До дня народження Віктора Васильовича Грачова

Сторінки історії

16 березня 2020 року виповнилося 97 років від дня народження Віктора Васильовича Грачова (16.03.1923 — 05.02.1996) — керівника полігонних випробувань ракетних і ракетно-космічних комплексів розробки КБ «Південне», заступника Головного конструктора з випробувань — начальника випробувального комплексу КБ «Південне» (1959 — 1992), Героя Соціалістичної Праці (1961), лауреата Ленінської (1967) і Державної (1977) премій СРСР, премії ім. М.К. Янгеля (1981).

До вашої уваги спогади про свого вчителя Анатолія Васильовича Агаркова, Заступника Генерального конструктора ДП «КБ «Південне» з льотно-конструкторських випробувань і льотної експлуатації.

Кожен підрозділ КБ «Південне» має свою історію, своїх творців, які визначили обличчя колективу, стиль і ставлення до роботи. Для випробувального комплексу КБ «Південне» такою особистістю є Віктор Васильович Грачов, який з 1962 по 1991 роки керував нашим колективом, сформував його перший склад і заклав основи школи випробувачів КБ «Південне».

З цієї точки зору дослідження життя і трудової діяльності В.В. Грачова представляє великий інтерес і безперечну користь для його послідовників.

Віктор Васильович Грачов народився 16 березня 1923 року в селі Мисайлово Ленінського району Московської області в селянській родині.

Учень Молоковської середньої школи Віктор Грачов

Після закінчення в 1940 році середньої школи вступив до Московського механіко-машинобудівного інституту. Мати хотіла, щоб син став освіченою людиною і йому випала щаслива доля. Але війна перервала навчання. Зі студентської лави Віктор Грачов був призваний до армії і направлений в Гомельську військову авіаційну аеро фотограмметричну школу, розташовану в той час в селищі Давлеканово Башкирської АРСР. Після закінчення в травні 1942 року військової школи був направлений для проходження служби в Заполяр’ї — в 122-гу авіаційну винищувальну дивізію ППО Західного фронту. За час війни був нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями «За бойові заслуги», «За оборону Радянського Заполяр’я», «За перемогу над Німеччиною».

В. Грачов в роки війни

Після демобілізації з армії в 1945 році вступив на навчання в МВТУ ім. Баумана.

Після закінчення вишу в 1951 році був направлений на ракетний завод №586 в Дніпропетровськ. Спочатку працював інженером-інструктором, а в березні 1952 року рішенням Дніпропетровського обкому партії був затверджений інструктором машинобудівного відділу обкому. Але партійна робота не припала йому до душі. У жовтні 1953-го він повернувся на завод старшим інженером в 101 відділ. Це був відділ Головного конструктора заводу №586 В.С. Будника, який займався супроводом серійного виробництва ракет С.П. Корольова.

Схожа доля склалася на заводі і у інших фронтовиків, які прибули в Дніпропетровськ в ті роки: Н. А. Жарикова, Ю. О. Сметаніна, А.І. Чігарева, В.Ф. Уткіна.

Як згадує колишній провідний конструктор КБ «Південне» В.А. Тимофєєв, це була особлива група молодих фахівців: вони мали глибокі знання, були випускниками вишів передових наукових шкіл і при цьому мали великий військовий і життєвий досвід. Їх об’єднували щирий інтерес до роботи, діловитість і обов’язкова результативність. Вони були підготовлені життям до лідерства в своїх колективах.

В.В. Грачов з дружиною Надією і дочками Оленою та Ольгою

Сам Грачов, при цьому, відрізнявся природною скромністю і делікатністю в спілкуванні з колегами. Однак в питаннях виробництва він був непримиренний, вимогливий, з невгамовною енергією домагався результатів. Лукавий прищур очей і добра посмішка свідчили про неабияку і сильну натуру. Глибокі знання і розум дозволяли йому завжди знаходити правильні рішення.

Після створення в 1954 році на базі відділу Головного конструктора заводу Особливого конструкторського бюро №586, куди перейшов Грачов, розробка власної ракети Р-12 під керівництвом М.К. Янгеля отримала потужний організаційний, науковий і технічний імпульс.

Одним з найважливіших організаційних кроків стало створення інституту провідних конструкторів. Система управління підприємством, впроваджена М.К. Янгелем, передбачала планування чітко сформульованих робіт і жорстку систему контролю їх виконання з заохочення творчості і самовідданості. Ключовою ланкою системи управління підприємством з кожної теми був провідний конструктор, який, за висловом М.К. Янгеля, був правою рукою Головного конструктора.

