До річниці запуску космічного апарата «Океан-О»

Сторінки історії

21 рік тому, 17 липня 1999 року, з космодрому Байконур стартувала українська ракета-носій «Зеніт-2» (11К77) з космічним апаратом «Океан-О».

Це найбільший з розроблених КБ «Південне» та виготовлених ВО ПМЗ космічних апаратів масою близько 6,5 т.

«Океан-О» — це ціла космічна лабораторія, яка несла на борту унікальний вимірювальний комплекс з 13 дослідних приладів, що доповнювали один одного за своїми інформаційними можливостями. Вони дозволяли проводити комплексні синхронні дослідження у видимому, інфрачервоному і мікрохвильовому діапазонах, а також синхронні (космос-земля) спостереження з використанням даних з наземних і морських платформ. Дві радіолокаційні станції з правостороннім і лівостороннім оглядом дозволяли здійснювати повне покриття земної поверхні радіолокаційною (всепогодною) зйомкою.

Підготовка КА «Океан-О» на космодромі Байконур, 1999 рік

Мета місії «Океан-О» — дистанційне зондування Землі і Світового океану в оптичному, інфрачервоному і мікрохвильовому діапазонах електромагнітного спектру. Також це збір і передача інформації на наземні пункти з морських, льодових та наземних платформ з метою вивчення фундаментальних проблем і ефективного вирішення прикладних завдань, пов’язаних зі станом навколишнього середовища і впливом на неї природних і техногенних процесів. Крім того, це передача даних по радіоканалах на пункти прийому інформації в інтересах народного господарства, наук про Землю та міжнародного співробітництва.

Головний конструктор КА В.Й. Драновський, начальник збирального цеху КА Південмашу В.А. Щеголь (в центрі) біля космічного апарата «Океан-О»

Ключові завдання супутника:

  • оперативне отримання та надання споживачам даних ДЗЗ;
  • складання морських гідрологічних і спеціалізованих прогнозів;
  • оперативне визначення районів Світового океану, перспективних для рибного промислу;
  • забезпечення безпеки судноводіння і вибір оптимального маршруту суден;
  • здійснення екологічного моніторингу, в тому числі виявлення районів забруднення поверхні океанів і морів;
  • попередження та контролю надзвичайних ситуацій;
  • вивчення льодової обстановки в приполярних районах;
  • вивчення динамічних процесів у квазіізотерміческом шарі;
  • вивчення синоптичної і сезонної мінливості великомасштабних течій;
  • дослідження мінливості характеристик і взаємозв’язку Світового океану і приводного шару атмосфери;
  • дослідження можливостей визначення внутрішніх хвиль в океані;
  • вивчення характеристик вод континентального шельфу.
Група фахівців біля РН «Зеніт-2» і КА «Океан-О»

На відміну від попередніх розробок КБ «Південне» апарат «Океан-О» виконаний за конструктивно-компонувальною схемою з горизонтальним розташуванням поздовжньої осі в польоті. Горизонтальна схема дозволила розмістити великогабаритні двосторонні антени, платформу і ферму з дослідницької апаратурою в зоні корисного вантажу під обтічником носія і при цьому не використовувати високоточні поворотні пристрої в конструкції космічного апарату, що вимагало б нових конструкторських рішень по їх розміщенню з урахуванням обмежень по масі, центрівці, габаритам і ін. Характерною особливістю зовнішнього вигляду космічного апарату є розташована у верхній півсфері великогабаритна панель фотоперетворювачів сонячної енергії з одним ступенем обертання.

Основні характеристики КА «Океан-О»

Всі системи бортового забезпечує комплексу, як і конструкція космічного апарату, розроблені з нуля або ж пройшли глибоку модернізацію.

Космічний апарат «Океан-О» було виведено на орбіту 17 липня 1999 року з космодрому Байконур ракетою-носієм «Зеніт-2» (11К77), також розробленою КБ «Південне»
Члени Держкомісії після успішного запуску КА «Океан-О», 17 липня 1999 року

Уже перші сеанси включень бортового дослідного комплексу за штатною програмою підтвердили блискучі інформаційні можливості КА «Океан-О». Користувачі і вчені світового співтовариства отримали прекрасний інструмент синхронного багатоспектрального дистанційного спостереження поверхні океану і континентів.

Космічний апарат «Океан-О» було прийнято в експлуатацію з 1 листопада 1999 року

З борту було отримано знімки високої якості багатьох регіонів України, Росії, Арктики, Антарктики, екваторіальної зони, Тайваню (відразу після землетрусу) та інших регіонів за заявками різних споживачів. Отримана інформація знаходить була застосована при дослідженні природних ресурсів (в тому числі, при пошуках родовищ газу і нафти), у сільському господарстві, метеорології, судноводінні (особливо по Північному морському шляху), рибальстві, при спостереженні за екологічними процесами в навколишньому середовищі.

Управління супутником здійснювалося з Центру управління, створеного в ЦНДІмаш (м. Корольов Московської обл.), прийом і обробка інформації здійснювалися в м. Обнінську (Росія) і м. Чернігові (Україна). Для робіт з КА «Океан-О» в ЦУП-М був створений окремий сектор управління космічними апаратами соціально-економічного та наукового призначення.

ЦУП КА «Океан-О» у ЦНДІмаш

КА «Океан-О» був дуже чутливий до змін параметрів земної атмосфери, яка навіть на великій висоті впливає на орієнтацію апарата. Причому труднощі для управління представляли не тільки самі ці зміни, але і їх динаміка. А часто магнітні бурі «старалися» надати цьому процесу непередбачуваний характер. В ході польоту була розроблена, реалізована унікальна методика підтримки орієнтації КА, яка показала високу ефективність й яка не має аналогів. Вона заснована на періодичних корекції положення панелі сонячної батареї по разовим командам у сеансах зв’язку. При цьому враховувалися природні обмеження кутів повороту сонячної батареї, щоб підтримати позитивний енергобаланс КА.

Головний конструктор КА «Океан-О» В.Й. Драновський під час роботи в ЦУП

«Океан-О» успішно пропрацював на орбіті більше 2,5 років (при гарантійному терміні 1 рік) і передав велику кількість цінної інформації. За роки експлуатації з супутника отримані понад 10 тисяч інформаційних повідомлень і більше 800 цільових знімальних матеріалів. Зокрема, за допомогою супутника вивчався вплив техногенних аварій та природних катаклізмів на земне, водне і повітряне середовища. Отримано також унікальні знімки районів України (на заході Криму виявлено газове родовище), Сибіру, Алтаю, Антарктиди, Африки і Тайваню після землетрусу.

Крим з космосу. Знімок КА «Океан-О»

Вперше на пострадянському просторі телеметричні параметри з борту ракети реєструвалися, оброблялися і передавалися за допомогою виносного вимірювального пункту КБ «Південне», розгорнутого в Омані.

Докладніше про ВВП: https://goo.gl/eLwBEr.

Макет КА «Океан-О» — серед головних експонатів музею НЦАОМ ім. О.М. Макарова, м. Дніпро

Джерело: https://www.facebook.com/yuzhnoye