Рік без Миколи Олександровича Мітрахова
Що об’єднує всі ці світлини, окрім того, що на них є наш Микола Олександрович Мітрахов?
Те – що, як і він, всі ці люди вже відійшли у вічність. Хтось з них був для Миколи Олександровича начальником або підлеглим, хтось колегою чи другом, хтось вчителем, а хтось справжньою легендою. Таке коротке, але таке цікаве було його життя. Хто зна, може там десь над зірками воно продовжується і він знов бере інтерв’ю у цих людей (а також, звичайно, у Корольова, Янгеля, Уткіна, Макарова, Глушка та інших легенд) та пише про них книжки. Але ми все ж сподіваємось, що він нарешті знайшов спокій і десь на березі Небесного океану пише потихеньку вже свої цікаві мемуари…
Сьогодні перша річниця з дати смерті Миколи Олександровича Мітрахова. Хто мав нагоду та радість знати цю непересічну особистість, згадайте щось приємне від зустрічі з ним. Де б він не був, чим би не займався зараз, він обов’язково це відчує і посміхнеться своєю неповторною усмішкою, як на цих фотографіях…
Світла пам’ять!
М.О. Мітрахов народився 23 вересня 1963 року у с. Калошич’є Брасовського району Брянської області.
У 1980 році закінчив із золотою медаллю середню школу. У 1985 р. закінчив факультет авіаційного радіоелектронного обладнання Київського вищого військового авіаційного інженерного училища (КВВАІУ), спеціальність — інженер-математик. У 1985—2001 роках проходив військову службу: старший інженер полку Стратегічної авіації Ту-160 у м. Прилуки (1985—1988); ад’юнкт К-47 КВВАІУ (1988—1991), де захистив дисертацію «Методика організації оперативного комплексного відновлення інформації в АСУ авіаційними з’єднаннями та частинами» (1992), кандидат технічних наук; викладач, старший викладач, доцент К-50 Київського інституту Військово-повітряних сил (1992—2000), провідний науковий співробітник Наукового центру Військово-повітряних сил (2000—2001). Підполковник запасу.
Засновник та президент ТОВ «Інформаційно-аналітичний центр «Спейс-Інформ» (2001-2010 рр.). З грудня 2010 року – директор представництва ДП «КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля» у м. Києві.
Член Ради Української асоціації високотехнологічних підприємств та організацій «Космос». Керівник інформаційного комітету Аерокосмічного товариства України. Головний редактор журналу «Аерокосмічний вісник». Член редколегії науково-популярного журналу НАН України і ГАО НАН України «Світогляд». Автор і упорядник видань про видатних творців ракетно-космічної техніки та історії космічної діяльності України.
Нагороджений галузевими нагородами ДКАУ: «Почесний працівник космічної галузі України» (2005), «Нагрудний знак М.К. Янгеля» (2007), «Нагрудний знак О.М. Макарова» (2010), «Знак пошани» (2013); почесною грамотою КМУ (2013); медаллю ДП «КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля» (2014); нагородами Міністерства освіти та науки: «Відмінник освіти України», нагрудним знаком «Петро Могила»; нагрудними знаками Аерокосмічного товариства України: «За заслуги», «Зірка космонавта Каденюка» (2023); нагрудним знаком КБ «Південне» ім. М. К. Янгеля «За створення ракетно-космічної техніки» (2023); відзнакою НАН України «За сприяння розвитку науки» (2023).
Раптово пішов з життя 8 червня 2024 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!