У травні 1955 року Віктор Васильович призначається провідним конструктором — першим (!) Провідним конструктором в КБ «Південне» — з першої ракети Р-12. Це була велика відповідальність, тут не сховаєшся за підлеглих — ти один відповідаєш за свою роботу.

Грачов виправдав довіру Янгеля і як інженер, і як організатор. Перша ракета КБ «Південне» була створена в найкоротші терміни, а життя їй судилося довге. Саме від цієї ракети ведуть свій відлік Ракетні війська стратегічного призначення. А з провідного конструктора Грачова почалася історія інституту провідних конструкторів КБ «Південне», який став школою для багатьох керівників підприємства. Через цю школу пройшли В.Ф. Уткін, М.І. Галась, Л.Д. Кучма, С.М. Конюхов, В.Г. Команов, О.М. Мащенко… — Генеральні конструктори, їх заступники, лауреати Ленінської і Державних премій.

У червні 1957 року відбувся перший пуск ракети Р-12 і відразу вдалий на жаль і невдоволення конкурентів. Всі випробування на полігоні супроводжував провідний конструктор, який набував досвіду випробувальної роботи, сам навчався і навчав літати ракету. За цю чоловічу роботу В.В. Грачов отримав в 1959 році свою першу післявоєнну нагороду — Орден Леніна. У тому ж році він призначається заступником Головного конструктора М. К. Янгеля з випробувань.

Ракети Р-12 на стартовій позиції

Позитивні результати, отримані по Р-12, дозволили розпочати роботи по розробці нових ракет: Р-14 і міжконтинентальної Р-16.

В.В. Грачов біля ракети Р-12

За заслуги перед Батьківщиною в 1961 році В.В. Грачову присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням другого Ордена Леніна.

Високі звання, нагороди і посади — все це всього лише через 10 років після закінчення вишу. Блискучий початок трудової діяльності!

У 1962 році наказом міністра загального машинобудування СРСР відбулося нове призначення: заступником Головного конструктора — начальником новоствореного Комплексу випробувань, яким він керував до виходу на пенсію в 1991 році, пропрацювавши в цілому 40 років в ракетно-космічній галузі.

Характер Віктора Васильовича, життєвий досвід, повну відповідність підходам і принципам Янгеля, забезпечили вдале входження в професію випробувача. Грачов ніколи не був кар’єристом, але більш стрімкої кар’єри — за 10 років від студента до заступника Головного конструктора і Героя Соціалістичної Праці — сільському хлопчику важко було уявити.

Змінювалися Головні і Генеральні конструктори, розроблялися і здавалися на озброєння нові ракетні комплекси, змінювалися полігони, але у всьому цьому історичному і географічному просторі протягом 30 років Віктор Васильович Грачов залишався на посаді Головного випробувача всіх ракет КБ «Південне»!

У характеристиці, виданій Грачову в 1970 році і підписаної начальником КБ «Південне» В.Ф. Уткіним, секретарем парткому Л.Д. Кучмою та секретарем міськкому партії Е. Качаловським сказано: «Досвідчений організатор, інженер високої кваліфікації, займається роботами комплексу (випробувань) у зовнішніх організаціях, розробкою технічної документації та її відпрацюванням для всіх виробів (ракет) розробки КБ «Південне». …особисто керував заводськими і зовнішніми випробуваннями виробів, ретельно вчив працювати підлеглих, був завжди взірцем ставлення до праці, виховав хороший колектив випробувачів. Особисто брав участь у проектуванні зразків нової техніки, розробляв методики і технології випробувань, якісно і в потрібні терміни вирішував всі виникаючі питання … Віддав багато сил і енергії для налагодження серійного виробництва і випробувань виробів на Південному машинобудівному заводі.»

Генеральний конструктор КБ «Південне» В.Ф. Уткін вітає В.В.Грачова з 60-річчям, 16 березня 1983 р.

У КБ приходили інженери, які мають різні технічні спеціальності, а потім волею долі і рішенням Янгеля одні ставали проектантами, інші конструкторами, а треті — випробувачами. У вишах випробувачів не готують. Випробувачами стають на полігонах. Не всі і не відразу, проходячи через шлях помилок, аварій і втрат. Де і коли молодим фахівцям — творцям абсолютно нової зброї було набратися досвіду і знань випробувань грізної і небезпечної ракетної техніки.

