55 років з дня першого польоту найбільшого турбогвинтового літака в світі Ан-22 «Антей»

Сторінки історії

27 лютого 1965 року в небо піднявся перший в світі широкофюзеляжний транспортний літак Ан-22 «Антей».

Про це повідомляється на сторінці ДП «АНТОНОВ» у Facebook.

На той час Ан-22 був найбільшим транспортним літаком у світі. Його параметри вражали: злітна маса – 225 т, діаметр фюзеляжа – 6 м, найбільші в світі гвинти діаметром 6,2 м. В 1965 році показ цього літака на виставці в Ле Бурже став світовою сенсацією. На рахунку Ан-22 – 41 світовий рекорд.

Створення цієї машини стало важливою подією в розвитку не тільки ДКБ О.К.Антонова, а й всієї світової авіації.

Перший політ «Антея» здійснив екіпаж у складі: командир Юрій Курлін, другий пілот Володимир Терський, штурман Петро Кошкін, бортінженер Володимир Воротніков, бортелектрик Михайло Раченко, бортрадист Микола Дробишев, провідний інженер з випробувань Віктор Шаталов, інженер-експериментатор Олександр Ескін.

27 лютого став днем пам’яті першого командира екіпажу Ан-22, легенди світової авіації, льотчика-випробувача, Героя Радянського Союзу Юрія Володимировича Курліна, який пішов з життя два роки тому.

На теперішній час «Антей» продовжує працювати. Сьогодні, 27 лютого 2020 року, літак Ан-22 (бортовий номер UR-09307), що входить до складу повітряного флоту АТП ДП «АНТОНОВ», вилетів з аеродрому «Київ-Антонов-2» до Лейпцигу, Німеччина, для виконання комерційного рейсу.

Демонстрація новітнього Ан-22 на паризькому міжнародному аерокосмічному салоні в Ле Бурже в 1965 році стала нечуваною сенсацією для глядачів й перетворилась на справжній тріумф київського «Антея». Саме завдяки йому ім’я авіабудівної фірми «АНТОНОВ» стало світовим брендом.

Унікальні можливості Ан-22 були повною мірою використані протягом 1969-1979 років, коли «Антеї», керовані екіпажами льотчиків-випробувачів ДКБ О. К. Антонова, здійснили свою легендарну «північну епопею» – масштабне перевезення на непідготовлені тимчасові аеродроми надгабаритних вантажів, вкрай необхідних для розробки цілої низки нафтогазових родовищ Західного Сибіру та Крайньої Півночі. Ця робота, виконана лише на двох літаках, дозволила вдесятеро прискорити розвиток нафтогазової промисловості й економіки СРСР.