Україна готова повернутися на Байконур
«Так по всіх позиціях!». Такою була відповідь Генерального директора КБ «Південне» Олександра Дегтярева на запитання головного редактора журналу «Космічні дослідження і технології» Нурлана Аселкана про готовність України забезпечити Казахстан ракетами «Зеніт» для запусків з «правого флангу» космодрому Байконура.
«По-перше, «Зеніт» народжений для Байконура і на Байконурі. І сьогодні технічний стан комплексу, пускової системи «Зеніт» повністю відповідає всім світовим стандартам. Їх потрібно брати і пускати. І у нас є це розуміння і цей досвід. Більш того, в КБ «Південне» розроблено ракету «Маяк-С3.9», яка за своїми характеристиками досить серйозно перевершує «Зеніт», але вона спроектована виходячи з використання старту байконіровського, старту морського і, звичайно ж, з нового старту теж може бути використана . Тобто, не тільки є перспектива зенітовська. По «Зеніту» у нас є проблема імпортозаміщення і найболючіше місце тут — двигун першого ступеня РД-171М. Але КБ «Південне» розробило двигун РД-815 тягою 250 тонн і три такі двигуни складають перший ступінь ракети «Маяк-С3.9», що трохи вище за сумарними характеристиками, ніж 171-й двигун. На жаль, у нас є проблеми з виробництвом і ми відстаємо з виготовленням матчастини для проведення повномасштабних випробувань, але ми в цьому напрямку рухаємося і якщо об’єднати зусилля, то ми б могли дуже багато зробити», — сказав Олександр Дегтярев на прес-конференції, яка відбулася 21 травня в рамках VII Міжнародної конференції «Космічні технології: сучасне та майбутнє» у м. Дніпро.
«Якщо говорити про Байконур взагалі, подивіться на стартапи малої ракети, у них є своє місце на ринку. А ми з Казахстаном давно ведемо розмову про малу ракету і я радий, що цей діалог триває і сьогодні, на мій погляд, переходить в конкретну стадію. Ми хочемо на Байконур!».
В прес-конференції також взяли участь президент України у 1994-2004 рр., почесний академік Міжнародної академії астронавтики Леонід Кучма, професор Римського університету, голова піклувальної ради МАА академік МАА Філіппо Граціані (Італія), голова Державного космічного агентства України Павло Дегтяренко, директор Державного наукового закладу «Інститут порошкової металургії» член-кореспондент НАН Білорусі Олександр Ільющенко, заступник Генерального конструктора ДП «КБ «Південне» з наукової та навчальної роботи Олександр Кашанов, академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України, заступник директора Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона академіка НАН України Леонід Лобанов, віце-міністр цифрового розвитку, оборонної та аерокосмічної промисловості Республіки Казахстан Марат Нургужин, директор Інституту технічної механіки НАН України та ДКА України член-кореспондент НАН України Олег Пилипенко, депутат Дніпропетровської обласної ради, головний лікар Дніпропетровської обласної лікарні ім. Мечникова, доктор медичних наук, професор Сергій Риженко та інші.
Нагадаємо, що VII Міжнародна конференція «Космічні технології: сучасне та майбутнє» проходила з 21 по 24 травня 2019 року у м. Дніпро на території Конструкторського бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля. Конференція проводиться один раз на два роки під егідою Міжнародної академії астронавтики і цього року була присвячена 65-річчю від дня створення КБ «Південне».
У роботі конференції взяли участь понад 530 учених і фахівців із 20 країн світу.
Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!