Визнаний лідер. До 82-ї річниці від дня народження С.М. Конюхова
Дата народження Станіслава Миколайовича Конюхова символічно визначила весь його життєвий шлях. Він народився 12 квітня 1937 року, задовго до того, як цей день став Днем космонавтики. У трудовій книжці Станіслава Миколайовича значиться лише одне місце роботи – Конструкторське бюро «Південне». Він пройшов славний трудовий шлях від рядового інженера до Генерального конструктора.
Далекоглядним на цій відповідальній посаді було рішення С.М. Конюхова про розширення міжнародних контактів КБ «Південне» з вченими США, Франції, Німеччини та інших країн в області ракетно-космічної техніки. На цьому шляху дуже важливими віхами є прийняття КБ «Південне» в Міжнародну федерацію астронавтики (IAF) і активна участь вчених України в діяльності Міжнародної Академії астронавтики (МАА). Дослідження українських вчених-ракетобудівників зайняли гідне місце в міжнародній кооперації. С.М. Конюхов по праву чотири рази був обраний віце-президентом МАА (2005, 2007, 2009 і 2011 рр.), а ряд його соратників з КБ стали академіками і членами-кореспондентами.
До вашої уваги спогади про роботу Станіслава Миколайовича в МАА Директора Європейського представництва ДП «КБ «Південне» у м. Брюсселі (Бельгія) Олега Мечиславовича Венцковського та Директора Головної астрономічної обсерваторії НАН України Ярослава Степановича Яцківа.
Видатна, без перебільшення, подія для Станіслава Миколайовича Конюхова, та й для всієї України, мала місце в 2009 році: його було обрано віце-президентом Міжнародної Академії астронавтики (МАА) з наукової діяльності. Це сталося на черговому щорічному Міжнародному астронавтичному конгресі, що відбувся в м. Теджон (Південна Корея). Ювілейному, 60-му форуму з рекордною за всю історію конгресів кількістю учасників з усіх континентів — понад три тисячі — передували загальні збори Академії, на яких і були затверджені результати виборів керівництва МАА. Найважливіша і найвпливовіша, після президентської, посада дісталася нашому уславленому співвітчизнику С.М. Конюхову.Бути одним з лідерів будь-якої міжнародної організації — це вже велика честь, проте щоб в повній мірі оцінити неординарність події в даному випадку, варто трохи докладніше зупинитися на тому, що являє собою МАА. Академія була створена в Стокгольмі 16 серпня 1960 року, і в 2010 році вона урочисто відзначила свій півстолітній ювілей. Ініціатором створення цієї незалежної і авторитетної організації, заснованої на традиціях великих класичних наукових академій XVII століття, які функціонували в Римі, Лондоні і Парижі, став Теодор фон Карман — людина з когорти «космічних піонерів». Він же став і першим Президентом Академії, яка, за визначенням, складається з індивідуумів, що відзначилися досягненнями в одній з галузей астронавтики, або в одній з наукових сфер, що мають фундаментальне значення для дослідження космічного простору.
Міжнародна Академія астронавтики організована за чотирма секціями, які відображають головні напрямки діяльності космічного співтовариства: фундаментальні науки, технічні науки, медико-біологічні науки та соціальні науки. Її членами по відповідних секціях в різний час були такі всесвітньо відомі особистості, як Вернер фон Браун і Валентин Глушко, Юрій Гагарін і Карл Саган, Френк Малина і Мстислав Келдиш, Чарльз Дрейпер і Петро Капіца, і інші знакові фігури. Традиції продовжуються і сьогодні: в Академію обирають справжню космічну еліту — учених, інженерів, космонавтів і астронавтів, керівників галузі, менеджерів великих і малих компаній, фахівців у сфері космічного права, медиків, біологів, журналістів і т.п.Мандат на керівництво ось такою високошановною спільнотою протягом дворічного терміну, починаючи з жовтня 2009 року, було видано оголошеному в Теджоні керівництву МАА — Президенту Мадхавану Наіру (який незадовго до цього залишив посаду керівника Індійського космічного агентства) і чотирьом віце-президентам: Станіславу Конюхову (Генеральному конструктору — Генеральному директору КБ «Південне»), Янніку д’Еската (Президенту Французького космічного агентства), Хіроші Матсуо (колишньому Президенту Японського космічного агентства) і Л. Джиюаню (колишньому китайському міністру). Варто зазначити, що останній став наступником С.М. Конюхова, який займався під час двох попередніх дворічних термінів (в 2005-2009 роках) питаннями публікацій і комунікацій.
Станіславу Миколайовичу вдалося кардинально перебудувати цю важливу сферу діяльності МАА, комп’ютеризувавши весь процес публікацій в академічному журналі «Acta Astronautica», що більш ніж в два рази скоротило час від подачі статті до журналу до її виходу з друку. Крім того, майже в півтора рази за відповідний період збільшився імпакт-фактор журналу — один з головних показників його важливості. Можна стверджувати, що саме ефективний, діловий стиль роботи С.М. Конюхова спонукав його колег по Академії довірити керівнику КБ «Південне» найбільш престижну, але в водночас і найбільш відповідальну з віце-президентських посад.
Починалася ж історія взаємин С.М. Конюхова з МАА в 1994 році, коли він був обраний її членом-кореспондентом — одним з перших в незалежній Україні. Трьома роками пізніше, в 1997 році, Станіслав Миколайович став її дійсним членом. Всіх українських академіків в МАА на той момент можна було перерахувати на пальцях однієї руки. Ще через шість років ініціативного, доброзичливого, готового виконати будь-яку довірену йому колегами по Академії справу, керівника провідного космічного підприємства України обрали членом Опікунської ради МАА. Тоді ж С.М. Конюхов одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності визначив сприяння розширенню представництва нашої країни в Академії. І саме з тих пір кількість українців у цій престижній і єдиної в своєму роді організації стало постійно збільшуватися. Україна увійшла до десятки держав, найбільш повно представлених в Академії.
Безумовно, наукова діяльність є, за визначенням, ключовою у функціонуванні Академії. Структура цієї діяльності досить складна і передбачає багатогранну взаємодію численних комітетів і комісій МАА між собою і з Опікунською радою під керівництвом «профільного» віце-президента. Станіслав Миколайович відразу визначив, що основу наукової діяльності створюють шість комісій Академії, покликані продукувати ініціативи щодо здійснення того чи іншого заходу відповідно до сфери своєї компетенції. А саме: фізичні науки про космос; наука про життя в космосі; космічні технології та розробка систем; космічні системи, операції і їх використання; космічна політика, право та економіка; космос і суспільство. Ці ініціативи зусиллями всіх членів комісій і кожного академіка окремо повинні матеріалізуватися в головних формах наукової діяльності. До таких належать організація і проведення конференцій та симпозіумів, а також підготовка звітів за результатами наукових досліджень, які здійснюються в спеціально створених в кожному випадку дослідних групах.
З властивими йому скрупульозністю і аналітичним підходом С.М. Конюхов виділив вузькі, проблемні аспекти діяльності МАА. Вони були пов’язані, головним чином, з організаційними питаннями формування і функціонування комісій та постійних комітетів, з отриманням замовлень на здійснення досліджень від таких організацій, як ООН, національні космічні агентства і т.п. Саме на них зосередив увагу колег академіків Станіслав Миколайович у своєму програмному виступі після призначення на нову посаду і відразу ж запропонував серію конкретних кроків щодо поліпшення ситуації. Виступ справив хороше враження на членів Академії, які в кулуарах говорили про націленість на результат і вимогливості нового керівника; його нестандартний, інноваційний підхід до методів роботи, прагнення дійти до нюансів в кожному питанні. Загальна думка була такою: з новим віце-президентом наукова діяльність Академії «приречена» вийти на нові висоти і ознаменуватися вагомими здобутками.
Ці припущення повністю підтвердилися вже в перший рік нової каденції С.М. Конюхова. Уявлення про масштаби його діяльності в МАА дають такі цифри: під егідою Академії було організовано 16 міжнародних конференцій, до яких слід додати 14 симпозіумів в рамках міжнародного астронавтичного конгресу в Празі; опубліковані чотири звіти про дослідження, ще два були підготовлені до виходу в друк і більше 30-ти знаходилися в роботі. Названі дослідження охоплюють дуже широкий діапазон тем — від перспективних ракетних двигунів і фізіологічних аспектів довгострокового космічного польоту до пошуків позаземних цивілізацій. Необхідно підкреслити, що віце-президент з наукової діяльності закликав не зупинятися на досягнутих результатах, а розвивати їх — зокрема, в напрямку розширення географії учасників за рахунок Центральної і Східної Європи, Південної Америки, Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Він акцентував увагу на необхідності вибору найбільш актуальних тем досліджень, в першу чергу, пов’язаних з використанням космічних технологій для вирішення глобальних проблем світової спільноти.
В даному контексті буде доречно відзначити, що за сприяння та під головуванням С.М. Конюхова в Україні ще в 2007 році вперше пройшла міжнародна конференція під егідою МАА, для якої було обрано тему «Передові космічні технології на благо людства». Ця епохальна для України подія була організована в Дніпропетровську, космічній столиці країни, і було прийнято рішення зробити її традиційною, що проводиться кожні два роки. Сказано — зроблено, і наступні конференції — в 2009 і 2011 роках — стали не менш вражаючими форумами. На жаль, останній з них відбувся вже без Станіслава Миколайовича, який пішов з життя буквально за два тижні до його проведення.
Можна сказати, що Дніпропетровська міжнародна конференція знайшла своє постійне місце в календарі МАА і що утворилося певне коло наших зарубіжних партнерів, які заздалегідь планують участь в згаданому форумі в місті на Дніпрі.
Слід сподіватися, що вже завойована організаторами конференції репутація буде все більше зміцнюватися, кількість учасників продовжить збільшуватися, а їх географія — розширюватися.
Випадково це чи ні, але на згаданому на початку статті конгресі в південнокорейському м. Теджон Україна стала двічі тріумфатором Академії. Крім обрання С.М. Конюхова на високу посаду, був відзначений однією з найбільш престижних нагород МАА колектив інженерів і менеджерів проекту «Морський старт». Як відомо, цей міжнародний консорціум є одним з лідерів світового комерційного ринку пускових послуг. Українська ракета-носій «Зеніт-3SL», в створення якої особистий внесок С.М. Конюхова важко переоцінити, дозволяє виводити з плавучої морської платформи надважкі корисні навантаження (до 6 тонн) на геостаціонарну орбіту. Унікальне творіння фахівців КБ «Південне» і Південмашу, які об’єднали зусилля зі своїми закордонними партнерами і продемонстрували світові воістину революційні пускові послуги, а також видатний приклад мультинаціонального співпраці, було належним чином оцінено вимогливими академіками: проект «Морський старт» став лауреатом нагороди Академії — «Лаврового вінка за командні досягнення».
Повертаючись до головної теми нашого нарису, підкреслимо — обрання С.М. Конюхова віце-президентом МАА з наукової діяльності стало безумовною даниною його особистим якостям відомого вченого-дослідника космічного простору і практика в галузі створення ракетно-космічної техніки. Одночасно цю подію можна розглядати як визнання досягнень і великого потенціалу України космічної.
***
Трагічний відхід з життя Станіслава Миколайовича 3 квітня 2011 року не дозволив йому довести до кінця багато задуманих ним ініціатив і перетворень в МАА. Видатний український конструктор-ракетник залишив виключно добру пам’ять про себе у всіх колег-академіків, які відгукуються про нього з незмінною глибокою повагою і теплотою. Очевидно також, що всіх, хто прийде на його віце-президентське місце, будуть неминуче оцінювати відповідно до тих високих стандартів діяльності, встановленими Станіславом Миколайовичем.
Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!