Державне космічне агентство про “приватний український космос”

Актуальні статті та інтерв'ю

Олександр Мамай

За кілька годин перед тим, як народні депутати проголосували за законопроект №1071 (“про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання космічної діяльності”), я зустрів у кулуарах Парламенту голову Державного космічного агентства Павла Дегтяренка. Тож скористався нагодою і поставив йому кілька питань. Зверну увагу ще раз, що інтерв’ю я записав перед голосуванням.

МАМАЙ: Які очікування від законодавчих змін і що пропонує Державне космічне агентство?

ДЕГТЯРЕНКО: Цей законопроект цілком на часі. Ми маємо допустити до космічної діяльності приватні компанії, маємо це допустити – для того, щоб і збільшити і конкуренцію, і завдяки цьому долучити додаткові інвестиції в не дуже процвітаючий український космічний ринок. Тому що нараз ринку космічного в Україні немає. Є пропозиція, але немає попиту. Держава, на жаль, нічого не замовляє… вже 2 роки нічого не замовляє і ми маємо переломити цю ситуацію.

Зараз у КабМіні розглядається проект Космічної програми на найближчі 5 років, розглядається політична пропозиція щодо концепції на 15 років… концепції розвитку – для того, щоб держава все ж таки конче потрібно. Державі зараз конче потрібно власні очі й вуха на орбіті, потрібен зв’язок, потрібна навігація, потрібна система топоприв’язки на поверхні землі, особливо з огляду на військові дії на сході країни. І для цього також приватні компанії мають долучатися.

Але, на жаль, в цьому законопроекті ми не були почуті на засіданні комітету. Ви знаєте, диявол завжди у дрібницях, так? Зараз маятник хитнувся у протилежний бік. Зараз комерційним компаніям майже повна вольниця, а державні підприємства як були під контролем, так і залишилися. Це, ви знаєте, дуже великий ризик. Тому що в України є міжнародні зобов’язання, яких ми суворо маємо дотримуватися. І якщо одна з компаній десь на світовому ринку почне контактувати або з компаніями країн-ізгоїв, або з токсичними компаніями – санкції можуть торкнутися усього космічного сектору України. Ті, хто з таким великим напруженням і навантаженням заробляли авторитет української космічної галузі на світовому ринку – вони в один день можуть все втратити. Це м и відкриваємо «скриньку пандори».

МАМАЙ: Зараз є приватна ініціатива будівництва на півдні України приватного космопорту. Яка з цього приводу позиція Державного космічного агентства і чи вівся якийсь діалог з авторами такої ініціативи?

ДЕГТЯРЕНКО: Ці ініціативи виходять з різних боків. І, ви знаєте, є дуже велика проблема. Україна – дуже щільно заселена країна, і наші сусіди – також. Для того, щоб можна було запускати ракетоносії, мають бути визначені райони падіння частин, що відокремлюються. На жаль, ці всі райони на сьогодні попадають або на Туреччину, якщо ми пускаємо на південь по сонячно-синхронних орбітах, або на щільно заселені країни: на південний схід від Чорного моря.

Зараз є такі проробки, які дозволяють перелітати через Туреччину на висоті більше 100 кілометрів – це лінія Кармана, міжнародна межа Космосу. І в принципі зараз такі проробки ведуться. І ми вітаємо такі ініціативи підприємств і будемо всіляко їх підтримувати. Але знову ж таки, держава нічого не замовляє поки що. Тому наші підприємства ведуть перемовини і з південнокорейськими компаніями, і з канадськими компаніями з приводу того, щоб можна було запускати наші ракетоносії з інших місць також. Якщо нам вдасться домовитись з Турецькою республікою – ми зможемо, реально зможемо запускати легкі ракетоносії з південної території України. Але це потребує дуже прискіпливого і ретельного опрацювання і з технічної точки зору, і з юридичної точки зору.

МАМАЙ: Зараз склалася ситуація, коли державні підприємства-гіганти КБ «Південне» і «Південмаш», м’яко кажучи, не порозумілися і між ними є певний конфлікт. Поясніть, в чому полягає конфлікт і як його вирішити?

Це конфлікт не між підприємствами, це конфлікт поглядів на подальший розвиток космічної галузі і діяльності наших підприємств на світовому ринку. КБ «Південне» з початку Незалежності почало активні пошуки замовлень на зовнішніх ринках. І зараз вони вже мають замовлення і досить міцно стоять на ногах. Але набагато більше можна було б зробити, продаючи не тільки розробки, а й кінцеву продукцію… продаючи на ринок. На жаль, всі роки «Південмаш» вважав себе серійним заводом, який має виробляти техніку серійно, великими серіями. На сьогоднішній день такого в світі вже нема. В Ілона Маска, наприклад, з його 48 ракетами, які вже злітали в космос – Falcon – двох однакових не було. Конструкція постійно міняється, конструкція постійно підлаштовується під запити ринку. І це треба розуміти. Така сама ситуація і з космічними апаратами. І, на жаль, поки що цього порозуміння не знайдено, але найближчим часом воно буде знайдено.

МАМАЙ: І які очікування загалом від народних депутатів з приводу голосування? Що для Державного космічного агентства є найбільш оптимальним варіантом законодавчого рішення?

ДЕГТЯРЕНКО: Найближчим варіантом щодо цього профільного космічного закону було б залишення державного контролю над діяльністю космічних суб’єктів України: це ліцензування діяльності, як це, до речі, і в США, і система контролю за перемовинами наших компаній з іноземними компаніями, як я вже казав. Якщо ці дві правки врахувати – це був би чудовий закон. Але зараз ці дві позиції – вони дуже турбують нас.

МАМАЙ: Є розуміння, будуть ці правки враховані, чи ні?

Є досить великий ризик, що вони не будуть враховані. На жаль, вчора на обговоренні на комітеті порозуміння не знайшли. І дуже би не хотілося, щоб під тиском світової спільноти довелося назад корегувати цей закон.

==============

Проголосований законопроект підтримали 308 народних депутатів.

Закон передбачає скасування обмежень для приватних компаній на випробування, виробництво та експлуатацію ракет-носіїв, зокрема з їх космічними запусками з будь-якою метою.

Однак у фінальній редакції документа так і не було введене ліцензування космічної діяльності.