Пам’яті Володимира Миколайовича Півня

Сторінки історії

6 років тому, 20 червня 2014 року, пішов з життя працівник фотослужби КБ «Південне» Володимир Миколайович Півень.

І хоча біда трапилася з ним уві сні, можна сказати, що помер він на бойовому посту — під час відрядження на пускову базу Ясний в Оренбурзьку область, де проводилися підготовка до пуску і пуск ракети-носія «Дніпро». Володимир Миколайович виконав всі покладені на нього обов’язки бездоганно і з свідомістю виконаного обов’язку відправився відпочивати. Як виявилося, це був його останній пуск. А брав участь він не в одному десятку пусків і з КапЯра, і з Байконура, і з Плесецька, і з океанської платформи «Морського старту», і з пускової бази в Ясному…

Володимир Миколайович Півень прийшов на роботу в КБ «Південне» після армії (служив в Центральній групі військ у Чехословаччині) в 1972 році. А вже в 1976 році молодий працівник, прекрасно проявив себе при експериментальному і льотному відпрацюванні ракети 15А14, був нагороджений медаллю «За трудову відзнаку».

До призову в армію Володимир Миколайович захоплювався фотографією, довелося йому і в армії займатися цим потрібним для будь-якої військової частини справою. Крім портретів для різних документів і дембельських «фото на пам’ять», знімав і активні армійські будні — навчання, огляди, підйоми по тривозі.

Ось як він розповідав про це в інтерв’ю газеті «Конструктор» у випуску від 23 лютого 2010 року: «…Начальник політвідділу дивізії вважав, що все-таки основне моє робоче місце у військах і відправив мене на полігон. Там безперечно було що знімати. Танкісти займалися форсуванням водних перешкод, на стрільбищах вправлялися артилеристи, мотострільці, ракетники. Так що матеріалу у мене було більш ніж достатньо. І цим матеріалом постійно користувалися газетярі дивізійної багатотиражки, газети Центральної групи військ, а також «Червоної зірки».

Про своє ставлення до армійської служби в тому ж інтерв’ю він сказав так: «Це був один з найяскравіших етапів мого життя. Якби була можливість ще раз піти служити — я б не роздумував ні хвилини. Адже це так здорово!».

І це бажання служити Батьківщині він проніс через все своє життя. Будучи «Не байдужим до долі суверенної України», Володимир Миколайович останнім часом нарікав на те, що не може через вік йти боротися «за єдину Україну».

У КБ «Південне» Володимиру Миколайовичу крім портретів довелося знімати практично всі події і повсякденного життя і ювілейних урочистостей. Але все-таки основними в його роботі були зйомки різного роду випробувань, що проводяться у відповідних підрозділах підприємства і цехах Південмашу. А ще були тривалі відрядження на всі пуски наших ракет. І одне з них стало останнім в його житті.

Світла пам’ять….

Джерело: газета «Конструктор» КБ «Південне» за 2014 рік

Від колективу «Спейс-Інформ»:

У 2008 році побачив світ перший наш фотоальбом «Україна космічна», який ілюструє сторінки історії ракетно-космічної галузі країни. На обкладинці альбому була розміщена фотографія «Дніпра», що стартує, зроблена Володимиром Миколайовичем на космодромі Байконур. А в сам альбом потрапили десятки інших його унікальних фотографій. Це був наш перший досвід роботи з Майстром.

У 2014 році, в одній команді з В.М. Півнем і його колегами, наш колектив взяв участь у створенні ювілейного фотоальбому «Конструкторське бюро «Південне». Люди і ракети», присвяченого 60-річчю КБ. У ньому розміщено близько 2 000 фотознімків: історичних, робочих, серйозних і з гумором. Більшість з них — авторства Володимира Миколайовича. Особливо важко нам всім дістався розділ «Творці ракетно-космічної техніки», в якому представлені фотографії понад 800 осіб — основних працівників КБ «Південне» за 60-річну історію підприємства. Всі вони пройшли через комп’ютер, золоті руки, душу і серце Володимира Миколайовича. Свою фотографію в цей розділ (і в цілому в альбом) він не дав. Не вважав за потрібне… Такою він був Людиною.

Ми обов’язково виправимо це упущення в наступних виданнях. А виданий командою «КБ «Південне» — «Спейс-Інформ» в 2014 році фотоальбом «Люди і ракети» став Лебединою піснею Володимира Миколайовича Півня і буде зберігати добру і довгу пам’ять про нього і його фотороботи.