Підсумки космічної діяльності країн світу в 2020 році від Олександра Железнякова

Актуальні статті та інтерв'ю

О.Б. Железняков,
історик космонавтики

Енциклопедія “Космонавтика”

Хто б міг подумати, що 2020 рік так змінить наше життя. У буквальному сенсі, все поставить «з ніг на голову». Те, що ще недавно здавалося важливим, відразу стало другорядним, а раніше ледь помітне набуло глобального масштабу. Ми відмовилися від багатьох чинників, до чого колись звикли. Багато з нас перейшли на «віддалену роботу». Ми стали рідше зустрічатися з друзями і знайомими, замінюючи особисті контакти спілкуванню через Інтернет. Ми «відсахуємось» від незнайомих людей, дотримуючись «соціальну дистанцію». Ми перестали їздити в інші країни і «відкривати» для себе нові землі.

А виною всьому виявився всього-на-всього невидимий неозброєним оком вірус SARS-CoV-2, що породив пандемію COVID-19. Це він змусив людство заховати своє «справжнє обличчя» під медичними масками. Його вплив на світову цивілізацію виявилося порівняно з найзначнішими потрясіннями в історії, типу світових воєн.

Ми ще не скоро зрозуміємо, що ж сталося (і поки ще відбувається) насправді. Чи була це чергова «світова змова» або природа нагадала людям, «хто в домі господар». Або щось інше сталося.

Як би там не було, удар виявився досить чутливим. Через обмежувальні заходи, покликані зупинити поширення «зарази», серйозно постраждала світова економіка. Падіння в різних країнах склало від 5 до 25% ВВП. І це тільки за офіційними даними. В реальності цифри можуть бути ще страшніше.

Постраждала і космонавтика. На щастя, не так сильно, як інші сектори людської діяльності. Проте, реалізація багатьох програм сповільнилася, терміни запуску ряду космічних апаратів змістилися вправо. Причому, дуже суттєво.

Наприклад, з 2020 року на 2022 рік перенесено старт російсько-європейської марсіанської місії «ЕкзоМарс». Якщо на початку року вона позначалася як «ЕкзоМарс-2020», то тепер називається «ЕкзоМарс-2022». Правда, є відчуття, що складна епідеміологічна ситуація стала лише приводом для її відстрочки. Місію все одно б перенесли через проблеми з парашутною системою. А так, списали на вірус.

Довелося відкласти і деякі «поточні» старти. На кілька місяців закрилися європейський Гвіанський космічний центр з космодромом Куру і індійський Космічний центр Сатіша Дхавана.

Достовірно невідомо, скількох співробітників ракетно-космічних галузей різних країн і людей, що мають відношення до освоєння космосу, вбив COVID-19. Статистика досить уривчаста. Можливо, їх чимало. Поки ми точно знаємо, що нова зараза обірвала життя генерального конструктора пілотованих програм Росії Євгена Анатолійовича Мікріна, учасника робіт за проектом «Вега», колишнього президента РАН Володимира Євгеновича Фортова, вдови першого американського астронавта Джона Гленна Енні Гленн. Але це самі «гучні» імена.

Незважаючи на кризу, світова космонавтика розвивалася. У різних країнах по-різному. Але це, як зазвичай.

У минулому році в різних країнах світу стартували 114 ракет-носіїв, метою яких було виведення на навколоземну орбіту корисного навантаження різного призначення. Це на 12 пусків більше, ніж роком раніше. Третій рік поспіль число космічних стартів за рік перевищила позначку в 100 запусків.

У чисельному «вираженні» 2020-й «пусковий» рік виглядає наступним чином:

Як видно з графіка, на першому місці за кількістю пусків впевнено розташувався Китай – 39 космічних стартів. Це 34,21% від загальносвітового рівня. Проте, китайцям не вдалося вийти на заявлений роком раніше рівень – 40+. Ймовірно, головною причиною можна вважати пандемію. А також ряд технічних проблем, які виникли у них в минулому році.

На другому місці, завдяки пусковий активності компанії SpaceX, розташувалися США – 37 стартів (32,46%). Але і у них ряд запланованих запусків змістився вправо, на 2021 рік. Причини ті ж, що і у китайців.

На третьому місці Росія з 15 пусками (13,16%). Це в два рази менше, ніж планував «Роскосмос» на початку року. Найбільше Росію «підвела» збанкрутіла компанія OneWeb – замість 12 запланованих стартів відбулося всього 3. Втім, були й інші причини зменшення кількості запусків.

Четверте-п’яте місце ділять компанії Arianespace і Rocket Lab. В їх активі по сім стартів (по 6,14%).

Всі інші космічні держави (Індія, Японія, Ізраїль та Іран) разом запустили дев’ять ракет (7,89%).

Навіть якщо змінити методику, і зарахувати за Росією два пуски ракет «Союз» з європейського космодрому Куру (ракети куплені компанією Arianespace і записані за нею), а за США – пуски ракети Electron з Нової Зеландії (пуски проводяться новозеландським відділенням американської компанії Rocket Lab), то лідер пусковий активності, звичайно, зміниться. В цьому випадку ними стануть США з 44 стартами. Але, в цілому, картина пускової активності збережеться. До речі, вона характерна для ряду останніх років. Хіба що розрив між 1-2 місцями і третім місцем став істотніше.

Як уже було відзначено вище, минулий рік став досить «аварійним» – невдачею закінчилися 10 стартів (8,77%). Це найвищий рівень космічних невдач за останні 50 років.

Причини, які цьому сприяли, сформульовані в першому розділі огляду – невеликий досвід розробки у приватних компаній і горезвісна пандемія.

З десяти аварій треба особливо виділити невдачу європейської ракети «Вега». У 2019 вона також зазнавала аварію під час старту. Після «розбору польоту» і усунення неполадок, ракета повернулася до експлуатації. І якщо перший післяаварійний старт був успішним, то другий закінчився загибеллю ракети на ділянці виведення.

Причина аварії була іншою, ніж в 2019 році. Що змушує знову перевірити і перепровірити всі конструктивні рішення, прийняті в цьому носії.

Детальніше з результатами минулого космічного року можна ознайомитися в огляді за посиланням: word-версія

Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!

Поділитися новиною: