Життя в польоті. До 94-ї річниці від дня народження Ю.О. Сметаніна

Сторінки історії

5 травня 2019 року виповнилося 94 роки від дня народження Юрія Олексійовича Сметаніна, заступника Головного конструктора (1965-1985), першого заступника Генерального конструктора (1985-1999), начальника і Головного конструктора проектного комплексу КБ «Південне» (1990-1999).Його біографія і професійна діяльність – це приклад світлого життєвого шляху людини, яка навчалась, воювала, багато працювала і добилася визнання результатів головної справи, якій служила до кінця своїх днів. Є люди, щодо яких такі словосполучення, як «покликані часом», «завжди на передовій», «в гущі подій», дуже точно описують відповідні етапи їх життєвого шляху. Ці слова характеризують всю творчу діяльність Юрія Олексійовича Сметаніна, яка залишила яскравий слід в історії нашого підприємства від його заснування до завоювання світового визнання. І чим далі йдуть роки його кипучого життя, тим яскравіше вимальовується величина таланту цієї багатогранної особистості.

Перші кроки

Йшов 1952 рік… На дніпропетровське ракетне підприємство з різних вишів країни прийшли тепер уже відомі і без перебільшення – історичні особистості, а тоді молоді фахівці – Володимир Уткін, Ерік Кашанов, Ігор Щукін, Ваддар Пащенко та ін. З цією ж групою кадрового поповнення прийшов і випускник Московського авіаційного інституту Юрій Сметанін. Він був уже сформованою, зрілою і бувалою у бувальцях в свої молоді роки людиною. Залишилися в минулому перерване війною навчання в школі, місяці в евакуації з батьками, важка робота в ремонтних майстернях, призов до армії, навчання в школі молодших командирів, бої на фронті, в яких він брав участь, будучи спочатку командиром мінометної обслуги, а потім помічником командира взводу танкової бригади. За хоробрість і мужність, проявлені в боях за визволення України і Польщі, молодий командир був нагороджений медаллю «За відвагу» і орденом Червоної Зірки. В ході цих боїв він був двічі поранений. Друге поранення виявилося особливо серйозним, внаслідок чого зовсім ще молодий боєць був демобілізований з армії за станом здоров’я.

Після одужання пошук свого місця в житті і тяга до знань привели до того, що Юрій Сметанін за короткий час заповнив прогалину в середній освіті і вступив до Московського авіаційного інституту.Важко довелося молодому хлопцю зі станиці Голодаєвка Ростовської області в столиці в післявоєнні роки. Але він успішно завершив навчання в престижному вузі і усвідомлено вибрав для себе привабливу своєю таємничістю професію ракетника. Так він опинився на берегах Дніпра на новому ракетному підприємстві, з яким була пов’язана вся його подальша трудова біографія (з одним записом в трудовій книжці без будь-яких переходів-переїздів).Свою роботу Сметаніну довелося починати з освоєння проектів перших вітчизняних ракет, розроблених в ОКБ-1 під керівництвом С.П. Корольова, і участі в налагодженні їх серійного виробництва недавно перепрофільованим на ракетну продукцію заводом. Роботи було дуже багато, доводилося цілу добу проводити на заводі. З цеху, в якому виготовляли корпуси головних частин, майже не виходили. Вкладаючи багато сил в реалізацію поточних проектів, інженери бачили і їх недоліки, усуваючи які, неодноразово демонстрували творчий потенціал для більш масштабних справ. При цьому молодий спеціаліст Сметанін зарекомендував себе знаючим і невтомним працівником з великим багажем знань і вмінням застосовувати їх в непростих ситуаціях. Незабаром його включили в групу фахівців, якій доручили провести проектні опрацювання з нової, тепер уже власної ракети.

Проектант

З цього моменту Ю.О. Сметанін вважав себе членом сім’ї проектантів, в якій він з ентузіазмом займався розробкою головних частин ракет. Іноді, згадуючи про свої післявоєнні роки, Юрій Олексійович жартома казав, що після «відпочинку в столиці» (малося на увазі навчання в МАІ) в КБ йому довелося продовжувати мати справу з бойовими снарядами, тільки значно більших розмірів і ваги.Розробка перших проектів власних ракет стала серйозним випробуванням молодого колективу ракетників і послужила відмінною школою для кожного з них. Вони зі спрагою вбирали нові знання і набиралися досвіду, розширювали і вдосконалювали роботу з замовником і суміжними організаціями, ставали керівниками спеціалізованих підрозділів. У своїй роботі Ю.О. Сметанін показував глибокі теоретичні знання, творчу ініціативу, принциповість і високі організаторські здібності. Завдяки цим професійним якостям він швидко зайняв місце серед провідних фахівців підприємства в своїй області і був призначений начальником проектного відділу, на який навалився величезний обсяг робіт по головним частинам і космічним апаратам.

Космічні апарати – це ті ж головні частини, але тільки в ракетах космічного призначення, перші з яких, до речі, розроблялися на базі раніше створених бойових ракет. Для власних ракет-носіїв потрібні були і власні космічні апарати, а для їх створення підприємству потрібні були розробка і освоєння абсолютно нових технологій проектування та розрахунково-методичного забезпечення, експериментального відпрацювання, виробничих технологій і експлуатації. У зв’язку зі зростанням обсягів робіт по космічному напрямку на підприємстві створюється спеціалізоване конструкторське бюро і Сметанін призначається заступником головного конструктора цього КБ. У небачено короткий термін було створено серію супутників різного призначення. Пізніше, визнаючи вагомий внесок Юрія Олексійовича, в одній з його характеристик напишуть, що «… він є одним з авторів об’єктів оснащення всіх створених підприємством виробів, а також уніфікованих об’єктів для широкого кола досліджень по лінії Академії наук…».

Виступаючи з доповіддю на урочистих зборах на честь 10-річчя підприємства, на якому були присутні фахівці КБ і заводу, запрошені делегації замовника, суміжних організацій і НДІ, М.К. Янгель назвав групу молодих фахівців випуску 1951-1953 років, в яку входив і Юрій Сметанін, інженерами-новаторами.

Після відносно нетривалої, але успішної роботи в «космічному» КБ Сметаніна переводять на основну тематику підприємства – розробку бойових ракетних і ракетно-космічних комплексів, якій він присвячує всю свою подальшу діяльність. Як керівник проектних робіт, він повністю занурюється в розв’язання найскладніших питань з розробки перших в країні роздільних головних частин, створення стратегічних ракетних комплексів і їх модернізації в напрямку підвищення живучості та стійкості до спецвпливам, а також забезпечення ефективної протидії системі протиракетної оборони. Під його керівництвом розробляються такі шедеври, як бойові ракетні комплекси четвертого покоління SS-18, SS-24 в стаціонарному і рухомому варіантах, універсальна ракета-носій «Циклон-3», неперевершений космічний ракетний комплекс «Зеніт». Сметанін також очолює проектні роботи КБ «Південне» з багаторазової транспортно-космічної системи «Енергія-Буран» і авіаційного ракетного комплексу.

Перший заступник

Ставши першим заступником Генерального конструктора підприємства з системного проектування та наукової роботи, він керує багатьма науково-дослідними і експериментальними роботами, в яких беруть участь основні підрозділи підприємства і суміжні організації, формуючи перспективне завантаження підприємства і його промислової кооперації. Здібності Ю.О. Сметаніна коротко і ясно викладати розв’язуване завдання, чітко уявляти суть питання і докладно обґрунтовувати висновки багато разів переконували опонентів у правильності прийнятих технічних рішень і реальності їх здійснення. Разом з тим він був постійно готовий ініціювати або визнавати необхідність змін, пов’язаних з його діяльністю або з впровадженням більш прогресивних інженерних рішень. Так, наприклад, відбувалося, коли він, будучи вже фахівцем і керівником проектних робіт з бойового оснащення ракет, переключився спочатку на розробку космічних апаратів, а згодом на роботи з ракетних комплексів. Або інший приклад – коли при розробці комплексів А14 і А15 Сметанін взяв на себе відповідальність замінити бойові блоки Ф144 і Ф920, що знаходяться вже в виробництві, на універсальний блок Ф158У з поліпшеними характеристиками, але що знаходиться ще на стадії проектування. Завдяки чітко організованій роботі ця заміна не вплинула на терміни створення комплексів.

