Аэрокосмическое общество Украины
Аэрокосмический портал Украины
"Информационно-аналитический центр "Спейс-Информ"
 
В начало     Новости      Аналитика      Право      Магазин      Справочник      О нас
 
  Главные темы
   
 
Интервью Председателя Государственного космического агентства Украины П.Г. Дегтяренко газете «Урядовый курьер»

Поінформовані фахівці запевняють, що такої запеклої боротьби за посаду голови ДКАУ, коли в конкурсі брали участь і звільнений рік тому керівник агентства, і два нинішніх його високопосадовці, ще ніколи не було. Тому найбільш виважена оцінка результатам цих перегонів, певне, та, яку дав у привітанні багатотисячний трудовий колектив державного підприємства «КБ «Південне» імені М.К. Янгеля»: «Вкрай важливо, що відбувся відкритий, прозорий та об’єктивний конкурс і на таку високу державну посаду обрано професіонала, який поєднує ключові компетенції висококласного керівника, конструктора ракетно-космічної техніки, фахівця із системним розумінням і баченням галузі, міжнародного наукового спеціаліста, готового взяти на себе відповідальність за стабілізацію і створення умов подальшого розвитку ракетно-космічного потенціалу країни. КБ «Південне» щиро дякує всім членам комісії за професіоналізм, об’єктивність, державницький підхід і неупередженість цього важливого рішення».

УК:  Павле Глібовичу, не боїтеся таких авансів, які видав вам рідний трудовий колектив? Один з його вельми знаних ветеранів, у недавній нашій розмові висловлюючи думку багатьох ваших колег-ракетобудівників, хотів би бачити вас на посаді голови Державного космічного агентства своєрідним «драйвером рішучих змін». Як сприймаєте таке висловлювання, готові виправдати надії?

— Ситуація в ракетно-космічній галузі Україні мені добре знайома. На жаль, вона дуже непроста. Коли йшов на конкурс, знав, які складні проблеми треба буде розв’язувати, якщо мені довірять цю надзвичайно відповідальну посаду. Тож у мене усвідомлене і виважене бачення необхідності системних, послідовних, комплексних і відчутних змін на краще в галузі. А час покаже, наскільки нам — колективу агентства і всій галузі — це вдасться.

УК:  Представляючи вас колективу ДКАУ, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зокрема поставив і таке завдання: «Нам треба розширити горизонт планування, щоб могли системно відроджувати наше ракетно-космічне лідерство». Які пріоритетні напрями вже обрано задля підвищення ефективності роботи ваших підприємств?

— Головні завдання бачу в забезпеченні їм необхідних умов, щоб вони мали змогу оперативно реагувати на виклики сьогодення, пріоритетні потреби держави в космічній та оборонній галузях, сучасні ринкові вимоги. А досягти цього можна лише шляхом втілення інноваційних підходів та ідей в розроблення кінцевої продукції, прискорення розвитку науково-технічного потенціалу, зниженням собівартості продукції та підвищенням власної конкурентоспроможності. Тому виникає гостра необхідність формування чіткої, зрозумілої державної політики в галузі космічної діяльності, а також стратегії її розвитку, що ґрунтуватиметься на наших головних конкурентних перевагах. Розроблення та ухвалення цих ключових документів, погоджених міністерствами, відомствами й нашими підприємствами, — найважливіша складова у найближчих планах моєї діяльності як керівника ДКА України. Це наша майбутня «дорожня карта», план розвитку.

УК:  Під час конкурсних перегонів за посаду голови агентства серед пріоритетів ви, кажуть, говорили й про необхідність розроблення космічної програми України на наступні п’ять років.

— Справді, говорив. Вважаю, що в нинішніх економічних умовах космічна програма має містити лише найнеобхідніші проекти, здатні задовольнити поточні потреби держави з урахуванням її фінансових можливостей та реалізація яких матиме позитивний ефект для економіки країни. При цьому треба враховувати й те, що ми останніми роками відчуваємо збільшення інтересу й присутності у космічній діяльності приватного капіталу. Це відкриває додаткові перспективи для космічної галузі.

Проте з появою приватних інвесторів змінюються вимоги до діяльності підприємств. Річ у тому, що представники приватного сектору розглядають свої інвестиції в космічну діяльність, як і в будь-який інший бізнес, із точки зору максимально швидкого отримання прибутку. Тому й вимагають створення інноваційної продукції у стислі терміни, з високою якістю та за висококонкурентною ціною. А чи в?і підприємства, що працюють на космічні проекти, до цього готові?

УК:  У серпні цього року Кабінет Міністрів припинив чинність міжурядової угоди з Росією про порядок взаємодії під час здійснення експорту товарів військового призначення у треті країни. А місяць тому зробив такий самий логічний крок щодо країни-агресора: розірвав договір з РФ про співпрацю у виготовленні товарів військового призначення. Усе це, певне, ще більш ускладнило розв’язання проблем імпортозаміщення?

— Розроблення комплексної програми імпортозаміщення — на порядку денному. Розрив коопераційних зв’язків, які існували раніше, загострив нагальну потребу галузі в пошуку альтернативних джерел постачання деяких компонентів і матеріалів, які використовують у створенні ракетно-космічної техніки. Розпочато ретельний аналіз на предмет того, як можемо власними силами зменшити залежність від імпорту, що саме можуть зробити підприємства кооперації із залученням української науки. Практика доводить, що науково-промисловий комплекс України має величезні можливості, про масштаб яких навіть нині ще не маємо повного уявлення. Ми вже працюємо над зменшенням імпорту комплектуючих для створення вітчизняної ракетно-космічної техніки, а експорт традиційно для нашої галузі перевищує імпорт у 2—2,5 раза. Проте компоненти, які технічно й економічно доцільно закуповувати, а не розробляти самостійно, ми, безумовно, купуватимемо в іноземних постачальників.

УК:  Павле Глібовичу, мені, як і багатьом громадянам країни, не зрозуміло: чому ми, називаючи себе космічною державою, досі не маємо власного супутника зв’язку на орбіті?

— Забезпечення завершення космічних проектів, які вже було розпочато і від реалізації яких держава має отримати практичні результати, — серед першочергових завдань, що стоять перед галуззю. Маю на увазі й завершення проекту зі створення та введення в експлуатацію національної супутникової системи зв’язку з геостаціонарним телекомунікаційним супутником «Либідь». Тривалий час критичні питання з реалізації проекту не вирішували. Це призвело до накопичення комплексу проблем, які нині становлять достатньо серйозний виклик, з яким агентство має впоратися. Ми знайшли підтримку Кабінету Міністрів щодо подальшого фінансування завершення цього проекту. Розраховуємо, що заплановані кроки дадуть змогу виконати весь комплекс робіт, необхідний для того, щоб Україна нарешті отримала власний супутник зв’язку на орбіті у другій половині 2018 року.

УК:  Ситуація з цим супутником, певне, якоюсь мірою пов’язана з кризою на Південному машинобудівному заводі, в недалекому минулому флагмані ракетно-космічної галузі України?

— Маєте рацію: тут опосередкований зв’язок є. Нині ПМЗ справді перебуває у складній ситуації, що потребує вжиття негайних антикризових заходів, певної підтримки держави. Тому головне питання, яке потребує від Державного космічного агентства невідкладних дій, — стабілізація діяльності Південного машинобудівного заводу.

Ніколи не погоджусь із так званими експертами, які говорять про втрату головного виробничого підприємства галузі. Так, ситуація на підприємстві непроста, але врегулювати її можливо й необхідно. У цьому контексті сподіваюся на підтримку Президента, Кабінету Міністрів, РНБО та Верховної Ради. Нині така підтримка вкрай необхідна для реалізації виважених й обґрунтованих ініціатив агентства, що спрямовані на розвиток галузі й досягнення практичних результатів для держави.

УК:  Тож матимемо надію, що ваше агентство разом з урядом не дадуть збанкрутувати, а в подальшому знищити та розграбувати ПМЗ як національне надбання — під виглядом так званої реструктуризації-корпоратизації-приватизації. А як ви особисто ставитеся до досить нав’язливих розмов про необхідність проведення реструктуризації ракетно-космічної галузі, запровадження корпоратизації на її підприємствах?

— На світовому ринку наші підприємства стикаються із жорсткою конкуренцією великих компаній. Щоб успішно конкурувати, ми повинні бути готові структурно й організаційно відповідати нинішнім викликам та ринковим вимогам.

Світова практика має велику кількість прикладів, як провідні держави виходили із складної ситуації в космічній чи інших наукоємних галузях промисловості, підвищували рівень конкурентоспроможності підприємств і продукції, яку галузь випускає для внутрішнього й зовнішнього ринків.

Один із ключових підходів, що дав успішні результати, — створення вертикально інтегрованих об’єднань із замкненим циклом розроблення й виробництва продукції. Такі об’єднання за умови професійного керівництва здатні стати потужними конкурентами на ринку, забезпечувати збереження й розвиток потенціалу підприємств, що до них входять, і повноцінно реалізовувати завдання, які перед ними ставить держава.

Упевнений, що реалії, ринкова кон’юнктура вимагають від нас саме таких кроків. Проте такий підхід слід реалізовувати на базі виваженого й детального аналізу.

УК:  Тому в нового керівника ДКАУ, певне, чимало однодумців, згодних з вашим контраргументом: як сама по собі корпоратизація може щось змінити? Адже нині єдиний власник фактично всіх підприємств космічної галузі України — держава.

— Розмови про чисту корпоратизацію як панацею — від лукавого. Мені досить зрозуміла корпоратизація окремого підприємства як перший крок до його приватизації задля залучення інвестицій у космічну галузь. На мою думку, приватизація має відбуватися тоді, коли підприємство — привабливий інвестиційний об’єкт, на базі якого можливо побудувати ефективне державно-приватне партнерство із стратегічним інвестором, щоб така співпраця забезпечила істотний економічний ефект для держави. Тому цей процес потребує дуже обережного й системного аналізу, щоб уникнути будь-якої потенційної шкоди країні. Не можна в жодному випадку допустити, щоб приватизація підприємств космічної галузі призвела до їх розпродажу фактично за безцінь інвесторам, які не зацікавлені у профільній діяльності такого підприємства, в його подальшому розвитку.

Станіслав ПРОКОПЧУК, 
«Урядовий кур’єр» 



.

 
 
 
  Последние новости 14.12.2017: Мексика намерена отправить на Луну восемь роботов во второй половине 2019 года
14.12.2017: Три члена экипажа МКС вернулись на Землю
13.12.2017: Компания Blue Origin успешно запустила ракету New Shepard
13.12.2017: РН Ariane-5 с навигационными спутниками Galileo стартовала из Куру
13.12.2017: S7 намерена возобновить пуски ракет с платформы "Морской старт" с 2019 года





© Space-Inform,  Kiev, 2001  
 

При использовании материалов ссылка на "СПЕЙС-ИНФОРМ" обязательна