Космос — далекий і близький
Незабаром в Україні запрацюють універсальна наземна станція управління «Перлина» S-діапазону та станція прийому інформації «Надія» Х-діапазону.
Ці станції забезпечать необхідною інформацією державних споживачів, насамперед сектор безпеки і оборони. А також це дасть можливість використовувати дані іноземних супутників дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) надвисокої розрізненості. Наявність таких станцій забезпечить нашій країні статус регіонального лідера у Східній Європі.
З кожним роком у розвинених країнах підвищується роль і важливість інформації, отриманої з космосу, та її вплив на економіку і суспільно-політичне життя. Тому всі держави намагаються розвивати свої вітчизняні можливості використання космічного простору та створення космічних засобів у власних інтересах. Державне космічне агентство України впродовж тривалого часу, виконуючи державні космічні програми, намагається бути на рівні передових, високорозвинених країн і входить до символічного «клубу» космічних держав світу. Маючи значні досягнення у сфері створення ракет-носіїв та космічних апаратів, агентство також приділяє значну увагу створенню та модернізації наземної інфраструктури для управління космічними апаратами, прийому та обробки інформації, отримуваної із супутників. Для цього у складі космічної галузі функціонує Національний центр управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ), в якому працюють висококваліфіковані цивільні та військові фахівці. Державне космічне агентство України з метою отримання доступу до ресурсів іноземних космічних апаратів уклало низку міжнародних угод, насамперед з країнами Євросоюзу.
Для прийому інформації з цих супутників НЦУВКЗ створює нову станцію «Надія», яка забезпечить комерційні і державні структури, в тому числі сектор безпеки і оборони, необхідною інформацією, використовуючи дані іноземних супутників ДЗЗ. Ідеться про надвисоку розрізненість, тобто з космосу можна буде спостерігати за тим, що відбувається на Землі з розрізненням 0,5—0,7 метра. Космічний моніторинг, який наразі здійснюють фахівці трьох вітчизняних станцій Національного центру управління та випробувань космічних засобів, дає можливість виявляти незаконну вирубку лісів, злочинне видобування бурштину, визначати площу агропромислових угідь, втрати врожаю внаслідок стихійних лих, попередження про ймовірну повінь через розлив річок. Неабиякі перспективи має точне землеробство. Моніторинг будівельної промисловості та інфраструктури дає змогу визначати темпи урбанізації, виявляти незаконні забудови, попереджати про ймовірність просідання будівель. Морський моніторинг визначає завантаженість портів та основних морських торговельних шляхів. Моніторинг видобувної промисловості дає можливість аналізувати діяльність підприємств галузі та дає змогу виявити нелегальне видобування корисних копалин. Космічні знімки розшифровують і передають інформацію зацікавленим структурам фахівці Національного центру управління та випробувань космічних засобів.
НЦУВКЗ — це єдина не лише в нашій країні, а й у всій Східній Європі організація, що забезпечує повний цикл заходів з експлуатації космічних систем різного призначення. Центр має унікальні наземні станції управління космічними апаратами та приймальні станції, що здатні працювати з величезними потоками даних майже від усіх діючих на орбіті супутників дистанційного зондування Землі. Питання космічного моніторингу для різних країн світу є надзвичайно важливим і актуальним. Наприклад, на початку космічної ери в 1957 році на навколоземній орбіті було лише два космічні апарати, на сьогодні кількість космічних об’єктів зросла до 20558, з яких 2443 — діючі. За 10 наступних років на орбіті, як передбачається, вже буде 38000 космічних апаратів. Така кількість супутників створить значне навантаження на технічні засоби вже наявних (державних і комерційних) наземних сегментів та підвищить вимоги до нових, які будуть створюватися паралельно з розгортанням нових сузір’їв супутників. А отже, спектр роботи у фахівців Національного центру управління та випробувань космічних засобів розширюватимуться, а відповідальність зростатиме. Адже від їхніх професіоналізму, оперативності залежить вчасне попередження про небезпеку техногенних катастроф в разі падіння космічного об’єкта, скажімо, на атомні електростанції, гідротехнічні споруди, населені пункти. Постійний моніторинг космічних об’єктів штучного та природного походження дає можливість в короткі терміни повідомити про зближення космічних об’єктів чи припинення їх існування (прогноз дається на тиждень), а також можливі райони падіння. Співробітники Національного центру ведуть каталог космічних об’єктів з певними параметрами орбіт (висота КО до 3500 кілометрів, нахил КО — від 30 до 150 градусів), моделюють їх рух, прораховують небезпечне зближення та можливе зіткнення, розраховують робочу орбіту для нових космічних апаратів та їх угруповань. Кількість космічних апаратів дистанційного зондування Землі постійно зростає, до 2026 року на орбіту буде запущено понад 9000 КА. Це збільшить попит на послуги з прийому інформації ДЗЗ. Забезпечити значну кількість сеансів прийому інформації здатні три унікальні станції Національного центру (станція ПС-8.2, УНСПІ та «Земля-М»), що розташовані в різних регіонах України. Незабаром запрацює ще й четверта — «Надія». Лише однією станцією можна здійснити прийом з 15 КА за добу.
