологію та траєкторію польотів на Місяць. Нею досі користуються усі космічні апарати, у тому числі й місія “Артеміда-2” від NASA, що днями стартувала до супутника Землі.

Ці два науковці присвятили життя тому, щоб людство могло підкорювати космос. І зараз у нас є гідні продовжувачі – люди, які вперше в історії з географічних координат території України, в умовах війни запускають ракетоносії в космос.

– Ваш законопроєкт Профільний комітет уже рекомендував включити до порядку денного. Чи бачите попередню підтримку у Раді?

– Я спілкувався з представниками різних, у тому числі – опозиційних політичних сил в парламенті, вони мають підтримати цей законопроект. Він закладає підґрунтя для створення потужної складової сектору безпеки оборони.

Торік у нас були певні суб’єктивні причини, які затягували процес. Зараз ми їх усунули. Думаю, найближчим часом зможемо винести законопроєкт на голосування і ухвалити його.

– Скільки часу потрібно, щоб повноцінно запустити Космічні Сили в Україні?

– Це буде не так швидко… Космічні сили Великої Британії розпочиналися з 5 людей командного складу, які потім кожен по своєму напрямку генерували спроможності.

Головне, щоб ми ухвалили закон, створили підґрунтя, а потім головнокомандувач своїми директивами та наказами може створити командування – для початку 10-15 людей, які займатимуться нарощенням спроможностей.

Далі будемо в кооперації з партнерами більше співпрацювати з військово-промисловим комплексом, з нашими підприємствами, з суміжними галузями, щоб це максимально швидко зробити.

Щоб отримати перші практичні результати, пройде не менше року, а повноцінні Космічні Сили з усіма складовими зможемо створити за 3-5 років.

– Українці, звісно, сподіваються, що за цей час війна уже закінчиться. Чи можна буде переформатувати ці супутники під цивільні потреби?

– Інтенсивні бойові дії закінчаться, але запорукою підтримання миру будуть Сили безпеки і оборони зі спроможностями в усіх перспективних доменах, включно з кібернетичним і, безумовно, космічним.

До того ж Космічні Сили є багатофункціональними, можемо їх паралельно використовувати для дистанційного зондування Землі, проведення геологічної розвідки тощо. Але розуміємо, що з таким сусідом як РФ, нам треба бути готовими до будь-яких викликів.

Щоб створити альтернативу Starlink Ілона Маска, нам треба запустити не 5 мікросупутників, а кілька сотень для початку, щоб покрити всю території України

Але це інші гроші… Зробити телекомунікаційні супутники, які забезпечуватимуть зв’язок та інтернет, набагато простіше. Маємо таку технічну можливість і навіть можемо їх самі виводити на орбіту. Вони зможуть давати захищений власний супутниковий зв’язок та інтернет українцям.

У повоєнний час Космічні Сили можуть стати драйверами економічного розвитку, бо це одні з найвищих технологій, які сьогодні є в світі.