Акціонери компанії Firefly Space Systems висувають позов проти Тома Марк’юзіка та Максима Полякова, звинувачуючи їх в шахрайстві

Новини

Parabolic Arc, 17 грудня 2019 р.

Автор: Дуглас Мессьєр, старший редактор

Том Марк’юзік

Кілька акціонерів первісної компанії Firefly Space Systems звинуватили співзасновника і генерального виконавчого директора Тома Марк’юзіка в шахрайській змові з українським мільйонером Максимом Поляковим, в результаті якої компанія була визнана банкрутом у 2017 році і відновила свою діяльність під схожою назвою, проте акціонери компанії не отримали ніякої частки в новому підприємстві.

Як заявляється в судовому позові, Марк’юзік «зрадив довіру співзасновників і інвесторів первісної компанії і вчинив шахрайство з метою витіснити їх з аерокосмічної компанії. Замість того, щоб управляти діяльністю первісної компанії Firefly , революційного підприємства з невичерпним потенціалом, Марк’юзік вступив в змову з … Максимом Поляковим … з метою відібрати у позивачів суми вкладених інвестицій і організувати нову компанію під назвою Firefly Aerospace, Inc. («Нова Firefly»)».

Позов було подано 5 грудня співзасновниками компанії Firefly Space Systems Майклом Блумом і П.Дж. Кінгом. У позові також беруть участь інвестори Стівен Беглейтер і Лорен МакКоллум і компанії Green Desert NV, Swing Investments BVBA, Bright Success Capital Ltd. і Wunderkind Space Ltd.

Згідно позовній заяві, Поляков звинувачується в сприянні та пособництві Марк’юзіку в скоєнні шахрайських дій. Співобвинуваченими за позовом виступають компанія Firefly Aerospace і інвестиційна компанія Максима Полякова Noosphere Venture Partners, зареєстрована в Менло-Парк, Каліфорнія.

У своєму проханні на винесення рішення за позовом про визнання відповідачі заперечують факт скоєння Марк’юзіком будь-яких протиправних дій або невиконання ним фідуціарних обов’язків. Як заявляється в документі, спочатку інвестори заважали Марк’юзіку зробити спроби врятувати первісну компанію, що стала неплатоспроможною до кінця 2016 року, а тепер намагаються привласнити гроші.

У документі говориться, що «Firefly сьогодні — це успішна, платоспроможна компанія, яка налічує понад 300 співробітників по всьому світу і має прибуткові контракти на розробку техніки для космічної галузі, що виявилося можливим завдяки керівництву доктора Маркь’зіка і доктора Полякова, отримання інвестицій у розмірі понад 75 мільйонів доларів від компанії «Ноосфера», і відсутності втручання пана Кінга і г-на Блума протягом цих двох років».

«Однак, — йдеться в документі, — тепер, після двох років затишшя і вичікування, коли нова Firefly домоглася успіху, позивачі намагаються захопити частку в новій компанії шляхом безпідставних звинувачень».

Почавши свою діяльність в 2014 році, компанія Firefly Space Systems займалася розробкою ракет-носіїв Alpha для виведення малих супутників, коли восени 2016 року кампанія зі збору коштів виявилася невдалою. Компанія тимчасово розпустила персонал в кінці вересня 2016 року і почала шукати нових інвесторів.

Марк’юзік провів переговори з Поляковим, який хотів стати акціонерним інвестором ракетобудівної компанії через «Ноосфера».

Після того як обидві сторони не змогли домовитися, в лютому 2017 року Поляков почав викуповувати забезпечений борг компанії Firefly через компанію EOS Launcher, одну з дочірніх компаній «Ноосфери».

Інвестори заявляють, що Маркьюзік посприяв в цьому. Згодом Поляков позбавив права викупу первісну компанію Firefly, яка потім оголосила про банкрутство.

Компанія EOS Launcher змінила свою назву на Firefly Aerospace і стала використовувати активи колишньої компанії для продовження діяльності по розробці космічної техніки. Марк’юзік став генеральним виконавчим директором у відновленій компанії Firefly. Крім того, він перебуває в правлінні компанії разом з Поляковим.

Початкові акціонери, які вклали в колишню компанію 7,9 мільйона доларів, не отримали ніякого капіталу в новій компанії, хоча відповідачі заявляють, що було зроблено чесну і сумлінну пропозицію про включення їх до складу акціонерів.

Інвестори просять суд винести рішення на їхню користь про грошове відшкодування шкоди, виплати витрат, пов’язаних з діями до і після винесення судового рішення, ухвали рішення, що зобов’язує відповідачів віддати весь нечесний прибуток, створенні конструктивного трасту за всіма судовими розглядами неправомірних дій, і відшкодування всіх витрат і витрат на послуги адвокатів.

За своїм шляхом

Відповідно до матеріалів справи, в 2013 році Марк’юзік почав переговори з Блумом і Кінгом про заснування власної ракетної компанії; в той час він працював в Virgin Galactic, де керував розробкою носія LauncherOne.

Маючи докторський ступінь Прінстонського університету з інженерної механіки та авіа- і ракетобудування, Марк’юзік є визнаним провідним фахівцем в області створення ракет-носіїв. Він прийшов в Virgin Galactic після стажування в SpaceX, Blue Origin, NASA і ВПС США.

Марк’юзік пішов з Virgin Galactic в кінці 2013 року і спільно з Блумом і Кінгом заснував компанію Firefly Space Systems в січні 2014 році. Блум і Кінг інвестували в компанію 225 300 і 975 300 доларів відповідно. Марк’юзік став виконавчим директором, а також разом із співзасновниками компанії виконував роль члена правління.

У позові інвесторів стверджується, що пізніше Блум і Кінг займалися питаннями залучення акціонерного інвестування і боргового фінансування, обсяг якого в цілому склав близько 40 млн доларів. Інвестори, що подали позов, внесли 7,9 млн з цієї суми за частку в компанії 41,4%. Марк’юзіку належало близько 30% акцій компанії Firefly.

Інвестори стверджують, що протягом наступних двох з половиною років компанія в швидкому темпі розвивалася, розробляючи носій «Альфа», призначений для виведення на низьку навколоземну орбіту корисних вантажів масою 1000 фунтів (443,6 кг). Штат співробітників Firefly виріс до 180 осіб, серед досягнень яких можна відзначити:

• розробку і випробування двигуна РН «Альфа», багатьох його базових систем і компонентів;

• отримання контрактів на пуски вартістю понад 20 млн доларів, включаючи угоду на забезпечення пускових послуг на 5,5 млн доларів за програмою НАСА «Пускові послуги венчурного класу»;

• отримання листів про намір від неосновних замовників в цілому більш ніж на 580 млн доларів, з терміном виконання до 2025 р.;

• вкладення 3 млн доларів в розробку і дослідження (ця робота фінансувалась Управлінням перспективного планування оборонних науково-дослідних робіт (DARPA) в рамках програми «Інноваційні дослідження малих підприємств», етап 2; а також

• партнерство з компанією «Боїнг» на основі успішної пропозиції DARPA проекту зі створення експериментальної ракети/установки XS-1.

«У той час як намітилось багато інвесторів наступного етапу з випуском цінних паперів серії В на більшу суму 50 млн доларів, який планувався на 2017 рік, первісній компанії Firefly все ще був потрібен додатковий інвестор для закриття фінансування першого етапу розвитку компанії (серія А) в кінці 2016 року. Марк’юзік знав про це, так само як і про необхідність отримати це фінансування для захисту інтересів первісної компанії Firefly»- йдеться в позові інвесторів.

Зрив фінансування

Знайти ці кошти виявилося набагато складніше ніж очікувалося. Великий європейський інвестор вийшов зі справи влітку 2016 року, після того як голосування народу Великобританії про вихід з ЄС 23 червня порушило його плани.

У своїй заяві Марк’юзік і його співвідповідача заявили, що до вересня фінансове становище компанії Firefly серйозно погіршилося.

«…до кінця літа 2016 року компанія зіткнулася з серйозними фінансовими труднощами, які зберігалися протягом 2017 року,» сформульовано в документі. «Вона була обтяжена значним боргом, не мала доходів, і була залучена в судову тяжбу з компанією Virgin Galactic, яка подала позов проти старої компанії Firefly, д-ра Маркьюзіка і відповідачів Кінга і Блума, звинувачуючи їх в привласненні комерційних секретів і недобросовісній конкуренції.»

Судовий розгляд зосередився на застосуванні технології клиноповітряного ракетного двигуна для ракети Alpha, ноу-хау якої за заявою представників Virgin Galactic Марк’юзік присвоїв собі, залишаючи їх компанію. В кінцевому підсумку тяжба закінчилася, згідно з судовими паперами, після досягнення угоди, що Марк’юзік не продовжуватиме розробку клиноповітряних ракетних двигунів.

У вересні 2016-го на Firefly обрушився новий удар.

«Крім того, великий акціонерний інвестор відмовився надати необхідну фінансову підтримку, а всі інші акціонери, включаючи відповідачів, не виявили бажання придбати новий акціонерний капітал, щоб заповнити фінансову пробоїну, створену рішенням вийти зі справи цього великого інвестора,» стверджується в заяві відповідачів. «І в результаті позову компанії Virgin Galactic і інших фінансових проблем, стара компанія Firefly не змогла залучити додатковий акціонерний капітал від нових інвесторів.»

Джерела підтвердили інтернет-виданню Parabolic Arc, що цим великим акціонерним інвестором була компанія Пола Аллена Vulcan Aerospace. Компанія Vulcan була власником Stratolaunch і займалася розробкою гігантського літака для виведення супутників на орбіту за допомогою ракет, що запускаються в повітрі.

Зліт літака Stratolaunch. (джерело: Stratolaunch)

Майже через п’ять років після заяви про плани проекту, підприємство Аллена все ще перебувало в пошуках ракети, яку б запускав їх літак. Угоди зі SpaceX і Orbital Sciences Corporation (нині Northrop Grumman) з виготовлення ракети-носія в обох випадках закінчилися нічим.

Компанія Stratolaunch фінансувала Firefly з метою використовувати їх ракети Alpha для запуску супутників, підтвердило нам джерело. За матеріалами суду по цьому пункту вказується фінансова підтримка у формі позики на суму 3 млн доларів.

У той період часу відображена зміна, що проявилася малопомітним коригуванням в контракті про надання послуг із запуску в рамках ініціативи «Пускові послуги з високим класом ризику» між компанією Firefly і NASA. Спочатку ракета Alpha повинна була запускати групу апаратів CubeSat з наземного стартового майданчика. Пізніше на своєму веб-сайті NASA замінило наземний пуск на пуск у повітрі.

Незважаючи на те, що Vulcan висловлювала активну зацікавленість в підтримці компанії Firefly, проте компанія Statolaunch була стурбована питанням безпеки при розміщенні рідинної ракети-носія Alpha на борту свого дорогого, єдиного в своєму роді літака.

Компанія Northrop Grumman використовує ракету Pegasus XL для пуску в повітрі супутників з борта модифікованого лайнера L-1011. Однак ракета Pegasus XL працює на твердому паливі, а такі ракети вважаються більш міцними і менше вибухонебезпечними в порівнянні з рідинними ракетами.

1 вересня 2016 року на мисі Канаверал (штат Флорида) в процесі заправки для проведення передстартових випробувань двигуна раптово вибухає, перетворившись на вогняну кулю, ракета Falcon 9 компанії SpaceX. Ракета і корисне навантаження були знищені, а стартова площадка — сильно пошкоджена.

Пізніше того ж місяця Vulcan припинила інвестування коштів у Firefly і відмовилась від намірів запускати ракети Alpha з борта літака компанії Stratolaunch, повідомило нам джерело. Чак Бімс, який віддавав перевагу і підтримував вибір цієї ракети, в результаті цього рішення покинув свій пост президента компанії Vulcan.

6 жовтня компанія Stratolaunch оголосила про угоду з придбання трьох ракет Pegasus XL для свого літака. Pegasus стане проміжним етапом в ході розробки компанією інших ракет-носіїв для запуску більш важких корисних навантажень.

На той час компанії Firefly вже було завдано збитків. Наприкінці вересня компанія відправила весь свій персонал у відпустку без збереження утримання, продовжуючи пошуки нових інвесторів.

Єдино можливий порятунок

Восени 2016 року Поляков звернувся до Марк’юзіка з проханням прийняти його до групи інвесторів компанії Firefly. У судовому позові інвесторів йдеться, що генеральний директор компанії Firefly Марк’юзік був в замішанні через деякі події, що сталися в житті українського мільйонера. У документі йдеться:

«Відповідно до наявних у заявника відомостям і припущенням, Поляков володів і керував мережею офшорних веб-сайтів знайомств і розваг для дорослих, назви яких часто змінювалися під управлінням різних холдингових компаній. Відповідно до наявних у заявника відомостям і припущенням, згідно з відомостями, представленим компаніями Financial Times і Daily Business Group, Поляков продав багато з цих веб-сайтів самому собі після того, як члени ради директорів його попередньої компанії Cupid («Купідон») визнали їх занадто явними.

Відповідно до наявних у заявника відомостям і припущенням компанія Cupid продала ці торгові марки після того, як на її адресу посипалися звинувачення в тому, що на веб-сайтах знайомств компанії Cupid реєструють штучні профілі, розроблені і керовані самою компанією, з метою залучення користувачів до покупки підписки на веб-сайт знайомств. Відповідно до наявних у заявника відомостям і припущенням через ці звинувачення доходи компанії Cupid значно впали, і компанія швидко позбулася своїх активів в процесі навмисного зворотного поглинання».

Поляков, який переїхав до Кремнієвої долини, цікавився також інвестиціями в аерокосмічну, космічну та оборонну галузі в своїй країні і за кордоном. Після того як Україна в 1991 році здобула незалежність, вона успадкувала частину радянських промислових потужностей в зазначених галузях.

Через два місяці після того, як компанія Firefly відправила в неоплачувану відпустку своїх співробітників, Поляков запропонував оформити інвестиційну угоду через компанію «Ноосфера». Відповідачі стверджували, що пропозиція Полякова було єдиним порятунком для компанії, дійсність якої складалася з майже 20 млн доларів боргу, акцій, які втратили вартість, і відсутністю серйозних перспектив для залучення інвестицій.

«…29 листопада 2016 року керівництво компанії «Ноосфера» запропонувало забезпечення конвертованих облігацій. Ця операція забезпечила б старій компанії Firefly значний капітал, але в той же час вона могла б привести до значного зниження частки власності діючих акціонерів, якби компанія «Ноосфера» скористалася своїм правом конвертувати облігації, що і було частиною запропонованої структури фінансування», — повідомляється в позові відповідачів.

«Однак пропозиція компанії «Ноосфера» дозволяла чинним акціонерам старої компанії Firefly, в тому числі і відповідачам, брати участь в забезпеченні облігацій. Отже, відповідачі могли б інвестувати в фінансування і забезпечити стару компанію Firefly необхідною фінансовою підтримкою, тим часом захищаючи свої позиції в якості інвесторів», говориться в позові.

Акціонери відхилили цю пропозицію як неприйнятну, оскільки призначалася неправдоподібно низька ціна.

«Фінансування призвело б до того, що діючі акціонери отримали б лише 10% акцій будь-якої нової компанії (яку Марк’юзік назвав newCo) без будь-якого захисту від зменшення своєї пайової участі в розподілі чистого доходу в результаті збільшення акціонерного капіталу. При таких умовах інвестиції, які позивачі внесли в стару компанію Firefly, в основному знецінювалися. Більш того, пропозиція розрахована була на старших забезпечених кредиторів, таких як Space Florida, з метою підпорядкувати їх облігації компанії «Ноосфера»», — говориться в позові інвесторів.

«Коли позивачі обговорювали зазначені проблеми з Марк’юзіком, він наполягав на тому, щоб вони не приймали цю неприйнятну пропозицію. Марк’юзік пояснював це тим, що його солідний досвід роботи в аерокосмічній галузі змушує його сприяти розвитку компанії Firefly», — стверджувалося в позові.

«Марк’юзік заявив, що він буде використовувати це як засіб для досягнення мети, щоб позивачі могли укласти вигіднішу угоду, продовжуючи при цьому працювати над інвестиційним опціоном. Згідно Марк’юзіку, вони були командою, і він не збирався їх залишати», йдеться в документі. «Насправді, Марк’юзік годував обіцянками позивачів, в той час як сам завершив план відповідачів по виведенню первісної компанії Firefly з бізнесу».

Марк’юзік не визнав звинувачень. Переговори тривали, але сторони не змогли домовитися про пайові вкладення в акції.

Акценти зміщуються

У січні 2017 року Поляков переключив свою увагу на придбання непогашеного боргу компанії Firefly. У своїй заяві відповідачі стверджували, що це рішення було прийнято тільки після того, як всі інші зусилля зійшли нанівець, і було найкращим варіантом, враховуючи проблемний характер компанії.

Інвестори сказали, що знайшли стратегію небезпечною та заплутаною.

«Для позивачів пропоноване придбання боргу було надзвичайно ризикованим і заплутаним. Позивачі вважали, що придбання боргу новою третьою стороною безпосередньо суперечило найкращим інтересам первісної компанії Firefly», — йдеться в їх позові.

«Кінг від імені акціонерів первісної компанії Firefly попередив Марк’юзіка про те, що будь-яка допомога Полякову, на противагу роботі за погодженням його участі в якості власника акцій, створює конфлікт інтересів для генерального директора початкової компанії Firefly і може завдати істотної шкоди акціонерам первісної компанії Firefly», — також говориться в документі.

Акціонери заявляли, що, поки Марк’юзік заспокоював їх, він з Поляковим таємно запланував визначити борг Firefly, з тим щоб український мільйонер зміг його придбати, позбавити компанію права власності за прострочені борги і розпустити первинних інвесторів.

Інвестори стверджували, що такий план був остаточно оформлений під час поїздки «в першому класі», яку Марк’юзік зробив в Україну в кінці січня 2017 року. Поїздка, що включала в себе «дороге харчування, алкоголь і відвідування спа-салонів», була здійснена під фальшивим приводом.

«Марк’юзік сказав позивачам, що мета його поїздки полягала в тому, щоб особисто з’ясувати, які можливості є у компаній Полякова, і випросити у Полякова подальші стратегічні інвестиції, які нібито підуть на користь первинної компанії Firefly», — йдеться в позові.

За словами Марк’юзіка, він діяв в інтересах компанії та її кредиторів, які на той час вживали заходів для повернення своїх інвестицій. Маркьюзік заперечував наявність будь-якого конфлікту інтересів в його відносинах з Поляковим і «Ноосферою».

До кінця лютого Марк’юзік також виступав в ролі єдиного, що залишився, члена ради директорів компанії Firefly. За словами відповідачів, Кінг подав у відставку в кінці грудня 2016 року, а Блум пішов два місяці по тому.

Придбання боргу

27 січня 2017 року Поляков заснував компанію EOS Launcher як дочірню компанію «Ноосфери». Протягом наступного місяця нова компанія викупила забезпеченого боргу компанії Firefly на суму 5,5 млн доларів. Купівля включала в себе:

Компанія FITA LCC: кредит в розмірі 1 556 000 доларів США (10 лютого)

Компанія Space Florida: кредит в розмірі 1 мільйон доларів (14 лютого)

Компанія Vulcan Aerospace: кредит в розмірі 3 007 000 доларів США (27 лютого)

Кредит компанії Space Florida виявився вирішальним придбанням. Побоюючись втрати права викупу, інвестори проголосували проти підписання боргового зобов’язання до тих пір, поки компанія Firefly не укладе з Поляковим угоду по вкладенню в акціонерний капітал.

«Хоча «Ноосфера» вже володіла борговим зобов’язанням компанії FITA, компанія Firefly була в змозі погасити залишок цього зобов’язання шляхом вибіркової продажу активів, не викликаючи втрати права викупу в строгому сенсі слова. Проте, якби «Ноосфера» отримала додатково 1 млн доларів у вигляді забезпеченого боргу від компанії Space Florida і позбавила права власності за прострочені борги, то первісна компанія Firefly була б змушена піти на продаж з аукціону», — говорилося в позові акціонерів .

Інвестори стверджували, що, незважаючи на те, що Марк’юзік запевнив акціонерів в тому, що дотримуватиметься рішення, прийнятого більшістю, він в односторонньому порядку вже передав дозвіл на передачу боргового зобов’язання компанії Полякова.

У своїй заяві Марк’юзік і його співвідповідачі заявили, що акціонери компанії Firefly не мали права блокувати придбання кредиту компанії Space Florida.

«Боргове зобов’язання компанії Space Florida дійсно містило положення, яке дає старій компанії Firefly право блокувати переуступку кредиту, але це право обмежувалося гарантією того, що переуступка не порушуватиме чинне законодавство з цінних паперів», — йдеться в заяві.

«І передача боргового зобов’язання компанії Space Florida від компанії Space Florida в компанію «Ноосфера»була звільнена — по федеральному або застосовуваному в штаті законодавству з цінних паперів — від виконання будь-якої вимоги про те, щоб подібне боргове зобов’язання було зареєстровано або відповідало критеріям. Отже, право старої компанії Firefly на дачу згоди не настало», — також говориться в заяві.

У своїй заяві Марк’юзік і його співвідповідачі звинуватили Блума і Кінга в створенні «схеми» для отримання частки участі в новій компанії Firefly за допомогою маневрів, які дозволили б їм неналежним чином «пройти без черги» перед кредиторами Firefly, у яких був юридичний пріоритет над акціонерами.

«Тим не менше, компанія «Ноосфера» з метою мінімізації перешкод на шляху здійснення новою компанією Firefly своїх прав і засобів правового захисту в якості власника забезпеченого боргу старої компанії Firefly запропонувала акціонерам старої компанії Firefly повноваження в новій компанії Firefly. Акціонери, в тому числі відповідачі, в кінцевому підсумку відмовилися від цієї можливості », — йдеться в заяві.

Кінець старого Firefly

З придбанням 27 лютого кредиту компанії Firefly, взятого у компанії Vulcan Aerospace, в розмірі 3 млн доларів, Поляков почав процедуру звернення стягнення та примусової реалізації заставного майна. 16 березня компанія EOS Launcher виграла на аукціоні особистої власності, яку компанія Firefly надала в якості забезпечення боргу компанії FITA.

«Фальшивий аукціон був організований і проведений компанією EOS (недавно створеної компанією відповідачів, яка пізніше стане новою компанією Firefly). Аукціон не був широко висвітлений в ЗМІ і нав’язував агресивні фінансові умови, які не стимулювали потенційних покупців до участі в ньому», — йдеться в позові інвесторів.

У квітні Firefly Space Systems оголосила про банкрутство з боргами в розмірі понад 26 мільйонів доларів і активами в розмірі 27,6 мілн доларів.

Компанія EOS Launcher змінила свою назву на Firefly Aerospace. Марк’юзік став її генеральним директором; Поляков входить до складу ради директорів компанії разом з ним.

4 липня компанія Firefly Aerospace виграла на аукціоні активів, що залишились первісної компанії Firefly.