Але, мабуть, найбільшою перебудовою і для нього, і для підприємства в цілому була та, яку викликали політичні події в країні на початку 90-х років – зникли державні замовлення з оборонної і космічної тематики, виникла серйозна загроза самому існуванню підприємства і можливості збереження основної його спеціалізації. У цих умовах в результаті ретельного аналізу можливої реконструкції портфеля замовлень керівництвом підприємства було прийнято безальтернативне і єдине вірне рішення – взяти курс на комерціалізацію діяльності та міжнародне співробітництво. До цього часу вже було піднято завісу «закритості» ракетної та космічної діяльності підприємства.

Усвідомлюючи свою особливу відповідальність за вирішення проблем кризового періоду і збереження напрацьованого за довгі роки науково-технічного потенціалу, Ю.О. Сметанін доклав всі свої знання і досвід для продовження успішної роботи підприємства в нових умовах. Важко переоцінити важливість і масштаби тієї діяльності, в яку він занурився, знову ставши першопрохідцем, ідейним і технічний керівником в проведенні проектно-пошукових робіт, виробленні пропозицій для зарубіжних компаній і налагодження з ними взаємовигідного співробітництва. А пропонувати було що: створені ракети-носії «Зеніт», «Циклон», а згодом «Дніпро», відрізнялися своєю високою технічною досконалістю від зарубіжних зразків відповідних класів. Але тепер від їх використання була потрібна не тільки технічна, але й економічна доцільність.

Бізнесмен

Час змусив освоїти такі незвичайні тоді поняття, як бізнес-план, окупність, фінансова модель, прибуток та інше. Ю.О. Сметанін в тонкощах аналізує питання бізнес-планування, вперше їх апробує при формуванні різних концепцій створення міжнародного космопорту в Австралії на півострові Кейп-Йорк на базі космічного ракетного комплексу «Зеніт». Згодом ці розділи стають типовими при техніко-економічному обґрунтуванні спільних проектів з іноземними замовниками. У процесі формування міжнародної комерційної діяльності Ю.О. Сметанін побував майже на всіх континентах, особисто і по кілька разів відвідав десятки зарубіжних фірм і організацій, іноземні космодроми і потенційні місця розміщення нових майданчиків для пусків наших носіїв, незмінно брав участь в прийомі численних іноземних делегацій. У ньому розкрився яскравий талант дипломата-парламентера, бізнесмена. У його поведінці і манері робити презентації завжди відчувалися продуманість, обґрунтованість і, в той же час, можливість компромісних підсумків переговорів. Він викликав довіру до себе не тільки ерудицією і технічною компетентністю, але і властивими йому чарівністю, ввічливістю і тактовністю. У неофіційному колі в його фразах нерідко звучало багато гумору і фантазій, він любив анекдоти і всілякі розіграші. Позитивні результати зустрічей із зарубіжними представниками він вважав справою звичайною і сильно засмучувався, якщо щось не виходило. Але будучи впевненим у правильності позиції, він виходив на нові контакти та, врешті-решт, вони приносили успіх. Так, в середині 90-х років в тісній взаємодії з працівниками маркетингової служби та при схваленні керівництва підприємства і заводу народилися проривні проекти «Глобалстар» і «Морський старт». На горизонті вимальовувалися «Циклон-4», «Дніпро», «Маяк» та ін., багато з яких ще за життя Сметаніна знайшли реальне втілення в передових зразках ракетно-космічної техніки світового рівня.

