Супутниковий експеримент з українським приладом СТЕП-Ф визнає міжнародна космічна спільнота

Виключно вдалі результати єдиного за роки Незалежності України тривалого наукового експерименту в космосі з унікальним супутниковим телескопом високоенергетичних заряджених частинок СТЕП-Ф отримали визнання наукової космічної спільноти.

Про це повідомляється на сайті НАН України.

Наприкінці червня 2022 року фаховий рецензований науковий журнал “Advances in Space Research” (видавництво “Elsevier”) – офіційне видання міжнародного Комітету з космічних досліджень (COSPAR) – опублікував статтю провідного наукового співробітника відділу космічної радіофізики Радіоастрономічного інституту НАН України (Харків) доктора фізико-математичних наук Олексія Дудника, дослідників із відділу фізики Сонця Центру космічних досліджень Польської академії наук (ПАН) професора Януша Сильвестера, доктора Мірослава Ковалінського й магістра Пьотра Подґурського, а також наукового співробітника Лондонського музею природознавства (Велика Британія) Кеннета Філіпса – під назвою «Detection of the third innermost radiation belt on LEO CORONAS-Photon satellite around 2009 solar minimum».

Головним доробком статті є інформація про виявлення приладом СТЕП-Ф нового – третього – електронного радіаційного поясу в магнітосфері Землі, не відомого до здійснення згаданого експерименту. Пояс розташований нижче відомого внутрішнього радіаційного поясу Ван Алена, має сталий характер і спостерігається незалежно від рівня геомагнітної активності навколоземного простору. У статті відзначаються певні відмінні риси в енергетичних спектрах заряджених частинок у різних радіаційних поясах.

Під час аналізу результатів автори виявили також, що польський рентгенівський сонячний спектрофотометр SphinX, який розташовувався на космічному апараті зовсім поруч із приладом СТЕП-Ф, теж реєстрував потоки заряджених частинок високих енергій. Але які це були енергії та сорти частинок – до співставлення результатів відомо не було. Тільки аналіз даних дозволив визначити фізичні процеси у приладі, призначеному для реєстрації рентгенівських спалахів у короні Сонця, що призводять до одночасного детектування і надшвидких електронів. Ба більше, залучення записів спектрофотометром SphinX про потоки частинок до аналізу даних з українського приладу дало змогу виявити ще одну особливість у поведінці частинок, а саме: анізотропний характер у напрямках швидкостей частинок у радіаційних поясах Землі на висотах польотів низькоорбітальних космічних апаратів.

Видавництво “Elsevier”, підтримуючи українських науковців, надав цій статті статус “gold open access” безкоштовно, тобто вона постійно доступна в Інтернеті для читання будь-кому і будь-де.

Автори статті працювали над її рукописом тривалий час. Роботі сприяв спільний дослідницький проєкт Радіоастрономічного інституту НАН України і Центру космічних досліджень ПАН, що виконувався в межах Угоди про наукове співробітництво між Національною академією наук України і Польською академією наук.

Нагадаємо, що супутниковий телескоп електронів і протонів СТЕП-Ф був виведений на орбіту Землі українською ракетою-носієм «Циклон-3» 30 січня 2009 року і вперше був включений 19 лютого того ж року.

Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!