Пішов з життя Віталій Сергійович Гладілін

15 липня 2024 року на 89-му році пішов з життя фахівець у галузі ракетно-космічної техніки, ветеран КБ «Південне» Віталій Сергійович Гладілін.

Віталій Сергійович народився 1 квітня 1936 року у місті Дніпропетровськ (нині Дніпро).

Закінчивши з відзнакою у 1959 році фізико-технічний факультет Дніпропетровського держуніверситету, Віталій Сергійович був направлений на роботу в ОКБ-586 (нині КБ «Південне»), і з того часу в його трудовій книжці лише один запис: «Прийнятий на роботу…».

На початку трудової діяльності В.С. Гладілін займався розробкою дуже важливою для того часу системи — аварійного підриву ракет (АПР), а на початку 60-х долучився до робіт з космічної тематики.

У момент заснування у 1965 році КБ-3 його було призначено начальником групи відділу 312 – відділу систем орієнтації та індикації положення космічних апаратів відносно центру мас.

Основні тематичні роботи його групи пов’язані з аналізом динаміки руху космічних апаратів, вибором проєктних параметрів пасивних та активних систем орієнтації та стабілізації.

У 1966 році у відділі було організовано сектор динаміки активних систем орієнтації та систем управління рухом центру мас космічного апарату, який очолив В.С. Гладілін. На базі виконаних спільно з іншими секторами відділу та кооперацією суміжних підприємств робіт було створено цілу низку систем орієнтації та стабілізації для космічних апаратів «Космос», «Інтеркосмос», «Космічна стріла», АУОС-З та АУОС-СМ, «Целіна», «Океан-О», а також досліджено широке коло питань та розроблено алгоритми астротелевізійної системи індикації, алгоритми одно-, дво- та тривекторної системи визначення орієнтації, обрано критерії та методи оцінки точності.

У 1980 році В.С. Гладіліна призначено начальником проєктного відділу 311 КБ-3.

Відділом 311 у стислі терміни було проведено значну роботу з розробки цілої низки перспективних космічних апаратів та його модифікацій («Тайфун-2», «Целіна-Д», «Целіна-2», АУОС-З, АУОС-СМ, «Океан-О1», «Океан-О», «Січ-1», «Січ-1М», Egyptsat та ін.), які лягли в основу багаторічних подальших робіт КБ-3 з космічної тематики.

Характерною особливістю періоду 1980-90-х років була розробка великої кількості спеціальних науково-дослідних тем.

Ці роботи були спрямовані на дослідження перспектив розвитку космічних засобів різного призначення, визначення проєктних характеристик перспективних засобів, кооперації та планів їх створення. Основний обсяг цих робіт виконувався силами відділу 311, щорічно випускалася серія науково-технічних звітів та технічних пропозицій.

Після розпаду СРСР основним напрямом діяльності відділу 311 став пошук та обґрунтування перспектив нової тематики для КБ-3 та підприємства в цілому.

Виходячи з концепції становлення України як незалежної держави було розроблено цілу низку напрямів створення космічних засобів, які лягли в основу Першої Національної космічної програми України.

У 1994 р. відділ розпочав проєктування мікросупутникової платформи, яка також лягла в основу створення та запуску першого українського мікросупутника.

У 2000 р. відділом 311 під керівництвом В.С. Гладіліна були підготовлені презентаційні матеріали та технічні пропозиції щодо супутника дистанційного зондування Землі для участі у тендері, організованому Національним агентством Єгипту з дистанційного зондування (NARSS).

Після перемоги КБ «Південне» у тендері у 2001 р. було підписано контракт, який передбачав розробку супутника, встановлення наземної станції в Єгипті, передачу технологій та навчання єгипетських фахівців.

У 2002 році розпочалася реалізація перших етапів розробки. На той час В.С. Гладілін був призначений заступником головного конструктора КБ-3 та головним менеджером проєкту Egyptsat-1.

Робоча нарада з проєкту Egyptsat-1 (зліва направо: В.С. Хорошилов, С.В. Медведніков, В.Л. Шевченко, В.С. Гладілін, д-р Мамдух Абдель Мотелеб, Єгипет)

Під його безпосереднім керівництвом та за його участі велися роботи за контрактом з Єгиптом, які після запуску супутника у 2007 році вимагали створення цілої низки методичних та організаційних документів, а також заходів, спрямованих на експлуатацію супутника.

Питання організаційного, методичного та фінансового забезпечення для всіх робіт за проєктом, що виконуються одночасно на 11 підприємствах Дніпропетровська, Києва, Харкова, Львова та Запоріжжя, вимагали створення абсолютно нової організаційної структури. Головним завданням цієї структури було підвищення оперативності та вдосконалення координації та управління робіт. З цією метою було створено групу менеджерів, на яких було покладено забезпечення планування та координації робіт, необхідність виконання яких виникає у щоденному спілкуванні з керівниками проєкту з єгипетської сторони.

Віталій Сергійович з єгипетськими колегами

При цьому функції менеджерів не підміняли, а доповнювали та розвивали функції існуючої організаційної структури підприємства.

Надалі досвід такої роботи показав, що введення цієї структури явно сприяло успішному вирішенню питань, які постійно виникали в ході реалізації проєкту.

Запуск супутника Egyptsat-1 відбувся 17 квітня 2007 р. із космодрому Байконур за допомогою ракети-носія «Дніпро».

Контракт було виконано, а результати роботи високо оцінені єгипетськими фахівцями.

У процесі проведення робіт в Єгипті з експлуатації космічної системи фахівцями КБ «Південне» була розроблена та погоджена з NARSS спеціальна методика оцінки ефективності роботи системи, яка стала основним документом, що визначає величину виплат КБ «Південне» єгипетською стороною за зйомки заданих NARSS ділянок земної поверхні в інтересах Єгипту. Одним з авторів методики був В.С. Гладілін.

Віталій Сергійович — фахівець у галузі вибору та обґрунтування основних проєктних параметрів космічних апаратів, комплексів та систем. Брав участь в обґрунтуванні принципів побудови та створення аерогідроскопічної системи орієнтації КА «Космос-149» («Космічна стріла»), астротелевізійної системи індикації КА серії типу «Космос-389», у розробці конструктивно-компонувальних схем та визначення основних проєктних параметрів «Космос-816» та АУОС-З, а також КА «Океан-О». Зробив значний внесок у розробку принципів проєктування та створення КА «Ореол-3» з низьким рівнем власних електромагнітних полів, що забезпечило успішне проведення радянсько-французького іоносферного експерименту «Аркад».

Незважаючи на велике завантаження, Віталій Сергійович завжди залишався уважним та чуйним керівником, чим здобув до себе глибоку повагу співробітників.

Віталій Гладілін з колегами Сергієм Кавеліним та Олександром Ольшевським

Багато хто пам’ятає Віталія Сергійовича і як чудового спортсмена – члена збірної КБ «Південне» з баскетболу, і як активного громадського діяча, учасника багатьох заходів у КБ «Південне» та на Південмаші.

Заслуги Віталія Сергійовича у розробці космічної техніки високо відзначені на урядовому та відомчому рівнях: він лауреат Державних премій СРСР (1986) та України (2010), нагороджений орденом «Знак Пошани» (1977), Почесною відзнакою Президента України (1994), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2004), знаком «Ветеран космічної галузі України» (2002), медаллю ДП «КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля (2007), срібною медаллю ім. академіка В.Ф. Уткіна (2010), нагрудним знаком ДП «КБ «Південне» «За створення РКТ» (2012), нагрудним знаком ДКАУ «За заслуги» (2016).

Весь колектив КБ «Південне», рідне КБ-3, а також численні колеги та друзі Віталія Сергійовича Гладіліна висловлюють щирі співчуття його сім’ї та близьким. Нехай світла пам’ять про нього назавжди живе в серцях людей, які його знали!

Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!