Можливості наших вітчизняних станцій оцінили такі потужні космічні держави, як США, Китай, Індія, Японія, Велика Британія, а також Ізраїль та Південна Корея, які зацікавлені у співпраці і виступили потенційними споживачами необхідної для них інформації.
Виконання всіх умов співпраці неможливе без універсальної станції управління S-діапазону. Тому наявність такої станції забезпечить нашій країні статус регіонального лідера у Східній Європі. Крім того, універсальна станція управління «Перлина» S-діапазону створить виняткові умови як для забезпечення потреб державних споживачів України, насамперед сектору безпеки і оборони, так і при використанні іноземних супутників ДЗЗ надвисокої розрізненості. Завершити створення наземної станції управління S-діапазону передбачається наприкінці нинішнього 2020 року.
Завдяки, зокрема, нашому Центру Національна академія наук України нарешті отримала радіотелескоп діаметром 32 метри, який працює в інтересах досліджень далекого космосу. Радіоастрономи провідних країн світу вже оцінили перші наукові результати, отримані за допомогою нашого телескопа.
У розпорядженні фахівців Національного центру управління та випробувань космічних засобів широкий спектр засобів геофізичних методів спостережень: радіотехнічних, сейсмічних, акустичних, магнітних та радіонуклідних.
Безумовно, всі країни світу зацікавлені в отриманні оперативної інформації різного спрямування, особливо тієї, що забезпечить раннє оповіщення і дасть змогу уникнути або зменшити масштаби руйнувань. Адже щорічні збитки від природних та техногенних явищ у світі оцінюються від 3 до 100 мільярдів доларів, число жертв серед населення може сягати десятків тисяч. На території України теж можливі землетруси силою до 9 балів, що охоплюють 20 відсотків території, а на 80 відсотках території можливі шестибальні коливання. Актуальною є потреба в забезпеченні такою інформацією сектору безпеки та оборони, державних і комерційних підприємств економічного, екологічного секторів, об’єктів критичної інфраструктури: АЕС, ГЕС, портів, хімічних виробництв, енергетичних компаній. До речі, ще один цікавий факт: інформація щодо прогнозу погоди, землетрусів і цунамі, з якою нас ознайомлює Гідрометеорологічний центр України, теж надається Національним центром управління та випробувань космічних засобів.
Станції спостереження Національного центру за своїми технічними характеристиками не поступаються сучасним світовим аналогам. Так, технічне переоснащення акустичного та радіотехнічного методів спостережень сприяло залученню українських фахівців до міжнародної системи моніторингу про всеосяжну заборону ядерних випробувань, а також можливості брати участь у міжнародних проектах щодо моніторингу клімату, стану атмосфери і космічної погоди та в інших проектах космічної тематики.
Крім того, НЦУВКЗ є оператором Системи координатно-часового та навігаційного забезпечення нашої країни, одним із головних завдань якої є підвищення точності та надійності місцезнаходження користувачів. Уже нині доступні сервіси, які визначають місцезнаходження з точністю до сантиметрового рівня в реальному масштабі часу. Така точність потрібна в багатьох галузях економіки, таких як будівництво, геодезія та картографія, сільське господарство, всі види транспорту, безпека і оборона країни. На даний час найкраще покриття мережею контрольно-коригувальних станцій — у північно-західній частині України (35 станцій), найближчим часом планується повне покриття території країни, а це 120 станцій. Ознайомитися з роботою сервісу може кожен бажаючий, відвідавши сайт gcknp.com.ua
Усі потужні країни світу швидко освоюють космічні технології, розуміючи їх важливість для майбутнього економіки і науки, оборони і безпеки та інших галузей. Тільки та країна має майбутнє, яка розвиває і використовує космічні технології і космонавтику загалом. Україна має всі необхідні можливості і ресурси ракетно-космічної галузі для вирішення загальнодержавних програм і науково-технічного розвитку економіки. Іншими словами, наша держава в особі Державного космічного агентства, Національного центру управління та випробувань космічних засобів має потужні, високотехнологічні, сучасні структури та інструменти, які можуть успішно конкурувати на світовому ринку космічних послуг та забезпечити справді гідне місце нашій країні на світовій арені.
Начальник Національного центру управління та випробувань космічних засобів
кандидат технічних наук
Володимир ПРИСЯЖНИЙ
Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!