Академік

Підприємство стає визнаним гравцем на світовому космічному ринку, а Ю.О. Сметанін – авторитетною і відомою за кордоном особистістю. Він обраний членом Академії космонавтики ім. К.Е. Ціолковського, його біографію розміщує в своєму збірнику Міжнародний центр Кембриджа, Американський біографічний інститут в сьомому виданні міжнародного довідника відомих особистостей представляє його як Man of The Year-1997 («Людина року-1997»). Виробничу роботу Юрій Олексійович успішно поєднував з науковою та педагогічною діяльністю. Він вніс істотний внесок у вирішення низки науково-технічних проблем, пов’язаних з проектуванням ракетних комплексів і їх компонентів. У ті продуктивні роки багато розроблених за його участю технічних винаходів, результатів науково-дослідних робіт і експериментів знайшли своє втілення у виробах підприємства.Ю.О. Сметанін є одним із засновників школи проектування головних частин балістичних ракет, практика розробки яких на підприємстві починалася фактично з нуля. Не було ні підручників, ні фахівців. Перші методичні основи, розрахункові схеми і т.п. створювали самостійно, без будь-якого обміну досвідом та інформацією з іншими організаціями з огляду на закритість робіт.

Відчуваючи дефіцит фахівців необхідного профілю, Ю.О. Сметанін включається в процес перепідготовки кадрів на підприємстві, а згодом ініціює створення такого ж навчального напрямку на фізико-технічному факультеті Дніпропетровського державного університету. Він розробляє і читає відповідний курс лекцій, вводить в навчальний процес нову тестову систему оцінювання знань, організовує в КБ розробку десятків навчальних посібників з різних розділів проектування і конструювання ракет і сприяє передачі їх в ДДУ. Цей курс лекцій ліг в основу об’ємного навчального посібника. Велику допомогу в його підготовці і оформленні надали колишні випускники ДДУ, ХАІ, МАІ, МВТУ та інших вузів. Були у Ю.О. Сметаніна і плани написати капітальну монографію, в якій він хотів викласти свій більш ніж сорокарічний досвід проектанта, вченого, педагога…

Під його впливом сформувалися такі особистості, як В.А. Пащенко, І.Б. Лепескін, Н.К. Хватов, Б.Я. Коваленко, Г.А. Маймур, С.С. Кавелін, А.І. Шевцов, В.С. Шеховцов, В.С. Легеза та багато інших. Сам Ю.О. Сметанін захистив кандидатську, а потім докторську дисертації, був доцентом, професором, завідувачем кафедри ДДУ, його обрали членом-кореспондентом Академії наук України. Будучи учнем таких видатних ракетників, як М.К. Янгель, В.С. Будник, В.М. Ковтуненко, він за роки своєї кропіткої і багатогранної роботи підняв проектну школу на рівень унікальної системи колективної взаємодії, заохочуючи творчу сміливість і інноваційний підхід до вирішення найскладніших проблем при відповідях на всілякі «виклики».

Визнання

Праця Ю.О. Сметаніна була гідно відзначена високими урядовими нагородами. Йому присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці, він став лауреатом Ленінської премії та Державної премії України, був нагороджений двома орденами Леніна і цілим рядом інших орденів і медалей. Особлива його гордість – бойові нагороди. Але найбільше він цінував визнання своїх колег, так як вважав, що його нагороди і заохочення – оцінка наполегливої і злагодженої роботи колективу, який зумів добитися значного успіху в досягненні поставленої мети. Перебуваючи в службовому відрядженні в Південно-Африканській Республіці і отримавши за день до своєї несподіваної смерті звістку про перший пуск ракети-носія «Зеніт» з платформи в Тихому океані, Ю.О. Сметанін спокійно вимовив: «Ну що ж, я завжди вірив в наш колектив фахівців, вони впоралися і з цим завданням!».

…Серце Юрія Олексійовича зупинилося 30 березня 1999 року, але не на землі, а на борту авіалайнера під час повернення з чергового далекого відрядження.Іншими словами, Сметанін до кінця залишився вірним собі, тому помер, як і жив, в стрімкому польоті.

Віктор Обуховський, ветеран КБ «Південне»

Джерело

Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!

Поділитися новиною: