До 32-річчя Державного космічного агентства України

Спейс-Інформ Сторінки історії

29 лютого 1992 року було утворено Національне (зараз Державне) космічне агентство України. 

З2-річна історія Національного космічного агентства України дозволяє, попри всі негаразди, які були на шляху його становлення, позитивно оцінити інтегральні вагомі результати діяльності колективу агентства та його значний внесок у збереження високотехнологічних підприємств, формування сучасної галузі економіки незалежної країни, зміцнення її авторитету на міжнародній арені.

Після розпаду СРСР в Україні залишилося багато потужних підприємств та організацій, які відносилися до діяльності в космічній сфері та мали стратегічне значення. Вони складали біля третини потенціалу країни, яка припинила своє існування. Втрату такого потужного наукового і промислового потенціалу не можна було допустити. Про це стали турбуватися ряд вчених та керівників цих трудових колективів. За ініціативи академіка Я. С. Яцківа (в той час голова Комісії космічних досліджень АН УРСР), керівника оборонного підрозділу Кабінету Міністрів України В. П. Горбуліна, директорів заводу «Південмаш» Л. Д. Кучми, КБ «Південне» С. М. Конюхова, АТ «Хартрон» Я. Є. Айзенберга та багатьох інших були підготовлені пропозиції для Президента Академії наук України Б. Є. Патона щодо створення в країні структури, яка би об’єднала підприємства цієї сфери. Вирішено її назвати агентством. З цими пропозиціями З0 січня вони звернулися до Президента України Л. М. Кравчука і 29 лютого 1992 року був виданий Указ № 117 «Про створення Національного космічного агентства України».

В березні Генеральним директором НКАУ було призначено В. П. Горбуліна, в травні затверджено штатний розпис в складі 39 осіб, і почалася робота з підбору кадрів для роботи в новій для нашої молодої держави управлінській структурі. При агентстві створюється робоча група, яка починає роботу над першою космічною програмою. Вже в травні 1993 року Постановою Кабінету міністрів України вона була затверджена. В програмі передбачалося здійснити стратегічні проекти. Це запуск вітчизняного космічного апарату «Січ-1» вперше під юрисдикцією України, створення і запуск телекомунікаційного супутника «Либідь», підготовку і запуск першого космонавта незалежної України для проведення наукових експериментів на орбіті, створення українського модулю для роботи в складі Міжнародної космічної станції, розробку і побудову гіперзвукового авіаційно-космічного літального апарату нового типу, вихід на міжнародний ринок космічних послуг та інше. Реалізація цих заходів вимагала потужного державного фінансування, на що ми сподівалися, з огляду на минулу практику фінансування та досвід роботи подібних структур за кордоном.

Керівництвом космічного агентства ініціюються важливі стратегічні кроки, підтримані Президентом України Л. Д. Кучмою, зі створення Національного центру управління та випробувань космічних засобів, до якого були включені 12 військових частин, в яких нараховувалося біля 3500 офіцерів, які обслуговували наземну космічну інфраструктуру, станції попередження про ракетний напад (СПРН) ракетно-космічної галузі. До речі, створенням Національного центру управління та випробувань космічних засобів був зроблений перший крок на шляху формування в Україні військово-космічних сил.

Необхідним і своєчасним для розвитку ракетно-космічної галузі, до якої увійшло 38 підприємств, організацій та установ, було створення спільно з НАН України Інституту космічних досліджень та Міжнародного центру космічного  права, а також Національного Центру аерокосмічної освіти молоді.

Після формування ракетно-космічної галузі в такому складі та утворення відповідних загальногалузевих установ для виконання специфічних завдань, пов’язаних із розвитком науки, сучасних технологій, створенням високотехнологічної ракетно-космічної техніки, виконанням завдань в інтересах національної безпеки і оборони, було прийнято рішення про надання НКАУ, центрального органу виконавчої влади, спеціального статусу.

