У Києві пройшов семінар «Український космос: на перетині минулого і майбутнього»

Новини

17 жовтня 2019 року у Комітеті з питань економічного розвитку Верховної Ради України було проведено семінар на тему: «Український космос: на перетині минулого і майбутнього».

Про це повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України.

Під час заходу було представлено Концепцію реалізації державної політики України у сфері космічної діяльності на період до 2034 року. «Останні три роки держава не виділяє кошти на космічну галузь і, незважаючи на це, Україна представлена на трьох світових ринках: моніторинг космічної ситуації, дистанційне зондування Землі, ракети-носії», — сказав, представляючи Концепцію голова Державного космічного агентства України Павло Дегтяренко.

За його словами, Україна має можливість і повинна розвивати такі перспективні напрямки як телекомунікація, обслуговування супутників і утилізація космічного сміття, видобуток корисних копалин у космосі, облаштування постійної бази на Місяці.

П.Дегтяренко наголосив на великому потенціалі країни, яка, зокрема, є однією з десяти країн, що мають повний цикл виробництва ракетокосмічної техніки.

Згідно з представленою Концепцією, пропонується розвиток галузі у три етапи:

  • перший (2020-2024 роки) – відновлення можливостей, що були втрачені в результаті розриву зв’язків з Росією, але вже на новому технологічному рівні;
  • другий (2025-2029 роки) – повноправне партнерство, формування внутрішнього ринку;
  • третій (2030-2034 роки) – сталий розвиток.

Доповідач окреслив конкретні заходи, які мають реалізовуватись на кожному з етапів і більш детально зупинився на перших п’яти роках.

П.Дегтяренко підкреслив, що для реалізації даної програми необхідна «підтримка внутрішньополітична і на зовнішньому ринку, оскільки космічна галузь має завеликі для внутрішнього ринку можливості».

Також, за його словами, необхідне державне фінансування ряду програм, які забезпечать використання космічної галузі на користь, як безпекового, так і господарського секторів країни.

«Загалом на 5 років на реалізацію проектів космічної галузі необхідно 4 мільярди гривень із державного бюджету і ще 28 мільярдів гривень із інших джерел. Загалом – 29 мільярдів гривень», — поінформував голова ДКА. Він також додав, що у проекті державного бюджету на наступний рік, який зараз розглядається у Верховній Раді, кошти на ці потреби не передбачені і звернувся з проханням виправити цю ситуацію.

У заході також взяв участь колишній заступник голови ДКА, радник голови ДКА Едуард Кузнєцов, який поінформував про досвід організації космічної діяльності в Україні.

Зокрема, він зазначив, що зараз в космічній галузі починають працювати приватні підприємства, які сподіваються на закордонних інвесторів, однак «ніхто не буде фінансувати собі конкурентів, а розраховувати на вітчизняних інвесторів у таких вартісних проектах теж поки що не можна». «Тому надія тільки на державу», — сказав Е.Кузнєцов.

Про потенціал та можливий внесок космічної галузі у розвиток економіки розповів заступник начальника відділу управління та супроводження проектів ДП «КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля Руслан Потьомкін.

Перший заступник генерального конструктора – генерального директора ДП «КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля Олександр Кушнарьов на прикладі очолюваного ним підприємства розповів про роль і можливості космічної галузі у підвищенні обороноздатності країни, а також про нові зразки високоточної зброї.

«Україна має великі можливості і держава має визначити, які цілі вона ставить перед космічною галуззю. Необхідно напрацювати стратегію космічної діяльності і державне замовлення на таку діяльність. У держави мало коштів, але давайте визначимо пріоритети», — зауважив у своєму виступі директор Української асоціації «Космос» Вадим Васильєв.

«Космос не може бути відірваним від життя. Без цих технологій ніякого сталого розвитку не буде», — наголосив він.

Під час семінару також прозвучали пропозиції створити Раду із розвитку космічної галузі при Президентові України, включити керівника ДКА до РНБО та ряд інших.

Підсумовуючи результати зустрічі, члени Комітету з питань економічного розвитку сказали, що «готові бути лобістами галузі» і закликали надавати конкретні пропозиції.