Супутниковий експеримент з українським приладом СТЕП-Ф визнає міжнародна космічна спільнота

Новини

Виключно вдалі результати єдиного за роки Незалежності України тривалого наукового експерименту в космосі з унікальним супутниковим телескопом високоенергетичних заряджених частинок СТЕП-Ф отримали визнання наукової космічної спільноти.

Про це повідомляється на сайті НАН України.

Наприкінці червня 2022 року фаховий рецензований науковий журнал “Advances in Space Research” (видавництво “Elsevier”) – офіційне видання міжнародного Комітету з космічних досліджень (COSPAR) – опублікував статтю провідного наукового співробітника відділу космічної радіофізики Радіоастрономічного інституту НАН України (Харків) доктора фізико-математичних наук Олексія Дудника, дослідників із відділу фізики Сонця Центру космічних досліджень Польської академії наук (ПАН) професора Януша Сильвестера, доктора Мірослава Ковалінського й магістра Пьотра Подґурського, а також наукового співробітника Лондонського музею природознавства (Велика Британія) Кеннета Філіпса – під назвою «Detection of the third innermost radiation belt on LEO CORONAS-Photon satellite around 2009 solar minimum».

Обкладинка найсвіжішого наразі числа журналу

Головним доробком статті є інформація про виявлення приладом СТЕП-Ф нового – третього – електронного радіаційного поясу в магнітосфері Землі, не відомого до здійснення згаданого експерименту. Пояс розташований нижче відомого внутрішнього радіаційного поясу Ван Алена, має сталий характер і спостерігається незалежно від рівня геомагнітної активності навколоземного простору. У статті відзначаються певні відмінні риси в енергетичних спектрах заряджених частинок у різних радіаційних поясах.

Під час аналізу результатів автори виявили також, що польський рентгенівський сонячний спектрофотометр SphinX, який розташовувався на космічному апараті зовсім поруч із приладом СТЕП-Ф, теж реєстрував потоки заряджених частинок високих енергій. Але які це були енергії та сорти частинок – до співставлення результатів відомо не було. Тільки аналіз даних дозволив визначити фізичні процеси у приладі, призначеному для реєстрації рентгенівських спалахів у короні Сонця, що призводять до одночасного детектування і надшвидких електронів. Ба більше, залучення записів спектрофотометром SphinX про потоки частинок до аналізу даних з українського приладу дало змогу виявити ще одну особливість у поведінці частинок, а саме: анізотропний характер у напрямках швидкостей частинок у радіаційних поясах Землі на висотах польотів низькоорбітальних космічних апаратів.

Еволюція у часі потоків високоенергетичних електронів у травні 2009 року за даними телескопу СТЕП-Ф. Кольорова шкала відбиває значення густини електронних потоків із 30-секундною роздільною здатністю. Напівпрозора смуга з 5 по 11 травня відображає період геомагнітної суб-бурі

Видавництво “Elsevier”, підтримуючи українських науковців, надав цій статті статус “gold open access” безкоштовно, тобто вона постійно доступна в Інтернеті для читання будь-кому і будь-де.

Проєкція на мапу Землі накопиченого за весь період здійснення супутникового експерименту темпу рахунку частинок, зареєстрованого одним із сенсорів польського сонячного рентгенівського спектрофотометру SphinX. Чітко розрізняються зони Бразильської магнітної аномалії (у центрі) й зовнішнього радіаційного поясу Ван Алена на високих широтах у південній і північній півкулях

Автори статті працювали над її рукописом тривалий час. Роботі сприяв спільний дослідницький проєкт Радіоастрономічного інституту НАН України і Центру космічних досліджень ПАН, що виконувався в межах Угоди про наукове співробітництво між Національною академією наук України і Польською академією наук.

СТЕП-Ф

Нагадаємо, що супутниковий телескоп електронів і протонів СТЕП-Ф був виведений на орбіту Землі українською ракетою-носієм «Циклон-3» 30 січня 2009 року і вперше був включений 19 лютого того ж року.

РН «Циклон-3»

Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!

Поділитися новиною: