30 років на орбіті

Едуард Кузнєцов, Голова громадської Ради ДКА,
Заслужений працівник промисловості України,
Лауреат Державної премії України в галузі науки
і техніки.

30 – річна історія Національного космічного агентства України дозволяє, попри всі негаразди, які були на шляху його становлення і работи, позитивно оцінити інтегральні вагомі результати діяльності колективу агентства та його значний внесок у збереження високотехнологічних підприємств, формування сучасної економіки незалежної країни, зміцнення її авторитету на міжнародній арені.

Після розпаду СРСР в Україні залишилося багато потужних підприємств та організацій, які відносилися до діяльності в космічній сфері та мали стратегічне значення. Вони складали біля третини потенціалу країни, яка припинила своє існування. Втрату такого потужного наукового і промислового потенціалу не можна було допустити. Про це стали турбуватися ряд вчених та керівників цих трудових колективів. За ініциативи академіка Я.С.Яцківа, керівника оборонного підрозділу Кабінету Міністрів України В.П.Горбуліна, директорів заводу «Південмаш» Л.Д.Кучми, КБ «Південне» С.М.Конюхова, АТ«Хартрон» Я.Є.Айзенберга та багатьох інших були підготовлені пропозиції для Президанта НАНУ Б.Є.Патона щодо створення в країні структури, яка би об’єднала підприємства цієї сфери. Вирішили її назвати агентством. З цими пропозиціями 30 січня вони звернулися до Президента України Л.М.Кравчука і 29 лютого 1992 року був виданий Указ № 117 «Про створення Національного космічного агентства України». В березні Генеральним директором НКАУ призначено В.П.Горбуліна, в травні затверджено штатний розпис у складі 39 осіб, і почалася робота з підбору кадрів для роботи в новій для нашої молодої держави управлінській структурі. При агентстві створюється робоча группа, яка починає роботу над Першою космічною програмою. Вже в травні 1993 року Постановою Кабінету міністрів України вона була затверджена. Програмою передбачалося здійснити стратегічні проєкти. Перелічу деякі з них. Це запуск вітчизняного космічного апарату «Січ-1» вперше під юрисдикцією України, створення і запуск телекомунікаційного супутника «Либідь», підготовка і запуск першого космонавта незалежної України для проведення наукових експерементів на орбіті, розроблення українського модуля для роботи в складі Міжнародної космічної станції, розробка і побудова гіперзвукового авіаційно-космічного літального аппарату, вихід на міжнародний ринок космічних послуг та інше. Реалізація цих заходів вимагала потужного державного фінансування, на яке ми сподівалися з огляду на минулу практику фінансування та досвід роботи подібних структур за кордоном.

Керівництвом космічного агентства ініціюються важливі стратегічні кроки, підтримані Президентом України Л.Д.Кучмою,
щодо створення Національного центру управління та випробувань космічних засобів, (до якого були включені 12 військових частин в яких нараховувалося біля 3500 офіцерів, які обслуговували наземну космічну інфраструктуру, станції попередження про ракетний напад (СПРН)), Національного центру аерокосмічної освіти молоді, формування в країні ракетно-космічної галузі. До неї увійшло 38 підприємств, ортанізацій та установ. До речі, створенням Національного центру управління та випробувань космічних засобів був зроблений перший крок на шляху формування в Україні військово-космічних сил.

Необхідним і своєчасним для розвитку ракетно-космічної галузі було створення спільно з НАН України Інституту космічних досліджень та Міжнародного центру космічного права.

Після формування ракетно-космічної галузі в такому складі та утворення відповідних загальногалузевих установ для виконання специфічних завдань, пов’язаних із розвитком науки, сучасних технологій, створенням високотехнологічної ракетно-космічної техніки, виконанням завдань в інтересах національної безпеки і оборони, прийнято рішення про надання НКАУ статусу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.

Звичайно, ці заходи були здійснені завдяки першим Генеральним директорам космічного агентства: В.П.Горбуліну, О.О.Негоді, Ю.С.Алексєєву. Діяльність агентства в період, коли його очолювали ці керівники, а це майже 18 років, була найбільш плідною. В цей час були реалізовані проєкти із запуску КА «Січ-1», спільний українсько-американський науковий експеримент з космічної ботаніки, який провів на орбіті перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк, унікальні міжнародні проєкти «Морський старт», «Наземний старт», «Дніпро», «ЄгиптСат». Був забезпечений вихід на міжнародний ринок космічних послуг. Встановлені договірні відносини з багатьма країнами. Наприклад, у 2008 році кожна третя Угода в країні стосувалася космічної діяльності.

Разом із тим, коллектив агентства завжди вимушений був боротися за своє існування, за фінансування, кожну космічну програму, за окремі стратегічні проєкти. Не завжди ми в цій боротьбі досягали успіху. В 1996 році Премєр–міністр П.Лазаренко скоротив чисельність НКАУ на 50%. В 2005 році була спроба включити космічне агентство до складу Міністерства промислової політики. Тільки розгляд цього питання на рівні Прем’єр-міністра Ю.В.Тимошенко і її принципова позиція дозволили зберегти НКАУ самостійний статус. В 2009 році керівництво агентства порушує перед керівництвом Уряду питання про нагальне фінансування проєкту створення комплексу «Сапсан». Ця ініціатива не була підтримана, а фінансування Космічної програми порівняно з 2008 роком зменшено в 10 раз (до 25 млн.грн.). В 2015 році порівняно з 2014 роком фінансування різко скорочується. На 2016 рік було заплановано фінансування Космічної програми в розмірі 230 млн.грн., проте перші кошти поступили лише в листопаді. В 2017 році фінансування Космічної програми скорочено в 9 разів –до 29 млн. грн. В 2018 році із запланованих 889 млн.грн. для доробки і запуску КА «Січ-2-1» 800 млн. грн. було знято.

Загалом космічні програми були профінансовані наступним чином: 1-а програма на 43,5%, 2-а на 14,2%, 3-я на 25,4%, 4-а на 37,8%, 5-а на 27,1%. З 2018 року Державні космічні програми Верховною Радою не затверджуються. Відомо, що на громадських засадах, без державних замовлень космічною діяльністю в інтересах держави займатися неможливо (довідково: на космічні програми в США на кожного жителя припадає 74 дол., в ЄС – 10 євро, в Україні-2 грн.)

В 2010 році Президент В.Янукович Національне космічне агентство України перейменував у Державне космічне агентство України і скасував стеціальний статус.

В 2014 році Голова ДКАУ, Герой України Ю.С.Алексєєв був підданий люстрації. За наступні 8 років змінилося 7 керіників агентства. Проте, як виявилося, «кадри вирішують ….не все». Деякі приходили не з галузі, як «ефективні менеджери», зі своїми командами, але професіоналів вони замінити не змогли. Галузь тупцювала на місці, 6-а космічна программа протягом пяти років не затверджувалась. Не останніми були і політичні причини.

Вся діяльність космічного агентства підтвердила вірність обраного ще в Першу космічну программу вектору на міжнародну співпрацю та кооперацію. Станом на сьогодні укладено угоди про співпрацю
з 28 країнами світу, реалізовано десятки проєктів, сотні контрактів.

Питома вага наданих Україною пускових послуг на світовому ринку складала від 6% до 9%.

В 2008-2010 роках проведено спільний з Єврокомісією проєкт «Твінінг» — «Прискорення українсько-європейського співробітництва в космічній сфері», який було визнано кращим в Україні. Цей проєкт дозволив значно покращити контакти вітчизняних фахівців з коллегами з Європи. Тільки в 2009 році було укладено 54 міжнародних контракти на суму біля 140 млн. дол. В липні 2014 році РН «Дніпро» було виведено на орбіту одночасно 33 космічних аппарата на замовлення 17 країн. Це, на той час, був, свого роду, світовий рекорд.

Космічна галузь країни протягом всього часу була бюджетоутворюючою, експортоспроможною. За рахунок виконання комерційних проєктів платежі в бюджети всіх рівнів значно перевищували державне фінансування космічних программ, експорт високотехнологічної продукцій значно перевищував імпорт. Ось що ми читаємо в газеті «Конструктор» (КБ «Південне») за 28 грудня 2015 року «З держбюджету в 2015 році отримано 16,6 млн.грн., перераховано в держбюджет та інші державні цільові фонди — 400 млн.грн. В 2015 році підприємство уклало 320 угод з 98 організаціями головної кооперації на суму 935 млн.грн. Це реальна заробітна плата для 12 тисяч прцівників галузі та майже 20 тис. працівників кооперації. Газета «Урядовий кур’єр» за 12 квітня 2019 року відзначає: «Приблизно 65% науково-технічної продукції Держкосмосу йде за кордон. Обсяги експорту перевищують потрібний галузі імпорт у 8 разів. Відрахування до бюджету у 2018 році були в десятеро більші, ніж сума, на яку підприємства отримали замовлень від держави». І такі приклади можна наводити майже по кожному року.

Сьогодні, з висоти 30 річної історії агентства, дехто (окремі так звані «експерти», які завжди з нетерпінням очікують наших невдач або помилок) говорять, що можна було піти іншим шляхом: не створювати ракетно-космічну галузь, не приєднувати військовослужбовців (НЦУВКЗ), залучати більше приватних підприємств та інвестицій для виконання космічних программ і т.д. На що можу відповісти наступне: якби провідні підприємства космічної сфери не увійшли під «крило» НКАУ, не були би об’єднані в галузь, їх доля в 1990-і роки, в період неконтрольованої, поспішної «приХватизації» була би сумною. Те ж саме стосується і долі військовослужбовців, яких в той час чекала зміна військових професій, а іншими словами — втрата для країни високоосвітчених офіцерів-професіоналів космічної сфери. Щодо інвестицій і приватних підприємств, то інвестиції завжди потрібно повертати, а «приватники» в ті роки були ще не готовими для вирішення складних завдань. Сьогодні у нас працює 18 приватних підприємств, які беруть участь у вирішенні завдань, які стоять перед космічним агентством. А взагалі, як показує світова практика, більшість приватних підприємств розраховують отримати фінансування з державного бюджету або державні замовлення (в т.ч. і Ілон Маск).

Таким чином, ми зберегли підприємства, космічну галузь, вийшли з вітчизняною продукцією на світовий ринок, витримали на ньому жорстку конкуренцію, увійшли до світового клубу «космічних держав».

Зі зрозумілих військово — політичних причин ми не можемо цього року відзначити 30-ти річний ювілей належним чином, подякувати людям, особливо ветеранам, за непросту роботу протягом цього часу і тому я щиро вдячний керівництву Національного центру аерокосмічної освіти молоді за те, що ви обрали темою цьогорічної конференції саме цю важливу подію в житті нашої країни.

І на закінчення кілька цифр про 30-річну дільність НКАУ, його колективу і працівників галузі.

За невеликий історичний період коллектив Національного космічного агентства України, а згодом Державного космічного агентства України провів значну роботу щодо постійної політичної та юридичної підтримки підприємств ракетно-космічного напрямку, збереженню сучасної експерементальної та промислової бази, наукового, кадрового і виробничого потенціалу. Забезпечено їх вихід на світовий ринок космічних послуг, участь в міжнародній кооперації, в міжнародних космічних проєктах.

За 30 років підготовлено та реалізовано 5 Державних науково-технічних космічних програм. Кожна з них була розрахована на п’ять років. Завдяки реалізації заходів, передбачених цими программами:

• сформовано сучасну, науковоємну високотехнологічну ракетно-космічну галузь країни;
• сформовано правову базу (понад 160 Законів України, Указів Президента України, Постанов Уряду, міжнародних Угод та Меморандумів) для роботи на світовому ринку та участі в масштабних космічних проєктах;
• укладено Угоди про співпрацю в космічній сфері з 28 країнами;
  -утворено Національний центр управління та випробувань космічних засобів з потужною наземною інфрактурою, центром управління польотами (ЦУП) КА, головним центром спеціального контролю та військовими прийомками, які перетворено в представництва генерального замовника;
• разом з НАНУ утворено Інститут космічних досліджень (ІКД) та Міжнародний центр космічного права (МЦКП);
• створено Національний центр аерокосмічної освіти молоді ;
• розроблено, виготовлено і виведено на орбіти 29 КА в т.ч. «СІЧ-1» вперше під юрисдикцією України, нового класу «Січ-1М», «СІЧ-2», «Мікрон», «ЄгиптСат-1», «Січ-2-1»(«Січ-2-30»);
  -підготовлено та реалізовано спільний українсько-американський прєкт з космічної ботаніки, який здійснив під час польоту на шаттлі «Колумбія» перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк;
• забезпечено участь вітчизняних РН «Зеніт» в міжнародних проєктах «Морський старт», «Наземний старт»;
• реалізовано космічний проєкт «Дніпро» на базі ракети РС-20, яка була конверсійована;
• розроблено вітчизняний ракетний комплекс «Циклон-4»;
  -створено та відпрацьовано нову систему керування РН на базі безплатфомної інерційної навігаційної системи «БІНС»;
• розроблено та освоєно виробництво основної конструкції першого ступеня РН «Антарес» та двигуна для верхнього ступеня РН «Вега»;
• анонсовано будівництво в Канаді стартового комплексу для вітчизняної РН «Циклон-4М» на екологічно чистому паливі;
• розроблено сімейство нових ракетних двигунів;
  забезпечено приєднання України до міжнародного проєкту освоєння Місяця «Артеміда»;
• виготовлено та забезпечено пуски 132 ракет-носіїв із 6 космодромів світу: «Циклон-2» -13, « Циклон-3»-28, «Зеніт-2»-22, «Дніпро»-22,
  «Зеніт-3SL»-36, «Зеніт-3-SLB»-11 та 35 носіїв створених за участю українських підприємств «Антарес»-15, «Вега»-20;
• виготовлено і запущено в космос понад 380 космічних апаратів із них 29 української розробки і виготовлення: «Інтеркосмос-25» -1, «Цілина-2»-12, «Цілина-Д»-2, «Цілина -Р»-1, «Тайфун-1»-2, «Тайфун-2»-1, «Коронас-1»-1, «Коронас-Ф»-1, «Океан-01»-1, «Океан-О»-1, «Січ-1»-1, «Січ-1М»-1, «Мікрон»-1, «Січ-2»-1, «ЄгиптСат-1»-1,
  «Січ-2-30»-1.

Крім того, підприємства галузі постачали на ринок суттєві складові для інших космічних виробів. Так, Державне науково-виробниче підприємство «Об. Комунар» серійно виготовляло прилади систем керування для РН «Союз», РН «Протон», РН «Зеніт», РН «Молнія». ПАТ «Хартрон» забезпечило системами керування 47 РН «Циклон», 30 РН «Рокот», 22 РН «Дніпро», 3 РН «Стріла», 29 КА різного призначення та базовий модуль «Зоря» для МКС. ВО «Київприлад» виготовило понад 150 систем управління бортовим комплексом (СУБК) для роботи орбітальних станцій «МИР», МКС, запусків пілотованих кораблів «Союз» та транспортних вантажних кораблів «Прогрес». Київські підприємства ПАТ «Курс» и ПАТ «Елміз» виготовили 164 комплекти апаратури «Курс», яка застосовується для пошуку, зближення та стикування космічних кораблів з орбітальними станціями.

Бажаю всім, особливо молоді, бути оптимістами та зарядитися ентузіазмом перших працівників космічного агентства та пронести його все наступне десятиліття, довести, що тільки науковці та інженери побудують успішну Україну, та досягти на цьому шляху неперевершених результатів.

Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!