Незважаючи на бездоганну військову і трудову біографію, випробувальна діяльність Грачова складалася зовсім непросто. Аварій і помилок у випробувачів було досить. Але в цих труднощах якраз і виявлялися кращі якості Грачова — керівника, випробувача, особистості. Успіхи і авторитет здобувалися знанням, наполегливістю, постійною роботою над помилками і невдачами.

Полігони Капустін Яр, Байконур і Плесецьк — всюди, де випробовувалися ракети КБ «Південне» — перебував заступник Головного конструктора з випробувань. Першим приїжджав і останнім їхав. Полігони стали його середовищем проживання: некомфортною, безжальної, без сім’ї і без відпочинку… Випробувальна робота стала сенсом його життя, а добре зроблена робота — приносила задоволення.

І знову в дорозі … В.В. Грачов в літаку

Як згадувала дружина М.К. Янгеля — І. В. Стражева: «Найщасливішими і для Янгеля і для всіх, хто був разом з ним на Байконурі, були, звичайно, дні вдалих пусків». «Ми всі раділи як діти, — згадував Янгель, — не соромилися сльоз, обіймали один одного, світилися загальною радістю успішно завершеного старту».

Полігон Байконур. Випробувачі з І.В. Стражевою біля пам’ятника М.К. Янгелю, квітень 1975 р.

Добру половину трудового життя В.В. Грачов провів на полігонах, будучи керівником випробувань, постійним членом Державних комісій з випробувань ракетних і ракетно-космічних комплексів.

Грачов не був іконою, але його школа випробувачів була кращою, а сам він був у великому авторитеті у Генеральних, міністрів, воєначальників, суміжників і співробітників КБ «Південне».

Його відрізняли чесність, працьовитість, скромність, порядність у всьому і з усіма, безкомпромісність у принципових питаннях, довіра до колег і доброзичливе ставлення до посадового росту своїх підлеглих. Грачов ніколи не хворів на зіркову хворобу, не підкреслював свою перевагу, був нарівні з усіма, хоча всі навколишні розуміли його велич.

Головний підсумок роботи випробувача — це здані в експлуатацію ракетні комплекси, а їх у Грачова — дев’ятнадцять!

Але і це не все. Мабуть, саме значне, що створив і залишив після себе Грачов — це колектив випробувачів КБ «Південне» — колектив комплексу 5, яким він керував 30 років і виховав цілу плеяду талановитих випробувачів.

Кращою пам’яттю про нього є продовження традицій школи випробувачів Грачова і життєздатність колективу комплексу випробувачів.

У кращого в світі ракетного КБ повинні бути і кращі випробувачі — до цього необхідно прагнути, це необхідно підтримувати.

Велич і сила особистості і підприємства полягає не стільки в безпомилковій і безаварійній діяльності, а в умінні робити висновки після невдач і виходити з них міцнішими, сильнішими, досконалішими. Таким був Грачов, таким є сьогодні КБ «Південне».

Як відомо «У перемоги багато авторів, у поразки — один». З чиєї б вини не відбулася аварія, випробувачі завжди першими приймають на себе весь емоційний удар і несуть відповідальність за невдачі.

Причини невдач — це і помилки випробувачів. Ми виходимо з того, що конкретний виконавець не тільки може помилятися, він повинен мати право на помилку і не боятися її зробити, а ось система випробувань і експлуатації не має права на помилку. Так вчив Грачов.

Трагедії і невдачі результативніше будь-яких перемог формують характер випробувачів і при виборі методів підготовки пусків ми і надалі повинні бути одержимими в питаннях безпеки, контролю нових ризиків, створення ефективної системи організації випробувань на космодромах.

Віктор Васильович Грачов був людиною, який власне бачення втілював в стиль роботи, який був результативним і приймався більшістю людей беззастережно, так як ґрунтувався на повазі людей і техніки. В.В. Грачов був керівником не тільки випробувального комплексу КБ «Південне». Його стиль став статутом для всіх випробувачів кооперації і, як модно зараз говорити, «брендом» КБ.

У період з 1976 по 1980 рр. працюючи секретарем комсомольської організації комплексу 5, а потім в 1980-роки — як провідний конструктор по темі 11К77 «Зеніт» — я мав можливість досить близько познайомитись з В.В. Грачовим як керівником, випробувачом і людиною.

Звичайно, тоді я і не думав, що з часом буду продовжувати його справу і працювати в його кабінеті.

