This page was exported from Аерокосмічний портал [ http://space.com.ua ]
Export date: Wed Aug 12 13:36:03 2020 / +0000 GMT

Андрій Колесник про майбутнє космічної галузі




Андрій Колесник, радник Голови Державного космічного агентства України, колишній керівник підрозділу агентства з аналітики та прогнозування космічної діяльності.

- Як Ви оцінюєте перспективи набуття Україною членства у Європейському космічному агентстві? Коли це може відбутися? Які, на Ваш погляд, перспективи в зв'язку з цим з'являться у космічної галузі України?

- Питання приєднання до Конвенції про утворення Європейського космічного агентства (ЄКА) знаходиться у порядку денному України з 1993 року. Саме тоді були зроблені перші необхідні кроки, такі як:
- започаткування перемовин з ЄКА на політичному рівні;
- проходження внутрішніх процедур щодо доцільності вступу, включаючи офіційний переклад Конвенції ЄКА на українську мову;
- проведення оцінки необхідних фінансових ресурсів, які щорічно обов'язково мають виділятись на «накладні витрати» ЄКА окрім цільових внесків на космічні програми та проекти, що становитимуть інтерес України;
- визначення конкретних програм та проектів, в яких Україна могла б бути серед учасників, тощо, наприклад, у першій половині 90-х розглядалось, як в технічної так й в юридичної площині, питання можливості використання ракети-носія «Зеніт» з космодрому Куру у Французькій Гвіані, Південна Америка.

Багато чого змінилось з тих часів. Було втрачено можливість швидкого приєднання, наразі змінились процедури в ЄКА у бік їх ускладнення. Стратегічною помилкою тоді було обрання іншого вектору міжнародної співпраці – північно-східного, який згодом, через десятиліття, виявився тупиковим.

З огляду на сучасні геополітичні зміни, шлях до космічної Європи має стати одним з нинішніх пріоритетів України. І хоча мають витримуватися чітко визначені європейською космічною спільнотою багаторічні покрокові процедури - з іншої сторони, питання потребує, насамперед, гнучкості.

Значно легше наближатись до цієї мети буде у разі започаткування спільних ЄКА-Україна проектів, щоб було чим підкріпити політичний процес входження, тематики вистачить, наприклад, Місячна програма. А для цього потрібна, як мінімум, суспільна згода на відповідне стале бюджетне фінансування.

Сучасний проектний менеджмент, заздалегідь визначені номенклатура та обсяги замовлень, прозоре та своєчасне фінансування – те, чого вже давно не вистачає українським науковим організаціям, профільним конструкторським бюро та виробникам ракетно-космічної техніки – зможуть стати повсякденним атрибутом у випадку покрокового зближення з ЄКА та, у перспективі, після приєднання до його Конвенції.

- Як Ви оцінюєте перспективу розвитку співробітництва з НАСА? Що може запропонувати Україна? Що заважає співпраці України з ЄКА і НАСА, які проблеми треба вирішити Україні для її пожвавлення?

- Ми пережили два етапи налагодження стосунків з американською аерокосмічною агенцією – у 90-ті та після 2008 року. Особливий розквіт відбувся першого разу, коли Україна отримала на сьогодні єдиного астронавта – Леоніда Каденюка. Обидва етапи закінчувались обнулінням через неналежну поведінку української сторони. Останнього разу це сталось у 2016 році.

Щоб отримати шанс у третій раз, потрібні неординарні кроки, насамперед продемонструвавши кардинальні внутрішні зміни у сфері космічної діяльності, паралельно вибудувавши зовсім інші підходи до погляду на міжнародні стосунки та практичну їх реалізацію.

Американська сторона, наразі, обережно зондує ситуацію навколо космосу в Україні, але не поспішає. Зрозуміти їх можна, вони не мають бажання черговий раз обпектись – у космічній сфері це занадто дорого коштує. Потрібні роки, щоб знов пробились паростки оновленого партнерства.

Україні, як в стосунках з NASA так і з ЄКА, потрібно раз і назавжди позбутись спроб імітації міжнародного співробітництва – перейти від жебрацтва, сподіваючись на якийсь субпідряд для українських підприємств ракетно-космічної промисловості, на реальне співфінансування спільних зусиль у темах дослідження та освоєння космічного простору, які наразі на слуху. Але не заради того щоб поставити галочку, а надати користь й українському суспільству, розвиваючи власну космічну екосистему. Це і є одна з основних цілей нової команди, яка прийшла до керування українським космосом.

Україні потрібно знов продемонструвати себе бажаним та надійним партнером, і для цього провести належну реформу космічної діяльності всередині країни. Розуміючи, що часу обмаль, ми намагаємося комплексно підійти до проблеми та охопити усі аспекти, які потребують кардинального втручання.

- Ви представник «старої» генерації чиновників, працювали в космічному агентстві від самого його заснування. Наразі в агентство прийшла нова команда з новими ідеями і підходами. Які саме новації, з Вашої точки зору, найбільш цікаві та важливі?

- Себе не відчуваю динозавром. Тоді зайшли дійсно як мастодонти з радянської системи так й достатньо велика група молодих профільних фахівців з незасміченими мозками. Належав до останніх, підкріплюючи вже існуючі власні компетенції отриманням додаткових знань, насамперед управлінських в аерокосмічній сфері, звичайно у той час лише закордонних. І перша конкретна пропозиція щодо реформування ракетно-космічної промисловості ще 25 років тому базувалася на концепції корпоратизації, групування профільних активів та їх ефективного використання за техніко-економічними інтересами.

Нові можливості, які народились з вибуховою комерціалізацією світової космічної діяльності, іншим поглядом на роль держави у цьому процесі – потребували зовсім нестандартного підходу до системи державного управління космічної діяльності й в Україні.

Саме новітній час народив попит на якісно інший державний менеджмент та його сутність. Ось чому й з'явилась в Агентстві нова команда, яка націлена на реалізацію таких необхідних змін, до яких відносяться:
– охоплення державною космічною політикою, що має бути у першу чергу розроблена та яка має стати основою для формулювання стратегічних цілей держави у сфері космічної діяльності, питань сталого розвитку всіх її сегментів, до яких входять цивільний: науково-технічний та комерційний, і військово-безпековий;
– створення космічної екосистеми з багатоукладною економічною базою. Мова йде про єдине регуляторне поле для корпоратизованих у найближчому майбутньому державних підприємств та приватних компаній, включаючи питання народження та становлення стартапів, а також діяльність інвестиційних (венчурних) фондів тощо;
– державна підтримка виключно тих проектів у рамках міжнародних програм, де вклад українських учасників значно підвищує якість та віддачу від їх втілення на користь як світової спільноти так й українського суспільства;
– розроблення та впровадження механізмів державно-приватного партнерства в рамках більшості проектів, які мають складати основу державних космічних програм.

Цей перелік не є виключним. А щоб стати одним з драйверів науково-технологічного та економічного розвитку держави, його реалізація потребує також злагодженого державного управління космічною діяльністю в Україні, орієнтованого на досягнення результату. Тому зміна структури космічного агентства, що дозволить реалізувати нові підходи та ідеї – також на часі.

Джерело: https://www.facebook.com/yuzhmash/

 

 


Post date: 2020-07-31 10:52:32
Post date GMT: 2020-07-31 07:52:32
Post modified date: 2020-07-31 10:53:27
Post modified date GMT: 2020-07-31 07:53:27

Powered by [ Universal Post Manager ] plugin. MS Word saving format developed by gVectors Team www.gVectors.com