Підсумки космічної діяльності країн світу в 2021 році від Олександра Железнякова

Головні теми

О.Б. Железняков,
історик космонавтики

Енциклопедія “Космонавтика”

В історію освоєння космічного простору минулий рік увійде, можливо, як рік, коли пілотовані космічні польоти стали доступнішими. Втім, можу й помилятися – двері в космос ще не відчинилися навстіж. Щоправда, щілина, в яку зрідка вдається протиснутись комусь із землян, трохи збільшилася в розмірах. Хочеться сподіватися, що тенденція продовжиться і все більше людей, не тільки професіоналів, які готуються до польотів довгі роки, але і багатьох інших, кому просто дозволяє здоров’я, вирушать підкорювати Всесвіт.

У 2021 році «трохи причетних» до освоєння космосу набралося вісім людей. Причому екіпаж одного з кораблів повністю складався з тих, для кого політ у космос став «подарунком долі». Щоправда, декому довелося за цей подарунок викласти дуже кругленьку суму. Але це вже деталі.

Ще двом десяткам землян вдалося піднятися до кордону атмосфери і космосу, або навіть подолати його, здійснивши польоти на ракетоплані Unity і ракеті New Shepard. Такі польоти можна назвати лише умовно космічними. Про це розмова ще попереду. Але, враховуючи, що за всі роки космічної ери подібних «заходів» було зовсім небагато, і цим сміливцям треба віддати належне – свій внесок у підкорення космосу вони зробили.

Символічно, всі ці події випали на рік, коли ми відзначили 60-річчя першого польоту людини в космос. На початку 1960-х років здавалося, що людина вирвалася на космічні простори і стрімко підкорюватиме нові і нові рубежі. І літатимуть у космос «за профспілковими путівками», як мріяв Сергій Павлович Корольов.

У ті роки цього не сталося. Як і згодом. Так може зараз вийде? Щоправда, «путівки» з того часу суттєво подорожчали. Та й роль профспілок при розподілі заповітних папірців значно знизилася. Але щось має змінитись.

Минулий рік запам’ятається нам й багатьма іншими яскравими звершеннями. Людство все активніше та активніше вивчає Сонячну систему, особливо Марс. Те, що Червона планета стане наступною метою людей, ясно вже давно. Але терміни перших марсіанських експедицій, як і раніше, не визначені. Мені здається, що раніше 2035 року про це говорити передчасно. Хіба що Ілон Маск зі своїм Starship «вистрілять» і першу людину на Марсі ми побачимо вже років через десять.

І останнє, що можна сказати про минулий рік. Судячи на все, світова космічна галузь, сяк-так, але подолала наслідки COVID-19. Ні, сам вірус нікуди не подівся. І жити нам з ним доведеться завжди. Але продовжувати нормально працювати, незважаючи на «заразу», теж доведеться завжди. І космічна галузь це зримо продемонструвала минулого року, «показавши» один із найзначніших результатів у своїй історії щодо частоти космічних пусків.

Ну що ж, з вірусом або без вірусу, але людство прагнутиме вперед, освоюватиме космічні простори. Чого б це нам не вартувало. Головне, щоб ціна наших устремлінь була адекватною. І земні проблеми цьому не заважали.

Минулого року у різних країнах світу стартували 144 або 145 ракет-носіїв, метою яких було виведення на навколоземну орбіту корисного навантаження різного призначення. Таке різночитання виникає через те, що одного запуску в Ірані, до речі, аварійного, офіційно не підтверджено. Але дані американської розвідки та Пентагону з великою ймовірністю свідчать про те, що старт ракети в Ірані відбувся і був невдалим. Практично всі експерти впевнені у цих даних та включають запуск у статистичні дані. Робитиму це і я, і при подальшому аналізі братиму за вихідну точку цифру 145.

У будь-якому випадку минулий рік став найактивнішим за всі роки космічної ери. Було побито «рекорд» 1967 року, коли у світі відбулося 139 запусків.

Також минулий рік став рекордним за кількістю успішних та частково успішних стартів – 135. Попередній «рекорд» був за 1984 роком, коли 129 запусків були успішними та частково успішними.

Так, ще – у 2021 році було здійснено на 31 пуск більше, ніж роком раніше.

У чисельному «вираженні» 2021-й «пусковий» рік виглядає наступним чином:

Як видно з графіка, на першому місці за кількістю пусків упевнено розташувався Китай – 55 космічних стартів. Це максимальний показник пускової активності китайців за роки, як вони зайнялися космічною діяльністю. Це 37,95% загальносвітового рівня.

На другому місці завдяки пусковій активності компанії SpaceX розташувалися США – 45 стартів (31,04%). Трохи нижче, ніж 2020 року. Але порядок величин колишній.

На третьому місці Росія із 24 пусками (16,51%). Це на дев’ять пусків більше, ніж рік тому.

Четверте і п’яте місця займають, як завжди, компанії Arianespace та Rocket Lab. У їхньому активі сім та шість стартів відповідно (4,83 та 4,15%).

Усі інші космічні держави (Індія, Японія, Іран та Південна Корея) разом запустили вісім ракет (5,53%).

При зміні методики, коли на рахунок для Росії йде запуск РН «Союз-СТ» з космодрому Куру, розподіл місць не змінюється.

Минулий рік, як і 2020, став досить «аварійним» – невдачею закінчилися 10 стартів (6,89%). Майже половина невдач припала на частку приватників, американських і китайських компаній, ще дві – Ірану (не дуже щастить іранцям з космічними запусками).

Дуже неприємними виявилися аварії носіїв, що трапилися в Індії та Південній Кореї. Індійська аварія може в майбутньому згубно позначитися на багатьох космічних програмах. У тому числі й на пілотованій програмі «Гаганьян».

Детальніше з результатами минулого космічного року можна ознайомитися в огляді за посиланням: word-версія