Перш за все, з вдячністю згадую мудру поведінку Віктора Васильовича по відношенню до мене під час льотних випробувань РН 11К77 на Байконурі з 1984 по 1987 рр. Я, тоді молодий провідний конструктор, відчувши себе «господарем» теми, завзято взявся за вирішення безлічі організаційно-технічних, господарських і культурно-масових питань, позиціонуючи себе як другу за ієрархією особу після В. В. Грачова. Через тривалу перерву в проведенні випробувань попередніх ракет на Байконурі, за новою темою необхідно було створювати умови роботи і системні відносини і взаємодію на весь період випробувань, як в експедиції, так і із суміжниками, і з військовими. Не знаючи, який був порядок до мене — я будував відносини по-своєму і, звичайно ж, нові порядки і моя активність не всім подобалися. Особливо загострені відносини склалися з яскравими особистостями і чудовими фахівцями комплексу: начальниками секторів С.Ф. Чернавіним, В.М. Єлісєєвим, Ф. Л. Крапчетовим — найближчими помічниками В.В. Грачова на полігоні. Крім безлічі всяких нововведень я, зокрема, ввів щоденні оперативки вранці з доповідями, дорученнями і контролем, з обов’язковою присутністю всього технічного персоналу, зайнятого і незайнятого в роботах, — багатьом це не сподобалося. На думку моїх опонентів, це був елемент «захоплення влади», яка на полігоні завжди безроздільно належала випробувачам.

Віктор Васильович, звичайно ж, все знав, спокійно вислуховував скарги своїх помічників, але … не скасував жодного мого починання, так як розумів їх корисність і необхідність.Подробиці всіх розмов і думок про ті події я дізнався набагато пізніше. Віктор Васильович тоді сказав: «Нехай вчиться».

В.В. Грачов і молодий колектив випробувального комплексу на святковій демонстрації, 1970-ті роки

У КБ «Південне» як і раніше зберігається вірність принципу Янгеля і Грачова — довіряти молоді. Пускові команди КБ — наймолодші на всіх космодромах, що викликає подив і повагу у партнерів.

Команда фахівців КБ «Південне» на чолі із Анатолієм Агарковим, яка допомогла американським колегам зробити 9-й пуск РН «Антарес» успішним, листопад 2018 р.

Віктор Васильович безмірно поважав Янгеля і слідував його підходам в роботі і системі життєвих цінностей. Він глибоко шанував пам’ять Михайла Кузьмича. У своєму робочому кабінеті він повісив його портрет, який сам вибрав. Цей портрет і сьогодні висить в кабінеті начальника комплексу.

Керівництво випробувального комплексу КБ «Південне» в кабінеті В.В. Грачова, січень 2007 року

Маючи таку історію випробувань і таких лідерів як Янгель і Грачов, КБ «Південне» не могло і не мало права не створити надійну і досить досконалу систему випробувань і експлуатації. Мабуть, жодне з підприємств в СРСР не мало можливості отримати такий різноманітний досвід випробувань і експлуатації, як КБ «Південне»:

— участь у випробуваннях різних типів бойових ракетних комплексів (рідинних, твердопаливних, шахтних, наземних, автомобільних, залізничних…);

— підготовка пусків космічних і бойових ракет з токсичними і нетоксичними компонентами палива;

— експлуатація бойових і космічних ракетних комплексів в військах.В останні роки в комерційних програмах відбулося з’єднання і взаємообмін досвіду різних національних ракетних шкіл, що дозволило ще більше вдосконалити систему випробувань і експлуатації.

Склалася сучасна система підготовки пусків ракет КБ «Південне» — сплав різних технічних культур, в основі якої лежить школа Грачова.

За минулі роки колектив КБ «Південне» при безпосередній участі випробувачів комплексу 5 здійснив пуски більш ніж 2300 ракет, в тому числі — 450 пусків ракет-носіїв.

Випробувані під керівництвом В.В. Грачова!

Справа, розпочата Віктором Васильовичем Грачовим, продовжується його учнями і послідовниками.

22 березня 2013 року на вході до головного корпусу КБ «Південне» було відкрито меморіальну дошку, присвячену В.В. Грачову. На відкритті Генеральний конструктор — Генеральний директор КБ «Південне» О.В. Дегтярев відзначив особливе місце Віктора Васильовича Грачова в історії КБ: «Він був завжди на передньому краї. За його безпосередньої участі творилася історія нашого підприємства. Він сам став частиною цієї історії».

Джерело: https://www.facebook.com/yuzhnoye