Інтерв’ю з начальником НЦУВКЗ Володимиром Присяжним до Дня працівників ракетно-космічної галузі України

Актуальні статті та інтерв'ю

12 квітня в Україні традиційно відзначається День працівників ракетно-космічної галузі та Міжнародний День авіації і космонавтики. Це свято особливе, адже Україна по праву вважається космічною державою і нам є чим пишатися. Маючи повний цикл виготовлення ракет-носіїв та космічних апаратів наша країна входить до символічного клубу космічних держав світу. Завдяки славнозвісним вітчизняним підприємствам ракетно-космічної галузі, що відносяться до сфери управління Державного космічного агентства, таким як КБ «Південне» ім. Янгеля, «Південмаш» ім. Макарова, Київський радіозавод, ВАТ «Хартрон», КП СПБ «Арсенал», завод «Арсенал», Національний центр управління та випробувань космічних засобів та іншим, Україна досягла «космічних висот». На сьогодні головне і надзвичайно важливе завдання утриматися у колі космічних держав. А для цього потрібні новітні технології, проривні ідеї, високий професіоналізм фахівців і звичайно, фінансове забезпечення.

Про перспективні проекти і нові технології, які вже вдалося запровадити в Національному центрі управління та випробувань космічних засобів розповів начальник центру, кандидат технічних наук Володимир Присяжний.

– Перш за все хочу зазначити, що наша діяльність здійснюється на підставі концепції розвитку Національного центру, затвердженої Головою Державного космічного агентства. Зараз, якраз, ми завершуємо процес відновлення всього того, що було втрачено Україною в результаті анексії Криму. Адже раніше управління центру знаходилося в Євпаторії, а нині в Києві. Приємно відзначити: за останній рік вдалося чимало зробити щодо впровадження новітніх космічних технологій в різних регіонах України. А саме створити 4 регіональних центри: у Житомирі – «Полісся» (центральний), «Захід» у Львові, «Південь» в Одесі та «Схід» у Харкові. Все це підсилило нашу роботу в різних областях: регіональні центри працюють з обласними адміністраціями, місцевими підприємствами та організаціями, що мають відношення до космічної галузі. В регіональних центрах ми впровадили напрямки дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) з космосу, а також використання навігаційних поправок глобальної навігаційної системи GPS та інші проекти. Це одне з основних наших досягнень. Крім того, нещодавно завершили відновлення та модернізацію радіотелескопу діаметром 32 м (РТ-32) у місті Золочеві, замість втраченого в Євпаторії. Він працює в інтересах далекого космосу і це дало можливість Національній академії наук України розпочати наукові дослідження. Радіоастрономи провідних країн світу вже оцінили перші наукові результати отримані за допомогою нашого телескопу. Ми також модернізували й відновили всі станції прийому інформації з КА, ці станції знаходяться в місті Дунаївці Хмельницької області. Наші фахівці вже підготувалися і чекають на запуск вітчизняного супутника. Сподіваємося, що ця довгоочікувана подія відбудеться наступного року, а можливо й наприкінці нинішнього. Національний центр готовий до управління космічним апаратом і прийому інформації з нього. Також продовжуються роботи з модернізації та створення космічних наземних засобів для використання їх в комерційних цілях. Кількість космічних апаратів дистанційного зондування Землі постійно зростає, до 2026 року на орбіту будуть запущені понад 9000 КА. Це збільшить попит на послуги з прийому та обробки інформації ДЗЗ. Наша наземна інфраструктура, яка має 3-и унікальні станції Національного центру (станція ПС-8.2, УНСПІ та «Земля-М») здатна прийняти та обробити в інтересах вітчизняного споживача значний об’єм інформації з космічних апаратів. Крім того, Національним Центром проведено модернізацію станції СКТРЛ-М1 для управління перспективними національними КА.

РТ-32 у місті Золочеві

Незабаром в Україні запрацюють: універсальна наземна станція управління «Перлина» S-діапазону та станція прийому інформації «Надія» Х-діапазону, які забезпечать необхідною інформацією державних споживачів, насамперед сектор безпеки і оборони. А також це дасть можливість використовувати дані іноземних супутників дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) надвисокої розрізненості. Ці дві станції є унікальними як для України, так для країн Східної Європи.

– Оскільки Україна й досі не має власного супутника на орбіті, як виходите з цієї ситуації?

– Ми розуміємо наскільки важлива супутникова інформація для різних відомств і організацій: силових структур, економічного та екологічного сектору, аграріям. Останнім часом ми провели ряд міжнародних переговорів зі своїми колегами, підписали відповідні договори і вже маємо можливість отримувати інформацію з високою роздільною здатністю від 50 до 70 см в інтересах наших споживачів : Міністерства оборони, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Ради національної безпеки і оборони, науковців, аграріїв. Тобто наш центр надає необмежену інформацію всім, хто в цьому зацікавлений. Будучи оператором європейської космічної програми “Copernicus” ми пропонуємо її безкоштовно. До речі, деякі аграрні підприємства витрачають значні кошти на отримання такої інформації від іноземних компаній.

– Чи сподіваєтеся на запуск вітчизняного супутника ДЗЗ?

– Так, звичайно. Адже Україна космічна держава і у нас є така можливість. Перебуваючи за кордоном я часто чую від своїх колег запитання : чи є у вас на орбіті КА? Свій, вітчизняний супутник має бути неодмінно. Якщо це буде Січ 2-1 , у якого роздільна здатність 8 м, дані з нього можна буде використовувати в широкому спектрі для нашої економіки, для аграрного сектору, екологічної безпеки, а також в інтересах національної безпеки.

Січ-2-1 в цеху КБ «Південне»

– Як фінансуються проекти Національного центру управління та випробувань космічних засобів? Чи вистачає коштів?

– Розуміючи складне становище в державі ми дуже раціонально використовуємо кошти, які надходять на реалізацію проектів з державного бюджету. На даному етапі завершуємо ті проекти, які започаткували два роки тому. Починати нові в нинішніх умовах, вважаю, не доцільним.

– Чи є можливість залучати комерційні кошти? І таким чином виконувати інші завдання за рахунок цих надходжень?

– Національний центр – це бюджетна, неприбуткова організація. Візьмемо, наприклад, такий напрям нашої діяльності, як ДЗЗ. Ми виконуємо ті завдання, які ставлять перед нами силові структури: МО, РНБО. Якби їх виконувала комерційна структура, це обійшлося б бюджету в 380 мільйонів гривень. Наші ж витрати, я маю на увазі експлуатаційні ресурси і т.д., близько 60 мільйонів. Тобто економічний ефект – 320 мільйонів гривень, ці кошти залишаються в державній скарбниці. І це , підкреслюю, лише по одному напрямку нашої роботи – ДЗЗ. А у нас ще й навігаційне забезпечення, аналіз космічної обстановки, геофізичний моніторинг і т.д.

– Нещодавно запрацював регіональний дзеркальний сайт європейської системи “Copernicus”? В чому його особливість і привабливість?

– Як я вже говорив, наш центр являється оператором європейської космічної програми “Copernicus”. Вся інформація, яку отримує Європейський Союз зі своїх 6-ти супутників ”Sentinel-1”, ”Sentinel-2” та ”Sentinel-3”, автоматично з їхнього серверу , після прийому, відзеркалюється на нашому сервері. Ми забезпечили вільний доступ до цих даних  всіх користувачів України, які в цьому зацікавлені.

– Особливість Національного центру управління та випробувань космічних засобів ще й в тому, що тут працюють і військові, і цивільні фахівці.

– Так, це особливість Центру і наша гордість. Свого часу було прийнято надзвичайно важливе стратегічне рішення про створення нашого центру і підпорядкування його космічному агентству України. Ми не тільки зберегли наземну інфраструктуру але й збільшили потенціал України як космічної держави. У нас працюють понад 10 докторів наук, близько 30 кандидатів наук, магістри та бакалаври за космічною спеціалізацією . А також військові, відряджені з Міністерства Оборони України для виконання завдань в інтересах національної безпеки і оборони. Вони цей напрям роботи повністю забезпечують.

Військовослужбовці НЦУВКЗ

– Щоб Ви побажали своїм колегам, всім працівникам ракетно-космічної галузі напередодні професійного свята?

– В першу чергу хотілося б побажати терпіння. Дуже прикро, що на цей час припав період карантину. Сподіваюся, що в цьому році будуть зміни на краще в ракетно-космічній галузі, покращиться фінансування, очікуємо гарних результатів, незважаючи на всі негаразди. Я бажаю, щоб всі співробітники галузі, які працюють на наших промислових підприємствах, в конструкторских бюро та установах  досягали найкращих результатів в своїй роботі, адже талановитих вчених, інженерів та конструкторів у нас дуже багато і вони готові сказати своє вагоме слово у відновленні промислового потенціалу нашої держави та розвитку високотехнологічної ракетно –космічної галузі країни.

Бажаю, також, здоров’я і натхнення, вдалих злетів і перемог. На нас очікують великі справи.

Аудіоверсія інтерв’ю: В.Присяжний 12 квітня.wav

Фото: УНІАН

Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!

Поділитися новиною: