Перше українське угрупування супутників. Коли з’явиться і як працюватиме

Що відомо про мережу

Згідно з ITU, UASAT-NANO — низькоорбітальна мережа, яка буде знаходитися на висоті приблизно 550 км. За словами Стеценка, у жовтні відбудеться запуск першого супутника UASAT-NANO. Місце на ракеті для виведення на орбіту вже заброньоване. Супутник має стати тестовим — на ньому відпрацьовуватимуть технології та модель управління майбутнім угрупованням.

Сузір’я почнуть розгортати у 2027 році. На першому етапі проєкт передбачає виведення 120 супутників на орбіту. Потім їхню кількість будуть збільшувати щороку. Серійні запуски планують здійснювати за допомогою компанії SpaceX. За словами Стеценка, домовленності між компаніями вже є. STETMAN планує того ж року забезпечити 30–50 тисяч терміналів для ЗСУ.

На старті виробництво супутників має забезпечувати данська компанія GomSpace. Далі його поступово будуть локалізувати в Україні.

Дмитро Стеценко підкреслює, що мережу будують не як комерційного оператора чи конкурента глобальним B2B, B2C-сервісам, як от Starlink, а як захищену інфраструктуру для уряду, спецслужб і військових. Спочатку фокус буде на забезпеченні потреб України, але в майбутньому нею зможуть користуватися країни-партнери.

Угрупування зможе забезпечувати зв’язком не більше 100 000 терміналів в одній країні. Дмитро Стеценко каже, що особлива увага приділяється стійкості до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).

Зараз команда почала будувати наземну інфраструктуру — станції, шлюзи та ядро мережі. Під проєкт компанія планує навчання і додатковий найм працівників, зокрема шукатимуть близько 50 IT-спеціалістів.

За словами Стеценка, ядро проєкту буде побудоване на 5G-архітектурі.

Інше рішення зв’язку для військових

Паралельно із запуском власного супутникового угруповання держава планує створити для військових окремого мобільного оператора. Про це раніше писала Економічна правда.

29 січня 2026 року Мінцифри подало до НКЕК зміни до плану розподілу радіочастот. Документ передбачає виділення ресурсу під 5G, а також створює правову можливість для розгортання приватних захищених 4G/5G-мереж для ЗСУ.

За даними видання, йдеться про потенційне створення ізольованої мережі з власним ядром і окремим частотним ресурсом, або ж про модель віртуального оператора на базі цивільної інфраструктури.

Експерти зазначають, що така мережа може забезпечити зв’язок у зоні бойових дій з радіусом у 30 кілометрів від ЛБЗ і стати резервом у разі проблем із супутниковим інтернетом. Водночас вона не здатна повністю замінити супутникове угруповання — 4G/5G потребує стаціонарної інфраструктури і є вразливою до ударів.

Натомість Дмитро Стеценко каже, що на сьогодні вже існують мобільні оператори для військових. В якості прикладу він навів «Бахмут телеком».

Контекст

Обидва проєкти націлені на те, щоб зменшити залежність військових від Starlink. Не йдеться про повну заміну, оскільки рішення компаніх SpaceX на сьогодні є найбільш зручним і ефективним.

Раніше DOU розповідав, що термінали Starlink почали використовувати росіяни на ударних БПЛА. Після цього Міноборони домовилося зі Space X, що в Україні працюватимуть тільки верифіковані пристрої.

Реєстрація для військових здійснюється через систему DELTA. Важливо, що внести дані про термінал може будь-який користувач системи самостійно — звертатися до командира частини чи начальника зв’язку не обов’язково. У майбутньому Міноборони планує додати функцію реєстрації безпосередньо у застосунок «Армія+».

Юридичні особи проходять процедуру через «Дію». Для звичайних компаній встановлено ліміт до 10 терміналів, тоді як об’єкти критичної інфраструктури можуть реєструвати необмежену кількість пристроїв. Про завершення перевірки надійде сповіщення у застосунку.

Нагадаємо, що одна зі спеціалізацій STETMAN — адаптація терміналів Starlink під військові потреби. Про це Дмитро Стеценко розповідав в інтерв’ю DOU. За його словами, на сьогодні вимога реєструвати термінали практично ніяк не вплинула на роботу компанії.

«Наші споживачі вже верифіковані», — жартує Дмитро.

Більше того, компанія вітає це рішення Міноборони. Стеценко розповів, що проблему з використанням Starlink на російських дронах почали обговорювати понад пів року тому. Тоді ж компанія пропонувала запровадити обмеження, подібні до тих, які є сьогодні.