Пішов з життя Антон Григорович Наумовець
Президія Національної академії наук України та Відділення фізики і астрономії НАН України з глибоким сумом сповіщають, що 25 червня 2025 року на 90-му році життя перестало битися серце видатного українського вченого, головного наукового співробітника Інституту фізики НАН України, члена Президії НАН України, першого віцепрезидента НАН України (2015-2020), віцепрезидента НАН України (2004-2015), академіка-секретаря ВФА НАН України (1998-2004), Заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державних премій СРСР і України, Золотої медалі імені В.І. Вернадського НАН України та премії НАН України імені М.М. Боголюбова академіка НАН України Антона Григоровича Наумовця.
Антон Григорович народився 2 січня 1936 року в селі Рудка Пінського району Брестської області (Білорусь) в учительській родині. 1952 року вступив на радіофізичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка, який закінчив із відзнакою у 1957 році. Того ж року розпочав свою наукову діяльність в Інституті фізики АН УРСР, з яким був пов’язаний упродовж усього життя.
Свої перші кроки в науці він робив під керівництвом членів-кореспондентів НАН України Н.Д. Моргуліса та П.Г. Борзяка — засновників української школи фізичної електроніки. 1959 року вступив до аспірантури без відриву від виробництва, і вже 1964 року захистив кандидатську, а 1973 року докторську дисертацію на тему «Електронно-адсорбційні властивості і атомна структура плівок електропозитивних елементів на металічних монокристалах».
Від 1981 до 2013 року Антон Григорович очолював відділ фізичної електроніки Інституту фізики НАН України. Паралельно активно займався науково-організаційною роботою: у 1983–1998 роках обіймав посаду заступника академіка-секретаря Відділення фізики і астрономії НАН України, у 1998–2004 роках академіка-секретаря Відділення фізики і астрономії НАН України, у 2004–2015 роках віцепрезидента НАН України, у 2015–2020 роках першого віцепрезидента НАН України, а від 2020-го – члена Президії НАН України. На цих посадах він проявив себе як мудрий і далекоглядний керівник, який докладав неабияких зусиль для реформування системи наукових досліджень, інтеграції української науки у світовий простір і підтримки наукового потенціалу країни, особливо у складні часи. Завдяки його принциповості, стратегічному баченню та непересічному організаторському таланту Національна академія наук України зберегла та зміцнила свої позиції як провідний науковий центр.
Упродовж понад шести десятиліть Антон Григорович провадив інтенсивні дослідження в галузі фізики поверхні, адсорбції, електронної емісії, фізики низьких розмірностей, нанофізики та молекулярної електроніки. Йому належить низка піонерських відкриттів: створення першого в СРСР гелієвого автоіонного проектора з атомною роздільною здатністю; спостереження структури субмоношарових адсорбованих плівок; відкриття явища двовимірної конденсації з відштовхувальною взаємодією; виявлення довгоперіодних двовимірних структур з далекосяжною латеральною взаємодією.
Він уперше довів залежність роботи виходу покритої поверхні від ближнього, а не далекого порядку в адсорбованому шарі. Провів детальні дослідження фазового характеру поверхневої дифузії, експериментально обґрунтував солітонний механізм цієї дифузії в умовах фазового переходу між співмірною і неспівмірною фазами. Розробив технології отримання наноострівцевих плівок із регулярною ланцюжковою структурою, дослідив явище електронно-стимульованої дифузії, експериментально виявив двовимірне скло в системах «метал на металі» і сформулював теоретичні критерії його утворення.
Пізніше активно працював також у галузі молекулярної електроніки, зокрема дослідив електропровідність молекулярних ниток на основі оксифеніл-нафталіміду, що відкриває шлях до створення молекулярних випрямлячів. Одночасно здійснював дослідження в галузі алмазних і алмазоподібних плівок, органічних піроелектриків і нерівноважних процесів самоорганізації на поверхні.
Під його керівництвом підготовлено чималу плеяду молодих учених — 7 докторів і 10 кандидатів наук. Антон Григорович багато років викладав у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, був автором і співавтором навчальних посібників, серед яких — «Тим, хто торує свій шлях у науку», «Цей дивовижний, загадковий наносвіт», «Ви і ваша аудиторія…».
Антон Григорович був широко відомий у міжнародній науковій спільноті. Його роботи цитуються у провідних світових виданнях; він виступав із запрошеними доповідями на численних конференціях, входив до редколегій таких журналів, як “Surface Science”, “Progress in Surface Science”, “Journal of Physics D”, “Semiconductor Physics and Optoelectronics”, «Физика низких температур», ФНТ, УФЖ та ін.
Він був членом правління Комітету з фізики поверхні Міжнародного союзу з фізики вакууму (IUVSTA), віцепрезидентом Українського вакуумного товариства, координатором низки міжнародних наукових програм за участю Франції, Кореї, Туреччини.
Його заслуги відзначено численними нагородами: званням Заслуженого діяча науки і техніки України (1995), Державною премією СРСР (1988) та України (1997), золотою медаллю ім. В.І. Вернадського НАН України (2020) премією НАН України ім. М.М. Боголюбова (2004), орденами князя Ярослава Мудрого V, IV, ІІІ і ІІ ступенів (2003, 2007, 2014, 2020), Почесною грамотою Верховної Ради України, медаллю ЮНЕСКО «За внесок у розвиток нанонауки і нанотехнологій» (2016), Французьким Орденом офіцера Академічних пальм (2012), золотою медаллю Європейської науково-промислової палати за видатні досягнення в електроніці та матеріалознавстві (Бельгія, 2013), званням почесного доктора Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2009), Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (2014), Соросівського професора (1997), членством у Європейській академії наук, мистецтв і літератури, Institute of Physics (Велика Британія).
Світла пам’ять про Антона Григоровича — надзвичайно інтелігентної і вимогливої людини, глибоко відданого науці дослідника, прекрасного організатора й уважного Учителя — залишиться в серцях колег, учнів, послідовників і всіх, хто мав щастя знати, спілкуватися і працювати з ним.
Підписання Плану спільної науково-технічної діяльності КБ «Південне» і наукових організацій НАН України на 2014 рік. 22 жовтня 2013 року. Фото: СПЕЙС-ІНФОРМ
Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!