This page was exported from Аерокосмічний портал [ http://space.com.ua ]
Export date: Mon Mar 8 0:11:53 2021 / +0000 GMT

15-річний винахідник Макар Дробишев: Маск - талановитий, але кумирів у мене немає




Укрінформ, 14.12.2020

Проєкт ракетного двигуна від дніпровського школяра вразив суддів на турнірі інновацій

У Дніпрі вп'яте відбувся Всеукраїнський турнір ракетно-космічних інновацій Star Track 5. Фінал турніру у 2020 році провели онлайн. Захід щорічно проходить за підтримки громадської організації "Асоціація Noosphere" та її засновника, доктора економічних наук, міжнародного підприємця та мецената Максима Полякова.

Цього року на конкурс зареєструвалося 65 учасників, а у фіналі взяли участь 37 осіб з усієї України: школярі, студенти, інженери, науковці та винахідники-ентузіасти з Дніпра, Києва, Харкова, Львова, Черкас. Вони презентували суддям 13 науково-технічних проєктів, з них шість стали переможцями. Призовий фонд турніру цього разу склав 25 тисяч гривень. Переможці Star Track отримали грошові винагороди, а також можливість впровадити свої проєкти на технічній базі Інжинірингової школи Noosphere, яку заснувала та обладнала ГО "Асоціація Noosphere" на базі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.

Проєкт дніпровського школяра Макара Дробишева "рідинний ракетний двигун малої тяги LT-3b "Стриж" особливо вразив суддів. Суть розробки Макара полягає у створенні дешевого рідинного ракетного двигуна з можливістю застосування його в навчальних цілях. Крім того, Макар запропонував унікальну гібридну систему охолодження сопла і камери згоряння. Дивним є те, що хлопцеві всього 15 років, він навчається у 10 класі загальноосвітньої школи №43, але вже вразив суддів рівнем підготовки та обізнаністю в космічних технологіях.

Кореспонденти Укрінформу зустрілися з Макаром і його батьком на екскурсії в Інжиніринговій школі Noosphere, куди їх запросили після перемоги у Star Track 5.

ЕКСКУРСІЯ ДО ІНЖИНІРИНГОВОЇ ШКОЛИ NOOSPHERE

- Головною метою Інжинірингової школи Noosphere є популяризація інженерної освіти та створення в Україні екосистеми для розвитку високотехнологічних студентських стартапів. Наші школи є науково-технічніми лабораторіями, які відвідують в основному студенти не лише Дніпровського національного університету, а й інших вишів. Тут вони можуть отримати консультацію, безкоштовний доступ до матеріально-технічної бази для створення прототипів та допомогу менторів для розвитку свого проєкту, - розповідає завідувач лабораторії робототехніки та електроніки Інжинірингової школи Noosphere Ігор Гомілко.

Игорь Гомилко
Ігор Гомілко

Він підкреслив, що таких «шкіл» Noosphere в Україні вже сім, - дві школи в Дніпрі, по одній в Київській політехніці, Київському національному університеті, у Рівному, Житомирі та Черкасах.

- Наші студенти вже створили і впровадили кілька проєктів. Один з них - "Моя поліція" ("My Pol"). Від ідеї до втілення минуло пів року. Це додаток на мобільний телефон, у якому є інформація, де знаходиться відділок поліції, є підказки, як спілкуватися з поліцейським у разі, якщо ви потрапили в аварію, але найцікавіша функція – це "червона кнопка", при натисканні на яку ви можете викликати поліцію в екстреній ситуації. При цьому нічого не треба казати, вся інформація про місцезнаходження власника телефону передається автоматично, ба більше, поліція починає відстежувати ваш мобільний телефон, якщо вас кудись везуть.

Під час розробки цього додатка нам вдалося домовитися з керівником обласної поліції, і він дозволив протестувати «My Pol» у Дніпропетровській області. І за ті пів року було врятовано два життя: один випадок стався з таксистом, якому приставили ніж до горла, сказали, віддавай гроші. Він непомітно натиснув кнопку, через три хвилини туди приїхала поліція і скрутила цього зловмисника, - розповідає Ігор Гомілко.

За його словами, за два роки "My Pol" почали впроваджувати і в інших областях, і наразі додаток працює у всій Україні.

- На сьогодні у нас в лабораторії розробляється близько десяти проєктів. Є й те, що тобі ближче - космічна тема, - звертається Ігор Гомілко до гостя Інжинірингової школи Макара. - У сусідньому корпусі студенти роблять реальні ракети. У 2019 році вони сконструювали ракету, яка піднялася на 2,5 кілометра з корисним навантаженням у вигляді 2 апаратів типу CanSat. Зараз вони вже зібрали половину ракети, - показує один з елементів, - ось ця ракета вже має злетіти кілометрів на 50, а завдання у них, щоб їхня ракета могла долетіти до ближнього космосу — близько 100 кілометрів. І це означатиме, що студенти створили ракету, яка вийшла у космос. Такого ще не було, але сподіватимемося, що все у них вийде. Раді будемо і тебе бачити у нас, - каже хлопцеві Ігор Гомілко.

Знайомлячись з Макаром, цікавимося, що підштовхнуло його до вивчення космічної техніки. На наш подив його батько Сергій Анатолійович - наш колега, журналіст, оператор, працював на багатьох дніпровських телеканалах, мама Люба - бухгалтер, а за першою професією - художник, як і бабуся.

- Захоплююся я цим давно, майже все життя, скільки себе пам'ятаю. Спочатку інтерес якось відходив на другий план, потім навіть на третій, а потім знову захоплювався, в основному електронікою, програмуванням. А потім у мене з'явилася ось така ідея. Серйозно космічними технологіями почав займатися близько року тому, а як просте захоплення - по-моєму, це було у мене постійно, – розповідає Макар Дробишев.

Він згадує, що ще у дитинстві йому надарували багато різних книг про космос. Читав їх і ось затягнуло…

- Потім сам почав шукати додаткову літературу. Ходив на гуртки з робототехніки до Дніпропетровського обласного центру науково-технічної творчості та інформаційних технологій учнівської молоді, який знаходиться на вулиці Ульянова. Там у нас була своя команда, але коли наш керівник Дмитро Астахов пішов писати докторську, її розформували, і я почав займатися самостійно.

Потім з'явився інтерес саме до ракетної техніки, не сам космос, а саме усі вузли і агрегати ракет-носіїв. Я зрозумів, що, по-перше, для багатьох людей, які цим цікавляться, не вистачає практики. Але практичний досвід у цій галузі дуже непросто отримати. Усі проходять один і той самий шлях і, в основному всі їдуть, а фахівці повинні бути тут, тому що космос, я вважаю, — це майбутнє всього людства, тому що рано чи пізно нам доведеться бігти з цієї планети далеко-далеко. Тому дослідження космосу - це основне і першочергове завдання, - упевнений юнак.

СТВОРИВ ПРОЄКТ ДВИГУНА І ВРАЗИВ СУДДІВ

- Мене зацікавила ця тематика, захотілося в ній розібратися. Ці дослідження мене затягнули, і я вирішив створити як би навчальний посібник для наймолодших, які хочуть стати справді фахівцями в цій галузі. Щоб не просто проходити теорію, а дійсно на практиці вивчати всі компоненти, агрегати рідинного ракетного двигуна. Я вирішив зробити найпростіший зразок, який дійсно буде робочим екземпляром. Щоб на ньому можна було ефективно проводити навчальний процес і розуміти, як це все працює. Адже в теорії і в книгах - це одне, а коли ти справді все сам знайшов, зібрав, сам запустив, подивився, як воно працює, досліджував різні апарати під час роботи, зрозумів закономірності — це ж зовсім інший досвід, - вважає Макар.

Технічні характеристики ще тільки теоретичні: 22 ньютона тяги при нормальному атмосферному тиску, питомий імпульс — 1200 метрів в секунду. Такий двигун може використовуватися як рульовий двигун малої тяги і на космічних апаратах, і на щаблях ракет, в залежності від маршових двигунів, але це ідеї, які ще далекі від виконання. А поки це навчальний зразок.

За задумом Макара, технологія виготовлення спрощена настільки, що його двигун буде економічно вигідним - він набагато дешевше за існуючі аналоги.

- Це можливо за рахунок спрощення конструкції системи охолодження, спрощення системи подачі палива, правда, внаслідок цього буде збільшена її маса, бо система подачі у моєму проєкті витискувальна, а не насосна, яка має кращі характеристики, але набагато складніша у виконанні, і я поки не можу проєктувати такі системи. Треба вчитися, - пояснює юнак. - Крім того, технічні характеристики двигуна у моєму проєкті трохи занижені через те, що він планується як навчальний, тобто поле для удосконалення і модернізації величезне. Треба тільки працювати. Його ефективність покажуть лише реальні випробування, але до них ще дуже далеко. А поки усі його характеристики мають бути якісно розраховані.

Подумалося, що, напевно, такі хлопці у дитинстві бавляться усілякими петардами-ракетами, але на подив, Макар їх ніколи не запускав.

- Були натяки на випробування цієї моделі, але після температурних симуляцій (теоретично і в комп'ютерних програмах) я зрозумів, що поки краще цього не робити. Краще розрахувати і надати готовий ескізний проєкт, щоб його вже можна було реалізовувати на якійсь більш пристосованій базі, замість того, що я зберу щось вдома у себе на столі і це вибухне при першому ж випробуванні. Тому я зробив акцент на теоретичну частину, - уточнив Макар.

ВІДІБРАВ У БАТЬКА МАЙСТЕРНЮ

Багатьох батьків цікавить питання, як допомогти своїй дитині визначиться з вибором справи, якою можна захоплюватися все життя. Батько Макара згадує, що син завжди ріс допитливим, вічно щось майстрував.

- Його не потрібно було захоплювати, він сидів і сам захоплювався. У дитинстві було і ЛЕГО, і інші конструктори, і так потихеньку він майстерню відібрав у мене на дачі. У своїй кімнаті постійно чимось гримів, стукав, пиляв. Напевно, в прадіда - Семена Івановича Ушпика, у нього було три медалі ВДНГ, 10 патентів, працював лекальщиком на заводі, дуже любив винаходити, - розкрив сімейний секрет Сергій Анатолійович. Як виявилося, він сам починав вчитися на фізико-технічному факультеті університету, але захоплення творчістю з часом перемогло. - Ми з дружиною намагалися не заважати Макару. На 90 відсотків - це вкладення сил і енергії самого Макара. А ми вже допомагали, підштовхували і не заважали.

З літератури Макар любить читати в основному лише технічну. Хоча і зі шкільних предметів не відстає, часто бере участь у різних олімпіадах. Але графік щільний, все розписано.

- Ну, "Робінзона Крузо" ти хоч дочитав? - перепитав батько.

- Дочитав!

ТЕЛЕФОН, ЯКИЙ ЗАРЯДЖАЄТЬСЯ ПРИ ХОДЬБІ

Раптом ми упізнаємо в Макарі того школяра, який минулого року винайшов зарядний пристрій "Пульсар", що здатен заряджати телефон від ходьби, і став одним з переможців конкурсу проєктів і стартапів InnoDnipro, до речі, - наймолодшим.

- Йшов до холодильника і подумав, а навіщо просто так ходити, якщо можна від руху колінного суглоба заряджати мобільний телефон. Робочий прототип вже є, але якщо тоді цей прилад був "напівсекретним", то зараз, завдяки призу, який я отримав, я купив собі 3D-принтер, трохи додаткового обладнання і зміг зібрати вже більш комфортний зразок, більш ефективний, ніж та перша модель, - розповідає про новини Макар.

- Твоїм новим гаджетом зацікавилися?

- Поки ні, але все може бути.

- Ілон Маск не телефонував?

- Ні, - сміється Макар.

- А хто є твоїм кумиром?

- Як такого кумира у мене і немає. Щодо Ілона Маска - так, талановитий інженер, проєкти авантюрні, але подивимося, як це все буде розвиватися, були б гроші і бажання. Хоча ракети його вже злітають і сідають, - парирує хлопець.

Він вважає, що надалі освоювати космос будуть ось такі божевільні інженери.

- Зараз вони сидять у різних куточках планети, але об'єднуються завдяки Інтернету і щось починають робити, створюються невеликі команди, які працюють над своїми проєктами, більш успішні вже створюють приватні космічні компанії. Я вважаю, що саме розвиток приватної космонавтики - це найкращий вибір. І чим більше їх буде, тим більшою буде конкуренція, отже, вищою буде якість і меншою ціна готового продукту - запуску космічних літальних апаратів. А державні компанії зможуть просто замовляти запуск. І це буде економічно вигідніше для всіх, - упевнений школяр.

- У яких галузях знань тобі ще не вистачає?

- У всіх галузях. Є захоплення біологією, фізикою, медициною. Знання нескінченні, це постійний приплив чогось нового, - каже Макар.

ТАКОГО СТУДЕНТА РАДІ БИ БАЧИТИ НА ФІЗТЕХІ

Один із суддів Всеукраїнського турніру ракетно-космічних інновацій Star Track 5, заступник декана фізико-технічного факультету з навчальної частини Дніпровського національного університету ім О. Гончара Сергій Марченко розповів, чому на Макара Дробишева журі звернуло особливу увагу.

- Бо у свої 15 років він уже майже сформований студент. Він доповідав про те, що ми зі студентами вчимо рік або два. Було приємно слухати таку доповідь, як людина орієнтується в термінології, щось проєктує. До того ж Макар показував нам креслення — він робив їх в «Iventor» (програма для проєктування — ред.), І я знаю, що студенти лише на третьому курсі вивчають цю САПР (система автоматичного проєктування — ред.), а тут хлопець вже робить такі розрахунки. Цим він і зачепив, сподобався.

Звичайно, з іншими представниками судити або порівнювати цей конкурс дуже складно. Оскільки у ньому брали участь і дорослі любителі, і школярі. Але потім звернули увагу на Макара, він презентував двигун, причому розробляв справді за тими технологіями, які є і в КБ «Південне», і в університеті. Він показав дослідження ринку, якісь методичні розрахунки, тобто, підхід у нього був правильним, з широким оглядом.

Я попередньо читав його роботу, була також доповідь онлайн, він відповідав на запитання. І було видно, що його не змусили просто прочитати з папірця, що це від душі і що він дуже зацікавлений, йому це подобається. Звичайно, якби всі у нас були такі студенти, від щастя ми були б на сьомому небі.

Дивіться, які паралелі cклалися: ми домовлялися про зустріч, але відбулися трагічні події, і ми прощалися з гендиректором КБ «Південне» Олександром Вікторовичем Дегтярьовим, який раптово пішов від нас. Водночас ми спостерігаємо такого цікавого молодого юнака, можливо, це нова зірка зароджується у нашій ракетно-космічній галузі. Це приємно.

І Макар нам сподобався як, можливо, наш майбутній студент, ну або принаймні ми б хотіли бачити таких зацікавлених людей, яких не треба змушувати, які навпаки тебе будуть підштовхувати кудись вперед, хочуть дізнатися побільше. Хоч і недоліки, і недоробки у його проєкті існують, але ми дали номінацію йому за те, що розібрався, і за те, що має інтерес. І якщо він продовжить навчання у виші, отримає фундаментальні знання, тоді це буде справді щось цікаве, - вважає Сергій Марченко.

Людмила Блик, Дніпро

Фото і відео Миколи М'якшикова

Post date: 2020-12-16 11:54:06
Post date GMT: 2020-12-16 08:54:06
Post modified date: 2020-12-16 11:58:41
Post modified date GMT: 2020-12-16 08:58:41
Powered by [ Universal Post Manager ] plugin. HTML saving format developed by gVectors Team www.gVectors.com