Звичайно, ці заходи були здійснені завдяки першим Генеральним директорам космічного агентства – В. П. Горбуліну, О. О. Негоді, Ю. С. Алексєєву. Діяльність агентства в період, коли його очолювали ці керівники, а це майже 18 років, була найбільш плідною. В цей час були реалізовані проєкти із запуску КА «Січ-1», спільний українсько-американський науковий експеримент з космічної ботаніки, який провів перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк, унікальні міжнародні проекти «Морський старт», «Наземний старт», «Дніпро», «ЄгиптСат-1» та був забезпечений вихід на міжнародний ринок космічних послуг. Встановлені договірні відносини з багатьма країнами. Наприклад, у 2008 році кожна третя Угода в країні стосувалася космічної діяльності.

Разом із тим колектив агентства завжди був вимушений боротися за своє існування, за фінансування кожної космічної програми, за окремі стратегічні проекти. Не завжди в цій боротьбі ми досягали успіху.

В 1996 році Прем’єр-міністр П. Лазаренко скоротив чисельність НКАУ на 50%. В 2005 році була спроба позбавити космічне агентство самостійності і включити його до складу Міністерства промислової політики. Тільки розгляд цього питання на рівні Прем’єр-міністра Ю. В. Тимошенко і її принципова позиція дозволили зберегти НКАУ самостійний і спеціальний статус.

В 2009 році керівництво агентства підіймає перед керівництвом Уряду питання про нагальне фінансування проекту ракетного комплексу «Сапсан». Ця ініціатива на урядовому комітеті не була підтримана, а фінансування космічної програми порівняно з 2008 роком зменшено в 10 разів (до 25 млн. грн.). В 2010 році Президент В. Янукович Національне космічне агентство перейменував у Державне космічне агентство і зняв з нього спеціальний статус. На 2016 рік було заплановано фінансування космічної програми в розмірі 230 млн. грн., проте перші кошти поступили лише в листопаді. В 2017 році фінансування космічної програми скорочено в 9 разів – до 29 млн. грн. В 2018 році із запланованих 889 млн. грн. для доробки і запуску КА «Січ-2-1» 800 млн. грн. завдяки пропозиції одного із Народних депутатів були перенесені на інші проекти в інших галузях.

А загалом, космічні програми були профінансовані наступним чином: 1-а програма на 43,5%, 2-а на 14,2%, 3-а на 25,4%, 4-а на 37,8%, 5-а на 27,1%. А з 2018 року Державні космічні програми Верховною Радою не затверджуються. Відомо, що на громадських засадах, без державних замовлень космічною діяльністю в інтересах держави займатися неможливо. (Довідково: на космічні програми в США на кожного жителя припадає 74 дол., в ЄС – 10 євро, в Україні – 2 грн.).

Незважаючи на ці фінансові складнощі, кадрові та організаційні проблеми, діяльність космічного агентства підтвердила вірність обраного ще в першу космічну програму вектору на міжнародну співпрацю та кооперацію, укладено угоди про співпрацю з 35 країнами світу, реалізовано десятки проектів, сотні контрактів.

Питома вага наданих Україною пускових послуг на світовому ринку складала від 6% до 13%.

В 2008-2010 роках проведено спільний з Єврокомісією проєкт «Твінінг» — «Прискорення Українсько-Європейського співробітництва в космічній сфері», який було визнано кращим в Україні. Цей проєкт дозволив значно покращити контакти вітчизняних фахівців з колегами із Європи. Тільки в 2009 році було укладено 54 міжнародних контракти на суму біля 140 млн. дол. Успішно працювали міжнародні проекти «Морський старт», «Наземний старт», «Дніпро». В липні 2014 року PH «Дніпро» було виведено на орбіту одночасно 33 космічних апарата на замовлення 17 країн. Це, на той час, був свого роду світовий рекорд.

Космічна галузь країни протягом всього часу була бюджетоутворюючою, експортоспроможною. Платежі в бюджети всіх рівнів значно перевищували фінансування космічних програм, експорт високотехнологічної продукції значно перевищував імпорт.

Газета «Урядовий кур’єр» за 12 квітня 2019 року відзначає: «Приблизно 65% науково-технічної продукції Держкосмосу йде за кордон. Обсяги експорту перевищують потрібний галузі імпорт у 8 разів. Відрахування до бюджету у 2018 році були вдесятеро більші, ніж сума, на яку підприємства отримали замовлень від держави». І такі приклади можна проводити майже по кожному року.

Сьогодні, з висоти З2-річної історії агентства, дехто (окремі так звані «експерти», які завжди з нетерпінням очікують наших невдач або помилок) говорять, що можна було піти іншим шляхом: не створювати ракетно-космічну галузь, не приєднувати військовослужбовців (НЦУВКЗ), залучати більше приватних підприємств для виконання космічних програм і т.д. На що можна відзначити, що якби провідні підприємства космічної сфери не увійшли під «крило» НКАУ, їх доля в 90-ті роки, в період неконтрольованої «приХватизації», була би сумною. Те ж саме стосується і долі військовослужбовців, в ті часи їх чекала зміна військових професій, а іншими словами – втрата високоосвічених офіцерів, професіоналів космічної сфери, що негативно вплинуло би на стан національної безпеки і оборони країни в сучасних умовах.

Щодо приватних підприємств, то в ті роки вони були ще не готовими для вирішення складних завдань. Сьогодні ж у нас працює понад 20 приватних підприємств, які беруть участь у вирішенні завдань Державного космічного агентства. А взагалі, як показує світова практика, більшість приватних підприємств розраховують отримати фінансування з державного бюджету або державні замовлення (в т. ч. і Ілон Маск).

7 вересня 2020 року Державне космічне агентство було підпорядковано Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України.

Таким чином, не дивлячись на всі негаразди, ми зберегли підприємства, космічну галузь, вийшли з вітчизняною продукцією на світовий ринок, витримали на ньому жорстку конкуренцію і увійшли до світового клубу «космічних держав».

І на закінчення кілька цифр про 32-річну діяльність ДКА, його колективу і працівників галузі.

За З2 роки підготовлено та реалізовано 5 Державних науково-технічних космічних програм. Кожна з них була розрахована на п’ять років. Завдяки реалізації заходів передбачених цими програмами:

  • сформовано сучасну, потужну, наукоємну, високотехнологічну ракетно-космічну галузь країни;
  • сформовано правову базу (понад 160 Законів України, Указів Президента України, Постанов Уряду, міжнародних Угод та Меморандумів) для роботи на світовому ринку та участі в масштабних космічних проектах;
  • укладено Угоди про співпрацю в космічній сфері з 35 країнами;
  • утворено Національний Центр управління та випробувань космічних засобів з потужною наземною інфраструктурою, центром управління польотами (ЦУП) КА, головним центром спеціального контролю та військовими прийомками, які перетворено в представництва генерального замовника;
  • разом з НАН України утворено Інститут космічних досліджень (ІКД) та Міжнародний центр космічного права (МЦКП);
  • створено Центр аерокосмічної освіти молоді України;
  • розроблено, виготовлено і виведено на орбіти 31 КА в т.ч. «СІЧ-1» вперше під юрисдикцією України, нового класу «Січ-1М», «Січ-2», «Мікрон», «ЄгиптСат-1», «Січ-2-1» («Січ-2-30»);
  • підготовлено та реалізовано спільний українсько-американський проєкт з космічної ботаніки, який здійснив під час польоту на шатлі «Колумбія» перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк;
  • забезпечено участь вітчизняних PH «Зеніт» в міжнародних проектах «Морський старт», «Наземний старт»;
  • реалізовано космічний проект «Дніпро» на базі ракети «РС-20», яка була конверсійована;
  • розроблено вітчизняний ракетний комплекс «Циклон-4»;
  • створено та відпрацьовано нову систему керування PH на базі безплатформної інерційної навігаційної системи «БІНС»;
  • розроблено та освоєно виробництво основної конструкції першого ступеня PH «Антарес» та двигуна для верхнього ступеня PH «Вега»;
  • анонсовано будівництво спільного з Канадою стартового комплексу для вітчизняної PH «Циклон-4М» на екологічно чистому паливі;
  • розроблено сімейство нових ракетних двигунів;
  • забезпечено приєднання України до міжнародного проекту освоєння Місяця «Артеміда»;
  • виготовлено та забезпечено пуски 138 вітчизняних ракет-носіїв із 6 космодромів світу:«Циклон-2» — 14, «Циклон-3» — 33, «Зеніт-2» — 22, «Зеніт-3SL»-36, «Зеніт -3SLB»-11, «Дніпро»-22, а також «Антарес»-18, «Вега»-21; «Вега-С»-2;
  • виготовлено і запущено в космос 302 космічних апарати, з них 31 вітчизняний на замовлення 40 країн світу: «Цілина-2»-12, «Цілина-Д»-2, «Океан»-1 «Цілина-Р»-1, «Тайфун-1»-2, «Тайфун-2»-1, «Коронас-1»-1, «Коронас-ф»-1,  «Океан-О»-1, «АУОС-СМ-КФ»-1, «Січ-1»-1, «Січ-1М»-1, «Мікрон»-1, -5, «ЄгиптСат-1»-1, «Січ-2»-1, «Політан-1»-1, «Політан-2»-1, «Січ-2-30»-1;

У 2009 році під час здійснення міжнародного космічного експерименту «Коронас–Фотон» супутниковий телескоп електронів і протонів «СТЕП-Ф», розроблений і виготовлений фахівцями Харківського національного університету ім. В. Каразіна, дав змогу відкрити раніше невідомий ТРЕТІЙ радіаційний пояс навколо Землі.

Крім того, Державне науково-виробниче підприємство «Об’єднання Комунар» серійно виготовляло прилади систем керування для РН «Зеніт».

Публічне акціонерне товариство «Хартрон» забезпечило системами керування 47 РН «Циклон», 25 РН «Дніпро», 29 КА різного призначення та базовий модуль «Зоря» для МКС.

Для забезпечення роботи орбітальних станцій «Мир», МКС, було виготовлено 150 систем управління бортовим комплексом (СУБК) виробництва ВО «Київприлад».

ПАТ «Курс» та ПАТ «Елміз» за ці роки виготовили 164 комплекти апаратури «Курс», яка застосовується для пошуку, зближення та стикування космічних кораблів з орбітальними  станціями.

Віроломна війна з РФ показала зростання ролі сучасного високотехнологічного озброєння в діях військових сил, зокрема морських, повітряних дронів, ракетного озброєння, а також космічної компоненти для забезпечення успішної діяльності збройних сил на полі бою. Майбутні військові конфлікти все більше будуть переноситися в космічний простір. В недалекому майбутньому ми будемо вже говорити про необхідність створення космічних дронів для боротьби із супутниками противника. Тому космічна діяльність повинна бути повсякденною турботою країни, яка дивиться у безпечне майбутнє свого народу.

32 роки діяльності Державного космічного агентства України – центрального органу виконавчої влади – це вагомі результати і набутий досвід роботи на міжнародних ринках в конкурентній боротьбі та в співпраці з потужними світовими космічними фірмами. Це переконаність у вірному виборі шляху розвитку сучасної та провідної галузі економіки країни. Це вміння в екстремальних умовах фінансування забезпечувати реалізацію космічної політики держави. Це впевненість у кращому майбутньому вітчизняної аерокосмічної освіти, космічної науки і ракетно-космічної промисловості.

Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!

Поділитися новиною: