Космос в проекті бюджету такий ж забутий, як і багато років до цього

Економічні аспекти

Дмитро Кисилевський

Народний депутат України, заступник голови комітету з питань економічного розвитку.

Держава через свої витрати значно впливає на місцевих виробників. Що відбувається зараз?

Державні витрати можуть створювати попит на продукцію українських виробників, допомагати їм експортувати свої товари або давати стимули для інвестицій. Іноді держава є єдиним замовником товарів або робіт, і від її активності залежить стан цілих галузей.

Проект державного бюджету є хорошим індикатором того, чи переймається уряд падінням промисловості тільки на словах, чи ще й на ділі. Провів невеличкий аналіз проекту держбюджету щодо наявності в ньому ознак промислової політики.

Експорт. Той факт, що частка сировини в експорті України продовжує зростати, а частка продукції з високою доданою вартістю скорочується, мабуть не надто непокоїть чиновників. Підтвердженням є саботаж запуску експортно-кредитного агентства (ЕКА). Головне завдання такої установи — страхувати експортні ризики і спільно з банками здійснювати експортне фінансування для несировинного експорту. У бюджеті на 2021 рік на ЕКА заплановано 0 грн. Подали пропозицію на 1,8 млрд грн на наповнення ЕКА.

Торгові представництва — ще одна біль. Хто не знає, всередині уряду існує протистояння з приводу того, хто має бути відповідальним за торгову дипломатію: Міністерство економіки чи Міністерство закордонних справ. Кілька років поспіль в бюджеті закладалися кошти на відкриття торгових представництв України за кордоном, їх так досі і не відкрили. А тепер вирішили, що й не треба. Мабуть, торгові успіхи українських дипломатів і топ-чиновників настільки значні, що вони вже відмовляються від коштів.

Символічно, що коли президент Швейцарії завітала до Києва проводити перемовини про купівлю Україною швейцарських поїздів (так-так, торгова дипломатія — це в тому числі коли перші особи і дипломати продають товари своєї країни), український прем’єр поїхав до ЄС просити кредит і запевняти європейців, що Україна відмовиться від локалізації. Продавати українські товари українські чиновники ще мінімум рік не планують. На торгові представництва в бюджеті — 0 грн. Спробуємо повернути зі сплячки. Подали пропозиції на 30 млн грн — вистачить для відкриття перших кількох торгпредставництв.

Офіс просування зберіг свої 15 млн грн. Якщо це все, що уряд хоче зробити для експортерів, то справи наші кепські.

Державна підтримка аграріїв. У загальну суму 4 млрд грн (план на 2021 рік дорівнює очікуваному факту 2020) включено кошти на компенсацію українським фермерам частини вартості придбаної української сільгосптехніки — ймовірно, десь 1 млрд грн, як було цьогоріч. Якщо на наступний рік збережеться стільки ж, буде недостатньо. Оскільки частина суми буде спрямована на погашення боргів компенсації цього року. І майже половина залишиться на наступний.

Державне замовлення — спроба реабілітуватися за експорт. Позитивно: заклали 4,5 млрд грн на нові пасажирські вагони і пасажирську інфраструктуру. Сподіваюся, стане розуму купити їх в Україні. З катерами сподівань замало. Скільки з 850 млн грн, запланованих на купівлю 20 катерів для охорони кордонів, буде витрачено на українських суднобудівних підприємствах, невідомо.

На літаки, вантажні вагони і залізничну інфраструктуру, модернізацію державних енергетичних об’єктів, пожежну техніку — нічого. Хоча, якщо будуть прийняті законопроекти 4119 і 4120 про взаємні розрахунки між НАКом і Укрнафтою, то 10 млрд грн, які з’являться, будуть спрямовані на авіапром (5 млрд), мости (4 млрд) і вантажні вагони (1 млрд). Буде хороший знак. Подали поправку з пожежної техніки на суму 600 млн грн, щоб унеможливити спокусу взяти пов’язаний австрійський кредит на австрійські машини.

На дороги в держбюджеті передбачено 58 млрд грн. Це значна сума і позитивний факт. Крім прямого ефекту у вигляді нових доріг, їх будівництво дає зайнятість і застосування будматеріалів. Хоча стверджувати, що вони українські, певно не можна. Аналогічна ситуація з дорожньою технікою — вона майже на 100% імпортна. Витрати держави на дороги могли би мати більший мультиплікатор за рахунок вимоги більш високої частки місцевої складової.

Космос в проекті бюджету такий ж забутий, як і багато років до цього. Не стомлююся повторювати всім шанувальникам державного невтручання: потрібно розрізняти приватні компанії космічної галузі та приватні гроші в космічній галузі. Зараз частка експорту в продукції КБ Південного — 92%, Південмашу — 75%. Це означає, що вони повністю залежать від замовлень іноземних компаній, які отримують гроші від іноземних урядів. Поступово, у міру появи внутрішнього в країнах експорту, українським компаніям будуть діставатися дедалі менші замовлення, поки, як в анекдоті, не виродяться до мишей. Тому вердикт українському космосу, який визначає проект бюджету: вмирати. Будемо боротися з цим. Подали пропозиції на 2,5 млрд на космічну програму, яку зараз закінчує узгоджувати Космічне агентство.

Програма кредитування 5−7−9. Ця програма отримає 2 млрд грн. Позитивно, але не сфокусовано. Уряд всупереч наданому йому дорученню не пріоритезувало галузі економіки. Вочевидь, цінність для економіки ФОПу, який перепродає імпорт, і ФОПу, що виробляє власну продукцію в Україні, має розбіжності. І, ймовірно, обмежений обсяг державної підтримки не повинен бути відданий якомусь випадку, а покликаний стати інструментом розумної державної політики. Колеги по комітету подали пропозицію щодо збільшення з 2 до 5 млрд грн, і будемо працювати над фокусуванням уряду на пріоритетах.

Попереду боротьба за пріоритети

Спеціально для НВ Бізнес.